Рішення № 123666575, 28.11.2024, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4911/24

Провадження № 2/369/4783/24

РІШЕННЯ

Іменем України

28.11.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В. за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 369/4911/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач 1), ОСОБА_3 (далі відповідач 2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просив: визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; виключити з актового запису №453 від 21 грудня 2023 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про батька - ОСОБА_3 ; внести відповідні зміни до актового запису №453 від 21 грудня 2023 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зазначити батьком дитини - ОСОБА_1 , змінивши прізвище дитини « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », по-батькові - « ОСОБА_8 » змінити на « ОСОБА_9 ».

На обґрунтування вимог, позивач зазначає, що він є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується дослідженням ДНК на батьківство.

Ухвалою суду від 20 червня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі № 369/4911/24 та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2024 року було закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання 28 листопада 2024 року учасники справи не з`явились, про дату, час та місце його проведення повідомлялись належним чином.

Від позивача та відповідача 1 через канцелярію суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наведені в позовній заяві доводи та перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.

З 14 грудня 2017 року по 27 квітня 2023 року ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується копією рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 березня 2023 року.

Як вбачається з мотивувальної частини рішення суду, з позовом щодо розірвання шлюбу ОСОБА_2 звернулася до суду ще у листопаді 2022 року.

Водночас, позивач стверджує, що з відповідачкою ОСОБА_2 вони зустрічалися з літа 2021 року, з початку 2022 року стали проживати однією родиною. На початку 2023 року ОСОБА_2 завагітніла від позивача.

Як установлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_2 народився син - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини, виданого Боярським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис 453. Відповідно до свідоцтва про народження, батьком дитини записаний відповідач ОСОБА_3 колишній чоловік відповідача 1.

Боярським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відповідно до статті 122 Сімейного кодексу України у свідоцтві про народження було записано батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , колишнього чоловіка ОСОБА_2 (далі відповідач 1), ОСОБА_3 (далі відповідач 2).

З метою підтвердження факту батьківства позивачем було проведено дослідження ДНК на батьківство.

Так, згідно дослідження молекулярно-генетичного експертного дослідження за № 42105 від 03 квітня 2024 року, виданого клініко-діагностичною лабораторією ТОВ «МАМА ПАПА» (ліцензія від 03.11.2016 № 1168), відповідно до якого було надано відповідь, що ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,999999%.

З підстав того, що позивач дійсно є біологічним батьком народженого сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній звернувся до суду з даним позовом про встановлення батьківства.

При цьому, відповідачка погоджується і не заперечує проти встановлення батьківства на малолітнього сина і зміну актового запису в свідоцтві про народження запису про батька на ОСОБА_1 ..

Дослідивши надані суду докази, вивчивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 32Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (стаття 51 Основного Закону України).

Згідно статті 121СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно дост.122СК України, дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається ,зокрема за рішенням суду.

Відповідно до ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Відповідно до ст. 134 Сімейного Кодексу України на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 листопада 2019 року у справі №757/26284/14-ц.

Крім того, за правилами частини 6 статті 81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення від 07 травня 2009 року у справі «Калачова проти російської федерації», заява № 3451/05, § 34).

На обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 посилається на висновки дослідження ДНК на батьківство, відповідно до яких останній з вірогідністю 99,9999999% є біологічним батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до статті 81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Визнання батьківства є констатацією факту біологічного батьківства особи, яка подала заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, метою якого є підтвердження вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком, та дитиною.

Відповідно до пункту 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерстваюстиції Українивід 12січня 2011року №96/5 (далі Правила №96/5), підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є , у тому числі, рішення суду про визнання батьківства.

Згідно з пунктом 2.16.4 Правил №96/5 на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю будь-яких протилежних відомостей щодо батьківства та відсутності заперечення відповідача 1, та встановлення за результатами проведеної генетикомолекулярної експертизи кровного споріднення дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_1 , суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження та виключення відомостей про батька дитини.

Керуючись статтями 126, 128, 134, 144 СК України, статтями 12-13, 81, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виключити з актового запису № 453 від 21 грудня 2023 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зробленого Боярським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), відомості про батька - ОСОБА_3 .

Внести відповідні зміни до актового запису № 453 від 21 грудня 2023 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зазначити батьком дитини - ОСОБА_1 , змінивши прізвище дитини « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », по-батькові - « ОСОБА_8 » змінити на « ОСОБА_9 ». Ім`я, місце народження та дату народження дитини залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 11.12.2024 року.

Суддя А.В. Янченко