Вирок № 123659216, 11.12.2024, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3164/19

(1-кп/199/98/24)

В И Р О К

іменем України

11 грудня 2024 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючий - суддя ОСОБА_1

За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019040000000262, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянки України, з вищою освітою, працюючої менеджером з адміністративної діяльності ФОП ОСОБА_7 , незаміжньої, раніше не судимої, зареєстрованої та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , керуючись корисливим умислом, вступили у попередню змову, вирішивши займатись сутенерством групою осіб, тобто вчиняти дії із забезпечення заняття проституцією іншими особами, розробивши при цьому план, що полягав в оренді приміщення, для використання у незаконній підприємницькій діяльності завуальованої під надання послуг масажу, тобто створенні місця розпусти, підшуканні персоналу, підшуканні осіб жіночної статі, у тому числі неповнолітніх, що мали б намір надавати послуги сексуального характеру за грошову винагороду (заняття проституцією), після чого особисто здійснювати дії із забезпечення заняття проституцією іншою особою.

ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , розуміючи, що їхніх зусиль буде недостатньо для реалізації свого злочинного плану, на початку січня 2018 року, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, залучили до вчинення злочинів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доручивши останній роль ведення бухгалтерії незаконної підприємницької діяльності, та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , доручивши останній ведення адміністративних функцій у незаконній підприємницькій діяльності, таким чином вступили з ними у попередню змову.

ОСОБА_10 , на виконання своєї ролі, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 у березні 2018 року (більш точну дату та час встановити не надалось можливим) орендувала нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

Після чого ОСОБА_8 надав ОСОБА_9 невстановлену у ході досудового розслідування суму грошових коштів, за допомогою яких у вищевказаному приміщенні було обладнано масажний салон з назвою «Soft touch», в якому планували організувати надання сексуальних послуг у вигляді еротичного масажу, який полягав у маніпуляції зі статевими органами клієнтів та подальше їх доведення до еякуляції.

На виконання своєї ролі у злочинному плані ОСОБА_10 , діючи умисно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , здійснюючи дії, спрямовані на створення та утримання місця розпусти, у невстановлений досудовим розслідуванням час, спеціально підготувала та обладнала вищевказаний салон для забезпечення умов надання в ньому сексуальних послуг, а саме: придбала постільну білизну, засоби гігієни, ароматичні масла. Після чого ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , діючи умисно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, використовуючи номери телефонів НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , організували розміщення в мережі Інтернет на сайті «ukrgo.com» оголошення з пропозицією надання сексуальних послуг у вигляді еротичного масажу у вищевказаному салоні.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання наживи в результаті створення та утримання місця для розпусти, ОСОБА_10 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , у період з січня 2018 року до травня 2018 року підшукала осіб жіночої статі: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та неповнолітню ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_13 яким співучасники злочину запропонували поліпшити їх матеріальне становище шляхом надання сексуальних послуг за грошову винагороду. Із зазначеними дівчатами ОСОБА_10 разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 домовились про те, що вартість однієї години сексуальних послуг - еротичного масажу з клієнтом буде становити від 400 гривень, із яких вони будуть отримувати 160 гривень. При цьому ОСОБА_10 та співучасники злочину, окрім ОСОБА_5 , достовірно розуміли що ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_14 є неповнолітньою.

У подальшому зазначені особи, погодившись із запропонованими їм умовами, в період часу з березня 2018 до 15 травня 2018 року надавали сексуальні послуги у вигляді еротичного масажу «сурогатний» статевий зв`язок» ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та іншим невстановленим особам чоловічої статі в масажному салоні «Soft touch» за адресою: м. Дніпро, провулок Любарського, будинок 8.

У вищевказаний період часу ОСОБА_5 , діючи умисно з метою отримання наживи, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 утримувала місце розпусти за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: вела фінансовий облік та звітність незаконної діяльності з надання сексуальних послуг, вела облік та сплачувала орендну плату та комунальні послуги у вищевказаному місці розпусти, вела облік видачі заробітної плати особам, що надавали послуги сексуального характеру, контролювала вихід повій на роботу та видачу останнім заробітної плати.

Окрім цього, у січні 2018 року (більш точну дату та час досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим) ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , діючи у співучасті, з метою реалізації свого злочинного умислу, який полягав у забезпеченні заняття проституцією іншими особами (сутенерство) щодо кількох осіб, щодо неповнолітньої (про вік якої не була поінформована ОСОБА_5 ), під час спільної зустрічі в офісному приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , розробили план злочинних дій та розподілили обов`язки із забезпечення діяльності масажного салону «Soft touch» за адресою: АДРЕСА_2 , де планували організацію надання сексуальних послуг. Відповідно до розподілених обов`язків, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виконували відведені їм ролі керівників місця розпусти та забезпечували фінансування його діяльності, контролювали діяльність адміністратора та осіб, що надають сексуальні послуги, проводили співбесіди із особами, які приймались на роботу, гарантували безпеку діяльності масажного салону, здійснювали орендну плату за використання приміщення. Згідно зі своєю роллю, ОСОБА_10 виконувала обов`язки з адміністрування місця розпусти, здійснювала пошук клієнтів та посередництво з особами жіночої статі для вступу з ними у «сурогатний» статевий зв`язок, у тому числі розміщувала оголошення в мережі Інтернет з пропозицією надання сексуальних послуг, вела фінансову звітність незаконної діяльності з надання сексуальних послуг, забезпечувала осіб засобами гігієни, видавала заробітну плату, контролювала вихід вищевказаних осіб на роботу. Співучасник злочину, ОСОБА_5 , виконувала функцію фінансового контролю місця розпусти, отримувала від адміністратора звіти про кількість клієнтів та отримані від надання сексуальних послуг доходи, про що в свою чергу звітувала керівникам, розміщувала оголошення в мережі Інтернет з пропозицією надання сексуальних послуг.

Погодивши розподілення обов`язків між співучасниками злочину, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний умисел, організували розміщення в мережі Інтернет оголошення з пропозицією надання сексуальних послуг та наявність вакансій на високооплачувану роботу, зазначивши телефонні номери: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

У січні 2018 року в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дізнавшись про наявність вакансій масажисток у масажному салоні, з`явилась за запрошенням на співбесіду в офісне приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_10 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заняття сутенерством із залученням декількох осіб, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, в січні 2018 (більш точну дату та час встановити не надалось можливим) під час спілкування запропонувала ОСОБА_11 працевлаштування її як масажистки з метою отримання грошової винагороди.

Під час зазначеної співбесіди ОСОБА_10 разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ознайомили ОСОБА_11 з умовами праці, які полягали у наданні сексуальних послуг у вигляді еротичного масажу особам чоловічої статі за грошову винагороду в сумі 400 гривень, із яких 160 гривень прибутку повинна була отримувати ОСОБА_11 , а решту повинні були отримувати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 .

Ознайомившись із запропонованими умовами, ОСОБА_11 надала свою згоду на надання сексуальних послуг та в подальшому, в період часу з 07 березня 2018 року до середини квітня 2018 року (більш точну дату та час встановити не надалось можливим), за адресою: АДРЕСА_2 , надавала сексуальні послуги у вигляді еротичного масажу невстановленим особам чоловічої статі за винагороду.

У лютому 2018 року в невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_10 на сторінці соціальної мережі «В контакте», побачивши анкету про працевлаштування масажисткою раніше не знайомої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, відповідно до відведеної їй ролі, за допомогою мобільного зв`язку запропонувала останній працевлаштування масажисткою та запросила на співбесіду до офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_4 .

Під час співбесіди, що мала місце у лютому 2018 (більш точну дату та час встановити не надалось можливим), за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, ознайомили ОСОБА_12 з умовами праці, які полягали у наданні сексуальних послуг у вигляді еротичного масажу особам чоловічої статі за грошову винагороду в сумі 400 гривень, із яких 160 гривень прибутку від надання сексуальних послуг повинна була отримувати ОСОБА_12 , а решту повинні були отримувати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 .

Ознайомившись із запропонованими умовами, ОСОБА_12 надала свою згоду на надання сексуальних послуг та в подальшому в період часу з 07 березня 2018 року до середини квітня 2018 року (більш точну дату та час встановити не надалось можливим) за адресою: АДРЕСА_2 , надавала сексуальні послуги у вигляді еротичного масажу невстановленим особам чоловічої статі за винагороду.

На початку лютого 2018 року в невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_10 на сайті «ОLХ», побачивши анкету про працевлаштування раніше не знайомої неповнолітньої ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, відповідно до відведеної їй ролі, за допомогою мобільного зв`язку запропонувала останній працевлаштування масажисткою та запросила на співбесіду до приміщення кафе «Ра-si-gu» за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 90.

Під час співбесіди, що мала місце у лютому 2018 (більш точну дату та час встановити не надалось можливим), за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 90, у приміщенні кафе «Ра-si-gu» ОСОБА_10 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , заздалегідь будучи обізнаною про вік ОСОБА_19 (про який не була проінформована ОСОБА_5 ), ознайомила її з умовами праці, які полягали у наданні сексуальних послуг у вигляді еротичного масажу особам чоловічої статі за грошову винагороду в сумі 400 гривень, із яких 160 гривень прибутку від надання сексуальних послуг повинна була отримувати ОСОБА_12 , а решту повинні були отримувати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 .

Ознайомившись із запропонованими умовами, неповнолітня ОСОБА_19 надала свою згоду на надання сексуальних послуг та в подальшому впродовж 1 березня 2018 року за адресою: АДРЕСА_2 , надавала сексуальні послуги у вигляді еротичного масажу невстановленим особам чоловічої статі за винагороду.

