Рішення № 123796684, 16.12.2024, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

16.12.24

Справа № 646/12712/24

№ провадження 2/646/4437/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

16.12.2024 Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання Борщ Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Паріс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Паріс» (далі ТОВ «ФК «ПАРІС») через представника у листопаді 2024 року звернулось через портал «Електронний суд» до суду з вищевказаною позовною заявою, в обгрунтування якої зазначило, що 18.09.2019 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «РВС Банк» (далі АТ «РВС Банк») було підписано Заяву-Договір № 0040036 про надання банківської послуги, що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб .

ОСОБА_1 підписавши Заяву-Договір № 0040036 від 18.09.2019 року про надання банківської послуги, що є договором про приєднання до Публічної пропозиції Акціонерного товариства «РВС Банк» на укладання Договору про комплексне обслуговування фізичних осіб, який розміщений на сайті банку і беззастережно приєдналася до умов Договору.

За умовами вказаного кредитного договору, ОСОБА_1 було надано споживчий кредит, шляхом перерахування на картковий рахунок у сумі 30769 грн. 23 коп., строком дії кредиту 24 місяці, процентною ставкою 18 % річних, тип ставки фіксована, разова комісіяпри видачі кредиту: 2,5 % від суми наданого Кредиту, щомісячна комісія за супроводженням кредиту, 3 % від суми наданого Кредиту.

В деньпідписання Заяви-Договору№ 0040036від 18.09.2019року, ОСОБА_1 отрималаплатіжку картку,яка відкритазгідно умовЗаяви-Договору,що підтверджуєтьсяРозпискою щодоотримання платіжноїкартки 18.09.2019року. Грошові кошти в сумі 30769 грн. 23 коп. були зараховані АТ «РВС Банк» 18.09.2019 року на картковий рахунок клієнта. Разом з тим, 28.04.2020 року між АТ «РВС БАНК» та ТОВ «ФК «ПАРІС» укладено Договір факторингу № 28/04/2020-1, у відповідності до умов якого АТ «РВС БАНК» передає (відступає) ТОВ «ФК «ПАРІС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ПАРІС» приймає належні АТ «РВС БАНК» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Згідно з п. п 1.1.п.1 Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 станом на 07.11.2024 року має заборгованість в сумі 36109 грн. 39 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 44271 грн. 75 коп., яка складається із 28618 грн. 77 коп. заборгованості за тілом кредиту, 2316 грн. 61 коп. заборгованості за процентами, 4612 грн. 40 коп. заборгованості за комісією , 720 грн. 00 коп. заборгованості за штрафними санкціями (пеня); 1980 грн. 54 коп. яка складається із 3 % річних за користування грошовими коштами за період з 28.04.2020 року по 23.02.2022 року, 6181 грн. 82 коп. інфляційних втрат за період з 28.04.2020 року по 23.02.2022 року, яку просило стягнути, разом із витратами зі сплати судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду клопотання повідомлялась своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила. Заяв, клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст.191ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст.223ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що 18.09.2019 року ОСОБА_1 підписано Заяву-Договір №0040036 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Пропозиція АТ «РВС БАНК» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, затверджена Рішенням Правління АТ «РВС БАНК» Протокол № 01022019/1 від 01.02.2019 року.

Як вбачається з документів, що становлять в сукупності Заяву-Договір №0040036, за умовами вищевказаної заяви відповідачу був наданий споживчий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок суми 30769 грн. 23 коп., строк дії кредиту до 24 місяці, процентна ставка 18,00 %, тим ставки фіксована, разова комісія при видачі кредиту 2,5 % від суми наданого кредиту , щомісячна комісія за супроводження 3 % від суми наданого кредиту. Зазначені умови містяться в тому числі в паспорті споживчого кредиту і відповідають графіку, які також були підписані відповідачем. Грошові кошти в сумі 30769 грн. 23 коп. були зараховані АТ «РВС Банк» 18.09.2019 року на картковий рахунок ОСОБА_1 , про що, склала розписку про отримання платіжної картки.

Відповідно до п. п. 7.3.1. Публічної пропозиції, погашення Клієнтом заборгованості за Споживчим кредитом, в тому числі Щомісячного платежу здійснюється щомісячно та/або в дату повного погашення заборгованості за Споживчим кредитом, починаючи з місяця, наступного після місяця оформлення Споживчого кредиту, за ануїтетною схемою погашення (ряд рівних грошових платежів, що здійснюються через рівні проміжки часу) у розмірах і терміни (дати), визначені Графіком платежів, шляхом забезпечення наявності грошових коштів у відповідних сумах на Рахунку для погашення заборгованості, що зазначений у Заяві-Договорі.

Між тим, відповідно до п. 7.3.11 Публічної пропозиції у разі порушення терміну погашення заборгованості за Споживчим кредитом, в тому числі Щомісячного платежу, в тому числі його частини, встановленого Графіком платежів, така заборгованість, у тому числі Щомісячний платіж (або його частина) вважається простроченим починаючи з наступного дня за днем встановленого терміну погашення згідно з Графіком платежів і до дня погашення простроченої заборгованості. З дня виникнення простроченої заборгованості за Споживчим кредитом, в тому числі Щомісячного платежу, встановленого Графіком платежів, Банк має право нараховувати штрафні санкції за порушення строків погашення заборгованості за Споживчим кредитом, у тому числі Щомісячних платежів у розмірі 10,00 гривень (десять гривень, нуль копійок)за кожен день прострочення платежу. Сплата штрафу та/або пені не звільняє Клієнта від виконання зобов`язань, за порушення яких передбачені штраф та/або пеня, і так само не звільняє його від обов`язку відшкодувати Банку збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за Договором, у тому числі будь-які витрати, що були понесені Банком у зв`язку зі стягненням заборгованості з Позичальника за Договором.

28.04.2020 року між АТ «РВС БАНК» та ТОВ «ФК «ПАРІС» укладено Договір факторингу № 28/04/2020-1, у відповідності до умов якого, АТ «РВС БАНК» передало (відступає) ТОВ «ФК «ПАРІС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ПАРІС» приймає належні АТ «РВС БАНК» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників. До зазначеного реєстру боржників включений і відповідач з посиланням на укладений з ним Договір № 0040036.

Згідно з п.п 1.1. п.1 Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до п. 3.1. Договору про відступлення права вимоги, права вимоги за Кредитним договором вважаються відступленими з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі прав та документів, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Новий кредитор, відповідно до п.п. 1.4 п. 1 Договору відступлення права вимоги, після переходу до нього права вимоги стає кредитором за кредитними договорами та одержує право вимагати від боржників належного виконання всіх без виключення зобов`язань за кредитними договорами, які існували та існують на момент укладання цього Договору.

З наданих позивачем розрахунків та виписок по особовому рахунку вбачається, що відповідач не виконала умови договору та станом на 07.11.2024 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором в сумі 44271 грн. 75 коп., яка складається із 28618 грн. 77 коп. заборгованості за тілом кредиту, 2316 грн. 61 коп. заборгованості за процентами, 4612 грн. 40 коп. заборгованості за комісією , 720 грн. 00 коп. заборгованості за штрафними санкціями (пеня); 1980 грн. 54 коп. яка складається із 3 % річних за користування грошовими коштами за період з 28.04.2020 року по 23.02.2022 року, 6181 грн. 82 коп. інфляційних втрат за період з 28.04.2020 року по 23.02.2022 року, яку просило стягнути, разом із витратами зі сплати судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп.

04.05.2020 року позивачем на адресу відповідача направлялась вимога про усунення порушення кредитного зобов`язання, але станом на дату звернення до суду кредитні кошти не повернуто.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Крім того відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Згідно з ч. 1 ст. 1033 ЦК України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 1, 2 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва.

Згідно з ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України. Розрахунок заборгованості проведений з дотриманням узгоджених сторонами вищевказаних істотних умов договору, а відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на спростування встановлених судом обставин, а також розрахунку заборгованості.

Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримано письмову форму укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст.ст. 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

Такі висновки відповідають правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09.09.2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Згідно з положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, № 63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 р.).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 252-259, 261, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст.4, 10, 12, 13, 76-89, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 280-283, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Паріс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Паріс» заборгованість в сумі 44271 (сорок чотири тисячі двісті сімдесят одну) грн. 75 коп., яка складається із 28618 грн. 77 коп. заборгованості за тілом кредиту, 2316 грн. 61 коп. заборгованості за процентами, 4612 грн. 40 коп. заборгованості за комісією , 720 грн. 00 коп. заборгованості за штрафними санкціями (пеня); 1980 грн. 54 коп. яка складається із 3 % річних за користування грошовими коштами за період з 28.04.2020 року по 23.02.2022 року, 6181 грн. 82 коп. інфляційних втрат за період з 28.04.2020 року по 23.02.2022 року

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Паріс» понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Паріс», код ЄДРПОУ: 38962392, адреса для листування: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 77А.

Представник позивача: Дячок Станіслав Миколайович, адреса для листування: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 77А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя