Вирок № 123661520, 11.12.2024, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3574/24

1-кп/405/145/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницький кримінальне провадження № 12024121010000199 у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нараєвка Гайсинського району Вінницької області, громадянина України, одруженого, з повною загальною середньою освітою, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 24 січня 2024 року близько 06-40 години здійснював рух за кермом технічно-справного автомобіля «ВАЗ-2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Героїв Маріуполя в м. Кропивницький зі сторони с. Бережинка в напрямку вул. Преображенська та грубо порушуючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д) Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) (п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 Для забезпечення безпеки руху водій повинен: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), проявив особисту неуважність і безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху.

Під час руху по вул. Героїв Маріуполя в м. Кропивницький водій ОСОБА_5 , порушуючи вимоги п. 12.2 ПДР України (п. 12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги) в даних дорожніх та погодних умовах, які обумовлювались наявністю вологого дорожнього покриття та темною порою доби, не обрав безпечну швидкість, чим позбавив себе можливості контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, при цьому в порушення п. 19.3 ПДР України (п. 19.3 У разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення) у момент погіршення видимості при зустрічному роз`їзді з невстановленим автомобілем, не зменшив швидкість, продовжив рух та в результаті чого допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 , який рухався в попутному напрямку.

В результаті ДТП велосипедист ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравми: а) закритої травми грудної клітки: переломи 1-5 ребер справа, 1-4, 7,9 ребер зліва, з пошкодженням обох легень, двобічного пневмогемотораксу (згідно протоколів операцій - у плевральних порожнинах наявне повітря (при дренуванні по Бюлау отримано повітря) та геморагічна рідина зі згортками крові об`ємом ліворуч 500 мл, праворуч - 700 мл); б) закритої хребетної травми: закритого перелому поперечних відростків Л,2ЛЗ,Л4 зліва; в) закритого перелому нижньої третини стегнової кістки зі зміщенням справа; г) закритого перелому обох кісток лівого передпліччя в середній третині зі зміщенням, закритого перелому правої променевої та правої ліктьової кістки в дистальній третині із зміщенням; травматичного шоку 1-2ст.; множинних саден волосистої частини голови, обличчя, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент спричинення.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення визнав повністю, пояснивши що всі обставин скоєного ним протиправного діяння в обвинувальному акті викладені вірно та він їх не оспорює. Він дійсно приблизно о 06-30 годині 24.01.2024 керував своїм автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 зі сторони с. Бережинка в напрямку вул. Преображенська в м. Кропивницький. Була темна пора доби, освітлення відсутнє. Він рухався з увімкненими фарами зі швидкістю приблизно 60 км/год. У зустрічному напрямку рухалися два зерновози. В одного зерновоза було дуже ярке освітлення, його сильно засліпило. В цей час у попутному напрямку рухався велосипедист, якого він не помітив, оскільки вся його увага була на зерновоз. Потерпілого він побачив вже на капоті свого автомобіля та почав різко гальмувати. Потерпілий скотився під машину. Він зупинився та вийшов з автомобіля. Коли підійшов до потерпілого, той був у свідомості, розмовляв із ним. Потерпілого він перетягнув на обочину та попросив інших водіїв викликати патрульну поліцію та швидку медичну допомогу. По приїзду швидкої медичної допомоги потерпілого забрали до лікарні. Наступного дня він відвідав потерпілого у лікарні, запропонував свою допомогу. У скоєному щиро розкаявся та просив його суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомлений про час та місце проведення судового розгляду, в судове засідання не з`явився, звернувшись до суду з письмовою заявою про проведення судового розгляду без його участі.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд справи із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням характеризуючих даних на особу обвинуваченого, визнавши недоцільним допит потерпілого, свідків та дослідження інших доказів у кримінальному провадженні. Наслідки розгляду судом провадження із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам процесу роз`яснено.

Відповідно до положень ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадку можливості зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні необережних дій, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху (п.п. 1.5, 2.3 (б), (д), 12.2, 19.3 Правил дорожнього руху України) особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_7 тяжкого тілесного ушкодження, доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як необережні дії, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкого тілесного ушкодження.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким необережним злочином, особу обвинуваченого, а також обставини, які пом`якшують та обставини, які обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не засуджений, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не значиться, перебуває у зареєстрованому шлюбі, пенсіонер, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, встановлених фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди, вище приведених даних про особу обвинуваченого, а також того, що в силу своїх вікових потреб щоденне використання автомобіля є для нього необхідним, суд вважає, що ОСОБА_5 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на мінімальний строк, врахувавши, окрім іншого, його поведінку одразу після настання дорожньо-транспортної пригоди щодо негайного надання допомоги потерпілому.

Також суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , який вчинив неумисне (необережне) кримінальне правопорушення, щиро розкаявся, повністю усвідомивши протиправність своїх необережних дій та наслідки цих дій, на що вказує його процесуальна поведінка, є особою похилого віку, характеризується виключно позитивно, на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного сп`яніння не перебував, а також враховуючи відсутність обтяжуючих обставин, можливе без відбуття ним покарання, застосувавши до нього ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

При цьому, судом враховано надану Подільським районним відділом з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються, відповідно, як низькі. Так, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість ОСОБА_5 , історію правопорушень, сімейну та побутову визначеність, особистісно-ситуативну спроможність, належний рівень самореалізації, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства.

При цьому, призначене додаткове покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в силу ч. 4 ст. 72 КК України підлягає самостійному виконанню.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15.05.2024 у відношенні ОСОБА_5 в межах даного кримінального провадження було застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, строк дії якого сплив 15.07.2024. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Тому, з урахуванням призначеного судом покарання, яким не передбачено застосування конфіскації майна та відсутності цивільного позову в даному кримінальному провадженні, накладений: ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25.01.2024 арешт на автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ), фактичним володільцем якого є ОСОБА_5 , підлягає скасуванню.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не пред`являвся.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_5 на користь держави підлягають стягненню витрати, пов`язані з проведенням експертиз в кримінальному провадженні в загальній сумі 11737,84 гривень /згідно довідок про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні № 12024121010000199/.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного основного покарання з випробуванням на один рік, зобов`язавши його повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

В силу ч. 4 ст. 72 КК України призначене ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на один рік виконувати самостійно.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням експертиз в кримінальному провадженні в сумі 11737 (одинадцять тисяч сімсот тридцять сім) гривень 84 копійок.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25.01.2024 на автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ) - після набрання вироком законної сили скасувати.

Речові докази по справі, а саме:

?автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ), який зберігається на території спеціального майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Кіровоградській області - після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю ОСОБА_5 ;

?велосипед Michelin, який зберігається на території спеціального майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Кіровоградській області - після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_7 ;

?компакт диск без маркувань, який зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12024121010000199 - після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження № 12024121010000199, які перебувають в Кропивницькій окружній прокуратурі Кіровоградської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Кіровограда протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда ОСОБА_8