Рішення № 123741576, 06.12.2024, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1721/24

Номер провадження 2/350/612/2024

Р ІШ ЕН НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 грудня 2024 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Долинський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

установив:

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить суд ухвалити рішення, яким змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на її користь на утримання дітей з твердої грошової суми на частку від доходу, а саме стягувати з відповідача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти, у розмірі 1/2 всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття. Судові витрати покласти на відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивачка зіслалася на те, що сторони перебували у шлюбі, від якого в них народилося троє дітей. Згідно рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 16.03.2020 збільшено розміру аліментів та на даний час відповідач сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень, сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі по 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття. Стягнутий розмір аліментів на сьогодні є недостатнім для утримання дітей та є значно меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивачка не має змоги на нормальне матеріальне утримання дітей, тому змушена звернутися в суд з позовом про зміну способу стягнення аліментів. Відповідач на даний час має можливість сплачувати аліменти в більшому розмірі.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, направила суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився повторно, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав, правом на подачу відзиву на позов не скористався.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та день розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку визначеному ст. 247 ч. 2 ЦПК України, з ухваленням заочного рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторони мають дітей - синів Романа 27 лютого 2011 року народження, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.5-7).

З відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень, сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі по 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття, що підтверджується копією рішення Рожнятівського районного суду від 16.03.2020 (а.с. 11-12).

Відповідно до ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язання піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, та забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 181Сімейного Кодексу визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Положення ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, ст.ст.181, 182 СК України дають підстави для висновку про те, що суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька дитини. Виконання передбачених статтею 150 СК обов`язків батьків щодо виховання та розвитку дитини пов`язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично так і духовно. Тому, визначений на законодавчому рівні прожитковий мінімум для дитини певного віку має забезпечуватись насамперед батьками дитини.

Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року за № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

За нормами статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що випливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.

Аналізуючи зміст наведених вище норм законодавства можна дійти висновку, що діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його.

У силу положень ст.ст. 183, 184 СК України суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.

Частина 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначенихст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (Постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року).

Судом встановлено, що присуджений з відповідача розмір аліментів на дітей щомісячно, на даний час не надає можливості для рівної участі обох батьків у забезпеченні мінімально необхідних потреб дітей у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму. Необхідність нести зростаючі витрати на утримання дитини внаслідок зростання споживчих цін на товари та послуги, необхідні для утримання та розвитку дітей об`єктивно призводить до погіршення матеріального становища позивачки та покладає на неї надмірний майновий тягар.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про зміну аліментів підлягають до задоволення, оскільки позивачкою доведено підстави для зміни розміру аліментів у зв`язку зі зміною її майнового стану внаслідок збільшення прожиткового мінімуму, а відповідач, як батько повинен надати таку матеріальну допомогу у вигляді аліментів.

Суд без сумніву погоджується з твердженням позивачки про те, що витрати на утримання дітей збільшуються, а також вважає, що відповідач за своїм матеріальним станом, може і повинен сплачувати аліменти в частці від доходу.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст.141 ЦПК України.

Відповідно до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок, від сплати якого позивачка звільнена при пред`явленні позову.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Долинський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задоволити.

Змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2020 року у справі № 350/92/20 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі по 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень щомісячно на кожну дитину, на частку від доходу та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Виконавчий лист по справі № 350/92/20, виданий Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області відкликати, після його фактичного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 13.12.2024.

Суддя: