Рішення № 123771341, 11.12.2024, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/1537/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2024 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

21.10.2024 позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Селище Літинського району Вінницької області помер її чоловік ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина на все майно, яке належало спадкодавцю на час її відкриття. Вона та її син ОСОБА_2 , (відповідач у справі), є спадкоємцями за законом першої черги, що прийняли спадщину, оскільки подали заяви про прийняття спадщини. Позивачка зазначає, що вона є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .

Також ОСОБА_3 за життя у приватну власність рішеннями Селищенської сільської ради Літинського району Вінницької області були передані земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , та в межах с. Селище.

Коли позивачка звернулася до Літинської державної нотаріальної контори, щоб отримати свідоцтво про право власності на вказане майно, їй було відмовлено у його видачі по причині відсутності правовстановлюючих документів.

У інший спосіб позивачка не має можливості оформити дане спадкове майно. Тому вона вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав та просила визнати за нею право власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась. Подала до канцелярії суду заяву, відповідно до якої розгляд справи просила проводити у її відсутність. Позов підтримала та просила його задовольнити. Витрати зі сплати судового збору просила залишити за нею (а.с. 91).

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання також не з`явився. Надав до канцелярії суду заяву, відповідно до якої просив розгляд справи проводити у його відсутність. Позов визнає та не заперечує проти його задоволення (а.с. 92).

Представник третьої особи Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області до підготовчого судового засідання не з`явився. Надіслали на адресу суду листа, відповідно до якого просять розгляд справи проводити у відсутність представника селищної ради. Проти позову селищна рада не заперечує (а.с. 67).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Як зазначено у ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи заяви сторін та визнання позову відповідачем, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18).

Відповідно до довідки Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області за № 85 від 07.02.2024 (а.с. 19), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним на момент смерті проживали і були зареєстровані дружина - ОСОБА_1 і син - ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданим виконавчим комітетом Селищенської сільської ради Літинського району Вінницької області від 13.12.2012 (а.с. 20), підтверджується, що позивачка є власником житлового буднику з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .

Зазначена інформація підтверджується також і витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вищевказаний житловий будинок від 06.02.2013 (а.с. 21).

Архівним витягом архівного відділу Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області № 3.01-16/45 від 29.01.2024 (а.с. 23) зазначається про те, що рішенням 12 сесії 22(2) скликання Селищенської сільської ради від 30.01.1998, ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,12 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка знаходиться в АДРЕСА_2 біля будинку 0,12 га (так у документі).

Архівним витягом архівного відділу Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області № 3.01-16/46 від 29.01.2024 (а.с. 24) зазначається про те, що рішенням 15 сесії 21 скликання Селищенської сільської ради від 01.04.1994, ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,39 га - для ведення особистого підсобного господарства (так у документі);

Згідно рішення Селищенської сільської ради Літинського району Вінницької області за № 686 від 18.09.2015 (а.с. 25) АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_1 .

Листом Літинської державної нотаріальної контори № 130/02-14 від 16.02.2024 (а.с. 26) позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 оскільки відсутня інформація про зареєстроване право власності на ці земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 . Також вказаним листом позивачці рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав.

Технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (а.с. 27-35) зазначено про те, що загальна площа земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 становить 0,5083 га,з них:

- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 0,1200 га;

- для ведення особистого селянського господарства - 0,2543 га;

- для ведення особистого селянського господарства - 0,1340 га.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 37-42) зазначається про те, що земельна ділянка площею 0,1200 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_1 має кадастровий номер 0522486200:04:002:0578.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 43-48) зазначається про те, що земельна ділянка із площею 0,2543 га - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , має кадастровий номер 0522486200:04:002:0579;

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 49-54) зазначається про те, що земельна ділянка площею 0,1340 га - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою за адресою в с. Селище Вінницького району Вінницької області має кадастровий номер 0522486200:04:002:0577;

При ухваленні рішення судом за клопотанням позивачки було витребувано матеріали спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 79-90) та встановлено, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті чоловіка, так само як і спадщину прийняв син спадкодавця та відповідач у справі - ОСОБА_2 .

У свою чергу дочка спадкодавця - ОСОБА_4 подала заяву, відповідно до якої повідомляє, що спадщину після смерті батька вона не прийняла і на неї не претендує. В суд за продовженням строку для прийняття спадщини звертатись не буде (а.с. 86).

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно п. 3.14 Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", № 296/5 від 22.02.2012 р., прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визнання права власності у порядку спадкування за законом, оскільки іншим шляхом захистити цивільне право позивача неможливо.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до абз. 2 п.1 розділу Х Перехідні положення Земельного Кодексу України (2001 року), рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Державний акт (сертифікат) на земельні ділянки спадкодавцями за життя не виготовлений, що є перешкодою для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на право на земельні ділянки.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI).Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК).

Оскільки ОСОБА_3 за життя не отримав державного акту на земельні ділянки, хоча земельні ділянки і передані останньому у приватну власність, відтак позивачка в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 вправі порушувати питання про успадкування права власності на ці земельні ділянки.

Оскільки в судовому засіданні беззаперечно доведено, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 належало право приватної власності на земельні ділянки на території с. Селище Вінницького (Літинського) району Вінницької області, а позивачка ОСОБА_1 має намір успадкувати майно ОСОБА_3 , проте успадкувати майно не має можливості у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, відтак враховуючи визнання позову відповідачем, з метою захисту майнових прав позивачки, за останньою слід визнати право власності на зазначені земельні ділянки право на які належали - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після смерті якої прийняла - ОСОБА_1 (позивачка у справі).

Згідно ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судові витрати, за клопотанням позивачки (а.с. 91) слід залишити за позивачкою ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 14 Конституції України ст. ст. 125, 126, 152 ЗК України, ст.ст. 16, 328, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 141, 200, 206, 209, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року, п. 3.14 Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", № 296/5 від 22.02.2012 р., беручи до уваги правову позицію ВССУ від 24.01.2011 р. у справі № 6-2064св10, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на :

- земельну ділянку кадастровий номер 0522486200:04:002:0578, площею 0,1200 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку кадастровий номер 0522486200:04:002:0579, площею 0,2543 га - для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку кадастровий номер 0522486200:04:002:0577 площею 0,1340 га - для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: Вінницька область Вінницький район, с. Селище,

в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Гопкін П. В.