Рішення № 123676338, 10.12.2024, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1790/24

Провадження № 2/132/601/24

РІШЕННЯ

Іменем України

"10" грудня 2024 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Павленко І.В.

при секретарі Олійник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в місті Калинівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6465417 від 12.07.2023 в розмірі 19 637,50 грн., заборгованості за кредитним договором № 103137414 від 20.05.2023 в розмірі 3 221,75 грн., заборгованості за кредитним договором № 5593337 від 16.05.2023 в розмірі 5 984,00 грн., заборгованості за кредитним договором № 78941978 від 25.05.2023 в розмірі 6 092,33 грн., заборгованості за кредитним договором № 4764323 від 15.05.2023 в розмірі 8 287,50 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 12.07.2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6465417. Згідно кредитного договору ТОВ «МІЛОАН» надав кредитні кошти позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем. Позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання.

28 листопада 2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 28112023 у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає за плату належні йому права вимоги до боржників вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 28.11.2023 року до Договору факторингу № 28112023 від 28.11.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 19 637,50 грн., яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу 5 000,00 грн., суми заборгованості за відсотками 14 287,50 грн., заборгованості за комісією 350,00 грн. Всупереч умовам договору відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимога до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості за кредитним договором №6465417.

20.05.2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 103137414. Згідно кредитного договору ТОВ «МІЛОАН» надав кредитні кошти позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем. Позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання.

27 жовтня 2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27102023/1 у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає за плату належні йому права вимоги до боржників вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 від 27.10.2023 року до Договору факторингу № 27102023/1 від 27.10.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 3 221,75 грн., яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу 730,00 грн., суми заборгованості за відсотками 2 391,75 грн., заборгованості за комісією 100,00 грн. Всупереч умовам договору відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимога до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості за кредитним договором №103137414.

18.04.2023 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено договір Позики № 5593337. Відповідач підписав договір позики електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідачу були надані кредитні кошти зі сплатою процентів за користування. ТОВ "МАНІФОЮ" умови кредитного договору виконало в повному обсязі та надало відповідачу позику, а відповідач умови вказаного договору не виконує.

15.11.2023 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та позивачем було укладено договір факторингу № 15-11/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» права вимоги боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 15.11.2023 року до Договору факторингу № 15-11/2023 від 15.11.2023 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 5 984,00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 2 000,00 грн., сума заборговності за процентами за користування позикою.

Всупереч умовам договору відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимога до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості за договором Позики № 5593337.

25 травня 2023 року між ТОВ «Фінансова Компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір Позики № 78941978. Згідно договору позики, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21 у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає за плату належні йому права вимоги до боржників вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №13 від 21.12.2023 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 6 092,33 грн., яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу -1 669,92 грн., суми заборгованості за відсотками 4 422,41 грн. Всупереч умовам договору відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості за договором Позики № 78941978.

15 травня 2023 року між ТОВ «Фінансова Компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір Позики № 4764323. Згідно договору позики, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21 у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає за плату належні йому права вимоги до боржників вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №16 від 25.01.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 8 287,50 грн., яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу 2 000,00 грн., суми заборгованості за відсотками 6 287,50 грн. Всупереч умовам договору відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості за договором Позики № 4764323.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК«ЄАПБ» за кредитним договором № 6465417 від 12.07.2023 в розмірі 19 637,50 грн., за кредитним договором № 103137414 від 20.05.2023 в розмірі 3 221,75 грн., за кредитним договором № 5593337 від 16.05.2023 в розмірі 5 984,00 грн., за кредитним договором № 78941978 від 25.05.2023 в розмірі 6 092,33 грн., за кредитним договором № 4764323 від 15.05.2023 в розмірі 8 287,50 грн. З метою захисту своїх прав, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 14 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

28.10.2024 від представника відповідача Пилипчука В.О. надійшли письмові пояснення на позовну заяву, відповідно до яких останній просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з мотивів наведених в поясненнях.

Як вбачається з квитанції та трекінгу АТ «УКРПОШТА» письмові пояснення позивач отримав 06.11.2024 року. Заперечень на письмові пояснення представника позивача чи додаткових пояснень до позову не надав.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просить справу розглянути в його відсутність, на позовних вимогах наполягає, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Пилипчук В.О. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність його довірительки. В задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

У відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України). Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У постанові Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 462/2056/20 зазначено те, що засадничі принципи цивільного судочинства змагальність та диспозитивність покладають на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Отже, позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. Згідно з цивільним процесуальним законом тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов`язків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 12.07.2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6465417. Згідно кредитного договору ТОВ «МІЛОАН» надав кредитні кошти позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем. Позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання (а.с. 10-17).

28 листопада 2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 28112023 у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає за плату належні йому права вимоги до боржників вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 18-21).

Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 28.11.2023 року до Договору факторингу № 28112023 від 28.11.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 19 637,50 грн., яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу 5 000,00 грн., суми заборгованості за відсотками 14 287,50 грн., заборгованості за комісією 350,00 грн. (а.с. 22).

Всупереч умовам договору відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимога до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості за кредитним договором №6465417.

20.05.2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 103137414. Згідно кредитного договору ТОВ «МІЛОАН» надав кредитні кошти позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем. Позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання (а.с. 24-30).

27 жовтня 2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27102023/1 у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає за плату належні йому права вимоги до боржників вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 31-34).

Відповідно до Реєстру боржників № 2 від 27.10.2023 року до Договору факторингу № 27102023/1 від 27.10.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 3 221,75 грн., яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу 730,00 грн., суми заборгованості за відсотками 2 391,75 грн., заборгованості за комісією 100,00 грн. (а.с. 35).

Всупереч умовам договору відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимога до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості за кредитним договором №103137414.

18.04.2023 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено договір Позики № 5593337. Відповідач підписав договір позики електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідачу були надані кредитні кошти зі сплатою процентів за користування. ТОВ "МАНІФОЮ" умови кредитного договору виконало в повному обсязі та надало відповідачу позику, а відповідач умови вказаного договору не виконує (а.с. 43-47).

15.11.2023 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та позивачем було укладено договір факторингу № 15-11/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» права вимоги боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 59-62).

Відповідно до реєстру боржників від 15.11.2023 року до Договору факторингу № 15-11/2023 від 15.11.2023 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 5 984,00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 2 000,00 грн., сума заборговності за процентами за користування позикою (а.с. 63).

Всупереч умовам договору відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимога до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості за договором Позики № 5593337.

25 травня 2023 року між ТОВ «Фінансова Компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір Позики № 78941978. Згідно договору позики, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (а.с. 69-71).

14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21 у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає за плату належні йому права вимоги до боржників вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 72-75).

Відповідно до Реєстру боржників №13 від 21.12.2023 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 6 092,33 грн., яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу -1 669,92 грн., суми заборгованості за відсотками 4 422,41 грн. (а.с 76).

Всупереч умовам договору відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимога до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості за договором Позики № 78941978.

15 травня 2023 року між ТОВ «Фінансова Компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір Позики № 4764323. Згідно договору позики, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (а.с. 78-82).

14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21 у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає за плату належні йому права вимоги до боржників вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 72-75).

Відповідно до Реєстру боржників №16 від 25.01.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 8 287,50 грн., яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу 2 000,00 грн., суми заборгованості за відсотками 6 287,50 грн. (а.с. 83).

Всупереч умовам договору відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості за договором Позики № 4764323.

За правилами статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 12 статті 11 Закону «Про електронну комерцію».

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу положень статей 22-25 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Для ініціювання переказу в межах України можуть застосовуватися електронні платіжні засоби як внутрішньодержавних, так і міжнародних платіжних систем у порядку, встановленому Національним банком України. Платіжне доручення може бути відкликане ініціатором переказу в будь-який час до списання суми коштів з його рахунка шляхом подання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання. Платіжна вимога на примусове списання коштів може бути відкликана стягувачем у будь-який час до списання коштів з рахунка платника шляхом подання до банку, що обслуговує цього стягувача, документа на відкликання. Ініціювання переказу за допомогою електронних платіжних засобів має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, що визначаються правилами платіжних систем. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.

Проте позивачем у підтвердження заявлених вимог про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 6465417 від 12.07.2023, № 103137414 від 20.05.2023, за договорами позики № 5593337 від 16.05.2023, № 78941978 від 25.05.2023 та № 4764323 від 15.05.2023 не долучено жодних доказів, які підтверджують виконання позикодавцем/кредитодавцем взятих на себе зобов`язань щодо перерахування відповідачу як позичальнику кредитних коштів.

Виписка особового рахунку клієнта (рух коштів) у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, підтверджує виконання за день операцій клієнтом. Усупереч наведеному такої виписки позивачем до позову не долучено.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 6465417 від 12.07.2023 за період з 28.11.2023 по 30.04.2024 станом на 30.04.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає 19 637,50 грн., з яких: 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14 287,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 350 грн. - сума заборгованості за комісією (а.с. 23); за кредитним договором № 103137414 від 20.05.2023 за період з 27.10.2023 по 30.04.2024 станом на 30.04.2024 заборгованість складає 3 221,75 грн., з яких: 730,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2 391,75 грн. - сума заборгованості за відсотками, 100,00 грн. сума заборгованості за комісією (а.с. 36); за договором позики № 5593337 від 16.05.2023 за період з 15.11.2023 по 30.04.2024 станом на 30.04.2024 заборгованість складає 5 984,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3 984,00 грн. - сума заборгованості за процентами на прострочену позику (а.с. 64); за договором позики № 78941978 від 25.05.2023 за період з 21.12.2023 по 30.04.2024 станом на 30.04.2024 заборгованість складає 6 092,33 грн., з яких: 1 669,92 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 422,41 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 77); за договором позики № 4764323 від 15.05.2023 за період з 25.01.2024 по 30.04.2024 станом на 30.04.2024 заборгованість складає 8 287,50 грн., з яких: 2 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 287,50 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 84).

Разом з тим, на переконання суду, такі розрахунки самі по собі не є належним та допустимим доказом наявності заборгованості та її розміру за вищевказаними договорами, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, підтвердження отримання нею кредитних коштів відповідно до укладених договорів позивачем не надано.

Вказане узгоджується з постановою Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 755/18920/18).

Розрахунок є виключно внутрішнім документом банку, підготовленим його працівниками, та відображає односторонню арифметичну калькуляцію позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача.

Договори факторингу з витягами з реєстру боржників, які є похідними від договору позики та кредитних договорів, не є безумовними доказами підтвердження достовірності розміру заборгованості.

Будь-яких інших доказів на підтвердження позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надано, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявлено.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного суду від 29.06.2021 у справі №916/2040/20).

Крім того, позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісного кредитора) до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», оскільки позивач посилається на договір факторингу, який був укладений у 2021 році, тоді як договори позики № 78941978 та № 4764323 були укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 25.05.2023 року та 15.05.2023 року, тобто після відступлення прав вимоги, що вказує на безпідставність доводів позивача.

Підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17).

При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення заборгованості та порушення відповідачем прав позивача, які б підлягали судовому захисту, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000, 00 грн суд зазначає таке.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1, 2 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов"язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (ст. 1 вищевказаного Закону).

За приписами ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

З викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Крім того, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 червня 2021 року у справі №159/5837/19 «Щодо витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції»).

Так, на підтвердження витрат відповідача на правничу допомогу його представником долучено до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги у цивільній справі від 20.08.2024, розрахунок судових витрат понесених відповідачем ОСОБА_1 , акт виконаних робіт від 23.10.2024, копія квитанції № 332183 від 22.10.2024 на суму 6 000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач отримала правничу допомогу та просить стягнути її в розмірі 6 000, 00 грн.

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, а також те, що вказана категорія справи відноситься до малозначних справи, суд вважає, що до стягнення з позивача на користь відповідача підлягає 3 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки така сума, відповідає критерію розумності, співмірності та ґрунтується на вимогах закону.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст. 509, 510, 512, 526, 1054 ЦК України ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, інд. 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, рах. ІВАN № НОМЕР_1 в АТ «ТАСкомбанк») на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Суддя: