Ухвала суду № 123690830, 09.12.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/36055/24

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

09 грудня 2024 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови № 1500-0310-8/165549 від 01.11.2024 року нарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) доплату до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 року, починаючи з 01.07.2021 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 25.11.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду: заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.

06.12.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку, в якій зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування доплати до пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 року у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень. 01.11.2024 року, відповідач відмовив у виплаті зазначеної доплати, мотивуючи свою відмову тим, що на підставі рішення суду по справі № 420/6108/22 позивачу проведено перерахунок пенсії. Оскільки до перерахунку основний розмір пенсії склав 7190,32 грн., а після перерахунку 18137,10грн., а тому щомісячна доплата згідно Постанови № 713 відсутня. Таким чином, позивач тільки 01.11.2024 року дізнався про своє порушене право щодо отримання й нарахування 2000 гривень до пенсії, яку він отримує на сьогодні із відповіді відповідача № 1500-0310-8/165549. З відповіді відповідача від 01.11.2024 року № 1500-0310-8/165549 зазначено, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 року по справі № 420/6108/22, ОСОБА_1 04.10.2022 року проведено перерахунок пенсії. Отже, сам відповідач зазначає, що управління 04.10.2022 року провело перерахунок пенсії позивача, тобто зупинило нарахування 2000 грн. відповідно до постанови КМУ № 713. Таким чином, позивач дізнався про таке порушення його прав тільки з відповіді відповідача № 1500-0310-8/165549 від 01.11.2024 року. При цьому, представник позивача вказує, що позивач отримує пенсію кожного місяця, але визначити точний розмір нарахування пенсії не має можливості, враховуючи відсутність відповідних технічних можливостей. Крім того, на зазначену картку останній отримує й інші нарахування, що не дає можливість визначити окремі нарахування на банківську карту.

Також, просить врахувати, що позивач ніколи не отримував економічну та бухгалтерську освіту. Перевірити дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо правильності нарахування своєї пенсії позивам не мав можливості тому що немає ані спеціальних фахових знань для цього, ані грошових коштів для залучення такого фахівця. Але, враховуючи великий суспільний резонанс, який викликали незаконні дії пенсійного фонду України, в тому числі і ГУ ПФУ в Одеській області позивач прийняв рішення звернутись до відповідача із відповідними заявами та таким чином дізнався, що дії ГУ ПФУ в Одеській області стосовно нарахування йому пенсії в неповному обсязі є протиправними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства та грубо порушують право на пенсійне забезпечення в належному розмірі, та саме тому позивач вимушений звернутися за захистом своїх порушених прав до суду.

Вирішуючи питання щодо строків звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписи абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України визначають, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом цього спору є незгода позивача з тим, що йому не призначалася та не виплачувалась доплата у розмірі 2 000 грн. відповідно до постанови №713 з 01.07.2021 року.

При цьому, початок перебігу строку звернення до суду позивач пов`язує з моментом, коли ознайомився із змістом листа відповідача від 01.11.2024 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Верховний Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

З урахуванням наведеного суд вважає помилковими доводи позивача про те, що про порушення своїх прав останній дізнався із змісту листа відповідача від 01.11.2024 року, оскільки отримання такого листа не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.

Так, про факт встановлення чи невстановлення позивачу спірної доплати до пенсії останньому не могло не бути відомо принаймні з листопада 2022 року, тобто з моменту отримання пенсії за жовтень 2022 року.

У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій до жовтня 2024 року з метою з`ясування розміру пенсії та її складових позивачем не надано.

Судом враховується, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №160/6430/20.

Таким чином, з`ясування, за твердженням позивача, лише у листопаді 2024 року причин невиплати з 01.07.2021 року доплати до пенсії не може вважатися поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, позаяк, як вже було неодноразово наголошено вище, згадані виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої виплати у межах спірного періоду.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом й у постанові від 21.10.2021 у справі № 460/858/20.

Суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Жодних об`єктивних причин пропущення строку на звернення до суду позивачем у клопотанні не наведено.

Натомість сторона позивача просить нівелювати взагалі інститут строку на звернення до суду з позовом, надавши перевагу в такий спосіб позивачу.

Таке правозастосування не є порушенням права особи на доступ до правосуддя, а є дотриманням принципу «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує, в світлі якого і запроваджено обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача, вчинених на звернення позивача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

При цьому безумовно, отримуючи кожного місяця пенсійну виплату, презюмується обізнаність пенсіонера щодо її розміру, а відтак і про ймовірні порушені права / інтереси.

До того ж, суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

За таких обставин подання позивачем 20.11.2024 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, бездіяльності відповідача щодо безпідставного, на думку позивача, не нарахування та невиплати, починаючи з 01.07.2021 року, суми доплати до пенсії, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.

З урахуванням наведених норм права та з огляду на те, що позивач просив відновити виплату доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. з 01.07.2021 року, а з цим позовом звернувся лише 20.11.2024 року, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, об`єктивність та відчутність різниці в отримуваній кожного місяця сумі пенсії на 2 000 грн. менше та наведені правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду в частині позовних вимог за період з 01.07.2021 року по 19.05.2024 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №240/27663/23.

Згідно з положеннями частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 122 КАС України строку, без зазначення позивачем у заяві про поновлення строків поважних причин пропуску ним строку звернення до суду, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачеві в частині вимог за період з 01.07.2021 року по 19.05.2024 року, тобто за період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя,-

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови № 1500-0310-8/165549 від 01.11.2024 року нарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) доплату до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 року в частині вимог за період з 01.07.2021 року по 19.05.2024 року - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В. Лебедєва