Рішення № 123666129, 21.11.2024, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/430/24

Провадження № 2/355/466/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року Баришівський районний суд Київської області, в складі:

головуючого суддіЧальцевої Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Ліберацької Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 до Баришівського відділу державної виконавчої служби Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» про зняття обтяження (арешту) (спеціального розділу), вилучення із Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна відомості щодо арешту, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2024 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про зняття арешту з нерухомого майна. В обґрунтування позову зазначили, що

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина. Спадкоємцем майнових прав померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за законом.

У зв`язку із смертю ОСОБА_5 та відкриттям спадщини, позивач, як спадкоємець за законом, звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ігнатова О.В. із заявою про прийняття спадщини та про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом. Проте, при підготовці документів нотаріус повідомив, що в Реєстрі заборон відчужень об`єктів нерухомого майна існує запис про існування обтяження у виді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 36360845, накладеного на підставі постанови про арешт майна, серія та номер: 52133646, виданий 28.04.2020р., обтяжував: Баришівський РВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ), код ЄДРПОУ: 34976875, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_5 , опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Згідно даних АСВП в Баришівському РВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) - 07.09.2016р. було відкрите виконавче провадження серії ВП № 52133646. Виконавче провадження знаходиться в стані «завершено». Відповідно, оскільки закрито та знищено виконавче провадження, по якому було накладено арешт на майно позивача, то позивач не може оскаржити дії державного виконавця щодо накладення арешту на належне її майно, що одночасно дає їй право звернутись в суд з позовом про зняття арешту з цього майна, так як лише у такий спосіб вона може захистити її порушені права.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення із позовною заявою до суду за наявності арешту (обтяження), накладеного на майно, порушується право позивача на спадкування, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі здійснити своє право, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є власником 1/3 частини садового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, зокрема на майно, а саме - на 1/3 частину садового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцем майнових прав померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за законом. Інтереси свого неповнолітнього сина представляє його матір - ОСОБА_6 , яка є колишньою дружиною померлого.

У зв`язку із смертю ОСОБА_5 та відкриттям спадщини позивач, як спадкоємець за законом, звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ігнатова О.В., із заявою про прийняття спадщини та про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом. Під час підготовки матеріалів спадкової справи до видачі свідоцтва про право на спадщину, приватний нотаріус повідомив позивачу, що при здійсненні запиту та пошуку інформації, щодо зареєстрованого права власності за померлим ОСОБА_5 , в єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно, міститься інформація про державну реєстрацію обтяжень, стосовно особи померлого. Так зокрема, міститься запис про обтяження: реєстраційний номер обтяження 36360845, накладеного на підставі Постанови про арешт майна, серія та номер: 52133646, виданий 28.04.2020., обтяжувач: Баришівський РВ ДВС ЦМУМІЮ (м. Київ), код ЄДРПОУ: 34976875; Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_5 , опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Обтяження у вигляді арешту усього нерухомого майна, яке належить померлому, створює позивачу перешкоди у здійсненні права на спадкування. Згідно даних АСВП в Баришівському РВ ДВС ЦМУМІЮ (м. Київ) - 07.09.2016 р. було відкрите виконавче провадження ВП № 52133646 на підставі виконавчого листа № 758/10427/15-ц виданого 18.01.2016 рок виданого Подільським районним судом м. Києва; Боржник: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; Стягувач: Пат КБ «Приват банк», про стягнення заборгованості. Виконавче провадження знаходиться в стані «завершено».

З метою вирішення питання зняття арешту із спадкового майна померлого, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 26.12.2023 року представником позивача направлено адвокатський запит, щодо надання інформації чи наявна заборгованість у померлого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) перед ПА КБ «Приват банк». У відповідь на адвокатський запит, відповідач 2 надав відповідь, що останні не містять законних підстав щодо надання інформації, що містять банківську таємницю щодо спадкодавця за зверненням спадкоємців або їх уповноважених представників.

Таким чином, відповідачам по справі було відомо про настання смерті боржника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), проте відповідачі не вчинили жодних дій стосовно скасування арешту із спадкового майна, більш того останні відмовляються взагалі щось робити, оскільки відповідачу 2 про смерть боржника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) було відомо ще із 11 травня 2023 року, тому що в цей день представником позивача направлено заяву-повідомлення про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно, оскільки закрито виконавче провадження, по якому було накладено обтяження на майно позивача, відповідач 2 (стягувач по виконавчому провадженню) не вчиняє жодних дій із зняття арешту із спадкового майна, то позивач не може оскаржити дії державного виконавця щодо накладення арешту на належне майно, що одночасно дає йому право звернутись в суд з позовом про зняття арешту з цього майна, так як лише у такий спосіб він може захистити її порушені права.

Відповідно до ч. 2 Постанови Пленуму ВССУ № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03 червня 2016 р., позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Окрім того, у зв`язку з тим, що відповідачем не були вжиті заходи щодо скасування арешту та інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження, на теперішній час позивач не має можливості здійснити переоформлення спадкового майна, а саме тому з метою захисту законних прав неповнолітньої дитини позивач вимушена звернутися до суду з позовом, який просить задовільнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.03.2024р. відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_3 адвокат Савелова Ю.М. у судовому засідання підтримала позовні вимоги; надала пояснення, аналогічні викладеним у позові; просила задовільнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача 1 Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) у судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлялись належним чином; надали на адресу суду відзив, згідно якого позовні вимоги вважають не обґрунтованими та просять відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача 2 -АТКБ « Приват Банк» - Рожко С.М. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову; надав пояснення, аналогічні викладеним у відзові на позов; просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, подані у даній цивільній справі, суд вважає, що позові вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст.81 ЦПК України, кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ст. 263 ч.5 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є власником 1/3 частини садового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, зокрема на майно, а саме - на 1/3 частину садового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцем майнових прав померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за законом. Інтереси свого неповнолітнього сина представляє його матір - ОСОБА_6 , яка є колишньою дружиною померлого.

Згідно положень частини 1 статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У зв`язку із смертю ОСОБА_5 та відкриттям спадщини, позивач, як спадкоємець за законом, звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ігнатова О.В., із заявою про прийняття спадщини та про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом. Під час підготовки матеріалів спадкової справи до видачі свідоцтва про право на спадщину, приватний нотаріус повідомив позивачу, що при здійсненні запиту та пошуку інформації, щодо зареєстрованого права власності за померлим ОСОБА_5 , в єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно, міститься інформація про державну реєстрацію обтяжень, стосовно особи померлого. Так зокрема, міститься запис про обтяження: реєстраційний номер обтяження 36360845, накладеного на підставі Постанови про арешт майна, серія та номер: 52133646, виданий 28.04.2020., обтяжувач: Баришівський РВ ДВС ЦМУМІЮ (м. Київ), код ЄДРПОУ: 34976875; Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_5 , опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Обтяження у вигляді арешту усього нерухомого майна, яке належить померлому, створює позивачу перешкоди у здійсненні права на спадкування. Згідно даних АСВП в Баришівському РВ ДВС ЦМУМІЮ (м. Київ) - 07.09.2016 р. було відкрите виконавче провадження ВП № 52133646 на підставі виконавчого листа № 758/10427/15-ц виданого 18.01.2016 рок виданого Подільським районним судом м. Києва; Боржник: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; Стягувач: Пат КБ «Приват банк», про стягнення заборгованості. Виконавче провадження знаходиться в стані «завершено».

Представник АТ КБ «Приват Банк» у судовому засіданні зазначив, що Банк не отримував повідомлення про завершення виконавчого провадження, тому про завершення виконавчого провадження йому не відомо. Крім того, звернув увагу, що представником позивача на надано на адресу суду та не долучено до позовної заяви вищевказаному постанову про закриття виконавчого провадження.

11 травня 2023 року представником позивача направлено заяву-повідомлення про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З метою вирішення питання зняття арешту із спадкового майна померлого, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 26.12.2023 року представником позивача направлено адвокатський запит, щодо надання інформації чи наявна заборгованість у померлого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) перед ПА КБ «Приват банк». У відповідь на адвокатський запит, відповідач 2 надав відповідь, що останні не містять законних підстав щодо надання інформації, що містять банківську таємницю щодо спадкодавця за зверненням спадкоємців або їх уповноважених представників.

Відповідно до ч. 2 Постанови Пленуму ВССУ № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03 червня 2016 р., позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Суд звертає увагу, шо представником позивача не надано документів на підтвердження факту прийняття спадщини та, відповідно, володіння спадковим майном з боку позивача.

Крім того, в реєстрі заборон відчужень об`єктів нерухомого майна, вилучити відомості з якого просить позивач, відомості відсутні ( а.с. 21)

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо нього будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом частин 1 та 2 статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частини першої статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом зазначених норм та положень ст. 16 ЦК України власник має право вимагати відновлення свого порушеного права, в даному випадку - звільнення з-під арешту майна, яке належить йому на праві власності.

За змістом положень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27.08.1976 № 6 - вимоги особи, які ґрунтуються на її праві власності на описане майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Крім того, Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні; позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Вирішуючи спір по суті, суд встановив, що процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року N31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року № 364/3657 (зі змінами).

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків ( спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право спадщину на таке майно.

Статтею 49 Закону України «Про нотаріат» визначені підстави відмови у вчиненні нотаріальних дій. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дій. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дій, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову .

Згідно з пунктами 4.16., 4.18. глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 Глави 7 розділу 1 цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Якщо на спадкове майно накладено арешт судом чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Таким чином, законодавчо передбачена можливість затримки видачі свідоцтва про право на спадщина до зняття арешту лише у випадку накладення арешту судовими чи слідчими органами.

У даній справі арешт на майно спадкодавця не накладався ні слідчими, ні судовими органами, оскільки був накладений державним виконавцем в ході виконавчого провадження.

Постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій у відповідності до приписів ст. 49 ЗУ «Про нотаріат» нотаріусом не виносилася.

Як на підставу позову позивачі посилаються зокрема на статтю 59 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до частини першої вказаної норми, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Тобто, відповідно до вказаної норми, з позовом до суду може звернутися особа відмінна від боржника і крім вимоги про зняття арешту повинна бути заявлена вимога про визнання за такою особою права власності на арештоване майно.

Однак, як зазначалося вище, згідно з ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Враховуючи, що заборгованість за кредитним договором в розмірі, визначеному у виконавчому листі на час відкриття спадщини не погашена, то до позивача, як спадкоємця, перейшли також обов`язки задовольнити вимоги кредитора в межах вартості успадкованого майна, а отже в даному випадку позивач не є особою відмінною від боржника.

Відповідно до частини 5 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження", повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та Державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

У відповідності до підпункту 4 абзацу 3 пункту 10-2 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЗУ "Про виконавче провадження", тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-1Х, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування Воєнного стану.

Отже, строк пред`явлення виконавчого листа №758/10427/15-ц від 18.01.2016р. був перерваний та відновиться з дня припинення або скасування воєнного стану в країні.

Крім того, в реєстрі заборон відчужень об`єктів нерухомого майна, вилучити відомості з якого просить позивач, відповідні відомості відсутні ( а.с. 21)

За таких обставин відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника відповідно до вимог ЗУ « Про виконавче провадження.»

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_3 ,яка дієв інтересахнеповнолітнього сина ОСОБА_4 доБаришівського відділудержавної виконавчоїслужби Київськоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ),Акціонерного товаристваКомерційний Банк«Приват Банк»про зняттяобтяження (арешту)(спеціальногорозділу),вилучення ізЄдиного реєструзаборон відчуженняобєктів нерухомогомайна відомостіщодо арешту - відмовити

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 29.11.2024 року.

Суддя Баришівського

районного суду Т. В. Чальцева