Ухвала суду № 123794626, 05.11.2024, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/7351/23

Провадження №1-кп/367/552/2024

УХВАЛА

Іменем України

05 листопада 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

законного представника ОСОБА_5 ,

особи, стосовно якої передбачається

застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань Ірпінського міського суду Київської області клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, відомості щодо його 15.07.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111050002895, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

встановив:

До Ірпінського міського суду Київської області з Бучанської окружної прокуратури Київської області надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12023111050002895 від 15.07.2023 відносно ОСОБА_6 за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Захисник ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_4 , посилаючись на те, що 09.08.2024 набрав законної сили ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-ІХ, яким фактично частково декриміналізовано кримінальні правопорушення у формі викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення, розтрати майна чи заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, просив у задоволенні клопотання про застосування заходів медичного характеру відмовити та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

ОСОБА_6 було роз`яснено право на закриття кримінального провадження за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі ч. 3 ст. 513 КПК України, на що ОСОБА_7 не заперечував та надав свою згоду на закриття кримінального провадження, просив закрити провадження у справі.

Законний представник ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , підтримала клопотання захисника та просила закрити провадження по справі відносно її сина.

Прокурор не заперечував проти заявленого захисником клопотання.

Судом встановлено, що згідно з поданим до суду клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру, вбачається, що 02.07.2023 у період часу з 07.58 год. по 08.05 год., правомірно перебуваючи в приміщенні торгового залу магазину «АТБ-маркет», розташованого за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул.. Нове Шосе, 52, маючи вільний доступ до всіх товарів у торговому залі вказаного магазину, у період воєнного стану, таємно викрав пляшку алкогольного напою «Jim Beam White» ємністю 0,7 л, який виніс із території магазину, оминаючи лінію касового контролю, тим самим спричинивши ТОВ «АТБ-маркет» матеріального збитку на загальну суму 784,33 грн.

Таким чином в ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_6 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке містить ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Окрім того, з поданого клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, вбачається, що 27.07.2023 у період часу з 21.42 год. по 21.50 год., правомірно перебуваючи в приміщенні торгового залу магазину «Сільпо», розташованого за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, бул. Леоніда Бірюкова, 2, маючи вільний доступ до всіх товарів у торговому залі вказаного магазину, повторно, у період воєнного стану, таємно викрав пляшку алкогольного напою «The Pogues Honey Irish Whiskey» ємністю 0,7 л, який виніс із території магазину, оминаючи лінію касового контролю, тим самим спричинивши ТОВ «Сільпо-Фуд» матеріального збитку на загальну суму 584,56 грн.

Таким чином в ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_6 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке містить ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта КНП КОР «ОПНМО» № 426 від 12.09.2023 ОСОБА_6 під час скоєння інкримінованих йому дій і в даний час страждає на органічний (афективний) розлад настрою, маніакального типу (F 06.30 за МКХ-10). Він не міг під час скоєння інкримінованих йому дій та не може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом потребує примусових заходів медичного характеру - госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з ч. 1, 2, 3, 6 ст. 3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Закони України про кримінальну відповідальність, прийняті після набрання чинності цим Кодексом, включаються до нього після набрання ними чинності. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом. Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн.) є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Таким чином, відповідно до вказаного Закону, дрібною крадіжкою, за яку передбачено адміністративну відповідальність, є крадіжка, розмір якої не перевищує 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Згідно з пп.169.1.1 п.169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга (неподатковий мінімум доходу громадян) дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01.01.2023 становить 2684,00 грн., тобто неоподаткований мінімум доходів громадян становить 1342,00 грн. на 2023 рік, а 2 неоподатковуваних мінімуми становить 2684,00 грн.

Отже, станом на час інкримінованих ОСОБА_6 вчинення суспільно небезпечних діянь (02.07.2023 та 27.07.2023), крадіжок майна вартістю до 2684,00 грн. включно, є адміністративним правопорушенням і на даний час не має ознак кримінального правопорушення.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні до втрати цією нормою чинності.

Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Пунктами 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Так, відповідно до ст. 92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

Згідно ч.3 ст. 513 КПК України, встановивши що суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення не було вчинено або вчинено іншою особою, а також якщо не доведено, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, суд постановляє ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру та закриває кримінальне провадження.

Оскільки вартість викраденого майна, зазначеного у клопотанні, становить 784,33 грн. та 584,56 грн. відповідно, судом встановлено, що діяння, інкриміновані ОСОБА_6 не є суспільно небезпечними діяннями, передбаченими законом України про кримінальну відповідальність, а тому відповідно до положень ст.ст. 314 та 513 КПК України відсутні підстави для застосування до нього заходів медичного характеру, а кримінальне провадження підлягає закриттю.

Таким чином, зважаючи на згоду ОСОБА_6 та його законного представника ОСОБА_5 на закриття кримінального провадження, суд вважає, що клопотання захисника про закриття провадження підлягає задоволенню.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись 284-288, 314, 372, 376, 479-2, 513 КПК України, суд

постановив:

Кримінальне провадження № 12023111050002895 від 15.07.2023 відносно ОСОБА_6 за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1