Рішення № 123737700, 12.12.2024, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/5221/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"12" грудня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Гоженко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

у вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 74288,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19 квітня 2019 року АТ «Альфа-Банк уклало з ОСОБА_1 угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631146917, відповідно до якої банк відкрив на користь позичальниці відновлювальну кредитну лінію з максимальним розміром в 200000 грн та для користування кредитним лімітом надав останній міжнародну платіжну карту MC DEBIT WORLD зі строком дії 5 років з моменту випуску, а відповідачка зобов`язалася щомісячно частинами повертати кредит у розмірі 5 % від суми заборгованості, але не менше 50 грн, а також сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 26 % річних від розміру заборгованості за кредитом.

20 вересня 2021 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» уклало з АТ «Альфа-Банк» договір факторингу №3, за яким АТ «Альфа-Банк» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №631146917 від 19 квітня 2019 року.

Позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, в зв`язку з чим станом на 20 вересня 2021 року виникла заборгованість у загальному розмірі 74288,69 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст.128 ЦПК Українивважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача в окремій заяві не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема суд встановив, що 19 квітня 2019 року АТ «Альфа-Банк уклало з ОСОБА_1 угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631146917, відповідно до якої банк відкрив на користь позичальниці відновлювальну кредитну лінію з максимальним розміром в 200000 грн та для користування кредитним лімітом надав останній міжнародну платіжну карту MC DEBIT WORLD зі строком дії 5 років з моменту випуску, а відповідачка зобов`язалася щомісячно частинами повертати кредит у розмірі 5 % від суми заборгованості, але не менше 50 грн, а також сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 26 % річних від розміру заборгованості за кредитом.

20 вересня 2021 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» уклало з АТ «Альфа-Банк» договір факторингу №3, за яким АТ «Альфа-Банк» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №631146917 від 19 квітня 2019 року.

Згідност. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК Українипередбачає, що відповідно дост.6цьогоКодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору

Відповідно дост. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідност.1054ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.611,612,623-625,1049,1050ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1078, ч. 1 ст.1082ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).

З виписки з особового рахунку позичальниці вбачається, що банк виконав свої зобов`язання, відкрив відповідачці картковий рахунок та видав кредитну картку, якою остання активно користувалася.

Водночас з матеріалів справи, зокрема розрахунку заборгованості та виписки з рахунку позичальниці вбачається, що позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів за кредитним договором не виконала, в зв`язку з чим утворилася заборгованість в загальному розмірі 74288,69 грн, в тому числі: заборгованість за простроченим кредитом у розмірі 66421,63 грн, заборгованість за овердрафтом (несанкціонованим кредитом) у розмірі 452,20 грн, заборгованість за процентами в розмірі 7414,86 грн.

Проте, суд не в повній мірі погоджується з таким розрахунком у зв`язку з наступним.

Як вбачається з наданого розрахунку та виписки з рахунку позичальниці, до заборгованості за кредитним договором АТ «Альфа-Банк», окрім кредиту та процентів, включив інші платежі, зокрема щомісячні комісії (за розрахунково-касове обслуговування, за користування послугою SMS-інформування, тощо).

Однак зі змісту кредитного договору (копії оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії) вбачається, що окрім розміру кредитної лінії та узгодженої сторонами процентної ставки за користування кредитом він не містить умов щодо встановлення інших (в тому числі зазначених вище) платежів.

Доказів щодо узгодження та підписання сторонами кредитних відносин додаткових документів з вказаними умовами матеріали справи не містять.

Однак згідно вимог ч. 3 ст.12, ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Верховний Суд у постанові від 07 червня 2023 року у справі № 234/3840/15-ц зазначив, що встановивши факт існування між сторонами кредитних зобов`язань, суди попередніх інстанцій не врахували, що заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, сплачені відповідачкою кошти в загальному розмірі 34257,14 грн безпідставно було спрямовано першим кредитором на погашення комісій.

З огляду на наведене, враховуючи черговість погашення вимог за грошовим зобов`язанням, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 40031,55 (74288,69-34257,14) грн.

Відповідно до ч.1ст.141ЦПК України з відповідачки, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (54 %), на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати (судовий збір) в розмірі 1635,12 грн.

Що стосується витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до ч.ч.2-5ст.137ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача до позовної заяви надано копію договору про надання правничої допомоги від 03 липня 2024 року №03-07/24, копію акта приймання-передачі наданих послуг від 15 липня 2024 року, копію платіжної інструкції № 3560 від 29 липня 2024 року. Згідно наданих документів вартість наданих послуг становить 9200,00 грн (консультація; аналіз документів, судової практики; підготовка та подання позовної заяви).

Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв`язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи, наданими послугами є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. З відповідачки на користь позивача належать до стягнення відповідні витрати в розмірі 1620,00 грн (враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (54 %).

Керуючись ст.ст.137,141,258,259,263-265,282,284,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», місце знаходження: місто Київ, площа Солом`янська, 2, ідентифікаційний код 40340222, заборгованість за кредитним договором № 631146917 від 19 квітня 2019 року, що утворилася станом на 20 вересня 2021 року, в розмірі 40031 (сорок тисяч тридцять одна) грн 55 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , судові витрати в розмірі 3255 (три тисячі двісті п`ятдесят п`ять) грн 12 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Л.В.Лузан