Ухвала суду № 123815615, 17.12.2024, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/4556/24

Номер провадження: 1-кп/511/336/24

17.12.2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді- ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні 42024164690000081 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.09.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зелений Кут Подільського району Одеської області, громадянина України, українця, із професійно-технічною освітою, одруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом, інспектора прикордонної служби 1 категорії - снайпера 4 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 , головного сержанта, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2024 року до Роздільнянського районного суду Одеської області з Одеської спеціалізованої прокуратури надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню №42024164690000081 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

Ухвалою суду від 12.12.2024 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

На досудовому слідстві обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк застосування якого спливає 19.12.2024 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання, в якому зазначив про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із утриманням на гауптвахті відносно ОСОБА_4 на 60 днів, оскільки вважає, що ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1ст.177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу на даний час не відпали.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував щодо обрання відносно нього запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою із утриманням на гауптвахті.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора,

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора належить задовольнити.

Висновок суду обґрунтовується наступним.

Відповідно до статей 3, 4 та 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадження; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є відповідно до ч.2 ст.177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш-м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яким за законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, є військовослужбовцемта враховуючи те, що Одеська область межує з Республікою Молдова та не визнаною Придністровською Молдавською, в разі не застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перебуваючи під посиленим контролем, з урахуванням тяжкості кримінальної відповідальності, яка йому загрожує за вчинення кримінального правопорушення, є реальні ризики того, що обвинувачений може здійснювати спроби переховуватися від органу досудового розслідування та суду на території іншої держави.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив наведений злочин в умовах воєнного стану, що може свідчити про відсутність у останнього бажання підкорятися наказам командування та проходження подальшої служби у Збройних Силах України, що як наслідок може призвести до вчинення ним військових злочинів, зокрема пов`язані з ухиленням від обов`язків проходження військової служби, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Крім того, в разі обрання будь-якого іншого більш м`якого запобіжного заходу, обвинувачений зобов`язаний повернутися до військової частини та буде мати доступ до зброї.

Отже, існує ризик протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За викладених обставин запобігти зазначеним ризикам застосуванням більш м`якого запобіжного заходу, неможливо.

Таким чином, прокурором доведено суду що ризики встановленні слідчим суддею при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не відпали, а захисником, в свою чергу, не надано доказів про їх зменшення, або про те що вони перестали існувати.

Суд вважає, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що обрати відносно ОСОБА_4 інші більш-м`які запобіжні заходи не представляється можливим, так як необхідних умов їх обрання не має і вони на думку суду не забезпечать запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, і застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не буде ефективним запобіжним заходом і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, гарантії, передбачені ст. 5 покликані в першу чергу забезпечити не відшкодування шкоди, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання. Розмір застави має оцінюватись з огляду на особу підсудного, належну йому власність та інше, тобто щоб перспектива втрати застави у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі.

Застава необхідна лише тоді, коли існують підстави для тримання під вартою. Якщо ризику втечі можна уникнути за допомогою застави або інших гарантій, обвинуваченого слід звільнити, враховуючи, що у нього менше причин для втечі, коли очікується більш м`яке покарання.

Крім того, розмір застави має бути належним чином обґрунтовано у рішенні, яке встановлює заставу та також має бути враховано матеріальне становище обвинуваченого (підсудного) та його платоспроможність. За певних обставин небезпідставним також буде взяття до уваги суми збитку, що ставиться йому в провину.

Таким чином, відповідно до норм Європейського законодавства, застава є гарантією уникнення спроби підозрюваного втечі.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, суд вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави був раніше обраний слідчим суддею.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора та/або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з - під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 178, 182,183, 194, 202,315 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому - задовольнити.

Обрати запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_5 строком на 60 днів - до 15.02.2025 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави - 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 211960 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора та/або суду;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали направити начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 - для виконання, прокурору відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - для відома.

Ухвала підлягає оскарженню протягом п`яти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду, відповідно до п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК України.

Повний текст виготовлений та підписаний суддею 17.12.2024 року.

Суддя: ОСОБА_1