Рішення № 123688209, 09.12.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 рокуСправа №160/34082/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету в сумі 42 372,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має податковий борг у розмірі 42 372,50 грн, а саме: 1) заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 4186,61 грн згідно з ППР від 20.06.2017 №77417-13 на суму 4186,61 грн; 2) заборгованість з орендної плати з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 38 024,66 грн згідно з ППР від 11.05.2017 №10267-1303 на суму 4 385,72 грн (сума в ППР 33638,94 грн часткова погашена за рахунок скасувань нарахувань 01.08.2021 на суму 29253,22 грн); ППР від 15.03.2018 №389828-1314-0403 на суму 33 638,94 грн; 3) заборгованість із земельного податку з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 161,23 грн пеня, що нарахована відповідно до ст.129 ПК України. У зв`язку з несплатою відповідачем до бюджету сум податкового боргу, була сформована податкова вимога «Ф» від 06.03.2020 №123053-55, яка була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та вручена особисто 30.03.2020. Відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/34082/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду від 10.01.2024 позовну заяву було залишено без руху і встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду до суду доказів звернення до суду в межах строків звернення, встановлених Податковим кодексом України, або подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

Ухвалою суду від 22.01.2024 прийнято до розгляду позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 пені у розмірі 161,23 грн та відкрито провадження в адміністративній справі в наведеній частині позовних вимог у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; установлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 22.01.2024 відмовив Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у поновленні строку звернення до суду в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями від 11.05.2017 №77417-13, від 11.05.2017 №10267-1303, від 15.03.2018 №389828-1314-0403 та повернув позивачу позовну заяву в наведеній частині позовних вимог.

12.02.2024 до суду надійшла ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 09.02.2024 про витребування справи №160/34082/23, у зв`язку з поданням Головним управлінням ДПС України апеляційної скарги на ухвалу від 22.01.2024.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 зупинено провадження у справі №160/34082/23 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу до розгляду справи Третім апеляційним адміністративним судом та повернення справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду; направлено матеріали справи №160/34082/23 до Третього апеляційного адміністративного суду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №160/34082/23 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено; ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 в адміністративній справі 160/34082/23 скасовано; справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відповідно до довідки начальника управління з організаційного забезпечення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2024, адміністративна справа №160/34082/23 передана судді Кучугурній Н.В. у зв`язку із зупиненням та необхідністю продовження розгляду цієї справи.

Ухвалою суду від 19.04.2024 поновлено провадження в адміністративній справі №160/34082/23; прийнято до розгляду позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями від 11.05.2017 №77417-13, від 11.05.2017 №10267-1303, від 15.03.2018 №389828-1314-0403 та відкрито провадження у справі в наведеній частині позовних вимог. Цією ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

31.05.2024 на електронну адресу суду та через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли однакові за змістом заяви.

У вказаних заявах ОСОБА_1 зазначив, що ним 23.05.2024 отримана копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 у справі №160/34082/23. При цьому, вказує про те, що відповідачем не отримано від позивача копії позовної заяви з додатками. Також відповідач повідомляє суд, що позивачем невірно зазначений його РНОКПП, замість номеру « НОМЕР_1 » в позовній заяві помилково зазначений номер « НОМЕР_2 ». Через вказані розбіжності він позбавлений можливості користуватися підсистемою «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. У зв`язку з наведеними обставинами, відповідно до ухвали суду від 19.04.2024 та враховуючи необхідність ознайомлення з матеріалами заявленого позову, позивач просить суд продовжити строк надання відзиву на позовну заяву на п`ятнадцять днів після фактичного отримання ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, а саме до 07.06.2024.

