Рішення № 123759615, 13.12.2024, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/1116/24

Провадження № 2/172/466/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.12.2024 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Голубенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 15.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 23737-03/2023. 03.07.2023 року між ТОВ «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «Стар Файненс Груп» укладений договір факторингу № 3072023, відповідно до умов якого фактор стає новим кредитором в зобов`язаннях, що виникли з основних договорів та отримує право вимоги по цим зобов`язанням. 27.12.2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 27122023-2, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло ці права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Згідно з реєстром боржників позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором № 23737-03/2023 від 15.03.2023 року в сумі 37889,00 грн., яка складається із: заборгованості за основною сумою кредиту - 12000,00 грн., заборгованості за відсотками - 25889,00 грн. Просить суд стягнути з відповідача вищевказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою від 15.07.2024 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у позовній заяві просить розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка про день та час судового розгляду справи повідомлена належним чином.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Частиною 2 статті 639 ЦК України також визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З матеріалів долучених до позову вбачається, що 15.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 23737-03/2023. Відповідно до умов кредитного договору сума кредиту складає 12000,00 грн., договір укладено на умовах строковості, зворотності, платності, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 0,90% на добу від суми кредиту. Строк кредиту 25 днів, тобто до 08.04.2023 року.

У додатку № 1 до договору зазначено, що сума кредиту становить 12000,00 грн., проценти за користування кредитом 2700,00 грн., разом заборгованість складає 14700,00 грн.

Аналогічна інформація міститься у Паспорті споживчого кредиту.

Як зазначено у вказаних документах, вони містять підпис споживача ОСОБА_1 у вигляді електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 складає 37889,00 грн., яка складається із: заборгованості за основною сумою кредиту - 12000,00 грн., заборгованості за відсотками - 25889,00 грн.

За умовами кредитного договору № 23737-03/2023 та додатку № 1 до нього сторони обумовили сукупну вартість кредиту в розмірі 14700,00 грн., яка включає: 12000,00 грн. - суму кредиту та 2700,00 грн. - проценти за користування кредитними коштами та погодили строк кредиту до 08.04.2023 року.

Під час розгляду цієї справи суд враховує правову позицію Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 відповідно до якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, однак в порядку вказаної правової норми такої позовної вимоги заявлено не було.

Отже, сторони погодили строк дії договору № 23737-03/2023 до 08.04.2023 року, тому, починаючи із зазначеної дати, банк не мав права нараховувати проценти за користування кредитом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню тіло кредиту та саме узгоджений сторонами кредитного договору розмір процентів 2700,00 грн.

Також суд зазначає, що позивачем надані належні, достатні та допустимі докази переходу права грошової вимоги до відповідача за вищевказаними кредитними договорами.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з наведених вище підстав.

Питання про розподіл судових витрат слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 89, 141, 211, 247, 263-265, 279, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, -

У Х В А Л И В

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № 23737-03/2023 від 15.03.2023 року в сумі 14700 (чотирнадцять тисяч сімсот) гривень 00 копійок, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 12000,00 грн., заборгованості за відсотками - 2700,00 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк