Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 405/7880/24
1-кп/405/272/24
УХВАЛА
12 грудня 2024 року Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький в кримінальному провадженні № 62021150000000132 у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 4 ст. 407 КК України
клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою,
встановив:
Прокурор в підготовчому судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час не зменшилися ризики, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу. Так, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, отже усвідомлюючи та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована у разі ухвалення обвинувального вироку, може переховуватись від суду. Також, прокурор вказує на наявність ризиків впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_5 обвинувачується, а саме продовжити вчиняти нез`явлення вчасно на службу без поважних причин в умовах воєнного періоду. Отже, прокурор вважає, що існують ризики: переховування від суду; впливу на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 не заперечував проти продовження стосовно його підзахисного строку тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував проти продовження стосовно нього строку тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України).
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який кримінальним законом передбачено покарання у виді: позбавлення волі на строк від трьох до семи років (ч. 4 ст. 407 КК України).
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24.10.2024 у відношенні ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20.12.2024.
При цьому, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання у відношенні ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відсутні, а отже, підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно останнього судом не встановлено.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вказане свідчить, що більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Враховуючи викладене, суд вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 , опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у інкримінованому злочині, а отже може ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування). За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, та зазначає, що утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збереженні розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.
При цьому, відповідно до положень ч. 5 ст. 182, ч. 3-4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає можливим визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 , його особу, матеріальний стан, суд приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 60560 гривень, що відповідає 20 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.
У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_5 визначеної застави, на нього відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слід покласти визначені ч. 5 ст. 194 КПК обов`язки, а саме: прибувати за викликом до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі у процесуальних діях; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 197, 315, 369 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою задовольнити.
Дію запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_5 , обвинуваченого за ч. 4 ст. 407 КК України, у виді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів, тобто з 12грудня 2024року по 09 лютого 2025 року включно.
Визначити розмір застави в сумі 60560 гривень, яка може бути внесена на рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 .
В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_5 по 09.02.2025 виконувати наступні обов`язки:
?прибувати за викликом до суду;
?повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
?не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
?утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі у процесуальних діях;
?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).
Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10ст. 182 КПК України.
Строк дії ухвали визначити по 09 лютого 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Кіровограда протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_6
Судове рішення № 123707058, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 12.12.2024. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 405/7880/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: