Рішення № 123680573, 11.12.2024, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12012/24

Провадження № 2/357/4610/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бебешко М. М. ,

при секретарі Фельтіна Н. А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження у приміщенні суду м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Іванчишина Лариса Григорівна, про визнання права власності на автомобіль,-

В С Т А Н О В И В :

27 серпня 2024 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява, в якій позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на автомобіль Volkswagen, модель PASSAT, випуску 2017 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтований тим, що батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої, крім іншого входить автомобіль Volkswagen, модель PASSAT, випуску 2017 року, ідентифікаційний номер ТЗ: НОМЕР_2 . Постановою приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області 15 серпня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний транспортний засіб за заповітом, оскільки нотаріусу не було надано документи, що підтверджують право власності померлого на даний автомобіль. Вказаний автомобіль померлий ОСОБА_3 , придбав на аукціоні, за купівлю якого перерахував 5 338,00 доларів США відповідно до інвойсу № 37079909 від 25 вересня 2023 року. 17 січня 2024 року ОСОБА_3 розмитнив вказаний автомобіль та йому було видано посвідчення про його реєстрацію від 17 січня 2024 року Волинською митницею та сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 06 лютого 2024 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, але не встиг зареєструвати за собою право власності на вказаний автомобіль в територіальному сервісному центрі. За життя померлий батько залишив заповіт, яким заповів все своє майно на двох синів позивача та відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 серпня 2024 року вказану справу передано на розгляд судді Бебешку М.М.

Ухвалою суду від 28 серпня 2024 року позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.

02 вересня 2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла зава про усунення недоліків позовної заяви.

11 листопада 2024 року на адресу суду від ЦМУ ДМС України надійшла інформація щодо реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 13 листопада 2024 року прийнято справу до провадження, відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11 грудня 2024 року та витребувано від приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округ Іванчишиної Лариси Григорівни копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 .

03 грудня 2024 року на адресу суду від приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Іванчишиної Л.Г. надійшла копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 .

11 грудня 2024 року на адресу суду надійшла заява від позивача про розгляд справи за його відсутності, підтримання позовних вимог у повному обсязі.

11 грудня 2024 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача про підтримання позовних вимог, ухвалення рішення в підготовчому засіданні через визнання позову відповідачем.

11 грудня 2024 року на адресу суд надійшла заява від відповідача ОСОБА_2 про визнання ним позовних вимог та проведення розгляду справи без його участі та ухвалення рішення в підготовчому засіданні.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Сторони є рідними синами ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Волинською митницею 17 січня 2024 року видано посвідчення про реєстрацію транспортного засобу легкового VOLKSWAGEN PASSAT, 01 травня 2017 року виготовлення, чорного кольору, з об`ємом двигуна 1798 куб.см., ідентифікаційним номером : НОМЕР_2 , який переміщено через митний кордон 17 січня 2024 року. Волинська митниця не заперечує проти реєстрації вказаного транспортного засобу в підрозділі МВС України, який відповідно до законодавства України вповноважений здійснювати державну реєстрацію та зняття з обліку ТЗ, зазначеного в цьому посвідченні ТЗ на ім`я ОСОБА_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

15 серпня 2024 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Іванчишиною Л.Г. винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 01 травня 2017 року виготовлення, чорного кольору, з об`ємом двигуна 1798 куб.см., ідентифікаційним номером : НОМЕР_2 , у зв`язку з відсутністю у спадкодавця документа, що встановлює право власності на вказаний транспортний засіб.

Згідно спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса звернувся лише син померлого ОСОБА_1 . В матеріалах спадкової справи міститься заповіт, яким ОСОБА_3 заповів все своє майно своїм синам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Приватним нотаріусом на ім`я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку та автомобіль ГАЗ і відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у дань відкриття спадщини.

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до абзацу 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» -у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до пункту 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно з усталеною судовою практикою свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1296 ЦК України).

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі № 755/7103/18 (провадження № 61-13162св19).

ОСОБА_4 , прийнявши спадщину не мала можливості оформити в установленому законом порядку отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 17 січня 2024 року транспортний засіб автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 01 травня 2017 року виготовлення, чорного кольору, з об`ємом двигуна 1798 куб.см., ідентифікаційним номером : НОМЕР_2 , проте у зв`язку з її смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 не встиг за життя зареєструвати вказаний транспортний засіб у відповідних органах МВС України. Отже, вказаний транспортний засіб ввійшов до складу спадщини. До числа спадкоємців за заповітом померлого ОСОБА_3 входять його сини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ОСОБА_1 прийняв іншу частину спадщини, а ОСОБА_2 від її прийняття відмовився та подав до суду письмову заяву про визнання позовних вимог.

Приймаючи до уваги те, що до закриття підготовчого засідання у справі, на адресу суду надійшли заяви від відповідача ОСОБА_2 про визнання позовних вимог, суд вважаючи, що визнання відповідачем позову не порушує вимоги закону та процесуальні права інших осіб, приходить до висновку про необхідність ухвалення судового рішення за результатами підготовчого засідання, що відповідає вимогам статей 200, 206 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд вважаючи за можливе визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на вказаний транспортний засіб в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його батька ОСОБА_3 .

Керуючись ст. 12, 13, 81, 200, 206, 258-259, 263-265, 273, 352-354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Іванчишина Лариса Григорівна, про визнання права власності на автомобіль задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 01 травня 2017 року виготовлення, чорного кольору, з об`ємом двигуна 1798 куб.см., ідентифікаційним номером: НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 . РНОКПП: НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Іванчишина Лариса Григорівна, місце знаходження: 09119, Київська область. Білоцерківський район, місто Біла Церква, бульвар Олександрійський, будинок 145.

Суддя М. М. Бебешко