Рішення № 12373055, 12.11.2010, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа №2-209/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2010 р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болоніної М.Б.

при секретарі Шараповій О.О.

за участю представника позивача Тогоєвої О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вільногірська цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Виробниче обєднання житлово-комунального господарства м.Вільногірська» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В

До суду звернулось КП «ВО ЖКГ м.Вільногірська» з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, а в подальшому де зазначає, що 16.07.1996 р. між позивачем та власником квартири у АДРЕСА_1, ОСОБА_3 було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. Після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2р., у квартирі значиться зареєстрованим за паспортним обліком її син відповідач ОСОБА_2, але для укладення договору з позивачем він не звертався.

Відповідно до ст.151 ЖК України власники квартири зобовязані забезпечувати схоронність житла, проводити його поточний і капітальний ремонт, утримувати у порядку прибудинкову територію. У ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» вказано, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобовязані брати участь у загальних витратах, повязаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Положеннями ч.4 ст.319 та ст.322 ЦК України встановлено, що власність зобовязує і власник зобовязаний утримувати належне йому майно. Згідно з п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до п.2.2.3. договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території власник квартири бере на себе зобовязання оплачувати позивачу надані житлово-комунальні послуги до 10 числа кожного місяця.

Однак, відповідач своїх обовязків перед позивачем щодо оплати не виконує, у звязку з чим станом на 01.07.2009 р. його заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги становить 2114,20грн., в тому числі: заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг з утримання будинку і прибудинкової території 1235,86грн., заборгованість за послуги водозабезпечення і водовідведення 878,31грн., яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача та відшкодувати за його рахунок витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В ході попереднього розгляду справи позивач подав заяву про зміну позовних вимог (ар.с.36), де зазначає, що власниками квартири були батьки відповідача, які померли, відповідач ОСОБА_2 не є власником квартири, але зареєстрований у квартирі за паспортним обліком; в даній квартирі не встановлено засобів обліку питної води і нарахування плати за її споживання здійснюється відповідно до будинкового засобу обліку по кількості зареєстрованих у квартирі осіб; з грудня 2006 р. по червень 2009 р., коли у квартирі був зареєстрований лише відповідач, заборгованість за послуги водозабезпечення і водовідведення становить 878,31грн., яку позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь, оскільки він фактично користувався зазначеними житлово-комунальними послугами.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не зявився, про причини неявки не повідомив, про час та місце слухання справи був сповіщений належним чином у відповідності до ч.5 ст.74 ЦПК України в матеріалах справи знаходяться підтвердження про вручення йому судових документів та повісток (ар.с.11,12,41,42). З урахуванням вимог ст.169 ЦПК України та думки представника позивача суд знайшов за можливе проводити судовий розгляд справи без участі відповідача та вирішувати справу на підставі наявних у ній доказів.

В судовому засіданні представник позивача позов з урахуванням внесених змін підтримала, суду пояснила, що відповідач не є власником квартири, але значиться там за паспортною реєстрацією; договір на житлово-комунальні послуги між сторонами не укладався, але відповідач фактично цими послугами користувався.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі докази, в тому числі договір №160/1735 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, укладений 16.07.1996 р. між ОСОБА_3 та позивачем (ар.с.5-6), довідки про паспортну реєстрацію відповідача (ар.с.7,43), витяги з особового рахунку №НОМЕР_1 щодо нарахування за житлово-комунальні послуги по квартирі на імя ОСОБА_3 (ар.с.8,9), інформаційну довідку КП «БТІ м.Вільногірська», згідно якої право приватної спільної сумісної власності на квартиру у АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (ар.с.19), суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.10,11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В судовому засіданні з пояснень представника позивача та матеріалів справи встановлено, що відповідач зареєстрований у квартирі за паспортним обліком, квартира належала на праві приватної власності його батькам, в порушення норм діючого законодавства з грудня 2006 р. по червень 2009 р. відповідач не оплачував житлово-комунальні послуги з водозабезпечення і водовідведення, які до 01.08.2009р. надавало підприємство позивача, хоча фактично їх споживав. Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги являються законними та обґрунтованими.

Заперечень проти позову відповідач не надав, суму заборгованості не оспорював.

Згідно до ст.88 ЦПК України за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати позивача по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30грн., які підтверджені документально (ар.с.1), а також підлягає стягненню в доход держави судовий збір (державне мито) в сумі 51грн.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212,213,215,218 ЦПК України, ст.ст.319,322,325 ЦК України, ст.ст.61,64,66-68 ЖК, п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. №572 (із змінами та доповненнями), суд

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Виробниче обєднання житлово-комунального господарства м.Вільногірська» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за паспортним обліком у АДРЕСА_1 (відомості про місце народження, місце роботи та ідентифікаційний номер відсутні), на користь КП «ВО ЖКГ м.Вільногірська» (юридична адреса: 51700, м.Вільногірськ Дніпропетровської обл., вул.Лен.Комсомолу, буд.53, банківські реквізити: р/р 26007123085061 ДГРУ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ОКПО 20240048) заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в сумі 878грн. 31коп. та у відшкодування судових витрат 30грн., всього 908грн. 31коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 51грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію повного рішення направити відповідачу в порядку ст.222 ЦПК України.

СУДДЯ М.Б.БОЛОНІНА