Ухвала суду № 123675626, 11.12.2024, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/3321/24

Провадження № 1-в/192/731/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

представника ДУ «СВК (№21)» ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4 ,

засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне Дніпропетровської області, в режимі відеоконференції подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, на даний час відбуває покарання в ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21)», засудженого 02.04.2024 року вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч.1 ст.121 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,

Кінець строку: 21.04.2025 року

ВСТАНОВИВ:

Начальник ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» звернувся до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання, посилаючись на те, що ОСОБА_5 відбуває покарання в ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» з 30.07.2020, працевлаштований бригадиром котельні, до праці ставиться відповідально, режиму утримання дотримується свідомо, з наданим об`ємом роботи справляється в повному обсязі, має сім заохочень за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці, та мав два стягнення, які погашені в установленому законом порядку. Залучений до програм диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення» та «Фізкультура та спорт», закінчив Солонянський навчальний центр та здобув спеціальність електрогазозварник. Визнає провину у скоєних злочинах. Вирішене питання реєстрації. Заборгованість за виконавчими листами 110 300 гривень. Відшкодовано - 799 гривень.

Представник ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» в судовому засіданні подання підтримав.

Засуджений в судовому засіданні в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» просив звільнити його умовно-достроково від відбування покарання, зазначив, що не було змоги з установи відшкодувати завдані збитки, сплачував стільки скільки міг, коли звільниться погасить заборгованість.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання, вважав, що засуджений не довів свого виправлення, не здійснив ніяких заходів для виконання вироку в частині відшкодування шкоди.

Суд, вислухавши представника ДУ «СВК №21», засудженого, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали особової справи засудженого, встановив таке.

ОСОБА_5 відбуває покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.04.2020 року яким він засуджений за ч.1 ст. 121 КК України та відбув 2/3строку призначеногопокарання. Комісією установи 22.06.2023 ОСОБА_5 було відмовлено в направленні матеріалів до суду щодо умовно-дострокового звільнення.

Висновок щодо ступеня виправлення засудженого, оцінка ризиків вчинення повторного кримінального правопорушенні визначена ДУ «СВК №21 з використанням підсистеми «Касандра», згідно з якими ОСОБА_5 довів своє виправлення.

Разом з тим, згідно з довідкою про заохочення та стягнення, ОСОБА_5 має сім заохочень, що застосовані до нього 21.01.2022 року, 12.04.2022 року, 19.10.2023 року, 16.01.2024 року, 11.04.2024 року, 15.07.2024 року, 14.10.2024 року. Також має 4 погашених стягнення.

Аналізуючи поведінку засудженого за весь період відбування покарання, суд враховує, наявність заохочень та застосування протягом 2020-2022 років стягнень, які погашені у встановленому законом порядку, участь в програмахдиференційованого виховноговпливу «Фізкультура і спорт», «Підготовка до звільнення», навчання в установі, однак на думку суду, позитивні зміни в особистості засудженого лише формуються та не є усталеними.

Згідно з довідкою установи ОСОБА_5 працює без оплати праці, хоча має середню-спеціальну освіту, до відбування покарання згідно з даними підсистеми «Касандра» був ФОП, в установі отримав додаткову професію, але належної наполегливості та зацікавленості у відшкодуванні спричиненої шкоди не проявляє, ОСОБА_5 має невиконані зобов`язання за виконавчим листом в сумі 110 300 гривні, з яких відшкодовано 799 гривень та лише протягом останнього року, тобто після відмови комісією установи в направленні матеріалів до суду щодо умовно-дострокового звільнення.

ОСОБА_5 перебуває в установі з липня 2020 року та лише через півтора року став проявляти сумлінність у ставленні до праці у зв`язку з чим заохочувався. При цьому суд також бере до уваги, що ОСОБА_5 порушував режим відбування покарання за що до нього також неодноразово застосовувались і стягнення. Вказане у сукупності свідчить про відсутність системності в поведінці ОСОБА_5 та не може оцінюватись судом як сумлінна поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання.

Суд вважає,що самілише заохоченнята їхкількість,факт роботи ОСОБА_5 не єбеззаперечними доказамийого виправлення,є лише критеріями, які тільки в сукупності з даними, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому можуть бути прийняті до уваги судом та покладені в основу висновку про доведеність виправлення.

Поведінка ж ОСОБА_5 протягом всього строку відбування покарання не дає суду підстав для обґрунтованості висновку про його виправлення.

Судом також враховано особу ОСОБА_5 в цілому, який відбуває покарання за вчинення тяжкого злочину про життя та здоров`я особи, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Суд вважає, що суттєвих змін в особистості ОСОБА_5 за час відбування покарання не відбулось, зміни в особистості засудженого є ситуативними, основна мета призначеного судом покарання на даному етапі його відбування не досягнута,

Суд наголошує, що при вирішенні доведеності виправлення особи, яка вчинила тяжкий злочин проти життя та здоров`я людини та можливості застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, він повинензабезпечити нетільки правазасудженого натаке звільнення,а йвисокі стандартиохорони загальносуспільнихправ таінтересів.

Стверджувати про виправлення засудженого ОСОБА_5 та відсутності необхідності повного відбуття ним призначеного покарання зарано, тому суд не погоджується ані з доводами адміністрації, ані з доводами засудженого.

Суд вважає,що формальна оцінка ДУ «СВК№21» щодо сумлінності поведінки засудженого та ставлення до праці не може бути єдиною підставою для таких висновків суду.

Суд вважає, що умовно-достроковим звільненням ОСОБА_5 не будедосягнуто попереджувальноговпливу якна поведінкузасудженого такі наповедінку іншихосіб.

Враховуючи відсутність беззаперечних доказів виправлення ОСОБА_5 суд приходить до висновку про відмову в задоволенні подання ДУ «СВК№21».

На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд

постановив:

В задоволенні подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим - з моменту вручення копії ухвали.

Повна ухвала складена 11.12.2024 року.

Суддя ОСОБА_1