Постанова № 123705309, 12.12.2024, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/2207/24

провадження № 3/179/1095/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 року селище Магдалинівка

Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна А.О., розглянувши в смт Магдалинівка матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділення поліції № 1 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, студента 3 курсу університету митної справи та фінансів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

якому роз`ясненні його права, передбачені ст. 268 КУпАП,

за ст. 122-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

26.11.2024 о 21:45 год. в селищі Магдалинівка по вул.Ювілейна, 2 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем ВАЗ 2107030, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу здійснену шляхом увімкнення синьо-червоного сигналу проблискових маячків, що зафіксовано відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського. ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.4 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав та пояснив, що він дійсно керував автомобілем 26.11.2024, коли побачив, що його зупиняють поліцейські на службовому автомобілі шляхом увімкнення синьо-червоного сигналу проблискових маячків, то на дорозі не було можливості зупинити автомобіль, тому він здійснив поворот на іншу вулицю та потім зупинився.

Вислухавши доводи ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В п. 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Крім того,ст.14Закону України«Про дорожнійрух» вказує,що учасникидорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частиною 1 статті 122-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Обєктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1ст.122-2 КУпАП, полягає в порушенні правил дорожнього руху, а саме невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб`єктом правопорушення є водій транспортного засобу.

Об`єктом правопорушення є суспільні відносини, що забезпечують порядок управління у сфері дорожнього руху.

Склад адміністративного правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Згідно п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Відповідно до пункту 8.9 ПДР вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) гучномовного пристрою; г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставин справи, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 ч. 1 КУпАП, що підтверджується наступними доказами:

-протоколом проадміністративне правопорушеннясерії ЕПР1 № 182803 від 26.11.2024;

-письмовими поясненням ОСОБА_1 від 26.11.2024;

-довідкою про відсутність посвідчення водія та відсутність повторності вчинення правопорушення за ст.122-2 КУпАП у ОСОБА_1 ;

-рапортом працівника поліції від 26.11.2024;

-відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського.

Із відеозапису з нагрудної відеокамери поліцейського вбачається, що з метою зупинки автомобіля ВАЗ 21713 на службовому автомобілі були увімкнені спеціальні світлові сигнали синього та червоного кольорів, але водій ОСОБА_1 законну вимогу про зупинку не виконав, продовжив рух та зупинився лише на вул. Ювілейній біля буд. 2.

Водій ОСОБА_1 не міг не бачити світлові сигнали, які за допомогою проблискових маячків подавав поліцейський автомобіль, що переслідував автомобіль під його керуванням, втім, у порушенні вимог ПДР України вимогу про зупинку транспортного засобу не виконав та продовжив рух транспортного засобу, зупинившись лише біля буд. 2 по вул. Ювілейній у селищі Магдалинівка.

Відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського доведено ту обставину, що ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків не зупинився, оскільки із відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 перед зупинкою транспортного засобу проїхав декілька вулиць, не зупиняючи транспортний засіб.

Доводи ОСОБА_1 щодо неможливості зупинити автомобіль з дотриманням правил зупинки, суддя вважає неспроможними, оскільки вони спростовуються відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дійсно порушив п.2.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 ч. 1 КУпАП.

Враховуючи викладене, оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю, що вина ОСОБА_1 доведена та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 122-2 КУпАП.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 статті 122-2 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави.

В даному випадку таке стягнення буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень порушником, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Відповідно до ст. 401 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Тому, з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 401, 122-2, 280, 283-285 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнути до адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) гривні 00 копійок; призначення платежу: *;21081300; протокол ЕПР1№ 182803;* отримувач: ГУК у Дн-кій обл/Дн-ка об/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (IBAN): UA 75 899998 03130 20149000004001, код класифікації доходів бюджету 21081300, «00» Без деталізації за відомчою ознакою).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок; отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим,його представником,атакож прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя А.О. Чорна