Постанова № 123722998, 10.12.2024, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/5482/24

Провадження 3/362/2574/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2024 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, військовослужбовець Збройних Сил України, жителька АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

встановив:

26.07.2024о 00:00год.у м.Василькові Обухівськогорайону Київськоїобласті повул.Грушевського,5,водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Tesla Model S, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Alcotest 6810». Результат огляду 0,29‰. Тест № 1727.

ОСОБА_1 у судове засідання не прибула.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Старча С.А. (діє на підставі договору про надання правової допомоги № 02-09/24 від 02.09.2024 та ордеру серія АІ № 1692739 від 002.09.2024) категорично заперечила винуватість ОСОБА_1 у скоєнні цього правопорушення. Вважає, що факт перебування її підзахисної у стані алкогольного сп`яніння є недоведеним, оскільки у протоколі не зазначено про наявність у ОСОБА_1 жодних ознак алкогольного сп`яніння, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів працівники поліції не мали права оформляти через порушення процедури такого огляду. Звернула увагу суду, що після проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, чек якого є нечитабельним, остання не погодилася з таким результатом, а тому пройшла такий огляд у медичному закладі, у результаті чого отримала висновок лікаря, яким констатовано, що є абсолютно тверезою. Наголосила, що працівники поліції навмисно доставили ОСОБА_1 до медичного закладу з порушенням встановленого законом строку (пізніше двох годин з моменту зупинки), хоча відповідне направлення до медичного закладу оформили вчасно. Вказала, що у той час доби у Київській області була оголошена повітряна тривога, зокрема: з 00:10- 00:28 хв. та з 01:29-03:30 хв., що підтвердила документально, і ствердила, що саме тому її підзахисна пройшла огляд після спливу двогодинного строку. Наголосила, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому огляд на стан сп`яніння мав бути проведений виключно у відповідності до ст. 266-1 КупАП та з обов`язковим повідомленням Національної поліції військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що поліцейськими зроблено не було, а тому такий огляд є недійсним. Зазначила, що ОСОБА_1 має ряд захворювань, їй рекомендовано постійне вживання ліків, які є несумісними з алкоголем та можуть викликати тяжкі побічні наслідки для її здоров`я. З огляду на сукупність вказаних порушень просила суд закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За клопотанням сторони захисту до суду викликались працівники поліції, які оформляли даний адміністративний протокол та додатки до нього.

Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали суду пояснення, що тієї ночі здійснювали патрулювання. Помітили автомобіль. Оскільки діяла комендантська година, то вирішили перевірити документи. За кермом була ОСОБА_1 , у автомобілі були пасажири. У ході спілкування з водієм було виявлено у неї ознаки алкогольного сп`яніння і запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку: на місці зупинки автомобіля або у медичному закладі. ОСОБА_1 погодилася пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер. Результат виявився позитивним - 0,29‰. З отриманим результатом вона погодилась, було оформлено відповідне направлення до медичного закладу, куди їхати не бажала, так як отриманий результат не заперечила, швидше здивувалася, бо «показало». Після цього вони, поліцейські розпочали оформлення протоколу і додатків до нього. Переконавшись, що ОСОБА_1 не бажає поїхати до медичного закладу, після озвучення такої пропозиції і її відмови пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у найближчому медичному закладі, було оформлено відповідне направлення о 00:25 хв., яке і наявне при матеріалах справи. Поки вони, поліцейські, оформляли протокол і додатки до нього, ОСОБА_1 і її пасажири чекали тверезого водія. У цей час ОСОБА_1 пила воду у великій кількості та вживала хлібобулочні вироби, а також розмовляла з кимось по мобільному телефону. Раптом ОСОБА_1 виявила бажання пройти огляд у медичному закладі, на що їй було повідомлено, що матеріали справи уже оформлено. Вона наполягала на проходженні такого огляду у медичному закладі. Дочекалися водія, який сів за кермо автомобіля і поїхали до медичного закладу. Там водійка пройшла огляд на стан сп`яніння і результат був негативний. Поліцейські наголосили, що з моменту зупинки цього транспортного засобу і до моменту проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі пройшло майже три години, а оголошення повітряної тривоги не перешкоджало їй пройти такий огляд у межах 2-годинного строку, оскільки медичні заклади відчинені, а після оголошення повітряної тривоги вона не проходила до укриття, а залишалася на місці зупинки автомобіля в очікуванні тверезого водія і вживаючи воду і хліб у великій кількості.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників, які брали участь у розгляді справи, суд встановив таке.

Диспозиція частини1статті 130КУпАП передбачаєвідповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння .

Щодо правого регулювання порядку проходження огляну на стан сп`яніння та застосування правових норм до обставин цієї справи.

Згідно з п. 2.9.а Прaвил дoрожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння регулюється ст. 266 КУпАП.

Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі Інструкція № 1452/735).

Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 2, п. 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.6, п.7 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

При цьому відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, відповідно до п. 2.6 Правил дорожнього руху України за рішенням поліцейського за наявності відповідних підстав водій зобов`язаний пройти позачерговий медичний огляд з метою визначення здатності безпечно керувати транспортним засобом.

Згідно із фабулою ч. 1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказаною нормою наступає, серед іншого, за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, альтернативу містить фіксування процедури проведення огляду або ж відмови від такої. Так, при оформлені вказаного протоколу працівником поліції застосовано технічний запис з метою фіксації процедури проходження ОСОБА_1 такого огляду на місці зупинки транспортного засобу.

Щодо оцінки аргументів сторін і досліджених судом доказів.

У судовому засіданні було досліджено відеозапис події правопорушення, що відображений на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні, де зафіксовано як водій ОСОБА_1 погоджується пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки автомобіля. На запитання поліцейського чи вживала алкогольні напої, водій вказала, що вживала квас з бузиною. Надалі, з третьої спроби, ОСОБА_1 продуває прилад «Драгер», результат приладу становить 0,29 ‰. Жодних зауважень чи заперечень водій ОСОБА_1 щодо отриманого результату не висловлювала.

Враховуючи застосування поліцейськими у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, технічних засобів відеозапису, даний запис можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у даній справі.

Так, відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме

- даними зі змісту протоколу серії ЕПР1 № 104218 від 26.07.2024;

- даним результатів приладу «Драгер 6820», тест № 1727 від 26.07.2024, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено 0,29 ‰, вказаний чек приладу підписаний ОСОБА_1 ;

- даним акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким в зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю із порожнини рота, їй проведено огляд за допомогою приладу «Alcotest 6810» ARАM 3614, результат якого становить 0,29 ‰, при цьому у графі з результатами згоден зазначено « ОСОБА_1 » та проставлено короткий підпис;

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.07.2024;

- даними письмової розписки ОСОБА_4 від 26.07.2024. за якою остання отримує транспортний засіб Tesla Model S, д.н.з. НОМЕР_1 , та зобов`язується не передавати право керування ним ОСОБА_1 до її повного витверезіння.

Перевіркою матеріалів не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, а саме: у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 пройшла огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою «Alcotest Drager Драгер 6810», результат якого становить 0,29 ‰. При проведенні такого огляду поліцейський застосував технічний запис з метою фіксації проходження огляду. При матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.07.2024, яке залишилося нереалізованим через відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі. Водія відсторонено від керування транспортним засобом шляхом передачі автомобіля під розписку ОСОБА_4 , яка зобов`язалася не передавати цей автомобіль ОСОБА_1 до повного витверезіння останньої.

Отже, у даному випадку поліцейським дотримано процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, як то передбачено вищезазначеними положеннями закону.

Факт керування транспортним засобом у час та місці, зазначеному у протоколі, та проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки автомобіля за допомогою приладу «Alcotest 6810» не заперечувалось стороною захисту.

Так, судом установлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, однак не погоджується з твердженням сторони захисту про порушення поліцейськими процедури проведення її огляду, який мав бути проведений у відповідності до положень ст. 266-1 КУпАП, виходячи з такого.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. Водночас за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Як встановлено судом, 26.07.2024 о 00:00 год. в м. Василькові Обухівського району Київської області по вул. Грушевського, 5, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Tesla Model S, д.н.з. НОМЕР_1 , та була зупинена працівниками поліції, тобто це відбулося поза межами території будь-якої військової частини. Також під час зупинки нею не було надано відповідних документів про те, що на час зупинки автомобіля під її керуванням вона виконувала обов`язки військової служби. Так само матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які би давали підстави вважати, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Збройних Сил України або інших військових формувань. Тобто стороною захисту не додано жодних відомостей про те, що вказаний автомобіль у встановленому порядку був закріплений (облікований) за відповідною військовою частиною і про те, що 26.07.2024 року ОСОБА_1 , керуючи вказаним автомобілем, виконувала обов`язки військової служби.

Тобто, у даному випадку, вона не керувала військовим транспортним засобом, і тому, на підставі п.1 ч.1 ст. 255 КпАП України, де зазначено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції (ст.130 КпАП України).

Крім того аналіз положень ст.266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водій транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень. Тому для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду на підставі ст. 266 КУпАП, які проводять працівники поліції.

Отже, військовослужбовець ОСОБА_1 ,керуючи транспортнимзасобом,перебувала устатусі водія,відтак була зобов`язана виконувати Правила дорожнього руху, зокрема не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння (п. п. 2.9а ПДР України).

Надаючи оцінку висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 500 від 26.07.2024, який надано стороною захисту, то суд звертає увагу на час проведення такого огляду 2:55 год., тоді як підстави для здійснення такого огляду були встановлені 26.07.2024 о 00:00 год., тобто очевидно, що такий огляд ОСОБА_1 проведено пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Так, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення (ч. 4 ст. 266 КУпАП).

Не приймає суд до уваги твердження сторони захисту про те, що цей строк ОСОБА_1 пропустила через оголошення у Київській області повітряної тривоги, яка тривала 26.07.2024 з 00:10-00:28 год. та з 01:29-03:30 год., оскільки такий огляд проведено 02:55 год., тобто під час дії повітряної тривоги, а тому незрозуміло, що перешкоджало їй пройти такий огляд раніше.

При цьому суд враховує наявність при матеріалах справи відповідного направлення до медичного закладу, яке оформлене о 00:25 год., однак залишилося нереалізованим, тобто вказує на те, що ОСОБА_1 свідомо не бажала пройти такий огляд у медичному закладі у законодавчо визначений період, що повністю узгоджується з наданими суду поясненнями поліцейських.

Щодо нечитабельності результату чеку придаду «Drager», то суд зауважує, що у ході судового розгляду захисник не заперечила, що ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу драгер і результат був позитивний. Даний факт підтверджується також даними відеозапису.

Зауваження сторони захисту про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення поліцейські не зазначили які саме ознаки алкогольного сп`яніння були наявні у ОСОБА_1 , суд відхиляє з огляду на те, що їй у провину ставиться порушення п. 2.9а ПДР України, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а не п. 2.5 ПДР України.

Суд не відхиляє твердження сторони захисту про наявні у ОСОБА_1 проблеми зі здоров`ям, які виключають можливість вживання нею алкогольних напоїв, водночас не може брати до уваги у якості доказу медичну документацію, яка датована більш ніж 12 років тому.

Всі інші зауваження сторони захистущодо порушення поліцейськими процедури оформлення цієї справи, то суд їх враховує і зауважує, що вони не можуть бути безумовною підставою для закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу цього адміністративного правопорушення.

Отже, оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, суд дійшов висновку, що твердження сторони захисту з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняла на себе і обов`язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі не керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, клопотання сторони захиступро закриття справи на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП відхиляється.

Призначаючи адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, а саме його високий ступінь суспільної шкідливості, особи порушника, невизнання вини та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП.

У силу ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2ст.4Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283-285, 289, 298, 299, 301, 304, 307 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок № UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 гривень судового збору (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф підлягає сплаті не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя В.М. Дорошенко