Ухвала суду № 1237586, 21.12.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

21.12.07 р. Справа № 15/323

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Склосервіс” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 32788010)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Упаковочная фабрика” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 30735564)

про стягнення заборгованості у сумі 50000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Аляб’єв М.К. за довіреністю № 7 від 15.11.2007 р., Бондар Д.Л. – директор ( в останнє судове засідання не з’явилися)

від відповідача: Лещенко О.Д. за довіреністю б/н від 18.11.2007 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Склосервіс” м. Маріуполь до товариства з обмеженою відповідальністю “Упаковочная фабрика” м. Маріуполь про стягнення заборгованості у сумі 50000,00 грн.

Ухвалою від 02.11.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/323.

У судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв’язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалася фіксація судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Із позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що між позивачем – товариством з обмеженою відповідальністю “Склосервіс” (покупець) та відповідачем – товариством з обмеженою відповідальністю “Упаковочная фабрика” м. Маріуполь (постачальник) було укладено договір постачання товарів № 05/09-07 від 05.09.2007 р. (далі – договір).

Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов’язується поставити у власність покупця профнастіл С-65 оцинкований (надалі-товар) у кількості 500 кв. м за ціною 100,00 грн./кв.м з урахуванням ПДВ, а покупець згідно п. 1.2 зобов’язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Згідно п. 2.2 договору сума договору складає: 50000,00 грн., у тому числі ПДВ: 8333,33 грн.

Згідно п. 2.3 цього ж договору розрахунок покупця з постачальником здійснюється шляхом перерахування передплати за товар на розрахунковий рахунок постачальника.

Так, покупцем (позивачем по справі) було здійснено передплату за товар у сумі 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3154 від 17.10.2007 р., листом від 18.10.2007 р. про зарахування вказаної суми на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно п. 3.1 того ж договору поставка товару здійснюється постачальником в день отримання передплати на розрахунковий рахунок постачальника.

Однак, вищевказаним листом від 18.10.2007 р. відповідач повідомив про неможливість поставити передбачений договором товар у зв’язку з його відсутністю на складі, просив зачекати його відвантаження до березня 2008 р.

Згідно п. 3.3 договору у разі непоставки товару у строк вказаний у п. 3.1 постачальник зобов’язується повернути грошові кошти на розрахунковий рахунок покупця.

Відповідно до ст. 693 ч.2 Цивільного кодексу України вбачається, якщо продавець, який отримав суму передплати за товар, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми передплати.

Позивач звернувся із письмовою вимогою (вих. 275/10 від 19.10.2007 р.) про повернення вищевказаної суми передплати, однак листом від 22.10.2007 р. відповідач повідомив про неможливість її повернення у зв’язку з відсутністю на даний час коштів на розрахунковому рахунку та у касі, у зв’язку з чим просив надати відстрочку для повернення до 15.01.2008 р.

Позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення суми попередньої оплати у зв’язку з невиконанням відповідачем умов договору щодо поставки товару у встановлений строк та неможливості такої поставки у зв’язку з відсутністю товару на складі.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що засновані на нормах Цивільного кодексу України та умовах договору поставки № 05/09-07 від 05.09.2007 р.

У відзиві на позов від 19.11.2007 р. відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі та заявляє про згоду погасити заборгованість за рахунок майна підприємства.

20.11.2007 р. до суду надійшла заява про затвердження мирової угоди з текстом мирової угоди від 15.11.2007 р.

Так, умови вказаної мирової угоди містять фактично домовленість між сторонами про передачу у власність позивача підсобних споруд, розташованих в Жовтневому районі м. Маріуполі по вул. Гавань Шмідта, 8, в склад яких входять: сарай літ. „В”; навіс літ. „Б-1”, балансовою вартістю 21898,20 грн. Також, вказана мирова угода містить відмову позивача від іншої частини позовних вимог у розмірі 28101,80 грн.

Так, факт наявності у власності відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю “Упаковочная фабрика” вищевказаних споруд балансовою вартістю 21898,20 грн. підтверджується випискою з балансу товариства з обмеженою відповідальністю “Упаковочная фабрика” станом на 01.11.2007 р., свідоцтвом на право власності № 377 від 15.11.2001 р., довідкою МКП „Маріупольське БТІ” від 26.11.2007 р., технічним паспортом на вказані споруди. які додані до матеріалів справи

Вказані умови мирової угоди стосовно домовленості сторін про передачу у власність позивача підсобних споруд, розташованих в Жовтневому районі м. Маріуполі по вул. Гавань Шмідта, 8, в склад яких входять: сарай літ. „В”; навіс літ. „Б-1”, балансовою вартістю 21898,20 грн. суд вважає такими, що не суперечать діючому законодавству, тому текст мирової угоди підлягає затвердженню судом.

З наслідками укладення мирової угоди, передбаченими статтею 78 Господарського процесуального кодексу України , сторони ознайомлені.

Враховуючи вищевикладене, провадження по справі в частині стягнення 21898,20 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 7 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України

Крім того, згідно вказаної мирової угоди позивач відмовився від іншої частини позовних вимог у розмірі 28101,80 грн. Так, мирову угоду, що містить заяву про відмову від позову, підписано директором товариства з обмеженою відповідальністю “Склосервіс” – Бондар Дмитром Леонідовичем, діючим на підставі наказу № 11-К від 28.12.2004 р.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Позивач у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України скористався своїм правом на відмову від позову.

Відмова від позову в частині стягнення 28101,80 грн. не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб та не суперечить законодавству. Суд прийняв заяву про відмову від позову в частині стягнення 28101,80 грн. відповідно до статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи вищевикладене, провадження по справі в частині стягнення 28101,80 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при відмові від позову в частині стягнення 28101,80 грн. покладаються на позивача.

Крім того, заявою від 20.11.2007 р. представник позивача – адвокат Аляб’єв М.К., діючий за довіреністю № 7 від 15.11.2007 р., просив усі судові витрати по цій справі покласти на позивача.

Керуючись статтями 22; 49; 78; 80 частиною 1 пунктами 4, 7; 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити мирову угоду між сторонами у справі № 15/323 в наступній редакції:

1. Сторони по справі № 15/323 – ТОВ “Склосервіс” та ТОВ “Упаковочная фабрика”, діючи відповідно до статутів своїх підприємств, домовились про наступне:

1.1 ТОВ “Упаковочная фабрика” визнає позовні вимоги ТОВ “Склосервіс” у повному обсязі, тобто визнає суму прямого боргу 50000,00 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. У погашення цієї суми передає у власність ТОВ “Склосервіс” підсобні споруди, розташовані у Жовтневому районі м. Маріуполя по вул. Гавань Шмідта,8, що належать ТОВ “Упаковочная фабрика” на праві власності.

1.2 У склад споруд, що передаються, входять:

- сарай літ. „В”;

- навіс літ. „Б-1”;

балансовою вартістю 21898,20 грн.

2. ТОВ “Склосервіс” у погашення боргу згоден прийняти вищевказані підсобні споруди

у свою власність, а саме: сарай під літ. „В”; навіс під літ. „Б-1”; балансовою вартістю 21898,20 грн. та відмовитись від погашення відповідачем іншої суми боргу, врахованої в позовних вимогах у розмірі 28101,80 грн.

Припинити провадження по справі № 15/323 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Склосервіс” м. Маріуполь до товариства з обмеженою відповідальністю “Упаковочная фабрика” м. Маріуполь про стягнення заборгованості у сумі 21898,20 грн., у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди та затвердженням її господарським судом.

Припинити провадження по справі № 15/323 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Склосервіс” м. Маріуполь до товариства з обмеженою відповідальністю “Упаковочная фабрика” м. Маріуполь про стягнення заборгованості у сумі 28101,80 грн., у зв’язку з відмовою позивача від позову та прийняття відмови господарським судом.

Роз’яснити сторонам, що згідно статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Дана ухвала набирає чинності у день її ухвалення судом.

.

Суддя Богатир К.В.

.