Постанова № 123819493, 17.12.2024, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/1264/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 року с-ще Брусилів

Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Миколайчук П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи невідоме,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

20.11.2024 о 17 год. 15 хв. в селищі Брусилів, по вул.Базарна, Житомирського району Житомирської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився в медичному закладі та підтверджується висновком №23 від 20.11.2024, що зафіксовано на портативний відеореєстратор. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9Правил дорожньогоруху та, будучи 01.10.2024 притягнутим до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся належним чином про час і місце розгляду справи шляхом отримання СМС повідомлення на номер зазначений протоколі та за адресою проживання. В протоколі про вчинення адмінправопорушення свою вину визнав, просив розглядати справу без його участі.

Відповідно до ч.1ст.277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантованийстаттею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відповідно до положеньст. 268 КУпАПсправа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Частиною 2ст. 268 КУпАПвизначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності заст.130 КУпАП, не є обов`язковою.

Суд враховує, що одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне вирішення справи з дотриманням вимог закону.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка сторони. Сторони самостійно повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та про розгляд справи саме Брусилівським районним судом Житомирської області, повідомлявся про час і місце розгляду справи за повідомленим ним засобом зв`язку, в протоколі про адмінправопорушення свою вину визнав та просив суд розглядати справу без його участі.

Враховуючи вказане, а також строки розгляду справ зазначеної категорії та враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд проводить розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суддя, дослідивши письмові докази, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 5ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожньогоруху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.9Правил дорожнього рухуУкраїни передбачає, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначенаІнструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.

У відповідності до змістустатті 266 КУпАПособи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно судової практики ЄСПЛ, «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Оцінюючи наявні докази в їх сукупності суд зауважує наступне.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується:

протоколом від 20.11.2024 серії ЕПР1 № 178253, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 210994, д.н.з. НОМЕР_1 , в письмових поясненнях не заперечив факт вчинення правопорушення (а.с.2),

копією постанови серії БАА № 313065 від 20.11.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 як водій притягнутий до адмінвідповідальності за ч. 4 ст. 126, ч.4 ст.121, ч.2 ст.122, ч.2 ст.36 КУпАП (а.с. 6)

висновком щодо результатів медогляду від 20.11.2024, яким підтверджується стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 (а.с. 7)

копією постанови Бородянського районного суду Київської області від 01.10.2024 (а.с. 9)

відеозаписомподії, в ході якої жодних заперечень щодо вчинення інкримінованого правопорушення від ОСОБА_1 не надходило (компакт-диск, а.с. 16).

При цьому суду не надано відомостей про оскарження дій працівників поліції щодо оформлення матеріалів від 20.11.2024 чи інших доказів, які б ставили під сумнів належність і допустимість сукупності наданих суду доказів.

Враховуючи вказане, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд визнає доведеним поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 130 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння вчинене повторно протягом року, тобто в діях ОСОБА_1 наявний склад вказаного правопорушення.

Згідно довідок відділу поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області власником транспортного засобу ВАЗ-21099, д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 , також ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами та протягом року останній піддавався адміністративному стягненню за ст.130 КУпАП (а.с. 12,13,14).

Суд враховує, що порушення Правил дорожньогоруху , які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

Разом з тим, санкцією ч. 2 ст.130КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів з вилученням транспортного засобу або без такого.

Згідно з вимогами ст.33 КУпАП при обрані міри адміністративного стягнення суддею враховуються обставини справи, характер правопорушення, особа правопорушника, який не має негативних характеристик, обставин що обтяжують чи пом`якшують відповідальність не встановлено, тому до правопорушника слід застосувати визначене ч. 2 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до положеньст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»з правопорушника в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Беручи до уваги наведене, керуючись ст.33,40-1, ч. 2 ст.130, ст.ст.251,283,284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 20.11.2024 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень (реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів:ГУК у Житомир обл./Житомир обл./ 21081300, код отримувача (код ЄРДПОУ): 37976485, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Роз`яснити, що згідно ч.1 ст.307 КУпАПштраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цьогоКодексу, а вразі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Також роз`яснюємо що згідност. 308 КУпАП,у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексута зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Копію постанови направити до ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя П. В. Миколайчук