Ухвала суду № 123683355, 15.11.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7040/24

Провадження № 2-др/752/176/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15 листопада 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві, в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гонтаренка Артема Костянтиновича про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс», ОСОБА_1 , про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

В листопаді 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Гонтаренко А.К. звернувся до суду із зазначеною заявою, в якій просить стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 судові витрати, за надані послуги з професійно-правничої допомоги, пропорційно відхиленим позовним вимогам позивача на 91,33 % що становлять 25 458,24 грн.

Заява мотивована тим, що під час ухвалення рішення суду у наведеній справі, судом не було вирішено питання щодо стягнення на користь відповідача ОСОБА_1 витрат за надані послуги з професійно-правничої допомоги. Як зазначає представник, відповідно до Договору про надання правової допомоги, укладеного 10.01.2024, додаткової угоди №1 від 29.04.2024 до договору про надання правничої допомоги від 10.01.2024, Акту №1 від 11.05.2024 приймання-передачі наданої адвокатської правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 10.01.2024 та додаткової угоди №1 від 29.04.2024, ордеру адвоката та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, відповідачу ОСОБА_1 була надана правнича допомога за даним позовом у розмірі 27 875,00 грн. ОСОБА_1 на даний час ще не сплачені кошти за надану правову допомогу, при цьому у нього вже виник обов`язок по їх сплаті у відповідності до п. 4 додаткової угоди №1 від 29.04.2024. У зв`язку із зазначеним, так як за даним рішенням суду позивачу було відмовлено в частині позовних вимог та при цьому, ОСОБА_1 як відповідачу у справі, було надано послуги з правничої допомоги, на думку представника, з позивача на користь зазначеного відповідача слід стягнути пропорційно відхиленим позовним вимогам на 91,33 % правничу допомогу у розмірі 25 458,24 грн.

Так, дослідивши матеріали справи та заяви, суд приходить до наступного.

Частиною 3 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, дане судове рішення було ухвалено судом в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, а отже, з огляду на вищезазначені положення цивільно-процесуального закону, вказана заява про ухвалення додаткового рішення підлягає розгляду в тому самому порядку що й судове рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як встановлено судом, 30.10.2024 у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс», ОСОБА_1 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позов задоволено частково. Судовим рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В той же час, вбачається, що представник відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних з наданням професійно-правничої допомоги, що з огляду на норми закону, підлягає вирішенню в додатковому рішенні суду.

Так, за правилом п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно до ст. 137 ЦПК України - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України - для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст.141 ЦПК України - розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, судом встановлено, що 10.01.2024 між АО «Лексар», від імені якого на підставі статуту діє голова адвокатського об`єднання Гонтаренко А.К., та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги. Підпунктами 3.1., 3.2. пункту 3 договору встановлено, що за надання адвокатським об`єднанням правничої допомоги за цим договором клієнт зобов`язується сплатити гонорар у розмірах, що буде визначено у відповідних актах приймання-передачі наданої адвокатської правничої допомоги за кожен вид робіт за цим договором, які є невід`ємною частиною цього договору. Вартість надання АО правової допомоги клієнту, умови, строки і порядок оплати таких послуг (допомоги), так само як і визначення можливості, розмір, умови, строки і порядок оплати додаткової винагороди (гонорар успіху) АО, визначається в додаткових угодах до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

29.04.2024 між ОСОБА_1 та АО «Лексар» укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги, згідно пункту 4 якої за надану АО правничу допомогу за договором та цією угодою клієнт зобов`язався сплатити гонорар з урахуванням визначених умов та змісту цієї угоди у розмірах, що будуть визначені у відповідних актах приймання -передачі наданої адвокатської правничої допомоги за кожен вид робіт, які є невід`ємною частиною договору та угоди. Клієнт, незалежно від того, чи досягнуто мету надання правової допомоги (представництва) здійснює оплату гонорару АО в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок АО або в інший, не заборонений Законами України, спосіб, протягом 3 місяців з дня підписання кожного з актів приймання-передачі наданої адвокатської правничої допомоги, що вказані в п . 3.1. договору.

Актом №1 від 11.05.2024 приймання-передачі наданої адвокатської правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 10.01.2024 та додаткової угоди №1 від 29.04.2024 адвокатським об`єднанням виконано юридичну роботу та надано послуги з правової допомоги в рамках договору про надання правничої допомоги від 10.01.2024, додаткової угоди №1 від 29.04.2024 в обсязі, виді та їх вартості, зазначеному в п. 2 Акту, всього на суму 27 875,00 грн. Із підписанням цього акту клієнт підтвердив відсутність будь-яких претензій до Адвокатського об`єднання щодо якості та об`єму виконаних послуг за договором про надання правничої допомоги від 10.01.2024 та додатковою угодою №1 від 29.04.2024.

На підставі вищевказаного договору, Адвокатське об`єднання «Лексар» 10.05.2024 видало адвокату Гонтаренку А.К. ордер серії ВТ №1048078 на представництво інтересів ОСОБА_1 у Голосіївському районному суді м. Києва.

Так, суд зазначає, що розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання заяв по суті справи, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В даному випадку викладена в додатковій угоді №1 до договору від 10.01.2024 домовленість містить відкладальну обставину щодо проведення оплати послуг адвоката. Матеріали справи не містять доказів здійснення ОСОБА_1 оплати послуг адвоката, натомість обов`язок такої оплати виник у відповідності до п.4 додаткової угоди №1 від 29.04.2024 до договору про надання правничої допомоги від 10.01.2024, адже акт №1 приймання-передачі наданої адвокатської правничої допомоги сторонами укладено та підписано 11.05.2024, три місяці після підписання якого вже минуло.

Постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 17.08.2020 у справі№925/1067/19 встановлено наступне : «…Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 вказаного Кодексу), тобто, коли у сторони виникло зобов`язання за умовами договору з оплати адвокатських послуг…».

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18. Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №280/2635/20: «…Судова колегія зазначає, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною /третьою особою чи тільки має бути сплачено…».

Частиною 4 ст.137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.137 ЦПК України).

Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

Розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, надані стороною відповідача не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному відповідачем розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд вважає, що понесені витрати є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

За вказаних вище обставин, враховуючи ціну позову, складність справи та виконаної адвокатом роботи, які підтверджені належними доказами, принципу справедливості, співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, зокрема суми відшкодування шкоди із відповідача на користь позивача за судовим рішенням - 10 000,00 грн, суд приходить до висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з позивача на користь відповідача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 134, 137, 141, 270, 353-355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гонтаренка Артема Костянтиновича про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс», ОСОБА_1 , про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс», ОСОБА_1 , про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, згідно Договору про надання правничої допомоги від 10.01.2024, додаткової угоди №1 від 29.04.2024 до договору про надання правничої допомоги від 10.01.2024, Акту №1 від 11.05.2024 приймання-передачі наданої адвокатської правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 10.01.2024 та додаткової угоди №1 від 29.04.2024, у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Інтер-Поліс», адреса: 01033, м. Киів, вул. Володимирська, буд.69, код ЄДРПОУ 19350062.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації проживання : АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо або через суд першої інстанції.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Слободянюк