Постанова № 123680709, 04.12.2024, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/6909/24

Провадження 3/362/3188/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.12.2024 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М. розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одружений, провідний інженер ПрАТ «Київстар», житель АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП

встановив:

22.09.2024о22:00год.у смт.Калинівка Фастівськогорайону Київськоїобласті повул.Залізнична,3,водій ОСОБА_1 ,керуючи транспортнимзасобом HyundaіTucson,д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення правил п. п. 2.4, 8.9 ПДР України, не виконав законну вимоги працівників поліції про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив сигнальним диском з червоним сигналом, вказуючи на цей транспортний засіб для подальшого місця зупинки.

Крім того 22.09.2024 о 22:00 год. у смт. Калинівка Фастівського району Київської області по вул. Залізнична, 3, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundaі Tucson, д.н.з. НОМЕР_1 , з явним ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук) та, у порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера «Drager» на місці зупинки або в або в медичному закладі у лікаря нарколога відмовився в присутності двох свідків та бодікамеру.

ОСОБА_1 у судовому засіданні надав суду пояснення, що дійсно того вечора керував автомобілем. Коли помітив червоні маячки службового автомобіля поліцейських, то відразу зупинився. Поліцейський підійшов до його автомобіля і цей момент він, ОСОБА_1 , поїхав з місця події, оскільки згадав, що у його автомобіля пошкоджений бампер, а до цього поліцейські погрожували його дружині, що «заберуть» цей автомобіль. Просив суд суворо не карати, розуміє, що вчинив неправильно.

Щодо протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, то ОСОБА_1 свою винуватість заперечив. Пояснив, що вперше у такій ситуації, а тому розгубився, оскільки на нього тиснули працівники поліції, а також на місці події знаходилися представники муніципальної варти. Підтвердив, що поліцейські неодноразово пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, але він не знав що відповісти, так як мав намір проконсультуватися з адвокатом, однак у його мобільному пристрої розрядилася батарея.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Рвачов О.О. (діє на підставі ордеру серія ВІ № 1249243 від 07.10.2024 та договору про надання правової допомоги № 29/09/24 від 29.09.2024) у судовому засіданні з-поміж іншого звернув увагу суду, що поліцейські провокувати його підзахисного відмовитись пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Натомість ОСОБА_1 фактично не висловив такої відмови, що поліцейські розцінили саме як відмову, а тому об`єктивна сторона цього правопорушення відсутня. Також наголосив, що свідками у цій справі є представники муніципальної варті, обов`язки яких перекликаються з обов`язками правоохоронних органів, що вказує на їх зацікавленість. Зазначив, що наявне при матеріалах справи письмове направлення ОСОБА_1 до медичного закладу не містить відомостей ознайомлення водія з його змістом, таке направлення не вручалось йому під підпис. Наголосив,що протокол не є доказом винуватості ОСОБА_1 . Всі вище наведені порушення з боку працівників поліції при оформлення даного адміністративного матеріалу, на його думку, доводять факт невинуватості ОСОБА_1 , а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді даної справи, дійшов до висновку про таке.

Щодо протоколу серії ААД № 683013 від 22.09.2024 за ст. 122-2 КУпАП.

Ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

П.2.4 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського водій зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

П. 8.9 б ПДР України регламентує, що вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою, увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу

Окрім визнаннявини,на думкусуду, винуватість ОСОБА_1 у вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ст.122-2КУпАП,підтверджується матеріаламисправи,зокрема:фактичними відомостямивикладеними впротоколі серіїААД №683013від 22.09.2024, даними відеозапису події правопорушення, що відображена на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні.

Щодо протоколу серії ААД № 683012 від 22.09.2024 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Диспозицiєю ч. 1 cт. 130 КУпAП передбачено відповідальність за:

1) кeрування трaнспортними зaсобами особами в cтані aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп`янiння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передачу кeрування трaнспортним засoбом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лiкарських препаратів;

3) вiдмову oсоби, яка кeрує тpанспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лiкарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, відповідно до п. 2.6 Правил дорожнього руху України за рішенням поліцейського за наявності відповідних підстав водій зобов`язаний пройти позачерговий медичний огляд з метою визначення здатності безпечно керувати транспортним засобом.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння регулюється ст. 266 КУпАП.

Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі Інструкція № 1452/735).

Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. п. 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, альтернативу містить фіксування процедури проведення огляду або ж відмови від такої.

Щодо оцінки аргументів сторін і досліджених судом доказів.

У судовому засіданні було досліджено відеозаписи події правопорушення, що відображені на електронному диску, який долучений до матеріалів справи. Враховуючи застосування поліцейськими у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП технічних засобів відеозапису, даний запис можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у даній справі.

Так, у судовому засіданні було досліджено:

-відеофайли «……» на яких зафіксовано факт руху транспортного засобу та його зупинка працівниками поліції проблисковими маячками синього та червоного кольорів. До автомобіля під керуванням ОСОБА_1 підходить поліцейський, який повідомляє про причину зупинки (відсутність бампера) та просить водія надати документи. Водій автомобіля ігнорує такі вимоги та самовільно залишає місце події. В подальшому зафіксовано як працівники поліції переслідують автомобіль та наздоганяють його тоді, коли цей автомобіль заїжджає до вузької вулиці, що унеможливлює його подальший рух. Надалі працівники поліції просять водія викласти ключі від автомобіля та вийти з нього через дверцята багажнику, так як бокові двері заблоковані парканом. На неодноразові вимоги поліцейських надати документи, водій це ігнорує та всіляко ухиляється від виконання цих вимог. Під час спілкування працівники поліції повідомляють водія про виявлені у водія ознаки алкогольного сп`яніння (відеофайл «Z00….0046» (0:02:47 хв.) та неодноразово пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (0:03:00 хв.; 0:04:02 хв.; 0:04:28 хв.; 0:04:33 хв.; 0:04:55 хв.). Водій ігнорує такі пропозиції. Надалі на відео файлі «Z00….0047» працівники в чергове неодноразово пропонують водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (0:00:21 хв.; 0:00:33 хв.; 0:01:10 хв.; 0:01:30 хв.; 0:02:04 хв.; 0:02:36 хв.; 0:03:10 хв.; 0:03:24 хв.; 0:03:36 хв. 0:04:04 хв.), однак водій ОСОБА_1 всіляко ігнорує такі пропозиції, не даючи жодної відповіді та переводячи розмову на іншу тему (кредитну історію, наявність боргів, фінансове становище тощо). Надалі працівник поліції демонструє водію ОСОБА_1 прилад «Драгер» та знову пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку (на місці зупинки або в медичному закладі в присутності свідків), водій мовчить, всіляко ухиляється від відповіді, знову озвучуються водію його ознаки алкогольного сп`яніння. Така поведінка водія ОСОБА_1 розцінена працівниками поліції як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Даний факт засвідчують свідки. Надалі працівники поліції повідомляють водія про оформлення щодо нього адміністративного протоколу за ст. 130КупАП та зачитують його права.

Так, відображені на відеозаписах події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:

-фактичними відомостямивикладеними упротоколі серіїААД №683012від 22.09.2024, де у поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення зазначено: «відмовився»;

-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 22.09.2024 за якими вони були запрошені у якості свідків при оформлення адміністративних матеріалів щодо водія ОСОБА_1 . У їх присутності вказаний водій відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатору «DRAGER» та у лікарняному закладі, що підтверджують особистими підписами у протоколі;

-даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.109.2024, за яким такий огляд не проводився через відмову ОСОБА_1 ;

-даними акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за яким у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. тремтіння пальців рук) ОСОБА_1 мав пройти огляд на стан сп`яніння, однак він не проведений через його відмову, що зафіксовано у присутності двох свідків та підтверджено їх підписами;

-даними копії акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 22.09.2024, за яким транспортний засіб Hyundaі Tucson, д.н.з. НОМЕР_1 , затримано та поміщено на майданчик тимчасового утримання з зазначенням наявних на ньому технічних пошкоджень.

Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, а саме: у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, неодноразовими пропозиціями ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на які останній не реагував, що було розцінено поліцейськими як відмова водія пройти такий огляд, а також було роз`яснено наслідки таких його дій, було складено цей протокол. Під час пропозиції йому пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису та залучив двох свідків.

Не зважаючи на процесуальну позицію ОСОБА_1 та його захисника щодо невизнання вини за ч.1 ст. 130 КУпАП, на переконання суду, надані докази на підтвердження його винуватості є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі.

Суд констатує, що факт керування ОСОБА_1 автомобілем у час та місці, зазначеними у протоколах, прямо випливає із матеріалів справи, та не оспорювалось стороною захисту в ході судового розгляду.

Щодо твердження сторони захисту щодо того, що у випадку, який розглядається, поліцейські спонукали (підбурювали) ОСОБА_1 прийняти рішення про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тобто мала місце відповідна провокація, суд зазначає таке.

Так, КУпАП не містить визначення поняття «провокація», як і в цілому національне законодавство, натомість Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зробив дефініцію такого поняття та критерії для розмежування законних дій співробітників поліції від провокації до вчинення злочину.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів є ряд критеріїв. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним критерієм - наявність у суду можливостей перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням вимог рівності та змагальності сторін.

Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року). Під пасивною поведінкою ЄСПЛ розуміє відсутність будь-яких активних дій, які б спонукали потенційного підозрюваного вчинити злочин. Таким чином, у разі виявлення за матеріалами кримінального провадження ознак, притаманних провокації злочину правоохоронними органами, суд у судовому засіданні має це перевірити шляхом дослідження відповідних обставин і лише після цього зробити висновок щодо наявності (відсутності) такого факту і, як наслідок, щодо належності, допустимості й достатності доказів у справі для прийняття відповідного процесуального рішення.

При визначенні того, чи обмежилися співробітники правоохоронних органів переважно пасивним встановленням обставин можливого скоєння злочину, ЄСПЛ розглядає два фактори: наявність підстав для проведення відповідних заходів і роль співробітників правоохоронних органів в скоєнні злочину.

Таким чином, належить взяти до уваги такі обставини: підставу для зупинки; поведінка працівника поліції; ознаки сп`яніння водія, дії водія щодо пропозиції працівника поліції пройти огляд на встановлення стану сп`яніння.

З відеозапису події убачається, що працівниками поліції декілька десятків разів протягом тривалого часу було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та/або у закладі охорони здоров`я. На всі ці пропозиції водій ОСОБА_1 свідомо не відповідав, переводячи тему розмови, розповідаючи про своє фінансове становище, при цьому не висловив і ствердної відмови пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а тому така поведінка водія була розцінена поліцейськими як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Отже, на думку суду, поліцейські своїми діями жодним чином не спонукали ОСОБА_1 прийняти рішення про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такої відмови вони так і не отримали, а тому немає підстав вважати, що поліцейські спровокували водія відмовитися пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того суд зауважує, що ОСОБА_1 , будучи водієм та маючи відповідне посвідчення водія, обізнаний з Правилами дорожнього руху, зокрема, п.2.5, який зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому, відмовляючись від проходження такого огляду, має нести юридичну відповідальність.

Щодо відсутності категоричної відмови від проходження огляду, то суд зауважує, що, під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння слід розуміти свідоме небажання особи пройти відповідний огляд, яке може проявлятися як у активній, так і у пасивній формах.

При цьому, у разі ухиляння водія від проходження огляду з тих чи інших підстав, правоохоронці позбавлені процесуальної можливості застосовувати до водія заходи примусу, спрямовані на проведення такого огляду чи доставлення особи до закладу охорони здоров`я.

Суд звертає увагу на те, що погодження особи на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння має бути актом волевиявлення, який би виражався в активних діях особи щодо погодження на проходження огляду.

Також ОСОБА_1 не був позбавлений можливості зазначити протоколі про адміністративне правопорушення пояснення з приводу того, що бажає пройти такий огляд, однак такі пояснення відсутні як у протоколі, так і на окремому аркуші, натомість підписувати протокол взагалі відмовився.

Щодо упередженості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,на щозвертала увагусуду стороназахисту,то суд зауважує, що цей факт не підтверджується жодними доказами, при матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що ці особи є представниками КП «Калинівська варта» Калинівської селищної ради, а жодні норми нормативно-правових актів не містять імперативної заборони залучення таких осіб у якості свідків.

До того ж, у відповідності до ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку, що розглядається, поліцейський застосував технічні засоби відеозапису, відтак наявність свідків була не обов`язковою.

Всі інші зауваження сторони захисту щодо порушення поліцейськими процедури оформлення цієї справи, то суд їх враховує і зауважує, що вони не спростовують фактичних обставини цієї справи і не свідчить про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення.

Отже, клопотання сторони захисту про закриття справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП відхиляється.

Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов`язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2 КУпАП, та ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як він, як водій, керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу поліцейського про зупинку, а також відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, будучи особою, яка керує транспортним засобом.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття,а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником такі іншими особами.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчинених правопорушень, а самейого високийступінь суспільноїшкідливості, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративних стягнень у межах санкцій вказаних статей.

У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283-285, 289, 298, 299, 301, 304, 307 КУпАП, суд

постановив:

Об`єднати водне провадженнясправи за№ 362/6909/24(провадження№ 3/362/3188/24),№ 362/6910/24(провадження№ 3/362/6910/24)щодо ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 122-2 КУпАП, присвоїти об`єднаній справі № 362/6909/24.

ОСОБА_1 визнативинуватим за ч.1ст.130, ст. 122-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ст. 122-2 КУпАП у виді штрафу і у розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) гривні;

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок №UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955980. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф підлягає сплаті не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя В.М. Дорошенко