Ухвала суду № 123722125, 09.12.2024, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/11208/24

1-кс/296/4463/24

УХВАЛА

Іменем України

09 грудня 2024 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі слідчого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

слідчого ОСОБА_3

представника власника майна ОСОБА_4

представника власника майна ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 , поданого в межах кримінального провадження №12024060000000794 від 22.10.2024 про арешт майна

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням в обґрунтування якого зазначив, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області у складі слідчої групи здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, службовими особами комунальних та державних медичних установ, з метою отримання додаткових матеріальних благ у вигляді грошових коштів, запровадили механізм по вимаганню та отриманню неправомірної вигоди від фізичних осіб регіону за сприяння у видачі медичних заключень щодо перебування хворих на стаціонарному лікуванні, які необхідні для прийняття позитивного рішення під час скерування вказаних документів для повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень. У схему протиправної діяльності залучено ряд осіб, яких необхідно перевірити на причетність.

29.11.2024 у відповідності до вимог ст.ст. 276-278 УКПК України ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

29.11.2024 у відповідності до вимог ст.ст. 276-278 УКПК України ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.3 ст.368 КК України.

Проведеними гласними та негласними слідчими (розшуковими) діями, серед іншого, встановлено, що до протиправної діяльності причетні:

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , документована сім-картою НОМЕР_1 . Остання працює головою комісії Коростенської міжрайонної МСЕК, за фахом лікар-невропатологом. Наразі, виклик можливо здійснити за номером НОМЕР_2 .

- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , документована сім-картою НОМЕР_3 . Остання працює медичним реєстратором та є членом комісії Коростенської міжрайонної МСЕК. Наразі, виклик можливо здійснити за номером НОМЕР_4 , який належить чоловіку ОСОБА_11 .

Також слідчим зазначено, що у період часу з 10 год. 50 хв. до 12 год. 45 хв. 29.11.2024 старшим слідчим СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_12 проведено невідкладний обшук в приміщеннях Коростенської МСЕК за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Музейна, 7, які використовують ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в ході якого виявлено та вилучено наступне майно:

1) журнал №1 обліку індивідуальних програм реабілітації інвалідів МСЕК на 2024 р.;

2) журнал обліку довідок МСЕК, виданих інвалідам (початок 04.09.2023);

3) журнал протоколів засідань МСЕК на 2024 р. № 6/3/6 Малинський р-н №8;

4) медична документація стосовно ОСОБА_13 до акту огляду №645/1 від 28.11.2024, виписка до акту огляду МСЕК № 655689;

5) мобільний телефон марки «IPHONE12» ІМЕІ: НОМЕР_5 в корпусі синього кольору в чохлі червоного кольору з сім карткою НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_10 ;

6) мобільний телефон марки «IPHONE13» ІМЕІ: НОМЕР_7 в корпусі світло сірого кольору в силіконовому чохлі з сім карткою НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_9

29.11.2024 слідчим у кримінальному провадженні вищевказане вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову.

Враховуючи викладене, слідчий просить суд накласти арешт на вилучене майно.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав викладених в ньому.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, вказав, що ОСОБА_10 працює медичним реєстратором та виконує лише технічні функції з реєстрації медичної документації, була допитана в якості свідка та не має відношення до вчиненого кримінального правопорушення.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання вказавши, що ОСОБА_9 не є підозрюваною у кримінальному провадженні та слідчим не надано доказів її будь-якої причетності до вказаного кримінального провадження, тому вважає безпідставним накладення арешту на майно останньої.

Суд заслухавши слідчого, власника майна, представника власника майна, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вважає за необхідне зазначити наступне.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98. КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ст. 173. КПК України слідчий суддя відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для третіх осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Приписами ч.10 ст.170 КПК України визначено, зокрема, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч.11 ст.170 КПК України).

Так, судом встановлено, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області у складі слідчої групи здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

У період часу з 10 год. 50 хв. до 12 год. 45 хв. 29.11.2024 старшим слідчим СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_12 проведено невідкладний обшук в приміщеннях Коростенської МСЕК за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Музейна, 7, які використовують ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в ході якого виявлено та вилучено наступне майно:

1) журнал №1 обліку індивідуальних програм реабілітації інвалідів МСЕК на 2024 р.;

2) журнал обліку довідок МСЕК, виданих інвалідам (початок 04.09.2023);

3) журнал протоколів засідань МСЕК на 2024 р. № 6/3/6 Малинський р-н №8;

4) медична документація стосовно ОСОБА_13 до акту огляду №645/1 від 28.11.2024, виписка до акту огляду МСЕК № 655689;

5) мобільний телефон марки «IPHONE12» ІМЕІ: НОМЕР_5 в корпусі синього кольору в чохлі червоного кольору з сім карткою НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_10 ;

6) мобільний телефон марки «IPHONE13» ІМЕІ: НОМЕР_7 в корпусі світло сірого кольору в силіконовому чохлі з сім карткою НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_9 .

Вирішуючи питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого за погодженням з прокурором, який звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Слід заначити, що речі були вилучені в ході невідкладеного обшуку, однак, слідчим не надано доказів, що він звертався до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведений обшук та вказане клопотання було задоволено.

Окрім цього, слід зазначити, що слідчим не надано доказів, що вилучені мобільні телефони є предметом вчинення злочини чи зберегли на собі його сліди, зокрема, слідчим не доведено, що на телефонах зберігається інформація, яка має відношення до вчиненого кримінального правопорушення.

Визнання вилученого майна речовими доказами також не може бути безумовною підставою для його арешту.

Крім цього, слідчим не надано доказів, що у кримінальному провадженні призначено експертизу та вилучені телефони є об`єктом її дослідження.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження в частині, що стосується прав і свобод особи, повинно відповідати не тільки загальним вимогам, зазначеним у відповідних статях Кримінального процесуального кодексу України, а і нормам викладеним у Конституції України та рішеннях Європейського суду з прав людини.

За таких обставин стороною обвинувачення не доведена виправданість у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на вищевказане тимчасово вилучене майно, а тому слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частин тимчасово вилученого майна.

Керуючись статтями 98, 170-172, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 , поданого в межах кримінального провадження №12024060000000794 від 22.10.2024 про арешт майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1