Вирок № 123702916, 10.12.2024, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/7078/21

Провадження № 1-кп/521/435/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12021162470000291 від 18.03.2021 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

потерпілого - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

17.03.2021 року о 20 год. 00 хв. командир взводу УПП в Одеській області ОСОБА_7 заступив на чергування у складі автомобільного патруля «Океан-201».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ОСОБА_7 є працівником правоохоронних органів.

18.03.2021 року близько 02 год. 00 хв., під час своєї службової діяльності, на планшет вищевказаного екіпажу надійшло повідомлення оператора «102» з приводу «порушення тиші», а саме про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , особа, яка проживає у вказаній квартирі голосно слухає музику та заважає всім сусідам спати.

Після прибуття ОСОБА_7 та його напарника ОСОБА_8 , останні підійшли до дверей квартири АДРЕСА_2 та постукали у вказані двері, після чого їм відчинив ОСОБА_3 , а співробітники поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зайшли до квартири останнього.

В подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебували в одній з кімнат вказаної квартири, тоді як ОСОБА_3 лежав на поверхні ліжка вказаної кімнати накритий ковдрою. Після чого, ОСОБА_7 попросив ОСОБА_3 , щоб останній повідомив йому свої анкетні дані, проте останній відмовився та почав звертатись до ОСОБА_7 нецензурною лайкою.

При цьому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 помітили в квартирі ОСОБА_3 предмети, схожі на наркотичні засоби, у зв`язку з чим викликали на адресу додатковий екіпаж поліції. В подальшому, приблизно о 02 год. 20 хв. на вказану адресу прибув додатковий екіпаж у складі ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , які зайшовши до квартири, підійшли до ліжка, на поверхні якого лежав ОСОБА_3 .

Так, співробітник поліції ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_3 про те, що його необхідно доставити до відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 182 КУпАП, та спробував зняти ковдру, якою був накритий ОСОБА_3 , на що останній почав виражатись на їх адресу нецензурною лайкою та розмахувати ногами.

Після чого, працівниками правоохоронних органів було прийнято рішення щодо затримання ОСОБА_3 , під час якого останні намагались застосувати відносно ОСОБА_3 спеціальний засіб, а саме кайданки. Так, ОСОБА_9 схопив праву руку ОСОБА_3 , а ОСОБА_10 схопив ліву його руку, в результаті чого, ОСОБА_3 прийняв напівзігнуте положення, та до нього спереду підійшов ОСОБА_7 , який намагався також застосувати відносно ОСОБА_3 прийом конвоювання таким чином, що його руки знаходились в області паха ОСОБА_3 .

В подальшому, 18.03.2021 року близько 02 год. 50 хв., ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, діючи умисно, з метою спричинення фізичного болю працівнику поліції, знаходячись у приміщенні однієї із кімнат квартири АДРЕСА_3 , знаючи про те, що ОСОБА_7 є працівником правоохоронного органу та свідомо ігноруючи цей факт, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи протиправні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів явної неповаги до охоронюваних законом цінностей життя та здоров`я людини, нормальної роботи правоохоронних органів та їх авторитету, вкусив ОСОБА_7 за безіменний палець лівої кисті руки внаслідок чого ОСОБА_7 , отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого крайового перелому нігтьової фаланги 4 пальця лівої кисті зі зміщення, укушену рану 4 пальця лівої кисті, які призвели до травматичної ампутації частини нігтьової фаланги 4 пальця лівої кисті, які не були небезпечними для життя, а викликають тривалий розлад здоров`я строком понад три тижні (більш ніж 21 день), і за цим критерієм, згідно п.п. 2.2.2 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, не визнав, та пояснив, що в той день в парадній йому вимкнули рубильник так як він о 12 годині слухав музику. Через деякий час до його квартири прийшли поліцейські, які вибивши двері намагалися витягнути його до парадної будинку. Він телефонував у всі служби, щоб йому допомогли та просив щоб поліцейські залишили його квартиру. Пізніше було викликано другий патруль та коли вони приїхали, його намагались скрутити, а він став самооборонятись, в цей час він не зрозумів як щось укусив, воно хруснуло і він виплюнув.

Незважаючи назахисну позиціюобвинуваченого ОСОБА_3 ,його винау вчиненніпоставленого йомуу провинукримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.345КК України,за вказанихвище обставин,підтверджується показамипотерпілого тасвідків,допитаних в ході судового засідання:

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 , повідомив, що він знаходячись у складі екіпажу «Океан-201» спільно з ОСОБА_8 , отримали виклик що шумлять сусіди за адресою: АДРЕСА_1 . Прибувши за вказаною адресою було опитанно сусіда, вони хотіли поспілкуватись з тими хто був в квартирі АДРЕСА_2 , але двері були закриті та ніхто не відчиняв. Коли спускались до виходу з парадної, вийшов громадянин, як пізніше стало відомо ОСОБА_3 , який побачивши їх почав тікати, у нього була неадекватна поведінка, пройшовши з громадянином ОСОБА_3 до квартири для з`ясування обставин, останній відразу почав до них лаятись, це все відбувалось в одній із кімнат в квартирі, ОСОБА_3 не зачиняв двері. Після чого, ОСОБА_3 ліг на диван який був під вікном, та продовжив лаятись нецензурною лайкою відносно нього та ОСОБА_8 , анкетні данні ОСОБА_3 не надавав, його стан був схожий на перебування в наркотичному сп`янінні. В кімнаті знаходився шприц, а на комоді лежав його паспорт. ОСОБА_3 постійно кричав та викликав поліцію. Пізніше приїхав іншій екіпаж, ОСОБА_3 весь час лежав на дивані. Потім відібрали заяву у заявника. Коли він ще раз зайшов до квартири прибули ще співробітники поліції. ОСОБА_9 також намагався спілкуватись з ОСОБА_3 , однак ОСОБА_3 почав бити ОСОБА_9 також ОСОБА_3 почав бити рукою об скло рукою. Тоді він з напарником почали витягувати ОСОБА_3 на середину кімнати. В цей час тримаючи ОСОБА_3 за руку, він відчув різкий біль і було видно кістку пальця руки. ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 допомогли затримати ОСОБА_3 . На місце події було викликано швидку допомогу, однак не дочекавшись швидкої, ОСОБА_8 відвіз його до міської клінічної лікарні №11.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , повідомив, що він 18.03.2021 приблизно о 02 год. знаходячись у складі екіпажу «Океан-0201» спільно з ОСОБА_7 , отримали виклик що шумлять сусіди. Прибувши за адресою: АДРЕСА_1 , було опитанно заявника у якого відібрано заяву, вони хотіли поспілкуватись з тими хто був в квартирі, але двері були закриті та ніхто не відчиняв. Коли спускались до виходу з парадної, вийшов громадянин, як пізніше стало відомо ОСОБА_3 , який побачивши їх став нервувати та метушитись і почав тікати. Вони прослідували за ОСОБА_3 який забігши до квартири ліг на диван та накрився ковдрою, та постійно висловлювався нецензурною лайкою, його стан був схожий на перебування в наркотичному сп`янінні, настрій змінювався що хвилини. В кімнаті були таблетки та шприци. В подальшому на дану адресу на допомогу приїхав інший екіпаж «Океан-251» у складі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Коли ОСОБА_9 підійшов ближче до дивану то отримав декілька ударів ногами від ОСОБА_3 , після чого було прийнято рішення затримати даного громадянина. В ході затримання ОСОБА_3 вкусив ОСОБА_7 за палець на лівій руці. Після чого, на місце події було викликано слідчо-оперативну групу, та швидку допомогу. Однак не дочекавшись швидкої, він повіз ОСОБА_7 до міської клінічної лікарні №11.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , повідомив, що приблизно о 02 год. знаходячись у складі екіпажу «Океан-251» спільно з ОСОБА_10 , отримали виклик та прибули за адресою. Було встановлено, що за даною адресою знаходився інший екіпаж так як заявник скаржився на його колег. Зайшовши до квартири він запитав, що трапилось в цей час на дивані лежав чоловік повністю вкритий ковдрою, який на контакт не йшов, як він пізніше дізнався це був ОСОБА_3 . На столі в кімнаті лежала ложка та шприц, він хотів зрозуміти що з ОСОБА_3 та підняв з нього ковдру, однак ОСОБА_3 відмахнувся та вдарив його ногою, при цьому постійно висловлювався нецензурною лайкою. Після чого, було прийнято рішення затримати даного громадянина. Під час затримання ОСОБА_3 розмахував руками та розбив скло, щоб він не наніс собі та оточуючим шкоду на нього вдягли кайданки. Потім він помітив, що посеред кімнати стоїть ОСОБА_7 та махає рукою з якої йшла кров, а біля дивану лежав кінчик пальця. Тоді він сказав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 їхати до лікарні, а він з ОСОБА_10 залишились з ОСОБА_3 .

