Рішення № 123768600, 16.12.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/23329/24

Провадження № 2/752/7985/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

16.12.2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Солодовник Я.С.,

розглянувши за правилами спрощеногопозовногопровадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в:

ТДВ "Страхова група "Оберіг" звернулося у суд з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу.

В обгрунтування своїх вимог зазначає, що 31 травня 2021 року в м. Києві по проспекту Лобановського сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів "Фіат" номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "БМВ" номерний знак НОМЕР_2 . Відповідно до постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.08.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "Фіат" номерний знак НОМЕР_1 була забезпечена в ТДВ "СГ "Оберіг" за полісом обов"язковго страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортнизх засобів АР/1612678.

Відповідно до Ремонтної калькуляції вартість відновлювального ремонту автомобіля "БМВ" номерний знак НОМЕР_2 складає 12 754,50 грн. Згідно заяви про виплату страхового відшкодування від 02.09.2021 року між потерпілою особою та ТДВ "СГ "Оберіг" було узгоджено розмір страхового відшкодування в сумі 7 378,15 грн. (за вирахуванням франшизи в розмірі 2 500 грн.).

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 02.09.2021 року, а також враховуючи інші матеріали страхової справи, ТДВ "СГ "Оберіг" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 7 378,15 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 08.09.2021 року.

28.08.2023 року відповідачу було направлно досудову вимогу про виплату грошових коштів, однак відповідач не сплатив кошти.

Позивач просить стягнути з відповідача 10 509,87 грн., з яких 7 378,15 грн. страхового відшкодування, 555,72 грн. інфляційні втрати, 2 342,97 грн. пені, 233,03 грн. трьох відсотків річних за період з 05.09.2023 року по 23.09.2024 року, а також 7 300 грн. витрат на правову допомогу та 2 422,40 грн. судового збору.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 листопада 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

Відповідач відзив на позовну заяву не подавав.

Дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

31 травня 2021 року в м. Києві по проспекту Лобановського сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів "Фіат" номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "БМВ" номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.08.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "Фіат" номерний знак НОМЕР_1 була забезпечена в ТДВ "СГ "Оберіг" за полісом обов"язковго страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортнизх засобів АР/1612678.

Відповідно до Ремонтної калькуляції вартість відновлювального ремонту автомобіля "БМВ" номерний знак НОМЕР_2 складає 12 754,50 грн.

Згідно заяви про виплату страхового відшкодування від 02.09.2021 року між потерпілою особою та ТДВ "СГ "Оберіг" було узгоджено розмір страхового відшкодування в сумі 7 378,15 грн. (за вирахуванням франшизи в розмірі 2 500 грн.).

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 02.09.2021 року, а також враховуючи інші матеріали страхової справи, ТДВ "СГ "Оберіг" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 7 378,15 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 08.09.2021 року.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п.п. в) п.п. 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-траснпортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що позивач виплатив потерпілому страхове відшкодування за пошкодження належного йому на праві власності автомобіля, який постраждав в дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась за участю та з вини відповідача ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, суд вважає, шо позивач обґрунтовано вимагає сплати відповідачем страхового відшкодування в межах фактичних затрат в сумі 7 378,15 грн.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 555,72 грн. інфляційних втрат, 2 342,97 грн. пені, 233,03 грн. трьох відсотків річних за період з 05.09.2023 року по 23.09.2024 року, оскільки відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 №4, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Положення статті 625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов`язанням, яке виникає з договірних зобов`язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не можна вважати боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання, а тому він не повинен нести відповідальність у вигляді сплати позивачу інфляційних втрат, пені та 3% річних.

Вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 2 342,97 грн. позивачем жодним чином не обґрунтована. Позовна заява не містить належного правового обгрунтування цієї вимоги та розрахунку суми пені.

Відтак, відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені, 3% річних, інфляційних втрат, тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги ТДВ "СГ "Оберіг" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України, на користь позивача необхідно стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

У частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 300,00 грн суд вважає необхідним зазначити наступне.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати у сумі 7 300,00 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим представником обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для неї, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (03040 м. Київ, вул. Васильківська, 14, ЄДРПОУ 39433769) страхове відшкодування в розмірі 7 378,15 грн., 3 000 грн. витрат на правову допомогу та 2 422,40 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя