Рішення № 123729602, 12.12.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 грудня 2024 року № 520/29717/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, після зменшення позовних вимог,просить суд :

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у обмеженні пенсії максимальним розміром ОСОБА_1 з 01.03.2024 р.;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 р. без обмеження максимальним розміром

-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРҐІОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх) на користь ОСОБА_1 судовий збір.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії за вислугою років відповідно до вимогЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Протиправні дії відповідача, полягають в обмеженні пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) позивача максимальним розміром, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом задля захисту його прав та інтересів, оскільки, фактично позивачу виплачується пенсія не у повному обсязі.

Надаючи правову оцінку наведеному,суд вказує наступне.

Суд вказує, що згідност.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб що передбаченіКонституцієюта законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, єЗакон України від 09 квітня 1992 року N 2262- XIIПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон № 2262-ХІІ). ЦимЗакономдержава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеногозаконом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частиною сьомоюстатті 43 Закону №2262-ХІІв редакціїЗакону України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(далі - Закон №911-VIII), яка набрала чинності з 1 січня 2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

В той же час, Рішенням КСУ №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), положенняЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 гривень.

У пункті 2 резолютивної частини вказаного вище Рішення Конституційного Суду України зазначено, що положення частини сьомоїстатті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КонституційнимСудом України цього рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 констатується відсутність частини сьомої статті 43 вЗаконі №2262-ХІІ, яка з вказаної дати втратила чинність.

Разом з тим, Законом №1774-УІІІ, який, відповідно до його Прикінцевих положень, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомійстатті 43 Закону №2262-ХІІ.

Зміни щодо тимчасових обмежень розміру виплачуваних військовим пенсіонерам пенсій в черговий раз внесені Законом України від 06.12.2016 N° 1774-УІІІ саме уст. 43 ч. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", де слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року». А остання станом на дату набрання чинності Законом України від 06.12.2016 №1774-УІІІ - вже не існувала в силу визнання її неконституційною рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016. Тому зміни щодо обмеження внесені до неіснуючої статтізакону, а отже слід зробити висновок, що у тіліЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"норма щодо обмеження розміру виплачуваної пенсії відсутня.

Отже, буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-УІІІ, з урахуванням Рішення КСУ №7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що уЗаконі №2262-ХІІвідсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, які полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Це означає, що упродовж 2017 рокустаття 43 Закону №2262-ХІІне передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Згідно зстаттею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-УІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»(далі - Закон №3668- VI), в редакціїЗакону №911 -VIII, чинній на час здійснення позивачу перерахунку пенсії, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно доЗакону №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших`осіб» не може перевищувати 10740 гривень.

При цьому, за приписами пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-УІ, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цимЗаконом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Таким приписам законодавства кореспондує пункт 2 Прикінцевих положень Закону №911-УІІІ, де зазначено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.

Отже, враховуючи, що частина сьомастатті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення Рішення КСУ №7-рп/2016, то зміни (щодо періоду, протягом якогодіють обмеження пенсії) внесеніЗаконом №1774до цієї норми, яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Крім того, передбаченістаттею 43 Закону №2262-ХІІобмеження пенсій максимальним розміром введені в дію Законом №911-УІІІ, пунктом 2 Прикінцевих положень якого передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016, при цьому, пенсія позивачу призначена значно раніше.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-УІ, якою передбачалось обмеження граничним розміром пенсії.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якостізакону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннямистатті 6 КАС Українивстановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей1,8,92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають нормиЗакону №2262-ХІІз урахуваннямРішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7- рп/2016, а не норми Закону № 3668-УІ.

Останні правові позиції Верховного суду України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №400/2085/19 від 16 грудня 2021. N° 300/633/19 від 10 вересня 2021 року та у справі N° 343/870/17 від 17 травня 2021 року повністю узгоджуються з вигцевикладеним і ґрунтуються на відсутності підстав для відступу від тотожних правових висновків, викладених у раніше прийнятих Постановах, зокрема, від 30.10.2020 року у справі ТУ? 522/16881/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17. від 08.08.2019 у справі №522/3271/17. від 10.10.2019 у справі N9522/22798/17, від 12.11.2019 у справі М°360/1428/17, в яких В СУ висловлював правові висновки з цього питання.

Отже, враховуючи правові приписи вищезазначених нормативних актів та правову позицію викладену у Рішенні КСУ №7-рп/2016 та вищезазначених рішеннях ВСУ. пенсія позивача не підлягає обмеженню граничним розміром і на момент розрахунку пенсії позивачу у пенсійного органу не було жодних підстав застосовувати до розміру пенсії позивача обмеження граничним розміром.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягаєзадоволенню.

Керуючись ст. ст.2,6-11,14,77,139,243-246,250,255,295,297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області код ЄДРПОУ 14099344 (п.і. 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, б. 3 під. 2) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) у виплаті пенсії без обмеження граничним розміром пенсії з 01.03.2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області код ЄДРПОУ 14099344 (п.і. 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, б. 3 під. 2) здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) без обмеження граничним розміром пенсії з 01.03.2024 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.