Ухвала суду № 123743787, 06.11.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21590/24

Провадження № 2/752/7464/24

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2024 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом громадянина Туреччини ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Майоров Василь Олександрович, до Акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа: ОСОБА_2 , про припинення поруки, -

в с т а н о в и в:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла зазначена позовна заява.

Відповідно до ухвали судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року наведену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позову, з моменту отримання ним копії ухвали суду.

Як вбачається, вказану ухвалу суду було направлено на електронну пошту позивача, яку він зазначив у позові.

Дана ухвала суду була доставлена до електронної скриньки позивача 25 жовтня 2024 року, про що також свідчить відповідна довідка, яка міститься в матеріалах справи.

Разом з тим, суд зазначає, що у своїй постанові від 30 листопада 2022 року в справі №759/14068/19 суд касаційної інстанції звернув увагу на наступне: «Верховний Суд виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року)».

Тобто з урахуванням вищенаведеної практики Верховного Суду, вбачається, що позивач був належним чином повідомлений про залишення позову без руху.

Тобто з огляду на зазначене, враховуючи що ухвала була доставлена до електронної скриньки позивача, днем отримання ухвали вважається 25 жовтня 2024 року, граничний строк для усунення недоліків даної позовної заяви з урахуванням п`ятиденного строку на усунення недоліків було 30 жовтня 2024 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 06 листопада 2024 року недоліки вказані судом в ухвалі від 16 жовтня 2024 року, стороною позивача усунуто не було.

Також, варто зазначити, що дана ухвала судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року була внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та перебуває у вільному доступі.

Разом з тим, слід зауважити, що з моменту надходження наведеної позовної заяви до Голосіївського районного суду м. Києва сторона позивача не цікавився на якій стадії судового розгляду перебуває зазначена справа.

Як зазначено у позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Чірікоста і Віола проти Італії», сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

Відповідно до п. 2, 6 ч. 2 ст. 43, ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники справи та їх представники зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В той же час, як встановлено частиною 3 цієї статті, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із зазначеною позовною заявою, суд, вважає за необхідне заяву визнати неподаною та повернути позивачу, в зв`язку з не усуненням недоліків.

Керуючись ст. ст. 10, 185, 187, 260, 261, 353 ЦПК Україні, суддя,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву громадянина Туреччини ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Майоров Василь Олександрович, до Акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа: ОСОБА_2 , про припинення поруки, визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стати підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя А.В. Слободянюк