Рішення № 123760393, 16.12.2024, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/6594/24

Провадження № 2/643/3403/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2024

16 грудня 2024 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «ВЕЛЛФІН» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 1590430 від 15.06.2021 у розмірі 24 000,00 грн, а також судових витрат у розмірі 3 028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.06.2021 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 1590430 в електронній формі. За умовами укладеного Договору, позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 8 000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, шляхом перерахування на банківський рахунок вказаний відповідачем, а відповідач зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування нею. Відповідно до п 1.3 Договору, позика надана строком на 30 днів. Таким чином, позивач свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись грошовими коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого ліміту. Відповідач отримані грошові кошти, в передбачені Договором строки, не повернув. У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за Договором, відповідач станом на 30.05.2024 має заборгованість у розмірі 24 000,00 грн, яка складається із: 8 000,00 грн - заборгованість за основним боргом; 16 000,00 грн - заборгованість за відсотками. Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання по Договору про споживчий кредит не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість на загальну суму 24 000,00 грн, то позивач просить стягнути з відповідача на свою користь зазначену суму заборгованості, а також суму судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

Розгляд справи визначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, у відповідності до вимог ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України.

З боку відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до змісту ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до правил ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо) не застосовувалися.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов до такого.

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що 15.06.2021 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 1590430. (16-21).

Договір позики укладено у формі електронного документу. Відповідно до пункту 1.4 зазначений Договір є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником та діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.

За умовами укладеного Договору, позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 8 000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, шляхом перерахування на банківський рахунок вказаний відповідачем, а відповідач зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування нею. Відповідно до п 1.3 Договору, позика надана строком на 30 днів.

Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «ВЕЛЛФІН» визначають порядок і умови надання ТОВ «ВЕЛЛФІН» грошових коштів у позику. Правила розміщені на веб-сайті ТОВ «ВЕЛЛФІН» https://creditup.com.ua, вони є загальнодоступними та являють собою публічну оферту ТОВ «ВЕЛЛФІН» до укладення договору позики. Правила є невід`ємною частиною Договору позики.

Уклавши зазначений Договір на умовах, викладених у ньому, відповідач засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Відповідно до положень ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно із ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит, укладеним в електронній формі. Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожен примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «ВЕЛЛФІН» перебувають в загальному доступі, опубліковані на його сайті.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статтей 641,644 Цивільного кодексу України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З огляду на викладене вище, враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд дійшов висновку, що укладення Договору № 1590430 від 15.06.2021 узгоджується з вимогами статтей 6, 627 Цивільного кодексу України та статтей 11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, докази сплати кредитних коштів у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно із ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за Договором, відсотками, відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором. (а.с.22-33).

Таким чином у порушення умов Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 Цивільного кодексу України, відповідач зобов`язання за вказаним Договором не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за Договором про споживчий кредит № 1590430 від 15.06.2021, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість, яка утворилася станом на 30.05.2024 у розмірі 24 000,00 грн, яка складається із: 8 000,00 грн - заборгованість за основним боргом; 16 000,00 грн - заборгованість за відсотками. (а.с.22-33).

За правилами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На час розгляду справи в суді відповідачем не надано даних, які б свідчили про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України.

Отже, загальна сума заборгованості за Договором про споживчий кредит № 1590430 від 15.06.2021, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 24 000,00 грн.

З огляду на викладене вище, беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені Договором, не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп.

Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, то сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 3 028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», код ЄДРПОУ 39952398, суму заборгованості за Договором про споживчий кредит № 1590430 від 15.06.2021, яка утворилася станом на 30.05.2024 у загальному розмірі 24 000 (двадцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», код ЄДРПОУ 39952398, суму судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Сугачова