Ухвала суду № 123815383, 16.12.2024, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1957/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Степанової Н.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу № 509/1957/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про відшкодування вартості переробки речі

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про відшкодування вартості переробки речі, на стадії підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 14.09.2021 року провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_2 , який вибув із справи у зв`язку зі смертю.

Судом тричі, а саме 14.12.2022 року, 30.06.2023 року та 26.12.2023 року здійснювалися запити до Кривоозерської державної нотаріальної контори Миколаївської області з метою надання інформації щодо того, чи була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також про наявність спадкоємців які прийняли спадщину із зазначенням їх контактних даних.

Запити були отримані представником нотаріальної контори особисто, про що свідчать рекомендовані зворотні повідомлення, проте відповіді до суду не надходило. В зв`язку з чим, суд вважає за необхідне поновити провадження у справі та звернутися з відповідною ухвалою до нотаріальної контори з метою витребовування необхідної інформації щодо того, чи була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також про наявність спадкоємців які прийняли спадщину із зазначенням їх контактних даних.

Ухвалою суду від 28.06.2024 року поновлено провадження у справі та витребувано від Кривоозерської державної нотаріальної контори Миколаївської області інформацію щодо того, чи була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також про наявність спадкоємців які прийняли спадщину із зазначенням їх контактних даних.

В підготовчізасідання призначені05.09.2024року о10:00год,22.10.2024року о09:00год,16.12.2024року о09:30год позивач не з?явився, явку свого представника не забезпечив. Судом про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. З будь-якими клопотаннями, зокрема, про відкладення розгляду справи, в зв`язку з неможливістю прибуття його або ж представника з поважних причини до суду не звертався.

Відповідач в судові засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду в частині витребування від Кривоозерської державної нотаріальної контори Миколаївської області інформацію щодо того, чи була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також про наявність спадкоємців які прийняли спадщину із зазначенням їх контактних даних станом на 16.12.2024 року не виконана.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід залишити без розгляду за наступних підстав.

Судом встановлено, що в підготовчі судові засідання, які були призначені на 05.09.2024року о10:00год,22.10.2024року о09:00год,16.12.2024року о09:30год. - позивач не з`явився, явку свого представника не забезпечив. Про розгляд справи позивач повідомлявся належним чином. Будь-які клопотання з боку сторони позивача, зокрема, про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причин до суду не надходили, заяв про розгляд справи за його відсутності також не надсилав.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач не з?явився до суду повторно без поважних причин.

Згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України,суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Крім того, при прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приходить до переконання, що таке рішення не буде визначати обмеження права позивача на звернення до суду, так як він не втрачає права знов звернутися до суду з таким саме позовом. Разом з тим, продовження розгляду справи, буде порушувати вимоги ст.ст.223, 257 ЦПК України, та може призвести до порушення розумного строку її розгляду.

Враховуючи викладене, а також, зважаючи на розумні строки розгляду справ, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин.

Керуючись ст.ст. 223, 257, 258-260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору ОСОБА_3 провідшкодування вартостіпереробки речі залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позову без розгляду не позбавляє його права повторно звернутися до суду.

Залишення позову без розгляду не позбавляє права позивача повторно звернутися до суду з даним позовом після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: Є. М. Панасенко