Ухвала суду № 123744146, 07.11.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/52017/24-к

пр. 1-кс-44254/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ:

до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було вилучено 20.09.2024 в ході проведення обшуку в квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 12024000000001154 від 18.06.2024.

Вказане клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024000000001154 від 18.06.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, за підозрою ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. ч. 2, 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи у складі організованої групи з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та за попередньою змовою з ОСОБА_8 вчинив пособництво у зловживанні службовим становищем голови Білогородської сільської ради ОСОБА_5 у період з жовтня 2020 року по листопад 2021 року, який використовуючи своє службове становище голови Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, усупереч інтересам служби, у порушення вимог ст. ст. 20, 22, 55, 56, 57, 79, 83, 122, 180 та 207 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст. ст. 44, 57 Лісового кодексу України (далі - ЛК України), ст. ст. 17, 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відчужив на користь третьої особи - ОСОБА_9 земельну ділянку, яка належать до території зелених насаджень загального користування, території лісопарку, площею 0,20 га, вартість якої становила 748 938 (сімсот сорок вісім тисяч дев`ятсот тридцять вісім) грн, чим заподіяно тяжкі наслідки державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» (код згідно з ЄДРПОУ 44768034).

Так, у жовтні 2020 року, більш точні час та дату досудовим розслідуванням не встановлено, в ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне вилучення із власності державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», код згідно з ЄДРПОУ 44768034, земельної ділянки загальною площею 0,20 га, розташованої в с. Білогородка, шляхом прийняття завідомо неправомірних рішень Білогородською сільською радою зі зловживанням службовим становищем головою сільської ради для одержання неправомірної вигоди іншій особі, на користь якої надалі безкоштовно передано вказану ділянку.

Разом із тим, усвідомлюючи, що вчинення запланованого злочину самостійно здійснити не зможе, ОСОБА_5 розробив план злочинної діяльності, підібрав та залучив співучасників вчинення злочину, розподілив між ними злочинні ролі та шляхом надання безпосередніх вказівок, інструктування, координації дій співучасників здійснював керування вчиненням злочину, а також брав безпосередню участь у його скоєнні, створивши таким чином стійке об`єднання для вчинення цього кримінального правопорушення.

У 2020 році (точну дату не встановлено, однак до 22.01.2021) за нез`ясованих обставин ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, залучив до складу організованої групи спеціаліста-землевпорядника виконавчого комітету Білогородської сільської ради ОСОБА_7 та депутата і голову постійно діючої земельної комісії цієї сільської ради ОСОБА_6 , які погодились увійти до складу організованої групи, виконувати покладені на них функції, підпорядковуватись її керівнику та брати участь у вчиненні злочинів відповідно до розробленого плану та відведених їм ролей.

Усі учасники організованої групи перебували тривалий час у тісних стосунках, централізовано і неухильно підпорядковувалися вимогам ОСОБА_5 , який був керівником органу місцевого самоврядування, організовував збори учасників організованої групи з метою координації та надання подальших вказівок щодо протиправних дій, спрямованих на вчинення злочинів.

З метою створення хибного уявлення про здійснення законної роботи Білогородської сільської ради в частині реалізації її прав та обов`язків на безоплатне виділення земельних ділянок Білогородської територіальної громади, а також для забезпечення можливості позитивного прийняття рішень на засіданнях земельних комісій та сесіях щодо виділення ОСОБА_9 земельної ділянки, згідно із заздалегідь розробленим ОСОБА_5 злочинним планом, відповідно до розподілу ролей учасників організованої групи між всіма її учасниками були визначені конкретні функції, зокрема:

Таким чином, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зорганізувались у стійке об`єднання для скоєння кримінального правопорушення (злочину) до початку його вчинення.

У період із 22.01.2021 до 12.11.2021 відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, спрямованиого на незаконне відчуження земельної ділянки, яка згідно з Генеральним планом віднесена до «території лісопарку», на користь підконтрольної фізичної особи, ОСОБА_5 у складі організованої групи із ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ініційовано, організовано та проведено 6 засідань земельних комісій та 6 сесій Білогородської сільської ради.

За результатами останніх засідань земельної комісії та сесії депутатів Білогородської сільської ради всупереч вимогам законодавства України у сфері земельних відносин прийняті незаконні рішення про відчуження земельної ділянки загальною площею 0,20 га, яка згідно з Генеральним планом віднесена до «території лісопарку», на користь підконтрольної фізичної особи - ОСОБА_9 .

Так, із метою прикриття своїх злочинних дій та надання їм вигляду законності ОСОБА_5 , діючи відповідно до раніше розробленого злочинного плану, вирішив створити ряд документів, до яких мала бути внесена завідомо недостовірна інформація про те, що земельна ділянка, яка підлягала виділенню ОСОБА_9 , віднесена не до «територій лісопапку», лісогосподарського призначення, а до категорії земель сільськогосподарського призначення.

З цією метою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , достовірно знаючи про наявність Генерального плану, поєднаного з детальним планом території окремих частин с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, затвердженим рішенням Білогородської сільської ради Києво-Святошинської сільської ради Київської області від 31.08.2018 № 391, згідно з яким зазначена земельна ділянка віднесена до «територій зелених насаджень загального користування, території лісопарку», зазначали у своїх висновках та доповідях на засіданнях земельної комісії та сесії депутатів сільської ради, у протоколах засідання земельної комісії, протоколах сесії та рішенні, що вказана земельна ділянка має сільськогосподарське призначення.

Для розроблення та складання проєкту землеустрою члени організованої групи за невстановлених обставин підшукали та залучили до вчинення злочину інженера-землевпорядника - фізичну особу-підприємця ОСОБА_8 .

Згідно з висновком експерта за результатом проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 05.07.2023 № 1638/23-41 земельна ділянка з кадастровим номером 3222480401:01:013:0113 площею 0,2001 га, яка передана у власність ОСОБА_9 , сформована за рахунок: існуючої функціональної зони «територія зелених насаджень загального користування» та проектної функціональної зони «територія лісопарку», межі яких визначені Генеральним планом, поєднаним з детальним планом території окремих частин с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, затвердженим рішенням Білогородської сільської ради Києво-Святошинської сільської ради Київської області від 31.08.2018 № 391.

Так, під час складання зазначеного висновку експертами встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222480401:01:013:0113 площею 0,2001 га сформована за проєктом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_9 для ведення особистого селянського господарства в с. Білогородка, Білогородська сільська рада, Києво-Святошинського району Київської області (далі - проєкт).

У подальшому учасники організованої групи у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 згідно із заздалегідь розробленим планом, спрямованим на протиправне вилучення земельної ділянки Білогородської сільської територіальної громади всупереч вимогам земельного законодавства, у листопаді 2021 року (точну дату не встановлено, однак до 29.10.2021) за нез`ясованих обставин узгодили з ОСОБА_9 дату подання нею до Білогородської сільської ради заяви про затвердження проєкту землеустрою, розробленого інженером-землевпорядником ОСОБА_8 , щодо відведення їй земельної ділянки площею 0,20 га, яка розташована в с. Білогородка, для ведення особистого селянського господарства.

ОСОБА_5 , ОСОБА_7 і ОСОБА_6 достовірно знали, що земельна ділянка, яка виділялася ОСОБА_9 , вкрита густо насадженими хвойними деревами, раніше належала ДАГО «Київліс», оскільки в силу своїх обов`язків службових осіб Білогородської сільської ради були ознайомлені з документами, які відображали фактичне призначення зазначеної земельної ділянки, а також достовірно знали, що жодних рішень щодо зміни цільового призначення цієї ділянки з лісогосподарського призначення на сільськогосподарське - не приймалося.

У подальшому на підставі прийнятого земельною комісією позитивного рішення про затвердження проєкту землеустрою та передачу ОСОБА_9 у власність земельної ділянки із кадастровим номером 3222480401:01:013:0113 вказане питання включено до порядку денного 16-ї сесії VIІI скликання Білогородської сільської ради 12.11.2021.

Надалі 12.11.2021 у не встановлений досудовим розслідуванням час і в нез`ясованому місці за невстановлених обставин ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на незаконне відчуження згаданої земельної ділянки, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, у складі організованої групи, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, склав та підписав як Білогородський сільський голова рішення від 12.11.2021 № 610.2/42 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення ОСОБА_9 земельної ділянки площею 0,2001 га.

Згідно з висновком експерта від 01.12.2023 № 22930/23-41 за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3222480401:01:013:0113 загальною площею 0,2001 га, яка розташована в межах села Білогородка, станом на 28.12.2020 визначена в розмірі 748 938 гривень.

Ураховуючи викладене, порушення вимог законодавства під час прийняття рішення від 12.11.2021 № 610.2/42 службовими особами Білогородської сільської ради призвело до незаконного безоплатного набуття ОСОБА_9 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480401:01:013:0113, а також на ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, що спричинило тяжкі наслідки державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України», код згідно з ЄДРПОУ 44768034.

20.09.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва проведено обшук в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «IPhone 12 pro Max», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , та сім карта з номером телефону: НОМЕР_3 .

Ухвалою про надання дозволу на проведення обшуку було надано дозвіл на відшукання комп`ютерної техніки, носіїв збереження інформації (дискет, дисків, жорстких дисків, флеш-накопичувачів), мобільних телефонів, з можливістю зняття з неї інформації щодо обставин кримінального правопорушення, проте до слідчої дії не було можливості долучити спеціаліста, який володіючи спеціальними знаннями міг би скопіювати інформаційний вміст вищевказаного мобільного телефону. Крім цього, у випадку копіювання інформації без дотримання методики та не маючи спеціальних знань, можна її втратити та безвідновлювально пошкодити у тому числі і на оригінальному носії. Крім цього в ході проведення комп`ютерно-технічної експертизи для відповіді на певні питання експерту потрібно буде виключно оригінальні носії вихідних даних та інформації, оскільки під час копіювання інформації в електронних файлах можуть не зберегтись дати створення, редагування та відкриття певних документів та файлів, що будуть досліджуватись. Крім цього на вилученому мобільному телефоні інстальовано месенджери з прив`язкою облікових записів, де міститься інформація, що становить важливе значення для досудового розслідування. Також, під час перегляду інформаційного вмісту файлів вилученого мобільного телефону виявлено, що них наявні файли як текстові так і мультимедійні з відомостями про незаконно відведені земельні ділянки та які в тому числі видалені та для їх вивчення потребують відновлення.

Також на вказаному мобільному телефоні виявлено контактування осіб, які можуть бути причетними до незаконного виділення земельних ділянок в межах Білогородської сільської ради, а тому аналіз виявленої інформації на вищевказаному мобільному телефоні з залученням спеціалістів, а при необхідності експертів, має важливе значення для досудового розслідування вказаного кримінального провадження та повернення вищевказаної техніки може спричинити до знищення оригінальних носіїв інформації, які є першоджерелом виявленої інформації.

20.09.2024 слідчим винесено постанову про визнання вказаного мобільного телефону речовим доказом, тобто у органу досудового слідства є достатні підстави вважати, що вилучений мобільний телефон використаний як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В судове засідання слідчий, прокурор не з`явився, про причини своєї неявки не повідомили. Прокурор подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність та зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі.

В судове засідання власник майна не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся шляхом вручення повістки слідчому, про причини своєї неявки не повідомив, власну правову позицію не виклав.

Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України не здійснювалась.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Дослідивши надані матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. ч. 2, 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України, наявність даних про належність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання, накласти арешт на майно, оскільки вважає наявні передбачені ст. 170 КПК України підстави для його накладення, та заборонити розпоряджатися та використовувати зазначене майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено 20.09.2024 в ході проведення обшуку в квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 12024000000001154 від 18.06.2024, а саме:

- мобільний телефон мобільний телефон марки «IPhone 12 pro Max», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім картою з номером телефону: НОМЕР_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1