Також вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджуєся сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:

- рапортом Т.в.о командира роти №2 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ОСОБА_9 , відповідно до якого 18.03.2021 року приблизно о 02 год. 15 хв. від екіпажу «Океан-201» було отримано дзвінок про допомогу за адресою: АДРЕСА_1 . Прибувши за адресою було встановлено, що ОСОБА_3 регулярно порушує тишу, а саме гучно слухає музику в нічний час. ОСОБА_3 поводив себе зухвало, висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників поліції. Після чого, прийнято рішення про затримання ОСОБА_3 , який чинив активні дії, розбив вікно та відкусив ОСОБА_7 фалангу пальця на лівій руці.

- протоколом огляду місця події від 18.03.2021 року та фото таблицями до нього, відповідно до якого в ході огляду квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено ложку та 4 поліетиленових пакетів з залишками речовини білого кольору, один змив речовини бурого кольору, шприц з речовиною бурого кольору, мобільний телефон марки «Iphone».

- висновком експерта № 566 від 26.03.2021 року, згідно якого у ОСОБА_7 були виявлені наступні тілесні ушкодження: відкритий крайовий перелом нігтьової фаланги 4 пальця лівої кисті зі зміщенням, укушена рана 4 пальця лівої кисті, які призвели до травматичної ампутації частини нігтьової фаланги 4 пальця лівої кисті. Зазначені тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок стиснення м`яких тканин 4 пальця лівої кисті тупими твердими предметами, якими могли бути зуби людини. Дані ушкодження утворилися незадовго до надходження ОСОБА_7 до стаціонару, і таким чином, могли бути заподіяні 18.03.2021 року. Описані ушкодження не були небезпечними для життя, а викликають тривалий розлад здоров`я строком понад три тижні (більш ніж 21 день), і за цим критерієм, згідно п.п. 2.2.2 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

- відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, переглянутих в судовому засіданні, на яких зафіксовано як 18.03.2021 року о 01 год. 47 хв., поліцейським опитано особу заявника який здійснював виклик поліції та пояснив, що особа яка проживає на першому поверсі будинку гучно слухає музику, на зауваження не реагує. Коли поліцейські підійшли до вказаної заявником квартири, двері були закриті та ніхто не відчиняв. Коли поліцейські стали спускались до виходу з парадної, вийшов громадянин ( ОСОБА_3 ), який побачивши їх почав тікати до квартири, в цей час поліцейський направився в бік дверей квартири та зайшов за собою ( ОСОБА_3 ). В подальшому ( ОСОБА_3 ) забіг до однієї з кімнат та сів на ліжко під вікном. Через деякий час в ході спілкування з поліцейським ( ОСОБА_3 ) кричить на їх адресу нецензурною лайкою. Час від часу відеозапис є нечітким та в подальшому зафіксовано як поліцейський тримає себе за руку, а інші поліцейські стоять в напівзігнутому положенні, також відеокамерою зафіксовано ліву руку особи, яка здійснює відеофіксацію ( ОСОБА_7 ), на якій видно речовину бурого кольору (кров), та відсутність частини безіменного пальця. Після чого, ОСОБА_3 у супроводі співробітників поліції виводять з приміщення квартири.

- висновком службового розслідування щодо встановлення причин та обставин факту травмування інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_7 , від 18.05.2021 року, відповідно до якого обставини отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_7 визнано такими, що отримані в період проходження служби та під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції.

- графіком несення служби особовим складом полку УПП в Одеській області ДПП на березень місяць 2021 року; наказом № 738 о/с про призначення ОСОБА_7 по полку УПП в Одеській області від 18.09.2019 року, посадовою інструкцією інспектора роти №2 батальйону №1 УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_7 від 13.11.2018 року, відповідно до яких ОСОБА_7 є працівником правоохоронного органу та на час 18.03.2021 року виконував свої службові обов`язки.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенціюз правлюдини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А., заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями потерпілого та свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Проаналізувавши досліджені докази у справі в сукупності, суд вважає їх достовірними, допустимими, об`єктивно та послідовно підтверджуючими встановлені судом обставини та винність ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення. Суд сприймає як належні та достатні докази показання потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , оскільки їх покази були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, а саме щодо часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, були логічними та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. Судом також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що потерпілий та свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого. Крім того, зазначені потерпілий та свідки були у встановленому КПК України порядку приведені до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Зміст досліджених письмових доказів та наданих показів потерпілого тасвідків допитанихв судовомузасіданні,дає підставистверджувати,що ОСОБА_3 діяв усвідомлено. Єочевидним,що дії ОСОБА_3 приймались ним особисто.

Так, покази потерпілого ОСОБА_11 , щодо часу і місця вчинення кримінального правопорушення, способу нанесення тілесних ушкоджень та їх наслідків повністю узгоджуються з письмовими матеріалами справи, зокрема і висновком експерта, а також показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

В судовому засіданні не здобуто, а обвинуваченим не надано жодних даних, які б спростували покази потерпілого та свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , і відповідно вказали на інші обставини, при яких потерпілий міг отримати тілесні ушкодження.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого винним у пред`явленому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.

Таким чином, дослідивши в ході судового розгляду обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині, кваліфікація його дій, доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за встановлених судом обставин за ч.2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_3 на те, що працівники поліції незаконно проникли до його квартири за адресою: АДРЕСА_1 , спростовуються матеріалами кримінального провадження, а саме:

- ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 19.03.2021 року, за результатами розгляду клопотання слідчого погодженого з прокурором, якою встановлено наявність правових підстав передбачених ст.ст. 233, 234 КПК України, для надання дозволу на проведення огляду за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення;

- висновком службового розслідування щодо встановлення причин та обставин факту травмування інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_7 , відповідно до якого дії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , на момент проведення службового розслідування за подією, що мала місце 18.03.2021 року, визнана такою, що не містить ознак грубого порушення діючого законодавства.

Також, з пояснень потерпілого, свідків та досліджених матеріалів кримінального провадження, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 не перебував в стані необхідної оборони, оскільки будь-яких доказів посягання потерпілим ОСОБА_7 на охоронювані законом права та інтереси особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони, не встановлено.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення (який відповідно до ст.12КК України є нетяжким злочином), особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставини, які відповідно до ст.66КК України пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст.67КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_3 має місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст.65КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим діяння, обставини його вчинення, фактично спричинені наслідки кримінального правопорушення, враховуючи відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше не судимий, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , неможливе без ізоляції від суспільства на певний строк, оскільки останній знаючи про те, що потерпілий є працівником правоохоронного органу та свідомо ігноруючи цей факт, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи протиправні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів явної неповаги до охоронюваних законом цінностей життя та здоров`я людини, нормальної роботи правоохоронних органів та їх авторитету, умисно спричинив потерпілому тілесне ушкодження середньої тяжкості, що свідчить про його свідоме нехтування правилами встановленими в суспільстві, та його стійку антисоціальну спрямованість, а тому суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання в межах санкції ч.2 ст. 345 КК України, у виді позбавлення волі, при цьому відсутні підстави для застосування при призначенні покарання ст. ст. 69, 75 КК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов по справі заявлений не був.

Питання речових доказів суд вирішує у порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 5, 65 КК України, ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши під варту в залі суду.

Строк відбування призначеного покарання ОСОБА_3 , рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72КК України в редакції Закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, зарахувати в строк покарання ОСОБА_3 , термін його попереднього ув`язнення, з 18 березня 2021 року по 19 березня 2021 року, та з 10 грудня 2024 року включно по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 19.03.2021 року (справа №521/3851/21, №1-кс/521/1258/21), на підставі клопотання слідчого погодженого з прокурором, в ході досудового розслідування, а саме скасувати арешт накладений на: Мобільний телефон «Iphone».

Речові докази, а саме:

- Мобільний телефон «Iphone» - вважати повернутим ОСОБА_3

- три DVD-носія інформації зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1