Рішення № 123685296, 11.12.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_________________

Провадження 2/760/12515/24

В справі 760/27881/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

11 грудня 2024 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Коробенко С.В. розглянув в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей.

ІІ. Описова частина

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання укладеного з ним шлюбу та стягнення аліментів на утримання їх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою від 28.11.2023 відкрито спрощене провадження у справі за вимогами про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Свої вимоги Позивачка мотивувала тим, що 19 червня 2002 року вони з Відповідачем одружилися. Від шлюбу з Відповідачем у них народилися діти: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивачка вказує, що вони з Відповідачем не проживають разом, між ними припинено будь-які сімейні та шлюбні стосунки. Відтак, шлюб існує лише формально, у зв`язку з чим його слід розірвати, оскільки примирення між подружжям неможливе.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначала, що діти проживають з нею, проте домовитися з Відповідачем про його участь у матеріальному утриманні дитини не вдалося, а тому необхідним є вирішення питання про стягнення з нього аліментів.

З урахуванням потреб дітей Позивачка вважала за необхідне стягнути з Відповідача аліменти в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку до досягнення найстаршою дитиною повноліття, після чого стягувати аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) до досягнення повноліття меншою дитиною.

18 липня 2024 року до суду надійшов відзив Відповідача в якому він зазначив, що проти задоволення вимог про розірвання шлюбу він не заперечує, також наполягаючи на тому, що примирення між подружжям неможливе.

Щодо вимоги про стягнення з нього аліментів Відповідач зазначив, що Позивачка до позову не подала жодних документів, які б підтверджували її фактичне місце проживання разом з дітьми. Водночас зазначив, що з початком повномасштабного вторгнення його дружина разом з дітьми виїхала за кордон, спочатку в Європу, а потім в червні 2022 року вони переїхали до Канади. Під час виїзду, як зазначає Відповідач, його дружина взяла з собою усі сімейні заощадження, які становили близько 30 тисяч доларів США, а тому в неї були і є кошти на утримання дітей.

Крім того, в подальшому, як зазначив Відповідач, 16 лютого 2023 року він отримав на свою електронну пошту від Міністерства розвитку дітей та сім`ї ОСОБА_7 (Канада) звіт про вилучення 27 січня 2023 року у матері ОСОБА_1 молодшої доньки ОСОБА_6 з-під опіки матері у зв`язку жорстоким поводженням з дитиною. Відповідач зазначає, що в нього відсутні будь-які інші рішення по справі, оскільки Позивачка не вважає з потрібне з ним ділитися такою інформацією. Поговорити з дочкою він зміг лише тоді, коли її розмістили в спеціальному будинку для вилучених з сім`ї дітей. Відповідач також мав зв`язок з дочкою, які він вказує, коли її передали для тимчасового проживання в родину до прийняття рішення судом. Зазначив, що станом на складання відзиву йому було відомо, що дочку було повернуто під опіку матері, проте офіційних документів про це він не має, і з метою їх отримання просив надати додатковий час до ухвалення рішення у даній справі.

02 жовтня 2024 року до суду надійшли доповнення до відзиву на позову, в якому Відповідач повідомив суд про те, що 22.08.2024 відбулося засідання комісії Міністерства розвитку дітей та сім`ї ОСОБА_7 (Канада), в якому взяв участь і Відповідач в режимі відеоконференції, під час якого вирішувалося питання щодо подальшої долі дочки Сторін Софії, з якою у Позивачки продовжувалися конфліктні ситуації. За результатами розгляду вказаного питання були прийняте рішення про те, що ОСОБА_6 буде безпечніше проживати разом з батьком, тобто Відповідачем. На виконання рішення ОСОБА_6 повернулася в Україну і з 12.09.2024 проживає з ним. Враховуючи, що і з Позивачкою, і з Відповідачем проживають по одній дитині, кожен з батьків несе витрати на її самостійне утримання. Тому, на думку Відповідача, справедливим буде, якщо кожна з сторін не буде вимагати витрати аліменти на утримання дитини, яка з нею проживає. З огляду на викладене, в частині вимог про стягнення аліментів Відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

12 листопада 2024 року до суду надійшла заява представника Позивачки про залишення без розгляду вимог про стягнення аліментів за період починаючи з 09 вересня 2024 року, оскільки з цього часу їх спільна з Відповідачем дочка ОСОБА_6 проживає з Відповідачем. Водночас представник Позивачки звернув увагу на те, що усі подані Відповідачем до відзиву документи та їх переклад належним чином не завірені, у зв`язку з чим висунула заперечення проти взяття судом їх до уваги.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всебічно з`ясувавши обставини, на які Позивач посилається як на підставу своїх вимог, суд вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 19 червня 2002 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Солом`янського управління юстиції у м. Києві.

Від шлюбу Сторони мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с.7, 8)

З матеріалів справи вбачається, що на даний час сторони не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства, проживають окремо та на примирення не згодні.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відтак, вимоги про розірвання шлюбу є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що з весни 2022 року Позивачка разом з дітьми виїхала за межі України, обравши місцем тимчасового проживання ОСОБА_9 . Позивачкою підтримуються позовні вимоги про стягнення з Відповідача аліментів на утримання дітей за період з 22 листопада 2023 року по 09 вересня 2024 року. У вказаний період обоє дітей проживали разом з Позивачкою, у зв`язку чим вона несла витрати на їх утримання.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Безспірно встановлено, що сторони не досягли домовленості щодо участі батька у матеріальному утриманні дітей у спірний період. Водночас, посилання Відповідача на те, що Позивачка та їх спільні були матеріально забезпечені за рахунок спільних заощаджень Сторін, належними доказами не підтверджується.

Частиною 3 ст. 181 Кодексу визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 Кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Беручи до уваги обставини справи, матеріальний стан Відповідача, суд вважає можливим визначити, що розмір його участі в матеріальному утриманні дітей має становити 1/3 частину від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.

Так, враховуючи, що позовні вимоги стосуються стягнення аліментів за період, який передував вирішенню спору по суті, резолютивна частина судового за своїм характером не міститиме висновку про стягнення періодичних платежів до досягнення дітьми повноліття, а буде полягати лише у стягненні заборгованості з Відповідача за аліментами, нарахованою за період з 23.11.2023 по 09.09.2024.

Фактичний розмір заборгованості Відповідача за аліментами має визначатися виконавцем в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України, враховуючи, що Позивачкою надано суду докази сплати судового збору в розмірі 1073,60 під час звернення до суду, з Відповідача підлягає стягненню на її користь його компенсація. Крім того, з Відповідача на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 1073 грн 60 коп. на майнову вимогу (стягнення аліментів).

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 112, 180-183 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 червня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві за актовим записом №626, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розраховану державним (приватним) виконавцем у встановленому порядку заборгованість по сплаті аліментів за період з 22 листопада 2023 року по 09 вересня 2024 року в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) за кожен місяць, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.

2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за сплачений нею судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: