Рішення № 123741581, 09.12.2024, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1803/24

Номер провадження 2/350/646/2024

Р ІШ ЕН НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 грудня 2024 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд -

встановив:

У своїй позовній заяві позивачка просить суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання дітей у розмірі в розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягненням дітьми повноліття, щомісячно, починаючи з дня подання заяви до повноліття дітей. Рішення суду допустити до негайного виконання. Судові витрати покласти на відповідача.

В основу своїх позовних вимог позивачка зіслалася на те, що з відповідачем по справі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього життя мають двоє дітей, дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з нею. Спільне сімейне життя у них з відповідачем не склалося. Діти повністю перебувають на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку коштів на утримання дітей не надає, хоча має таку можливість, а тому вона змушена звернутися в суд з позовом про стягнення аліментів.

Ухвалою суду від 21.10.2024 провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та день розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку визначеному ст. 247 ч. 2 ЦПК України, з ухваленням заочного рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають дітей дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 6-7).

Верховний Суд неодноразово в усталеній практиці наголошує на тому, що відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Згідно із статтею 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами 2 і 3 ст. 150 СК України встановлено обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

В силу дії ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд приходить до переконання, що відповідач, який є батьком неповнолітніх дітей позивачки, за станом свого матеріального становища може сплачувати аліменти на їхнє утримання у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягненням дітьми повноліття щомісячно. Визначений судом розмір аліментів у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, до досягнення дітьми повноліття за висновком суду, є обґрунтованим та доцільним з точки зору віку, стану здоров`я та матеріального становища дітей, які проживають з матір`ю.

Визначаючи вказаний вище розмір аліментів, суд враховує відсутність будь-яких доказів та обґрунтування позовних вимог позивачкою з приводу необхідності стягнення аліментів в розмірі 1/2 частки всіх видів доходів відповідача, зокрема жодного розрахунку витрат позивачки на утримання малолітніх дітей в розмірі, про який вона зазначає суду не надано протягом всього часу розгляду справи.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

На підставі ст.ст. 84, 180, 182, 183 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 282, 284, 430 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання дітей, синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягненням дітьми повноліття на кожну дитину щомісячно, починаючи з 18.10.2024 року і до повноліття дітей.

Виконання даного рішення у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 1500 гривень за оплату витрат на правничу допомогу та на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено 13.12.2024.

Суддя: