Рішення № 123785655, 22.11.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 рокуСправа №160/24829/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу № 160/24829/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83; ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16.09.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 16.08.2024 року №047050028086 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 зарахувати по пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи: з 29.11.1990 по 01.07.1991 на посаді апаратника-гідрометалурга - запис №2 трудової книжки; та з 02.12.1999 по 13.04.2004 на посаді футерувальника (кислототривника) - запис №10 трудової книжки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійним органом протиправно не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи позивача згідно Довідки №01-15/68 від 24.04.2024, оскільки довідка не відповідає Додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки та відповідних записів уній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Позивач отримав рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 16.08.2024 №047050028086 про відмову в призначенні пенсії.

Не погоджуючись з прийнятим пенсійним органом рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

23.09.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

14.10.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву (вх. № 77187/24).

В обґрунтування відзиву відповідачем-2 зазначено, що до пільгового стажу позивача не враховано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній: №01-15/68 від 24.04.2024, оскільки не відповідає пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (додаток №5). Зокрема, не вірно зазначені посилання, які затвердженні постановами Кабінету Міністрів України на час роботи заявниці (посилання на розділ, позицію не відповідає постанові КМУ від 11.03.1994 № 162, яка була чинною на момент роботи позивача).

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

09.08.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

16.08.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву ОСОБА_1 від 09.08.2024 та прийнято рішення №047050028086, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

В даному рішенні зазначено, що страховий стаж заявника становить 22 років 04 місяці 19 днів, а пільговий стаж по Списку №1 відсутній. Також в даному рішенні зазначено, що до пільгового стажу не враховано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній: №01-15/68 від 24.04.2024, оскільки не відповідає пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (додаток №5). Зокрема, не вірно зазначені посилання , які затвердженні постановами Кабінету міністрів України на час роботи заявниці (посилання на розділ, позицію не відповідає постанові КМУ від 11.03.1994 № 162, яка була чинною на момент роботи позивача).

Не погодившись з вказаним рішенням відповідача-1, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, прийнятий 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно достатті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) зокрема, гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року № 1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (далі - Порядок №637).

Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 року, (далі Порядок №442) та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені постановою Міністерства праці України №41 від 01.09.1992 року, (далі Методичні рекомендації) атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442, проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 або №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 або №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 або №2.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місцьвласником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Крім цього, суд зазначає, що однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи. Вимога щодо обов`язкового підтвердження документами умов праці до 21 серпня 1992 року та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.

Як встановлено судом з довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №01-15/68 від 24.04.2024, позивач працювала на наступних посадах, що передбачені списком №1:

- з 29.11.1990 по 01.07.1991 апаратником-гідрометалургом;

- з 02.12.1999 по 31.12.2000 Футерувальником (кислототривником);

- з 01.01.2001 по 13.01.2003 Футерувальником (кислототривником);

- з 16.01.2003 по 13.04.2004 Футерувальником (кислототривником).

Довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №01-15/68 від 24.04.2024 підписана Головою правління Приватного акціолнерного товариства «ЮКРЕЙН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС» ОСОБА_2 .

Суд зауважує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в уточнюючих довідках. Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення уточнюючої довідки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Висновки аналогічного характеру викладені в постановах Верховного Суду від 29.03.2019 року у справі №548/2056/16-а та від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а.

Таким чином, суд доходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області оскарженим рішенням протиправно не враховало періоди роботи позивача з 29.11.1990 по 01.07.1991, з 02.12.1999 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 13.01.2003, з 16.01.2003 по 13.04.2004 до пільгового стажу за та Списком №1 з посиланням на невідповідність довідки позивача вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (додаток №5).

З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №047050028086 від 16.08.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Як встановлено судом з оскарженого рішення, станом на 09.08.2024 позивачу виповнилось 52 роки 08 місяців, страховий стаж позивача складав 22 років 04 місяці 19 днів, а пільговий стаж за Списком №1 відсутній.

В свою чергу, з урахуванням періодів роботи позивача з 29.11.1990 по 01.07.1991, з 02.12.1999 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 13.01.2003, з 16.01.2003 по 13.04.2004 пільговий стаж позивача за Списком №1 складає 04 роки 11 місяців 11 днів.

Таким чином суд доходить висновку про відсутність у позивача необхідного пільгового стажу, передбаченого п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Водночас, відповідно до абз. 4 п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до ст. 26 цього Закону Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Судом встановлено, що позивач має відпрацьованих за Списком №1 повних 4 роки, отже позивач має право на зменшення пенсійного на 5 років 4 місяці (1 рік 4 місяці * 4 =4 роки 16 місяців, тобто 5 років 4 місяці).

Отже, в даному випадку за умови наявності 4 повних років пільгового стажу за Списком №1 пенсійний вік з 60 років підлягає зниженню на 5 років 4 місяці і становить 54 рокі 8 місяців

Як встановлено судом позивачу виповнилось 52 років 8 місяців, що в свою чергу є недостатнім, в розумінні абз. 4 п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для призначення пенсії.

Таким чином суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання призначення пенсії.

Крім того, що періодів роботи позивача за Списком №1, суд зазначає, що в позовних вимогах позивачем зазначено загальний період, а саме: з 29.11.1990 по 01.07.1991 та з 02.12.1999 по 13.04.2004.

Однак, як вже встановлено судом, матеріалами справи підтверджено періоди роботи позивача за Списком №1 з 29.11.1990 по 01.07.1991, з 02.12.1999 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 13.01.2003, з 16.01.2003 по 13.04.2004.

Тобто в період з 13.01.2003 по 16.01.2003 згідно наданої уточнюючої довідки №01-15/68 від 24.04.2024 позивач по Списку №1 не працювала.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат у розмірі 605,60 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83; ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 16.08.2024 року №047050028086 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати по пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 періоди роботи: з 29.11.1990 по 01.07.1991, з 02.12.1999 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 13.01.2003, з 16.01.2003 по 13.04.2004

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83; ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 22.11.2024.

Суддя О.В. Царікова