Рішення № 123776097, 16.12.2024, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/777/24

Провадження №2/951/299/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Лавренюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Горохівської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) про зміну способу стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 23.08.2013 з відповідача на користь позивача присуджено стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі по 200,00 грн щомісячно, починаючи з 12.08.2013 і до досягнення дітьми повноліття. Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 18.08.2021 змінено розмір аліментів, визначений рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 23.08.2013 та присуджено стягувати із відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей по 2000,00 грн щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону. На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист, який перебуває на виконанніу Бережанському районному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на теперішній час розмір аліментів, визначений рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 18.08.2021 є значно меншим за прожитковий мінімум для дитини відповідно віку та є недостатнім для матеріального утримання дітей. Також, з часу присудження відповідачу аліментів, діти подорослішали, на даний час навчаються у Козівському ліцеї ім. В. Герети та у Козівському ліцеї №1 Козівської селищної ради, тобто збільшилися потреби у навчанні, розвитку, а тому діти потребують значно більшого догляду та матеріального забезпечення. Відповідач належної матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач в Україні офіційно ніде не працевлаштований, однак неофіційно працює за межами України, де отримує дохід. Також відповідач інших осіб на утриманні не має, стягнення по виконавчих провадження з нього не проводяться. Позивач на теперішній час не працює, знаходиться в пошуках офіційного працевлаштування, з огляду на що в останньої відсутній достатній дохід для належного утримання дітей.

З огляду на викладене, беручи до уваги майновий стан відповідача, який неофіційно працює закордоном, майновий стан позивача, яка не працює, зміну економічної ситуації в країні, і як наслідок збільшення витрат на утримання дітей, а також рівний обов`язок батьків утримувати дитину, позивач просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 18.08.2021, а саме з твердої грошової суми у розмірі по 2000,00 грн на кожну дитину щомісячно на 1/3 частину усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки саме такий спосіб стягнення аліментів буде достатнім для забезпечення потреб дітей.

Ухвалою судді від 01.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання призначено на 25.11.2024.

Ухвалою суду від 25.11.2024 судовий розгляд цивільної справи відкладено на 16.12.2024.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала заяву від 25.11.2024, у якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити, справу просила розглянути без її участі, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення у справі не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився з невідомих для суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав.

На підставі наведеного, ухвалою суду від 16.12.2024 визначено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення у цивільній справі.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 04.03.2010, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 01.10.2012 (а.с. 12, 13).

У зв`язку із реєстрацією шлюбу із ОСОБА_6 16.06.2022 ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 16.06.2022 (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_4 від 22.08.2024 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 змінила прізвище на ОСОБА_1 , актовий запис №05 (а.с. 10).

Таким чином, установлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 23.08.2013 у справі №600/1018/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дітей, а саме сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі у розмірі по 200 гривень на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 12.08.2013 року і до досягнення дітьми повноліття.

Вказана обставина встановлена рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 18.08.2021, яке набрало законної сили 17.09.2021, а тому в силу вимог частини четвертої статті 82 ЦПК України не підлягає доказуванню в межах даної цивільної справи.

Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 18.08.2021, яке набрало законної сили 17.09.2021, змінено розмір аліментів, визначений рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 23.08.2013 року у цивільній справі №600/1018/13-ц, та вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання малолітніх синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 14-16).

На виконання рішення суду Козівським районним судом Тернопільської області 17.11.2021 видано виконавчий лист про стягнення з відповідача аліментів у зміненому розмірі (а.с. 17).

Згідно Довідки Форми ОК-5 сформованої станом на 30.09.2024 щодо ОСОБА_9 , встановлено, що протягом 2023 та 2024 років ОСОБА_1 не має стабільного доходу (а.с. 7-8).

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ (78912) від 17.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно частини першоїстатті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141Сімейного кодексуУкраїни (далі СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положень статті 181СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої статті 182СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Встановлено, що між сторонами у справі виник спір з приводу зміни способу стягнення аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначеного рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 18.08.2021 у справі №600/510/21.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).

За змістом частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.09.2018 у справі №486/466/18 зазначив, що право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, зміна способу стягнення аліментів (частина третя статті 181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (частина перша статті 192 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов`язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів визначається судом з урахуванням фактичних обставин справи, встановлених судом. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05.02.2014).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Зазначена правова позиція неодноразово підтримана Верховним Судом у постановах: від 30.06.2020, у справі № 343/945/19, від 12.01.2022 у справі № 545/3115/19, від 23.05.2022 у справі № 752/26176/18.

Таким чином, ураховуючи, що діти проживають разом з позивачем, позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів, зокрема, присудити стягнення аліментів у частці від доходу, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів, визначеного рішенням суду з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) відповідача.

Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів, суд, ураховуючи матеріальне становище дітей, те, що з віком зростають потреби дітей та витрати на їх утримання збільшуються, матеріальне становище відповідача, який є працездатним, при цьому відомості про незадовільний стан здоров`я останнього відсутні, матеріальне становище позивача, яка не працює та стабільного доходу не має, рекомендований законодавцем мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який законодавець жодним чином не обмежує розміром мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, приходить до переконання про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно.

Також суд ураховує, що у період з 2021 (дати винесення рішення Козівського районного суду Тернопільської області) по 2024 роки зріс рівень споживчих цін та життя в Україні, що є загальновідомою обставиною та не потребує доказування за правилами частини третьої статті 82 ЦПК України.

З огляду на наведене, суд вважає, що визначений спосіб стягнення та розмір аліментів відповідає принципам розумності та справедливості та забезпечить потреби і нормальні умови життя дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Щодо вимоги позивача про стягнення аліментів з урахуванням індексу інфляції, суд зазначає наступне.

Постановою КабінетуМіністрів України№ 836від 16.11.2016«Про внесеннязмін доПорядку проведенняіндексації грошовихдоходів населення» Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, доповнено пунктом 10-4 такого змісту: Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти. У разі проведення державним, приватним виконавцем індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з наступного року з місяця, що відповідає місяцю встановлення розміру аліментів. При цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50 відсотків грошового доходу платника аліментів.

Відповідно до пункту 2 Порядку, індексації підлягає, зокрема, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Вказана норма кореспондується з вимогами частини другої статті 184 СК України, згідно якої розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Згідно з пунктом 6 Порядку індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями, які провадять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів. Індексація таких аліментів проводиться за рахунок коштів платника аліментів.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. При цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50 % грошового доходу платника аліментів.

З викладеного вбачається, що розмір аліментів підлягає індексації лише у разі визначення такого у твердій грошовій сумі. Індексація розміру аліментів, визначеного судом у частці від доходу (заробітку) індексації не підлягає.

Відтак позовні вимоги ОСОБА_1 у вказаній частині задоволенню не підлягають. Позов належить задовольнити частково.

За змістом пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 3 частини пе ршої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів - у справах про зміну способу стягнення аліментів.

Оскільки позивач в силу вимог пункту 3 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 605,60 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 280-284, 287, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 прозміну способустягнення аліментів задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 18.08.2021 у справі №951/510/21.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач: ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106; код отримувача за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути переглянуте Козівським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 16.12.2024.

Головуючий суддя О.М. Лавренюк