Рішення № 123679887, 10.12.2024, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/1735/24

Провадження №2/155/532/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

10.12.2024 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Сметани В.М.,

при участі секретаря судових засідань Воронюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує, що 09 серпня 2021 року між первісним кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8685562317 від 09 серпня 2021 року. Договір, паспорт та умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», які розміщенні на сайті www.kreditmarket.ua, позичальник ознайомився до укладення договору та до яких позичальник приєднався підписавши договір складають єдиний кредитний договір.

Між ТзОВ «ФК» ЦФР» та АТ «Таскомбанк» 07 жовтня 2016 року укладено договір відступлення прав вимоги №ТАСЦФР-10-2016, у відповідності до умов якого, ТзОВ «ФК» ЦФР» передає (відступає) АТ «Таскомбанк» права вимоги до позичальників.

Вказує, що 08 листопада 2023 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №НІ/11/10-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати АТ «Таскомбанк суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Згідно до Додатку №1 до Договору факторингу №НІ/11/10-Ф від 08 листопада 2023 року, реєстру прав вимоги, ТОВ ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача на суму 12882,53 гривень, з яких: 7899 гривень загальна заборгованість по тілу кредиту; 4982,70 гривень - загальна заборгованість по комісії.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, заборгованість не погашає, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 16 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в матеріалах позову міститься заява, в якій він просить розгляд справи проводити без його участі. Не заперечуючи проти заочного розгляду справи, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 09 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК Центр Фінансових рішень» було укладено кредитний договір №8685562317 від 09 серпня 2021 року (а.с.5).

Відповідно до копії договору №8685562317 від 09 серпня 2021 року сума кредиту 7899,00 гривень, на строк 24 місяці. В якому зазначено, що всі інші умови кредитного договору викладені в паспорті кредиту та в умовах отримання кредиту ТОВ «ФК «ЦФР» редакція від 16 червня 2021 року, які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими позичальник ознайомився до укладення цього договору та до яких позичальник приєднується підписавши цей договір. Даний договір, паспорт кредиту №5562317 та умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» редакція 16 червня 2021 року складають єдиний кредитний договір. Позичальник підписавши цей договір підтверджує, що свій примірник цього договору вона отримала (а.с.5).

Згідно з паспортом кредиту від ТОВ «ФК ЦФР» №5562317, ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитуванням та порядком повернення кредиту (а.с.6, 7).

Також відповідач підписав заяву анкету на отримання послуг в ТОВ «ФК «ЦФР» (а.с.8).

Також судом встановлено, що між ПАТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЦФР» 07 жовтня 2016 року укладено Договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016, за умовами якого Первісний кредитор набув Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами забезпечення до них та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює Ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором (а.с.14, 15).

В подальшому, між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 08 листопада 2023 року укладено Договір факторингу №НІ/11/10-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги (а.с.16, 15).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу №НІ/11/10-Ф від 08 листопада 2023 року, вбачається, що АТ «Таскомбанк» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги за кредитним договором №8685562317 від 09 серпня 2021 року, який був укладений з ОСОБА_1 . Загальна сума заборгованості 12882,53 гривень, з яких: 7899 гривень загальна заборгованість по тілу кредиту; 4982,70 гривень загальна заборгованість по комісії, 0,83 заборгованість по відсотках (а.с.19).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №8685562317 від 09 серпня 2021 року за період з 08 листопада 2023 року по 31 серпня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 12882,53 гривень, з яких 7899 гривень заборгованість по тілу боргу, 4982,7 гривень заборгованість по комісії, 0,83 гривень заборгованість по відсотках (а.с.13).

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 статті 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості, яка заявлена позивачем до стягнення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У ч.1 ст.510 ЦК України, передбачено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимогивідбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Статтею 514 ЦК України, передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора.

За ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Вказані правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18.

Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ст.517 ЦК України).

Відповідно до ст.519 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 року у справі №761/33403/17).

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовим висновком викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.08.2023 року за наслідком розгляду справи №910/19199/21.

З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Саме на первісного кредитора покладено обов`язок представити новому кредитору всі документі, які слугували підставою виникнення боргового зобов`язання у боржника, оскільки правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Згідно з п.2.1, 2.2 Договору про відступлення права вимоги, укладеного між ПАТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЦФР» 07 жовтня 2016 року №ТАСЦФР-10-2016, первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти в сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором. Первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор зобов`язаний набувати такі Права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимоги із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей Позичальників. Підписані сторонами відповідні реєстри прав вимог є невід`ємною частиною цього Договору.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтями 77, 78 ЦПК України, визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем до матеріалів справи долучено лише окремі аркуші договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року, однак не долучено копію або витягу з реєстру прав вимоги за кредитним договором №8685562317 від 09 серпня 2021 року, який був укладений між ТзОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ПАТ «Таскомбанк».

Крім того, в матеріалах справи відсутній належний розрахунок заборгованості за вказаним кредитивним договором, долучено лише розрахунку заборгованості, з якого не можливо встановити, в який період та ким була нарахована вказана заборгованість, первісним кредитором чи можливо ПАТ «Таскомбанк».

Таким чином, позивач не надав доказів переходу права вимоги від ТОВ «ФК «Центр Фінансових Рішень» до АТ «Таскомбанк» за кредитним договором.

Долучений розрахунок заборгованості, де боржником значиться відповідач і зазначений номер кредитного договору, загальна сума заборгованості, неможна вважати належними доказами, оскільки, він сформований представником ТОВ «ФК «ЄАПБ», а тому не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, а тому не може вважатися належним доказом наявності та розміру заборгованості, та переходу права вимоги.

Таким чином, оскільки відступити право вимоги виконання обов`язку відповідно до положень статей 509-514 ЦК України можливо лише у конкретному зобов`язанні, однак позивачем не надано доказів на відступлення права вимоги від первісного кредитора ТзОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» до ПАТ «Таскомбанк», який в свою чергу відступив право вимоги позивачу до ОСОБА_1 суд дійшов висновку про відсутність у ТзОВ «ФК «Європейська агенції з повернення боргів» права вимоги за кредитним договором №8685562317 від 09 серпня 2021 року, а тому в позові слід відмовити в повному обсязі.

З огляду на вимоги ч.1 ст.141 ЦПК України, враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, тосплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028,00 гривень відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 81, 258, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони по справі:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса:01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк»).

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія № НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Дата складення повного тексту рішення 11 грудня 2024 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області В.М. Сметана