Рішення № 123766888, 05.12.2024, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/528/24

Провадження № 2/536/501/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Колотієвського О.О.,

за участю секретаря судового засідання Талдикіної Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позов зокремаобґрунтовано тим,що 18січня 2023 р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та відповідачем було укладено кредитний договір № 21924-01/2023.

Кредитний договірпідписано електроннимпідписом Позичальника,відтвореним шляхомвикористання Позичальникомодноразового ідентифікатораі бувнадісланий наномер мобільномутелефону Відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

30.08.2023 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 30082023/1 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ»» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 30082023/1 від 30.08.2023 року, TОB «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 41270 грн., з яких:

- 10600 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 30670 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

На підставі викладеного позивач просив суд ухвалити рішення, яким:

1. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суму заборгованості за Кредитним договором № 21924-01/2023 в розмірі 41270 грн., з яких:

- 10600 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 30670 грн. - сума заборгованості за відсотками.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» понесені судові витрати.

Відповідач надіслала на адресу суду відзив на позов, який обґрунтований зокрема тим, що з позовної заяви вбачається, що ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набула право вимоги (є фактором) за кредитним договором у якому попереднім кредитором зі мною була погоджена сума кредиту, процентна ставка та узгоджений сторонами строк кредитування.

З наведеного вище вбачається, що попередній кредитор надаючи кредит на обумовлений договором строк очікував повернення кредиту+процентів в розмірі 13223.50 грн, оскільки, саме на таких умовах платності та строковості було укладено кредитний договір.

Крім того, позивачем до стягнення заявлено «нараховані» за кредитами проценти у загальному розмірі 30670.00 грн.

Вбачається що заявлений розмір нарахованих процентів (які були відступлені за договором факторингу) за договором кредиту значно перевищують погоджений між нею та кредитодавцем розмір, а саме;

Нараховані позивачем проценти у розмірі:

Нараховані проценти- 30670.00 грн, а 2623.50-погоджений сторонами кредитного договору від 18.01.23 року розмір процентів, 28046.50 грн- проценти нараховані безпідставно.

Крім того, зазначала, що квитанцією №196758888 від 25.01.23 року вона сплатила на рахунок ТОВ «ФК «Інвеструм» кошти в розмірі 2910.00 грн., відтак вважала, що нею було погашено проценти за кредитом в розмірі 2623.50 грн, та погашено суму основного боргу за кредитом в розмірі 287.10 грн.

Враховуючи норми чинного законодавства України та обставини справи, відповідачкою визнається заборгованість за залишком основного боргу у розмірі 10312.90 грн, заперечуємо проти безпідставно нарахованих процентів у розмірі 30670.00 грн з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Частково визнала позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у розмірі залишку заборгованості з основного боргу в розмірі 10312.90.00 грн за зобов`язаннями, що виникли на підставі договору кредиту від 18.01.23 року укладеного з ТОВ ФК «Інвеструм»;

Не визнала та просила суд відмовити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в стягненні з неї 287.10 грн основного боргу за кредитом та безпідставно нарахованих процентів за користування коштами в загальному розмірі 30670,00 грн по зобов`язанням за кредитним договором від 18.01.23 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Від представника надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

18січня 2023 р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та відповідачем було укладено кредитний договір № 21924-01/2023.

Кредитний договірпідписано електроннимпідписом Позичальника,відтвореним шляхомвикористання Позичальникомодноразового ідентифікатораі бувнадісланий наномер мобільномутелефону Відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

30.08.2023 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 30082023/1 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ»» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової. Вимоги, строк виконання зобов`язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пені, за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 30082023/1 від 30.08.2023 року, TОB «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 41270 грн., з яких:

- 10600 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 30670 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Як встановлено право вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ», як правонаступника відповідно до ст. 512 ЦК України.

Відповідач заперечуючи проти позову вказувала, що відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи норми чинного законодавства України та обставини справи, відповідачкою визнається заборгованість за залишком основного боргу у розмірі 10312.90 грн, заперечує проти безпідставно нарахованих процентів у розмірі 30670.00 грн з наступних підстав.

На думку відповідача, попередній кредитор надаючи кредит на обумовлений договором строк очікував повернення кредиту+процентів в розмірі 13223.50 грн, оскільки, саме на таких умовах платності та строковості було укладено кредитний договір, тому саме таку суму вона вважала правильною до стягнення.

З вищевказаним суд не може погодитись, з огляду на таке.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54), від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19) та вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає.

Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів. Так, неможливо розумно пояснити, чому, наприклад, замовник робіт або послуг, який прострочив їх оплату, має сплачувати проценти річних за статтею 625 ЦК України, розмір яких може бути зменшений судом, якщо він надмірно великий порівняно зі збитками кредитора, а за прострочення повернення кредиту в такій самій сумі позичальник має додатково сплачувати ще й проценти як плату за «користування кредитом», розмір якої не може бути зменшений судом.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, навів висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в пункті 123 постанови від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів.

З огляду на мотивувальну частину постанови від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнює вказаний вище висновок таким: «У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором».

Умови кредитування, з якими погодився Відповідач, вказані безпосередньо в кредитному договорі № 21924-01/2023 від 18.01.2023 та передбачають: строк кредиту 25 днів, сума кредиту 10600,00 грн., процентна ставка - 361.35% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0.99% (процентів) на добу. Строк дії Договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту фінансового кредиту, зі змістом якої Відповідач був ознайомлений на момент укладення кредитного договору № 21924-01/2023 від 18.01.2023 передбачено порядок нарахування процентів за користування кредитом та механізм повернення кредиту. Додаток до Договору про надання фінансового кредиту містить в собі графік платежів та розрахунок заборгованості (в тому числі суми кредиту і процентів за користування кредитом) та щодня оновлюється в Особистому Кабінеті Відповідача.

Відповідач погодив ознайомлення, що у разі недотримання умов встановлених пунктом 3.2. цих Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту фінансового кредиту з першого дня прострочення проценти нараховуються за ставкою 2,50% на добу, при цьому клієнт погоджується, що такий перерахунок процентів за користування кредитом не є односторонньою зміною умов договору. Отже, при належному виконанні договірних зобов`язань підвищення процентної ставки не застосовуються.

Крім того, пунктом 2 вищевказаного договору визначено порядок нарахування процентів та сплати заборгованості за Договором, а саме:

Відповідно до пункту 2.1. сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 2.2. Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором.

Відповідно до пункту 2.3. У разі якщо Клієнт не сплатив кредит у строк передбачений в п. 1.2. цього Договору, нарахування процентів здійснюється на загальних умовах за стандартною процентною ставкою (2,5% на добу) з першого дня користування кредитними коштами, при цьому Клієнт погоджується, що такий перерахунок процентів за користування кредитом не є односторонньою зміною умов договору.

Відповідно до пункту 2.4. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У разі якщо Клієнт не сплатив у строк кредит взятий відповідно до умов п. 1.4. цього Договору (процентна ставка 3,2% на добу), проценти передбачені в пункті 1.4. продовжують нараховуватись за кожний день користування кредитними коштами.

Відповідно до пункту 2.5. При надходженні до Товариства коштів для виконання зобов`язань Клієнта Товариство направляє такі кошти на погашення заборгованості в наступній послідовності:

1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору (у випадку наявності).

Відповідно до пункту 4.3. У разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього Договору, проценти передбачені в п. 2.3. цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 180 (ста восьмидесяти) календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов Договору.

Відповідно до пункту 3.3.3. відповідач може Відстрочити виконання зобов`язання на строк 10/20 днів, сплативши для цього проценти відповідно до наведеного нижче розрахунку:

10 днів 3% на добу від тіла кредиту; 20 днів 1,9% на добу від тіла кредиту.

Тобто сплативши проценти відповідно до наведеного вище розрахунку відповідач зупиняє нарахування відсотків на 10 або 20 днів.

Крім того У разі якщо Клієнт не сплатив кредит у строк передбачений в п. 1.2. цього Договору, нарахування процентів здійснюється на загальних умовах за стандартною процентною ставкою (2,5% на добу) з першого дня користування кредитними коштами, при цьому Клієнт погоджується, що такий перерахунок процентів за користування кредитом не є односторонньою зміною умов договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідачем сплачено кошти в сумі 4098,00 грн. з яких 4028,00 грн зараховано на оплату по фрізу тобто на зупинення нарахування відсотків на певний період передбачений кредитним договором та 70 грн зараховано на часткову оплату відсотків за вищевказаним кредитним договором.

Відповідачем до відзиву надано квитанцію про оплату коштів в сумі 2910,60 грн, однак з даної квитанції не можливо встановити за яким договором здійснено оплату.

Разом з тим на вищевказаній квитанції міститься напис нанесений власноруч невідомою особою начебто про оплату заборгованості за кредитним договором 21924- 01/2023, однак в самому документі призначення платежу відсутнє.

Враховуючи вищевикладене твердження відповідача про оплату заборгованості за відсотками по вищевказаному кредитному договору є безпідставними не обґрунтованими та нічим не підтвердженими.

За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язанні з нею

Ч. 8 ст. 11 цього Закону встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, із вказаного вбачається, що кредитні договори були укладені в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20)

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з ч.1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаними договороми Відповідач порушив зазначені вище норми законодавства, позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договорами факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, а тому суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керувався наступним.

Ст.133 ЦПК України визначено види судових витрат. Відповідно до ч.1 цієї статті - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки позов підлягає задоволенню, тому суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 3028 грн.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 76, 82, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 287, 352 ЦПК України, Закон України «Про електронну комерцію»,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суму заборгованості за Кредитним договором № 21924-01/2023 в розмірі 41270 грн., з яких:

- 10600 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 30670 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» понесені судові витрати.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. О. Колотієвський