Ухвалою суду від 13.06.2024 продовжено ОСОБА_1 строк для надання відзиву на позовну заяву; встановлено 15-тиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подачі відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

17.06.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява, яку суд розцінює як відзив на позовну заяву. Так, у відзиві відповідач указує, що не визнає позовні вимоги та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що незважаючи на наявність офіційних відомостей у відповідних державних реєстрах, 10.09.2018 ним було повідомлено листом податковий орган ГУ ДФС у Дніпропетровській області про відсутність у нього речових прав на земельні ділянки та нерухоме майно. 07.11.2018 аналогічним листом було поінформоване Кам`янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Дізнавшись про нарахування йому податкового боргу у 2020 році відповідачем був направлений до податкового органу запит від 08.04.2020 б/н (вх. ГУ ДПС від 08.04.2020 №50147/10) про надання розрахунку податкової заборгованості. Кам`янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом від 30.04.2020 повідомило, що відповідно до інтегрованих карток платника податків ГУ ДПС у Дніпропетровській області за ним станом на 30.04.2020 обліковується податковий борг, в тому числі: з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (код платежу 18010300); з земельного податку (код платежу 18010700); з орендної плати за землю фізичних осіб (код платежу 18010900). За твердженням податкового органу, податковий борг з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, обліковується згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність права власності на адмінбудівлю за адресою: м. Кам`янське, Прохідний тупік, 4, загальною площею 1361,6 кв.м., з яких відповідачу належало 17/20 частин, через що податковим повідомленням-рішенням № б/н від 20.06.2017 нарахована сума податкового зобов`язання у розмірі 4 186,61 грн за фактичний термін використання нерухомого майна за 2017 рік. Підставою нарахування орендної плати за землю фізичних осіб зазначений договір оренди земельної ділянки від 21.03.2005 № 02115, укладений між відповідачем та Дніпродзержинською міською радою за фактичний термін користування земельною ділянкою за адресою: м. Кам`янське, вул. Прохідний тупік, 4. Відповідач уважає вказані нарахування повністю безпідставними, вказуючи, що зі спливом дії договору оренди земельної ділянки від 11 березня 2005 року № 02115, укладеного між відповідачем та Кам`янською міської радою, з 23 грудня 2014 року відносини оренди земельної ділянки припинилися, а подальше нарахування орендної плати за землю фізичних осіб є повністю безпідставним. Крім того, відповідач зазначає, що згідно з договором дарування від 23.03.2017, засвідченого приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Дербіною Р.Є., відповідачем безоплатно передано у власність ОСОБА_2 17/20 частин адмінбудівлі під номером 4 по Прохідному тупіку у місті Кам`янське. Таким чином, відповідач уважає, що з моменту відчуження вказаної частки адмінбудівлі у податкового органу відсутні підстави для подальшого нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Також відповідач указує, що 14.06.2021 ним до податкового органу була направлена заява, в якій він просив вжити заходів щодо списання з нього податкового боргу, який неправомірно нарахований після 23.12.2014 через відсутність відносин оренди землі, а також є безнадійним через сплив строку давності, та внести відповідні зміни до інтегрованих карток платника податків. Проте про результати розгляду вказаної заяви позивач повідомлений не був. Також відповідач уважає безпідставними посилання позивача на податкові повідомлення-рішення від 20.06.2017 №77417-13, від 11.05.2017 №10267-1303, від 15.03.2018 №389828-1314-0403, оскільки вони йому не надсилалися, їх зміст відповідачу відомий не був. 08.04.2020 відповідач звернувся до позивача про роз`яснення причин виникнення податкової заборгованості, проте на його звернення податкові повідомлення-рішення йому надані не були. У зв`язку з цим вважає, що відповідні нарахування податкових платежів не вважаються узгодженими. Через відсутність підстав для нарахування податку на нерухоме майно за 2017-2023 роки, яке було відчужено 23 березня 2017 року, а також орендної плати за землю за 2017-2023 роки, строк оренди якої закінчився з 23 грудня 2014 року, відповідач уважає, що відсутні підстави для нарахування та стягнення податкового боргу. З огляду на викладене, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

19.06.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання, яке суд розцінює як відповідь на відзив. Згідно з відповіддю позивач уважає посилання відповідача на не отримання відповідних ППР безпідставними та не обґрунтованими, оскільки згідно з даними ДРФО з 17.12.1996 ОСОБА_1 мав таку податкову адресу: АДРЕСА_1 . На цю адресу були надіслані податкові повідомлення-рішення (ППР) від 20.06.2017 №77417-13, від 11.05.2017 №10267-1303, від 15.03.2018. Підтвердження факту надіслання та повернення відповідних ППР містяться в матеріалах справи. Таким чином, відповідно до п. 42.2 статті 42 Податкового кодексу України вони вважаються врученими. В інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 на час направлення позовної заяви обліковувався податковий борг у сумі 42 372,50 грн в тому числі: заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 4 186,61 грн згідно з ППР від 20.06.2017 №77417-13 на суму 4 186,61 грн; заборгованість з орендної плати з фізичних осіб, яка виникла в результаті в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 38 024,66 грн; згідно з ППР від 11.05.2017 №10267-1303 на суму 4 385,72 (сума ППР 33 638,94 грн частково погашена за рахунок скасувань нарахувань 01.08.221 на суму 29 253,22 грн); згідно з ППР від 15.03.2018 №389828-1314-0403 на суму 33 638,94 грн; заборгованість із земельного податку з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 161,23 грн - пеня, що нарахована відповідно до ст.129 ПК України. В матеріалах справи містяться відомості, що у зв`язку з несплатою грошових зобов`язань, податковим органом було виставлено податкову вимогу форми «Ф» від 06.03.2020 №123053-55, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку та вручена особисто 30.03.2020. Доказів добровільного погашення відповідачем податкового боргу у сумі 42 372,50 грн матеріали справи не містять. Оскільки відповідачем не сплачено у добровільному порядку податковий борг у сумі 42 372,50 грн, ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом. У зв`язку із відсутністю доказів оскарження цих рішень несплачена відповідачем сума визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання набула статусу податкового боргу. Посилання відповідача на протиправність нарахування грошових зобов`язань за наведеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач уважає безпідставними, оскільки оцінка податкового правопорушення, встановленого за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження податкового повідомлення-рішення. Щодо посилання відповідача про неотримання відповіді на заяву про списання податкового боргу, позивач вказує, що у відповідь на заяви відповідача від 15.06.2021 б/н (вх. ГУ ДПС №66408/6 від 15.06.2021) та від 16.08.2021 №б/н (вх. ГУ ДПС № 91065/6 від 16.08.2021) про списання податкового боргу, позивач повідомив відповідача про наявну заборгованість, підстави її виникнення та про відсутність суми податкового боргу, по якій минув термін позовної давності. Вказану відповідь від 06.09.2021 №65110/6/04-36-13-07-11 було направлено засобами поштового зв`язку та отримано ОСОБА_1 особисто 02.11.2021. Тому позивач уважає, що посилання позивача на необізнаність наявності податкового боргу, податкових повідомлень-рішень, не отримання відповіді на заяви про списання податкового боргу спростовуються зазначеними вище обставинами. І відповідач в межах встановлених процесуальних строків на оскарження дій контролюючого органу у судовому порядку не оскаржив правомірність нарахування контролюючим органом сум заявлених до стягнення.

26.06.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи уточненої позовної заяви з аналогічними позовними вимогами, в якій позивач замість помилково зазначеного РНОКПП відповідача НОМЕР_2 , вказав вірний РНОКПП відповідача НОМЕР_1 .

Ухвалою від 13.06.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залишення без руху позовної заяви у справі №160/34082/23, яке надійшло до суду 11.06.2024.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

До матеріалів справи надано лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 06.09.2021 №65110/0/04-36-13-07-11.

У цьому листі, з-поміж іншого, вказано таке.

ОСОБА_1 (РНОІШП НОМЕР_1 ) є платником окремих видів податків.

Відповідно даних інтегрованих карток платника податків (далі ІКП) на час надходження заяви платника податків, станом на 15.06.2021 по громадянину ОСОБА_1 обліковувався податковий борг у розмірі 104 290,35 гри. в т.ч.: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код платежу 18010300) в сумі 4 186,61 грн.; земельний податок з фізичних осіб (код платежу 18010700) в сумі 407,69 грн. орендна плата за землю з фізичних осіб (код платежу 18010900) в сумі 99 696,05 гри.

Податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) виник внаслідок несплати податкових зобов`язань на підставі сформованого контролюючим органом у 2017 році податкового повідомлення-рішения від 20.06.2017 № 77417-13 на суму 4 186,61 грн. за 2016 рік по об`єкту нежитлової нерухомості (адміністративна будівля) загальною площею 1157,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) 77417-13 від 20.06.2017 на суму 4 186,61 грн. сформовано правомірно.

Податковий борг по орендній платі за землю з фізичних осіб в сумі 99696,05 грн виник внаслідок несплати податкових зобов`язань на підставі сформованих контролюючим органом ППР за користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: за 2016 рік - ППР від 17.08.2016 №2290-1303 на суму 31726 86 грн; за 2017 рік - ППР від 20.09.2017 №10267-13-03 на суму 33638,94 грн; за 2018 рік - ППР від 06.08.2018 №389828-1314-0403 на суму 33638,94 грн.

15.06.2021 громадянин ОСОБА_1 звернувся листом до контролюючого органу з заявою щодо списання податкового боргу та проведення процедури коригування в інтегрованих картках платника податків (Далі ІКП) у зв`язку з відчуженням об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 та відсутністю відносин з оренди землі.

В ході розгляду заяви громадянина ОСОБА_1 встановлено, що право власності по об`єкту нежитлової нерухомості припинено 23.03.2017 відповідно до договору дарування частини адмінбудівлі, а отже і право користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України від 06.10.1998 № 161 «Про оренду землі» та наказу Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 № 25 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності» якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які було передбачено договором.

Таким чином, право користування земельною ділянкою припинено 23.03.2017 фактом відчуження об`єкта нерухомого майна.

3 огляду на викладене, сума зобов`язань, за користування ділянкою на умовах оренди становить 38 024,66 грн., у т.ч.: за 2016 рік - 31726,86 грн; ППР № 2290-1303 від 17.05.2016 за 2017 рік - 6298,8грн. - ППР № 10267-1303 від 11.05.2017 (за фактичним термін користування земельною ділянкою у 2017 року).

На підставі вимог розділу II Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 15.03.2021 за № 321/35945 інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

За даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС України станом на 06.09.2021 за ОСОБА_1 обліковується податковий борг в сумі 42 372,50 гр, в тому числі: по орендній платі з фізичних осіб (код платежу 18010900) - 38 024,66 грн., земельний податок з фізичних осіб (код платежу 18010700) - 161,23 грн, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код платежу 18010300) - 4 186,61 грн.

Податковий борг по орендній платі з фізичних осіб (код платежу 18010900) в сумі 38 024,66 грн. обліковується по основному платежу, який виник 19.11.2017 внаслідок несплати у встановлені терміни донарахованих сум основного платежу.

Податковий борг по земельному податку (код платежу 18010700) в сумі 161,23 грн. обліковується по пені, який виник 30.08.2021 на підставі вимог ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (СОУГО-19)).

Податковий борг по податку на нерухоме майно (код платежу 18010300) в сумі 4 186,61 грн. обліковується по основному платежу, який виник 23.12.2017 внаслідок несплати податкових зобов`язань визначених контролюючим органом за 2016 рік відповідно податкового повідомлення-рішення № 77417-13 від 20.06.2017 з терміном сплати 23.12.2017.

Крім того, суд установив, що в інтегрованих картках платника податків фізичної особи ОСОБА_1 обліковується податковий борг у сумі 42 372,50 грн, а саме:

1) заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 4186,61 грн згідно з податковим повідомленням-рішення від 20.06.2017 №77417-13 на суму 4186,61 грн;

2) заборгованість з орендної плати з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 38 024,66 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 11.05.2017 №10267-1303 на суму 4 385,72 грн (сума в ППР 33638,94 грн часткова погашена за рахунок скасувань нарахувань 01.08.2021 на суму 29253,22 грн); податковим повідомленням-рішенням від 15.03.2018 №389828-1314-0403 на суму 33 638,94 грн;

3) заборгованість із земельного податку з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 161,23 грн пеня, що нарахована відповідно до ст.129 ПК України.

Відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена, тому позивач і звернувся з цим позовом до суду про стягнення боргу у сумі 42 372,50 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Підпункт 14.1.39. п.14.1. ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.156. п.14.1. ст.14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п.14.1.175. п.14.1. ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За п.38.1. ст.38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.31.1. ст.31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1. статті 57 ПК України).

Згідно з п.57.3. ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1. - 54.3.6. пункту 54.3. статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4. ст.59 Податкового кодексу України).

Пунктом 59.5. статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу до бюджету, позивачем була сформована податкова вимога форми «Ф» від 06.03.2020 №123053-55 на суму 104290,35, яка рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення була направлена відповідачу і отримана ним 30.03.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого надана до матеріалів справи.

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги до матеріалів справи не надано.

За п. 42.2. ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п.95.1. ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.п.95.2., 95.3. ст.95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п.87.11. ст.87 ПК України).

Разом з тим, суд уважає за необхідне вказати, що у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Суд наголошує, що в межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження податкових повідомлень-рішень, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Вказану позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 16.04.2024 у справі №640/17763/21.

Так, відповідач посилається на те, що податкові повідомлення-рішення від 20.06.2017 №77417-13, від 11.05.2017 №10267-1303, від 15.03.2018 №389828-1314-0403 він не отримував, тому вони є неузгодженими.

Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язана визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більш однієї адреси.

Згідно з пунктом 70.1. статті 70 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).

За приписами підпункту 70.2.4. пункту 70.2. статті 70 ПК України до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься інформація про місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство.

Відповідно до пункту 70.7. статті 70 ПК України, фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пунктів 3, 5 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за №124/28254 податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізичної особи з повідомленням про вручення.

Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

Так, суд установив, що контролюючий орган надсилав відповідачу податкові повідомлення-рішення від 20.06.2017 №77417-13, від 11.05.2017 №10267-1303, від 15.03.2018 №389828-1314-0403 на податкову адресу відповідача, яка була зазначена в ДРФО, а саме: АДРЕСА_1 . Проте вказані листи були повернуті позивачу за закінченням встановленого строку зберігання, про що наявні докази в матеріалах справи (Т.1 а.с.13-15).

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність порушень суб`єктом владних повноважень процедури направлення податкових повідомлень-рішень за адресою відповідача.

При цьому, доказів оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень відповідач до матеріалів справи не надав.

Відповідач у заявах по суті справи вказує, що із нарахованим йому податковим боргом не погоджується, оскільки договір оренди земельної ділянки від 21.03.2005 №02115, на підставі якого було нараховано орендну плату за землю, був укладений на строк до 23.12.2014 та пролонгований не був. Тому термін дії цього договору сплив 23.12.2014, а подальші нарахування орендної плати є безпідставними.

Також відповідач зазначає, що 23.03.2017 ним відчужено 17/20 частин адмінбудівлі під номером 4 по Прохідному тупіку у м. Кам`янське, тому відсутні підстави для нарахування йому податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Суд відхиляє вказані доводи відповідача, оскільки, як зазначено вище, правомірність та правильність нарахування контролюючим органом грошових зобов`язань має здійснюватися судом у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження податкових повідомлень-рішень, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

Проте, доказів оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень відповідач до матеріалів справи не надав, та не звернувся в межах цієї справи із зустрічною позовною заявою.

За визначенням підпункту 14.1.162. пункту 14.1. статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Позивачем відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України було нараховано пеню у розмірі 161,23 грн.

В частині позовних вимог про стягнення пені, суд ураховує позицію Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного позову, викладену у постанові від 15.06.2023 у справі №160/13436/23, згідно з якою, межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

З урахуванням вказаного правового регулювання спірних правовідносин та встановлених обставин у справі, зокрема, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 42 372,50 грн, наявність якого відповідачем не оскаржувалась та доказів слати якої також надано не було, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 42372,50 грн у судовому порядку.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовна заява у цій справі підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку з чим, судові витрати суб`єкта владних повноважень по сплаті судового збору у даній справі не підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст.139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005 код ЄДРПОУ ВП 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг у сумі 42372 (сорок дві тисячі триста сімдесят дві) грн 50 коп.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005 код ЄДРПОУ ВП 44118658).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Н.В. Кучугурна