Вирок № 123660417, 10.12.2024, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/12778/20

Провадження по справі №1-кп/522/917/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020166500000045 від 08.07.2020 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецьк, українки, громадянки України, заміжньої, маючої вищу освіту, тимчасово не працевлаштованої, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої - ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2020 року приблизно о 13:40 годині, ОСОБА_3 , перебувала на території літньої тераси готелю "Аркадія", який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 24, де між нею та ОСОБА_6 на ґрунті неприязних відносин виник словесний конфлікт, в результаті якого ОСОБА_3 взяла зі столу, за яким сиділа потерпіла, склянку з компотом, який вилила на потерпілу ОСОБА_6 , після чого ОСОБА_6 підвелась із за столу. Далі, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, ОСОБА_3 підійшла до ОСОБА_6 та, тримаючи в руці стакан, нанесла ним два удари в праве передпліччя останньої.

В подальшому, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 нанесла ОСОБА_6 один удар ногою в пах.

В результаті противоправних дій обвинуваченої ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, а саме: по одному синцю правого передпліччя та в ділянці паху, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 КК України не визнала, пояснюючи що в ранці того дня, вона сплатила оренду за кімнату в готелі «Аркадія», після чого побачила потерпілу ОСОБА_6 , яка сиділа за столом з працівником готелю. ОСОБА_3 повідомила потерпілій, яка на той момент вже обідала за столом, що вона сплатила оренду в повному обсязі, на що потерпіла сказала, що ОСОБА_3 їй заважає. Після чого обвинувачена почала висказувати потерпілій претензії, щодо її дзвінків о пізній годині, та про те, що ОСОБА_5 повинна працювати в денну пору дня. Потерпіла ОСОБА_5 запропонувала ОСОБА_3 повернутися додому, якщо їй щось не подобається. Вказані слова образили обвинувачену, у зв`язку з чим остання взяла в руку стакан з компотом та вилила його на потерпілу ОСОБА_5 та одразу на 2 шаги відійшла від потерпілої, яка різко вскочила, підійшла до обвинуваченої та намагалась нанести їй удари виделкою, яку тримала в руці Від несподіваності у ОСОБА_3 впав на підлогу стакан, який вона також тримала в руках. Після чого, до них підбігли двоє чоловіків та почали їх розтягувати в різні сторони. В цей час у потерпілої ОСОБА_6 випала з рук виделка, але вона її підняла та почала погрожувати.

Як зазначила обвинувачена ОСОБА_3 , стаканом в плече та ногою в пах потерпілій ОСОБА_5 вона не била. Вважає, що тілесні ушкодження в паху, ОСОБА_5 отримала напевно від зіткнення зі столом. А синці утворилися від того, що її тримали за руки чоловіки.

ОСОБА_3 до лікарні не зверталась, від удару виделкою потерпілою на її тілі були цяточки.

Приблизно через 3 тижні до неї прийшли слідчі та повідомили, що стосовно неї порушено кримінальне провадження.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 повідомила, що являється суборендатором апартаментів в готелі «Аркадія». Обвинувачена на той момент винаймала в готелі 203 номер.

07.07.2020 ОСОБА_5 сиділа за столиком з працівником готелю, а обвинувачена ОСОБА_3 підійшла до неї та стала вимагати зниження орендної плати за кімнату. ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_3 що ця розмова не на часі, так як це була обідня перерва, та про те що, цю розмову можливо здійснити наступного разу. Обвинувачена почала казати потерпілій образливі слова, ображати її. Потерпіла повідомила обвинуваченій, що не має наміру спілкуватися з нею в такому тоні. Після чого, ОСОБА_3 взяла зі столу стакан з недопитим компотом, який залишився від попереднього відвідувача, та вилила його зміст на голову потерпілої. ОСОБА_5 встала, щоб піти до барної стійки, взяти серветки та витертися, проте, проходячи повз обвинувачену ОСОБА_3 , остання почала наносити потерпілій удари (не менше двох) рукою, в якій тримала стакан. Удари прийшлися в районі кістки правої руки. Потерпіла, зупиняючи дії ОСОБА_3 , схопила її за руки, проте обвинувачена у той час, не зупиняючи свої протиправні дії, вдарила потерпілу один раз ногою в область паха. Після чого з сусіднього столика підбігло двоє чоловіків та розборонили їх. Потерпіла вважала, що ОСОБА_3 вибачиться перед нею, тому не звернулась в цей день до правоохоронних органів. Наступного дня, потерпіла ОСОБА_5 написала заяву до Шевченківського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області на незаконні дії обвинуваченої ОСОБА_3 та отримала направлення до СМЕ, яка встановила гематоми на руці і в паховій зоні.

Відповідаючи на запитання учасників процесу, потерпіла повідомила, що на столі знаходився лише стакан з залишками компоту, іншої столової посуди, у тому числі виделки на ньому не було, адже вона тільки зробила заказ. Це була обідня перерва, тобто близько 13:00-14:00 години.

В судовому засіданні прокурор за згодою інших учасників процесу відмовилась від допиту свідка ОСОБА_7 у зв`язку з перебуванням свідка у лавах ЗСУ, свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у зв`язку з їх виїздом за кордон.

Також, суд дослідив письмові докази у кримінальному провадженні, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості обвинуваченої ОСОБА_3 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, а саме:

- Витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.07.2020 за №12020166500000045 про надходження до ЧЧ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області заяви ОСОБА_6 , щодо вжиття заходів до ОСОБА_3 , яка перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 нанесла тілесні ушкодження;

- Заява ОСОБА_6 від 08.07.2020 про прийняття мір к ОСОБА_3 , яка причинила тілесні ушкодження ударом стакана із скла по лівій руці, а також нанесла удар в пах, де з`явилась гематома;

- Протокол огляду предмету від 15.07.2020, - огляду дізнавачем СД Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області відеозапису, який знаходиться на ДВД диску. Протокол містить відомості , про перебування 07.07.2020 на літній терасі території готелю «Аркадія» жінки, одягненої в білий одяг, яка підійшла до столику, за яким сиділа ОСОБА_6 із знайомою. На фотознімку №2 видно, як жінка в білому одязі, взяла в руки склянку з рідиною, яка знаходилась на столі та виливає ОСОБА_6 в обличчя, після чого ОСОБА_6 встає зі стільця та направляється в сторону жінки в білому одязі. На фотознімку №3 жінка в білому одязі наносить декілька ударів правою рукою в область обличчя ОСОБА_6 та між ними зав`язується сутичка. На фото №4 до вищевказаних жінок прибігло двоє чоловіків та почали їх роздіймати;

- Постанова про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів від 15.07.2020, а саме ДВД диску з відеозаписами під назвою: Камера3_Arkadia__3_Arkadia_3_20200707125629_20200707130018_721692, надані адміністрацією готелю «Аркадія», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Генуезська, 24;

- Акт СМД № 1585 від 23.07.2020 (початок 08.07.2020 з 13:55 до 14.10), відповідно до якого вбачається, що у направленні вказано, що «отримала тілесні ушкодження 07.07.2020 приблизно о 13:30». Зі слів: «07.07.2020 біля 13:30 на вул. Генуезькій, біля буд. № 24, жінка вилила компот на голову, потім нанесла удар по лівому передпліччю, потім нанесла удар ногою в ділянку паха. Скарги на: біль в лівому передпліччі, в ділянці паху».

- Висновок експерта № 1694 від 24.07.2020, відповідно до якого у ОСОБА_6 були виявлені тілесні ушкодження: по одному синцю правого передпліччя та в ділянці паху, які могли бути спричиненні 07.07.2020. Дані ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень;

- Довідка ГУОІ ГУ МВС України в Одеській області, ГУОІ МВС України від 21.07.2020 ОСОБА_3 раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалась;

- Відомості КУ ООМЦПЗ від 29.07.2020 та 04.08.2020, відповідно до яких ОСОБА_3 в архіві і по картотеці не значиться;

- Довідка від 28.10.2014 на ім`я ОСОБА_3 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні викладені вище докази щодо нанесення умисного легкого тілесного ушкодження ОСОБА_6 обвинуваченою ОСОБА_3 , суд, керуючись законом, оцінив їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Згідно ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

З урахуванням викладеного, вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_6 , письмовими матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду предмету від 15.07.2020, висновком експерта № 1694 від 24.07.2020, а також відеозаписом від 07.07.2020.

Так, відповідно до свідчень потерпілої вбачається, що саме обвинувачена ОСОБА_3 07.07.2020 спочатку стала ініціатором словесного конфлікту, так як підійшла до потерпілої, яка сиділа за столом і втрутилась в її бесіду з іншою людиною, потім вилила на неї рідину із стакана та нанесла потерпілій тілесні ушкодження в області руки та паху.

