Ухвала суду № 123818358, 16.12.2024, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

16 грудня 2024 року м. Миколаїв Справа № 915/1531/24

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 15578/24 від 10.12.2024) фізичної особи-підприємця Іванової Оксани Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20;e-mail: kancel@mkrada.gov.ua;код ЄДРПОУ 26565573) про визнання додаткових угод укладеними, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Іванова Оксана Володимирівна звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради про визнання укладеними додаткових угод до договору оренди землі від 23.06.2015 р. № 10909 в редакціях, викладених у прохальній частині позовної заяви, умовами яких передбачено поновлення строку дії договору оренди на 5 років до 15.01.2025 р., а також на подальші 5 років до 15.01.2030 р. на тих самих умовах.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що на підставі рішення Миколаївської міської ради від 18.03.2015 р. за № 46/46 між орендодавцем та позивачем 23.06.2015 р. укладено договір оренди землі № 10909, за умовами п. 3.1. якого строк оренди визначено на 5 років, а саме до 15.01.2020 року. Так, 02.07.2019 р. (більше ніж за 6 місяців до закінчення терміну діючого договору) через центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради ФОП Івановою О.В. була подана заява щодо продовження договору оренди землі, відповідно було надано додаткову угоду, в якій зазначено строк поновлення договору оренди землі по пр. Миру поблизу житлового будинку № 21 - до 15.01.2025 р. (на 5 років), не змінюючи умов попереднього договору, що підтверджується описом ЦНАП Миколаївської міської ради від 02.07.2019 р. № 000687. Однак, як стверджує позивач, Миколаївською міською радою взагалі не надано ніякої відповіді, відповідно додаткова угода залишена без реагування, хоча строк договору оренди землі від 02.07.2019 р. № 10909 закінчується15.01.2025 р.

Крім того, позивач зазначає, що 04.04.2023 р. він також звернувся до Миколаївської міської ради з заявою про продовження договору оренди землі та надав проект додаткової угоди, який передбачав продовження строку дії вказаного договору до 15.01.2030 р., проте це звернення також залишено відповідачем без відповіді. Відтак, позивач стверджує, що в порушення норм Цивільного кодексу України та ст. 33 Закону України "Про оренду землі", Миколаївською міською радою не прийнято рішення щодо продовження строку договору оренди чи про відмову в його продовженні.

26.11.2024 р. позивачем подано повторне звернення до Миколаївської міської ради щодо продовження оренди землі для подальшого обслуговування торгівельного павільйону поблизу житлового будинку № 21 по пр. Миру, до якого додано додаткову угоду.

Так, позивач вважає, що належним способом захисту порушеного права у випадку застосування положень ст.33 Закону України "Про оренду землі" є позов про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк та на тих же умовах, оскільки сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити реального захисту порушеного права, так як договір є поновленим в силу закону, а також в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. (зі змінами і доповненнями). В силу приписів ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Також згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2024 році - 3028 грн.

В силу приписів ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Згідно положень ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи те, що заявником у позові заявлено дві немайнові вимоги (визнання укладеними двох додаткових угод), відповідно судовий збір за поданий позов має бути сплачено за кожну вимогу немайнового характеру (3028 грн. х2).

З урахуванням того, що позовна заява була подана в електронній формі через "Електронний суд" ЄСІТС, відповідно ставка судового збору за подачу даного позову становить 4844,80 грн. із застосуванням коефіцієнту 0,8 у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (6056,00 грн.х 0,8).

Так, позивачем на підтвердження сплати судового збору надано копію платіжної квитанції від 09.12.2024 № 3499-1631-2852-4920 на суму 3028,00 грн., що свідчить про сплату судового збору у меншому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору за поданий позов у встановленому законом розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що фізичною особою-підприємцем Івановою Оксаною Володимирівною при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не виконано вимоги ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 163, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця Іванової Оксани Володимирівни до Миколаївської міської ради про визнання додаткових угод укладеними залишити без руху.

2. Встановити фізичній особі-підприємцю Івановій Оксані Володимирівні 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити фізичній особі-підприємцю Івановій Оксані Володимирівні, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили 16.12.2024 року та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Ільєва