Постанова № 123734555, 10.12.2024, Херсонський міський суд Херсонської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/9356/24

Пров. №3/766/6271/24

10.12.2024 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Рябцева М.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області, про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2024 року о 10.20 годин за адресою: м.Херсон, вул. Кременчуцька 67, водій ОСОБА_1 , будучи притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП за постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 18.09.2023 року, повторно, протягом року, керував транспортним засобом мопедом YAMAHA GEAR, б/н, з ознаками наркотичного спяніння: порушення мови, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість, від проходження медичного огляду на стан наркотичного спяніння в передбаченому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту ПДР).

Суд кваліфікуєдії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, вченене повторно, протягом року.

ОСОБА_1 07.11.2024року в судовому засіданні вину у вчиненні зазначеного протоколу про адміністративні правопорушення не визнав, вказуючи, що він в наркотичному стані не перебував, відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного спяніння тому, що поспішав у власних справах який він мав як волонтер, працівники поліції зупинили його в небезпечному місці, яке часто перебуває під обстрілами, крім того мопед не є транспортним засобом, оскільки він його переробив сам, тому на нього не розповсюджується вимоги ст. 130 КУпАП. Також зазначив, що він не керував мопедом, а лише котився на ньому.

В судове засідання, призначене на 10.12.2024 року ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом отримання повістки безпосередньо в суді, ніяких клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи не подав.

З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1ст. 268 КУпАПне є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього. Крім того, неявка особи, що притягується до адміністративної відповідальності не може бути способом уникнення стягнення, визначеного санкцією відповідної статті.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується наступними доказами:

- Протоколом проадміністративне правопорушеннясерії ААД№ 601445від 09.06.2024року,в якомувикладені обставинивчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. в зазначеному протоколі та обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Так, встановлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість;

направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою вивлення стану алкогольного, наркотичного спяніння, в якому зазаначено вивлені ознаки наркотичного спяніння;

Рапортом працівника поліції;

довідкою інспектора відділу адміністративної практики УПП в Херсонській області ДПП від 10.06.2024 року, відповідно до якої щодо ОСОБА_1 була винесена постанова Херсонського міського суду Херсонської області від 18.09.2024 року № 766/822/23, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністартивної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП до штрафу в розмірі 17000 грн.;

Довідкою інспектора відділу адміністративної практики УПП в Херсонській області ДПП від 10.06.2024 року, відповідно до якої, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами;

Копією постанови Херсонського міського уду Херсонської області від 18.09.2024 року про притягнення ОСОБА_1 за адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП до штрафу 17000 грн.;

відео-файлами з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських, за змістом яких встановлено наступне: запис починається з того як працівник поліції виходить з службового автомобілю та підходить до водія ОСОБА_1 , який при цьому, сидячи на сидінні мопеду та тримаючи в руці шолом, ставить мопед на упор для стояння, та встає з сидіння мопеду. З відео також вбачається, що на передньому щиті керма мопеду ключ знаходиться в замку запалення. Під час початкового спілкування з поліцейським водій ОСОБА_1 охоче відповідає на запитання що стосуються його документів та документів на мопед, при цьому не зазначаючи про те, що він не керував мопедом. Лише після того, як поліцейський йому запропонував пройти медичний огляд на стан наркотичного спяніння, він став знервований, почав телефонувати адвокату, та вже після цього став заперечувати факт керування мопедом, кажучи, що він лише котився з горки. Після неодноразового розяснення поліцейським про необхідність проходження медичного огляду, від його проходження відмовився.

Оцінюючи наведені докази, судом врахуванню підлягають наступні норми діючого законодавства.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі по тексту Інструкція), відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак наркотичного сп`яніння віднесено: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 розділу І Інструкції).

Так з вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими було виявлено ознаки наркотичного сп?яніння у ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом. Останньому було запропоновано пройти медичний в найближчому медичному закладі, на що він беззаперечно та без примусу працівників поліції відмовився.

Досліджений відеозапис, зроблений з нагрудних відеокамер відображає із достатньою повнотою обставини, за яких співробітники поліції під час складання протоколу про адміністративне діяли згідно до вимог чинного законодавства та у відповідності до процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан наркотичного сп`яніння та оформлення результатів такого огляду.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він відмовився від проходження медичного огляду через побоювання за своє життя та здоровя, оскільки вони перебували в небезпечному місці, де існує виссокий ризик обстрілів, суд оцінює критично, оскільки з перегляунтого відео не вбачається, що ОСОБА_1 посилався на неможливість проходження медичного огляду у звязку з тривогою чи небезпечною обстановкою. Чинним законодавством у сфері безпеки дорожнього руху саме працівникам поліції надані повноваження із виявлення ознак того чи іншого сп`яніння у осіб, які керують транспортними засобами, та при цьому проходження огляду на стан сп`яніння є обов`язком для такої особи, а відтак водій зобов`язаний був пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на неодноразові законні вимоги поліцейських, проте такого обов`язку не виконав.

Суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 , про те що мопед не є транспортним засобом, а тому водій мопеда не може бути суб`єктом вчинення правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП, оскільки «транспортний засіб», відповідно до п. 1.10 ПДР, це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Так, проаналізувавши дану норму, можна дійти висновку, що у випадку, коли мопед служить для перевезення осіб, зокрема, і самого водія чи його вантажу, то він є повноправним учасником дорожнього руху, і вважається транспортним засобом, а тому особа, що керує таким транспортним засобом повинна нести відповідальність за керування ним у стані сп`яніння чи відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому, чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише у разі присвоєння пристрою номерного знаку чи за наявності посвідчення водія у особи, яка ним керує.

А тому мопед, за даних обставин справи, повністю підпадає під визначення транспортного засобу.

Доводи ОСОБА_1 з приводу того, що він не керував мопедом, а лише котив його, суд оцінює критично та розцінює як спробу уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. Зазначена версія захисту, про недоведеність факту керування мопедом ОСОБА_1 є необґрунтованою та спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами, в тому числі дослідженим відео, зробленим з відео-реєстраторів поліцейських, на яких зафіксовано перебування ОСОБА_1 на сидінні мопеду, з ключем запалення на передньому щиті керма мопеду, а при початковому спілкуванні з поліцейськими, під час перевірки документів, факт керування мопедом не заперечував.

Отже, встановлені судом обставини на підставі оцінки доказів, а саме протоколу, направлення, відеозапису з місця події, забезпечують такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 тому, що він відмовився від проходження огляду на станнаркотичного сп?яніння відповідно до встановленого порядку огляду, чим порушив п. 2.5 Правил Дорожнього Руху.

Санкція ч.2 ст. 130 КУпАП тягне за собою безальтернативно накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).

Виходячи із системного аналізу зазначених норм, суд зазначає, що правова природа стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної статті, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення адміністративного правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Вказаний висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20.

Враховуючи викладене вище та правила, визначені ч. 2ст. 33 КУпАП, приходжу до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення в межах санкції статті 130 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення трансопртного засобу, оскільки доказів того, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2ст.4 Закону України "Про судовий збір»з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.33,36,40-1,ч. 2 ст.130, ст. ст.250-252,280,283,284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.130КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить34 000 (тридцять чотири тисячі) гривеньз позбавленням права керування транспортними засобамина строк 3(три) рокибез оплатного вилучення транспортного засобу.

(Рахунок отримувача: UA578999980313090149000021001, Одержувач ГУК у м. Херсон обл /Херсон обл./21081300, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) 37959517, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60грн.

(Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (кодза ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст.307КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

СуддяМ. С. Рябцева