Наявність тілесних ушкоджень, які були отримані потерпілою ОСОБА_6 07.07.2020 підтверджено висновком експерта №1694 від 24.07.2020 відповідно до якого у ОСОБА_6 були виявлені тілесні ушкодження: по одному синцю правого передпліччя та в ділянці паху, які могли бути спричиненні 07.07.2020. Дані ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

При наявності протирічних показань обвинуваченої та потерпілої та за відсутності показань інших свідків, суд вважає, що долучені до кримінального провадження відеозаписи з місця події, є найбільш об`єктивними доказами вини обвинуваченої ОСОБА_3 .

З них вбачається, що обвинувачена ОСОБА_3 перебувала 07.07.2020 на літній терасі території готелю «Аркадія», підійшла до столику, за яким сиділа ОСОБА_6 із іншою особою. Після чого об 12:57:22 обвинувачена взяла в руки склянку з рідиною, яка знаходилась на столі та вилила її на ОСОБА_6 , після чого потерпіла встала зі стільця та направилась в сторону ОСОБА_3 , яка об 12:57:26 нанесла потерпілій декілька ударів правою рукою, про що свідчить непризвольні нахили/хитання тулубу потерпілої ОСОБА_6 під час отримання нею ударів від обвинуваченої, після чого між ними зав`язалась сутичка. Об 12:57:31 до вищевказаних жінок прибігло двоє чоловіків та почали їх роздіймати, при цьому з відеозапису вбачається, що вказані чоловіки намагалися зупинити подальші незаконні дії саме обвинуваченої ОСОБА_3 , яка продовжувала щось говорити в сторону потерпілої ОСОБА_6 .

Тобто, обвинувачена сама підійшла до потерпілої, яка сиділа та спілкувалась з іншою особою, втрутилась в чужу розмову, вилила на потерпілу склянку компоту та коли потерпіла підвелась, продовжила з нею конфлікт. Вказані обставини виключають можливість стану необхідної оборони у обвинуваченої (ст. 36 КК України).

Доводи сторони захисту щодо невідповідності дати вчинення правопорушення, зазначеній в первинній редакції обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 даті отримання потерпілою тілесних ушкоджень, встановленій експертом та даті, зазначеній у відеофайлі, вилученого з місця вчинення кримінального правопорушення, суд зазначає наступне.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 у вільних показах та відповідаючи на запитання сторони захисту тричі підтвердила, що датою кримінального правопорушення являється 07.07.2020. Крім того, зазначила, що до СМЕ вона звернулась 08.07.2020, тобто на наступний день після нанесення їй тілесних ушкоджень обвинуваченою ОСОБА_3 (дата початку експертного дослідження 08.07.2020. При перегляді відеозапису ОСОБА_6 також підтвердила дату зазначену на відео, як дату інциденту, який відбувся між нею та ОСОБА_5 .

В ході судового розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 прокурор 16.10.2024 відповідно до ст. 338 КПК України склав обвинувальний акт, в якому сформулював змінене обвинувачення та виклав обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акту було надано сторонам кримінального провадження. Обвинувальний акт долучено до матеріалів кримінального провадження.

Наявність тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_6 , які вона могла отримати саме 07.07.2020 також підтверджено висновком експерта № 1694 від 24.07.2020.

Стороною захисту не доведено, що інцедент між обвинуваченою ОСОБА_3 та потерілою ОСОБА_6 відбувався в інший час, окрім 07.07.2020 або при інших обставинах. Крім того, переглядаючи відеозапис від 07.07.2020 обвинувачена підтвердила свою особу на відео та ідентифікувала (опізнала) учасників конфлікту.

Таким чином в ході судового розгляду обвинувального акту стороною обвинувачення доведено та стороною захисту не спростовано, що датою вчинення обвинуваченою ОСОБА_3 кримінального правопорушення є саме 07.07.2020, у зв?язку з чим, суд на виконання ст. 374 КПК України зазначив саме цю дату вчинення кримінального правопорушення при формулюванні обвинувачення стосовно ОСОБА_3 таке, яке визнане судом доведеним.

Доводи сторони захисту про те, що місце виявлених експертом тілесних ушкоджень (предпліччя) не відповідає місцю, зазначеного потерпілою ОСОБА_6 під час її допиту (кістка на руці), не відповідає дійсності. Адже згідно до медичних аспектів, у тому числі четвертого видання професора ОСОБА_10 «Анатомія людини» вбачається, що променева кістка (лат. radius) - парна кістка у складі передпліччя, розташована поряд з ліктьовою кісткою. Таким чином, стороною обвинувачення доведено співпадіння щодо місця отримання потерпілою ОСОБА_11 тілесних ушкоджень.

Щодо того, що в заяві про вчинення злочину, потерпіла ОСОБА_12 вказала, що отримала удар по лівій руці, то під час допиту в суді потерпіла вказала, що сінець від удару обвинуваченої, в неї був на правій руці, що збігається з актом СМЕ та результатами експертизи, якими зафіксовано синець на правій руці потерпілої ОСОБА_11 .

Щодо доводів сторони захисту, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 були необхідною обороною суд вважає їх неспроможними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Так, про наявність у потерпілої ОСОБА_12 під час інциденту виделки, якою вона начебто наносила тілесні ушкодження обвинуваченій ОСОБА_3 , свідчать лише покази обвинуваченої, проте вказані доводи сторони захисту спростовані потерпілою під час її длпиту. Відеозапис від 07.07.2020 також не містить відомості, щодо нанесення потерпілою обвинуваченій будь яких тілесних ушкоджень. Твердження адвоката обвинуваченої, про те, що невдовзі із столу, де сиділа потерпіла, був прибраний посуд, не підтверджують використання потерпілою виделки з метою нанесення обвинуваченій ударів.

Крім того, постанова Приморського районного суду м. Одеси від 11.11.2020 про закриття адміністративного провадження стосовно ОСОБА_6 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КПК України у зв?язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного правопорушення не містить відомостей, щодо використання потерпілою ОСОБА_6 виделки під час здійснення хуліганських дій 07.07.2020.

Крім того, доводи строни захисту щодо отримання потерпілою тілесних ушкоджень в районі паху від зіткнення зі столом не відповідають обставинам, які вбачаються із відеозапису від 07.07.2020, відповідно до якого, потерпіла своєю рукою відсунула стілець в сторону та пройшла повз стіл, не маючи з ним дотику.

Щодо доводів сторони захисту про визнання низки доказів недопустимими у звязку з тим, що заява потерпілої про вчинення кримінального правопорушення, витяг з ЄРДР не містять відомостей про дату вчинення кримінального правопорушення, а первинний обвинувальний акт містив не відірну дату подій, які інкриміновані обвинуваченій ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

Особливі вимоги до написання зави про вчинене кримінальне правопорушення, не передбачені законодавством. Але, не дивлячись на це, в ній важливо описати всі відомі факти і обґрунтувати наявність ознак злочину (так як на її підставі і відомостях, що в ній зазначені, буде вноситися інформація про злочин і до Реєстру).

Відповідно до ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Тобто в вищезазначених статтях КПК України йдеться мова про внесення до ЄРДР саме таких відомостей, які містять дані про кримінальне правопорушення.

Частина п`ята ст.214 КПК України конкретизує зміст таких відомостей, вказуючи, що вони обов`язково повинні містити, зокрема: короткий зміст обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником, виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення, тощо.

Аналізуючи відомості, зазначені в заяві потерпілої від 08.07.2020 про вчинене потерпілою ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, судом встановлено, що заява містить короткий зміст кримінального правопорушення, попередню кваліфікацію, тощо, що була законною підставою для внесення відомостей, зазначених в заяві до ЄРДР.

З урахуванням викладеного, клопотання сторони захисту про визнання неналежними та допустимими доказами: витяг з ЄРДР та заяву потерпілої ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.

Крім того, не підлягають задоволенню вимоги сторони захисту про визнання неналежним та не допустимим доказом: запит дізнавача від 09.07.2020 та постанови дізнавача від 15.07.2020. Так, відповідно до сталої практики та постанови Верховного Суду України від 13.06.2023 у справі №520/2703/17 вбачається, що процесуальні рішення у форми постанови, доручення, ухвалені під час досудового розслідування, а також судові рішення, витяги з ЄРДР, змагальні документи (запити, клопотання, заяви, скарги тощо) не є доказами в розумінні ст. 84 КПК України та не можуть оцінюватися крізь призму їх допустимості.

Крім того, клопотання про визнання протоколу огляду предмету від 15.07.2020 та речового доказу відеозапису, розташованого на ДВД диску недопустимими доказами,- не підлягають задоволенню. Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження вбачається, що 07.07.2020 на території готелю «Аркадія», розташованого по вул. Генуезська, 24 в м. Одесі стався конфлікт між обвинуваченою ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_6 внаслідок чого потерпіла отримала легкі тілесні ушкодження. В ході досудового розслідування адміністрацією готелю «Аркадія», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Генуезська, 24 органу досудового розслідування видано речовий доказ, а саме ДВД - диск з відеозаписами під назвою: Камера3_Arkadia__3_Arkadia_3_20200707125629_20200707130018_721692, про що внесено відомості до протоколу огляду предмету від 15.07.2020 та винесено постанову про визнання речовим доказом.

Таким чином, стороною захисту не обґрунтовано, яке саме фундаментальне право чи свобода обвинуваченої ОСОБА_3 були порушенні, в чому саме полягає істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлювала недопустимість зазначених у клопотанні доказів.

Крім того, клопотання про визнання недопустимим доказом висновку експерта № 1694 від 24.07.2020 у зв?язку з тим, що: 1) він містить єдинтичні висновки відповідно до акту СМД № 1585); 2) при проведенні експертизи особа була ідентифікована лише за пенсіним посвідченням; 3)потерпіла не була ознайомлена з постановою про призначення експертизи не підлягає задоволенню. По перше, норми кримінального закону не передбачають зазначення експертом при проведенні експертизи протирічних відомостей від висновків, зазначених в акті СМД, по друге, висновок експерта не містить відомостей щодо документу, яка посвідчує особу, експертом зазначені усі анкетні дані потерпілої ОСОБА_6 , у тому числі номер пенсійного посвідчення, що не свідчить про неналежне пересвідчення особи експертом; по третє ст. 332 КПК України не містить вимог, щодо обов`язковості ознайомлення потерпілої з постановою про призначення експертизи, крім того, потерпіла ОСОБА_6 , а ні в ході досудового розслідування, а ні під час судового розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 не свідчила щодо порушення її прав з цього приводу або наявності інших спірних питань при проведенні експертизи. В судовому засіданні потерпіла підтримала доводи, зазначені у висновку експерта № 1694.

Що стосується висновку експерта №1585, суд вказує на те, що він свідчить лише про наявність у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень і не може бути доказом винуватості ОСОБА_3 в заподіянні цих ушкоджень.

Аналізуючи викладене, вбачається, що на протязі судового розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, обвинувачена, усвідомлюючи свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення та з метою затягування розгляду обвинувального акту в «розумні строки», обрала форму захисту у виді невизнання своєї вини за вчинення кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії проступків .

Судом з метою захисту прав сторін кримінального провадження здійснені усі кримінально процесуальні дії для встановлення істини у справі, у тому числі: допитано обвинувачену, потерпілу, дослідженні письмові докази.

Проте, жодний досліджуваний доказ не свідчить про невинуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що провина обвинуваченої у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання її винною.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне легке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує те, що вона задовільно характеризується, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, яка раніше не судима, відсутність обставин, що пом`якшують та обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, - не встановлено.

Крім того, суд приймає до уваги той факт, що із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України - 07.07.2020.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України, особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Таким чином, у цьому кримінальному проваджені застосуванню підлягають саме положення ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України у чинній редакції, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, відноситься до категорії кримінальні проступки.

Статтею 49 КК України регламентовано, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Судом встановлено, що на момент розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України з моменту вчинення кримінального правопорушення (07.07.2020) минуло більше двох років.

Отже, станом на момент ухвалення даного вироку строк давності за ч. 1 ст. 125 КК України, сплив.

Підстави для зупинення або переривання строків давності, передбачені ч.ч.2, 3 ст.49 КК України, відсутні.

Питання про речові докази вирішуються судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати,- відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 368-371, 373, 374, 376, 392, 393, 394, ч. 15, ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та звільнити її від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався.

Речові докази: ДВД диск з відеозаписом від 07.07.2020,- зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі через Приморський районний суд м. Одеси в Одеський апеляційний суд апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, потерпілому, обвинуваченому.

Головуючий суддя: ОСОБА_13