Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №:755/21206/24
Провадження №: 2/755/11264/24
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
"11" грудня 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом та відшкодування збитків,
В С Т А Н О В И В:
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом та відшкодування збитків.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Перевіривши матеріали позовної зави та долучених до неї документів, судом встановлено таке.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.
Пунктом 2 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Обов`язковою ознакою відповідності позивача вимогам, які висуваються до нього є встановлення його цивільної процесуальної правосуб`єктності.
Під час вирішення питання щодо наявності або відсутності у позивача процесуальної правосуб`єктності суд, крім іншого, має встановити особу позивача.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є:
а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.
Отже, до позовної заяви не надано документу, що посвідчує особу позивача, також не надано копію довідки про присвоєння позивачу реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід подати належним чином завірені копії документів, що підтверджують особу позивача та довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Також, всупереч вимогам пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позивачем не зазначено інформації про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача. Суд звертає увагу позивача, що у випадку відсутності у нього такої інформації, слід вказати, що така інформація стосовно відповідача йому не відома.
У позовній заяві міститься клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. На обґрунтування заявленого клопотання заявник зазначає, що позбавлений можливості сплатити судовий збір, посилається на довідку про суми отриманих заявником доходів у 2024 році.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, згідно приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому сторона повинна довести існування, передбачених законом підстав.
В постанові Верховного Суду від 24 січня 2020 року по справі № 815/2320/18 касаційний суд зробив акцент, що в кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди мають встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо) рухомого, нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Княт проти Польщі, заява № 71731/01; п. 63-64 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Єдамський та Єдамська проти Польщі, заява № 73547/01).
Суд зазначає, що скрутне матеріальне становище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності: продуктів харчування, медичних ліків, одягу тощо.
Незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім`ї, довідки про склад сім`ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.
Тому визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Як зазначалось вище, на обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору заявник посилається на відсутність доходів.
Водночас, враховуючи предмет та підстави позову, а також те, що заявник є особою працездатного віку, до заяви не надано довідки про склад сім`ї, довідки про відсутність доходів у членів сім`ї, банківських документів про відсутність на рахунку коштів, інформації про наявність статусу безробітного станом на дату звернення до суду із позовом та заявою про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про звільнення від сплати судового збору.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає своєчасній сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Дослідивши надані матеріали суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Згідно із частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем заявлено такі позовні вимоги:
-Зобов`язати ФОП ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 орендованим житловим приміщенням згідно договору оренди квартири від 17 лютого 2024 року способом забезпечення йому вільного доступу до орендованої квартири що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , із забезпеченням відповідності орендованої квартири житловим умовам та із забезпеченням відсутності в орендованій квартирі інших проживаючих осіб, що не визначені у договорі оренди квартири від 17 лютого 2024 року.
-Звільнити ОСОБА_1 від обов`язку здійснення орендної плати згідно договору оренди квартири від 17 лютого 2024 року на термін протягом якого об`єкт оренди не відповідав житловим умовам та протягом якого він не використовувався орендарем, починаючи з листопада 2024 року.
-Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 37 000,00 грн, в якості відшкодування завданих збитків.
Таким чином, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру.
Будь-яких документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, суду не надано.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із змінами та доповненнями).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у
2024 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028 гривень.
При цьому, частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як уже зазначалося раніше, позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом другим пункту другого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, при поданні позовної заяви за кожну вимогу немайнового характеру позивачеві слід було сплатити 968,96 грн (розраховано з урахуванням коефіцієнту пониження, застосовуваного за умови подання позовної заяви в електронній формі), що разом складає - 1 937,92 грн.
Також, підпунктом першим пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із пунктом першим частини першої статті 176 ЦПК України у позовах у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Позивачем заявлено майнову вимогу про стягнення грошових коштів у сумі 37 000,00 грн. Таким чином, ціна позову складає 37 000,00 грн.
Отже, сума судового збору за вимогу майнового характеру, що підлягала сплаті позивачем у відсотковому співвідношенні до зазначеної позивачем ціни позову та з урахуванням мінімальної ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру (розраховано з урахуванням коефіцієнту пониження, застосовуваного за умови подання позовної заяви в електронній формі) становить
- 968,96 грн.
Таким чином, за подання позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру, позивачеві слід сплатити судовий збір на загальну суму 2 906,88 грн, та надати відповідні підтверджуючі документи, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. А відповідно до частини другої цієї статті суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - № UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом та відшкодування збитків - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - три дні з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду документа про сплату судового збору або документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова
Судове рішення № 123683920, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 11.12.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 755/21206/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: