Ухвала суду № 123812006, 17.12.2024, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Справа №220/1554/24

Провадження № 1-кп/220/255/24

У Х В А Л А

Іменем України

17 грудня 2024 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченій строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб. В обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, та незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, вчинені особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. І ст. 309 КК України, вчинені повторно. Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області від 30.08.2024 щодо ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.10.2024, який ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 24.10.2024 року продовжено до 22.12.2024 року включно. На даний час виникла необхідність в продовженні запобіжного заходу обвинуваченій на час судового провадження, оскільки до завершення судового розгляду та ухвалення рішення по суті потрібно дослідити докази, допитати свідків та у разі необхідності провести інші процесуальні дії. Однак з урахування особливостей оцінки доказів під час судового розгляду здійснити зазначені дії неможливо до закінчення дії попередньої ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 . У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України встановлена наявність ризиків, які дають підстави вважати про необхідність продовження обвинуваченій ОСОБА_4 , саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що унеможливлює застосування до неї більш м`якого запобіжного заходу під час досудового розслідування, а саме: ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, так як вона не має постійного джерела доходів, що призвело до збуту особливо небезпечних наркотичних засобів із корисної мети, що може вплинути на не бажання особи нести відповідальність, а тому і спонукатиме до переховування, крім того вона може перетнути державний кордон України та виїхати за кордон, оскільки враховуючи дійсний на теперішній час військовий стан, вона має право на виїзд за межі держави. Також ч. 2 ст. 307 КК України передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, у зв`язку із чим, підозрювана усвідомлюючи це, у будь який час може покинути місце свого постійного перебування (проживання), тим же самим переховуватись від органів досудового розслідування та суду за скоєне ним кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, адже усвідомлює хто серед її знайомих виступав в ролі інформаторів та покупця, та йому відомі їх анкетні дані та адреси мешкання, що дає можливість вчинювати незаконний вплив на учасників процесу перебуваючи на волі, щоб ті змінили свої покази на стадії судового розгляду, так як покази, які були надані ними на стадії досудового розслідування, суд не буде сприймати, як ті що мають доказове значення, а суд буде сприймати покази свідків безпосередньо (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на неї, як на підозрювану у кримінальному провадженні в разі обрання їй більш м`якого виду запобіжного заходу (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України). ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме продовжити займатися незаконним збутом особливо небезпечного наркотичного засобу, оскільки в неї відсутнє постійне та стабільне законне джерело доходу (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Звертає увагу на обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визначення підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; відсутність міцних соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання; відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи. Також просить врахувати той факт, що обвинувачена мешкає на території Покровського району Донецької області, неподалік території, яка є тимчасово непідконтрольній Українській владі, а відтак з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень може направитись на тимчасово непідконтрольну територію України, що в подальшому не уможливить проведення судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Обвинувачена заперечувала проти клопотання прокурора.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 зазначила, що прокурором не доведено існування ризиків, зазначених у клопотанні, а тому просила обрати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, судом фактично встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно з положенням ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Поряд з цим, відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Ухвалою слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області від 30.08.2024 року щодо підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.10.2024. з визначенням суми застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 гривень.

Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 24.10.2024 року строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченої продовжено до 22.12.2024 року включно. Визначено суму застави у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 75700 грн.

Суд вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, можливість обвинуваченої переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків у цьому ж кримінальному проваджені, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 має непогашену судимість, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, розгляд справи не завершено, а строк покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою, є додатковим мотивуючим особу фактором переховуватись від суду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд також врахував, що свідки не допитані судом, а у разі невжиття запобіжного заходу обвинувачена повинна буде повернутися до місця мешкання, де матиме безпосередню можливість впливати на свідків кримінального правопорушення, або вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має постійного законного джерела доходів. Крім того, обвинувачена мешкає на території Покровського району Донецької області, у м. Курахове, яке є територією активних бойових дій, неподалік території, яка є тимчасово непідконтрольній Українській владі, а відтак з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень може залишити місце проживання. Іншого місця мешкання та стійких соціальних зв`язків обвинувачена не має.

Суд вважає необгрунтованим ризик можливості перешкоджання обвинуваченою кримінальному провадженню шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на неї.

З урахуванням наявних ризиків, що існують, особи обвинуваченої, обставин вчинення і суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого вона обвинувачується, суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Суд не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченої запобіжного заходу та приходить до висновку, що застосування такого слід продовжити.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК, суд з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , та яке вчинено в умовах воєнного стану, майнового та сімейного стану обвинуваченої, яка не одружена, неповнолітніх дітей не має, не працює, ризиків, які встановлені судом, визначає розмір застави у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні. Такий розмір застави відповідає межам, визначеним пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України щодо тяжких злочинів, та не є завідомо непомірним для обвинуваченої з огляду на її сімейний та майновий стан.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 177, 331, 201 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» строком на 60 днів, тобто до 14.02.2025 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 75700 (сімдесят п`ять тисяч сімсот) грн., яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26288796, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA828201720355259003000011792) в будь-який момент протягом дії ухвали до 14.02.2025 року включно.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти суд прозміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченій, прокурору, захиснику та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали складено 17.12.2024 р.

Суддя ОСОБА_1