Постанова № 123820201, 16.12.2024, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 357/14006/24

Провадження 3/362/3462/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.12.2024 року місто Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, житель АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130, ст. 173 КУпАП

встановив:

17.09.2024 о 14:32 год. на а/д М-05 «Київ - Одеса» 42 км., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 , з явнимиознаками алкогольногосп`яніння (запахалкоголю зпорожнини рота,поведінка,яка невідповідає обстановці,почервоніння шкірногопокриву обличчя)та упорушення вимогп.2.5ПДР України відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі.

Крім того, 17.09.2024 о17:00 год. на а/д М-05 «Київ - Одеса» 42 км., ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в бік працівників поліції, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

13.11.2024 вказані справи надійшла на адресу Васильківського міськрайонного суду Київської області.

ОСОБА_1 у судові засідання жодного разу не з`явився, про день, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином.

Так, судом вжито всіх заходів щодо повідомлення та виклику ОСОБА_1 у призначені судові засідання, зокрема неодноразово викликалась до суду шляхом надсилання на адресу його проживання судових повісток про виклик ОСОБА_1 до суду, які повернуті до суду через відсутність адресата за вказаною адресою.

Суд констатує, що здійснював виклики ОСОБА_1 за адресою, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення з його слів.

Також судом здійснювався виклик ОСОБА_1 у судове засідання шляхом відповідної публікації на сайті суду.

Крім того, на теперішній час на офіційному сайті «Судова влада України» у режимі онлайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, на думку суду, ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто або через представника у повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Він не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.

У силу ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п.14Рішення Європейськогосуду зправ людинивід 03.04.2008у справі«Пономарьов протиУкраїни» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 , не виконуючи процесуальних обов`язків своєчасно з`являтися до суду за викликом, затягує розгляд справи, а тому суд розцінює поведінку останнього щодо неявки у судове засідання як намагання уникнути відповідальності.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 належним чином та завчасно повідомлений про дату та час розгляду справи, з метою своєчасного та належного розгляду справи у розумні строки, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення без його участі. До того ж, за приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачена обов`язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.

Щодо протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 328542 від 17.09.2024 за ст. 173 КУпАП.

Диспозиція ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Найбільш розповсюджена форма дрібного хуліганства - нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.

Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.

Громадське місце - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже, громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.

З об`єктивної сторони, хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб`єктивної сторони - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.

Тобто, дрібне хуліганство характеризується наявністю умислу. Особа, яка скоїла дрібне хуліганство, розуміє, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає чи умисно допускає неповагу до суспільства.

Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, має матеріальний склад, тому суспільно небезпечні наслідки можуть бути поставлені у вину особі лише за умови, що вони перебували в причинно-наслідковому зв`язку з його дією або бездіяльністю.

З системного аналізу діючого законодавства вбачається, що суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до дестабілізації стану суспільства.

Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян.

Так, згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

На думку суду, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема: даними зі змісту протоколу серії ВАД № 328542 від 17.09.2024, даними протоколу АЗ № 119304 про адміністративне затримання від 17.09.2024, даними відеозапису події, який наявний при матеріалах справи, де з-поміж іншого зафіксовано обставини, які зазначені у протоколі.

Щодо протоколу серія про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 131263 від 17.09.2024 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо правого регулювання порядку проходження огляну на стан сп`яніння та застосування правових норм до обставин цієї справи.

Диспозицiєю ч. 1 cт. 130 КУпAП передбачено відповідальність за:

1) кeрування трaнспортними зaсобами особами в cтані aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп`янiння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передачу кeрування трaнспортним засoбом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лiкарських препаратів;

3) вiдмову oсоби, яка кeрує тpанспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лiкарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння регулюється ст. 266 КУпАП.

Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі Інструкція № 1452/735).

Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. п. 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, альтернативу містить фіксування процедури проведення огляду або ж відмови від такої.

Щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то суд вважає, що вона підтверджується матеріалами справи, зокрема:

-фактичними відомостями, викладеними в протоколі серії ЕПР1 № 131263 від 17.09.2024;

-даними акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, поведінка що не відповідає обстановці ОСОБА_1 мав пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, однак він не був проведений через його відмову;

-даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.09.2024, яке не реалізовано через відмову ОСОБА_1 ;

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 , від 17.09.2024. за якими він рухався по а/д М-05 «Київ - Одеса» та став очевидцем як автомобіль Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 , створював аварійну ситуацію. Після зупинки він підійшов до водія того автомобіля та поцікавився його самопочуттям. Той водій, а саме ОСОБА_1 , мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, а тому він викликав працівників поліції по лінії «102» та дочекався їх прибуття;

-даними акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 17.09.2024. за яким транспортний засіб Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 , затримано та поміщено на майданчик тимчасового утримання.;

-даними даним відеозаписів події, який наявний при матеріалах справи, де з-поміж іншого зафіксовано обставини, які зазначені у протоколі. Там же свідок чітко вказує на факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який, керуючи автомобілем, створював аварійну ситуацію, а потім допустив наїзд на бордюр та пошкодив переднє праве колесо свого автомобіля. Це слугувало причиною його зупинки. Свідок підійшов до водія і побачив, що той у стані сп`яніння. Викликав поліцію, бо вважає такі дії водіїв недопустимими, оскільки створюють небезпеку для усіх учасників дорожнього руху. Далі на відеозаписі зафіксовано спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , який поводив себе агресивно. Тут же зафіксовано як ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Автомобіль було евакуйовано. Поки чекали на евакуатор та у ході процесу тимчасового затримання транспортного засобу ОСОБА_1 нецензурно виражався щодо працівників поліції.

Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов`язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ст. ч. 1 ст. 130 КпАП України, так як він вчинив дрібне хуліганство та керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником такі іншими особами.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчинених правопорушень, а самевисокий ступіньсуспільної шкідливості, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у межах санкцій вказаних статей КУпАП.

У силуст.40-1КУпАП тап.5ч.2ст.4Закону України«Про судовийзбір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст. ст. 23, 33-34, 36, 221, 283-284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд

постановив:

Об`єднати в одне провадження справи за № 357/14006/24 (провадження № 3/362/3462/24) та № 357/14007/24 (провадження № 3/362/3461/24) щодо ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених 1 ст. 130 КУпАП, ст. 173, присвоїти об`єднаній справі № 357/14006/24.

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 1 ст. 130 та ст. 173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ст. 173 КУпАП у виді штрафу у в розмірі п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень;

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок № UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф підлягає сплаті не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя В.М. Дорошенко