У середині березня 2018 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за допомогою мобільного зв`язку ОСОБА_10 запропонувала раніше незнайомій ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , працевлаштування масажисткою з метою отримання грошової винагороди та запросила на співбесіду до приміщення масажного салону за адресою: м. Дніпро, провулок Любарського, 8.

Під час співбесіди, що мала місце в середині березня 2018 (більш точну дату та час встановити не надалось можливим), за адресою: м. Дніпро, провулок Любарського, 8, ОСОБА_10 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , ознайомила ОСОБА_13 з умовами праці, які полягали у наданні сексуальних послуг у вигляді еротичного масажу особам чоловічої статі за грошову винагороду в сумі 400 гривень, із яких 160 гривень прибутку від надання сексуальних послуг - повинна була отримувати ОСОБА_13 , а решту повинні були отримувати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 .

Ознайомившись із запропонованими умовами, ОСОБА_13 надала свою згоду на надання сексуальних послуг та в подальшому в період часу з середини березня 2018 року до 15 травня 2018 року за адресою: АДРЕСА_2 , надавала сексуальні послуги у вигляді еротичного масажу ОСОБА_20 та іншим невстановленим особам чоловічої статі за винагороду.

В березні 2018 року, в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , дізнавшись через оголошення в мережі Інтернет про наявність вакансій масажисток, з`явилась за запрошенням на співбесіду в масажний салон за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , ознайомили ОСОБА_14 з умовами праці, які полягали у наданні сексуальних послуг у вигляді еротичного масажу особам чоловічої статі за грошову винагороду, домовившись надати останній окреме приміщення у масажному салоні за адресою: АДРЕСА_2 , за умови сплати останньою 7000 гривень за надання сексуальних послуг, які співучасники злочину планували в подальшому розподілити між собою. При цьому ОСОБА_10 та ОСОБА_9 гарантували ОСОБА_14 безпеку діяльності масажного салону та невтручання правоохоронних органів в його діяльність, та зобов`язались забезпечувати останній пошук клієнтів.

Ознайомившись із запропонованими умовами, ОСОБА_14 надала свою згоду на надання сексуальних послуг та в подальшому в період часу з березня 2018 року до 15 травня 2018 року за адресою: АДРЕСА_2 , надавала сексуальні послуги у вигляді еротичного масажу ОСОБА_21 та іншим невстановленим особам чоловічої статі за винагороду, сплачуючи при цьому 7000 грн. щомісячно співучасникам злочину ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 .

На початку березня 2018 року в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_10 на сайті «Work.ua», побачивши анкету про працевлаштування масажисткою раніше не знайомої ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, відповідно до відведеної їй ролі, за допомогою мобільного зв`язку запропонувала останній працевлаштування масажисткою та запросила на співбесіду до приміщення масажного салону за адресою: м. Дніпро, провулок Любарського, 8.

Під час співбесіди, що мала місце на початку березня 2018 (більш точну дату та час встановити не надалось можливим), за адресою: м. Дніпро, провулок Любарського, 8, ОСОБА_10 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , ознайомила ОСОБА_15 з умовами праці, які полягали у наданні сексуальних послуг у вигляді еротичного масажу особам чоловічої статі за грошову винагороду в сумі 400 гривень, із яких 160 гривень прибутку від надання сексуальних послуг повинна була отримувати ОСОБА_15 , а решту повинні були отримувати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 .

Ознайомившись із запропонованими умовами, ОСОБА_15 надала свою згоду на надання сексуальних послуг та в подальшому впродовж одного дня на початку березня 2018 року (більш точну дату та час встановити не надалось можливим) за адресою: АДРЕСА_2 , надавала сексуальні послуги у вигляді еротичного масажу невстановленим особам чоловічої статі за винагороду.

На початку квітня 2018 року (більш точну дату та час встановити не надалось можливим), ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , дізнавшись через оголошення в мережі Інтернет про наявність вакансій масажисток, з`явилась за запрошенням на співбесіду в масажний салон за адресою: м. Дніпро, провулок Любарського, будинок 8.

Під час співбесіди, що мала місце на початку квітня 2018 (більш точну дату та час встановити не надалось можливим), за адресою: м. Дніпро, провулок Любарського, 8, ОСОБА_10 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , ознайомила ОСОБА_17 з умовами праці, які полягали у наданні сексуальних послуг у вигляді еротичного масажу особам чоловічої статі за грошову винагороду в сумі 400 гривень, із яких 160 гривень прибутку від надання сексуальних послуг повинна була отримувати ОСОБА_17 , а решту повинні були отримувати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 .

Ознайомившись із запропонованими умовами, ОСОБА_17 надала свою згоду на надання сексуальних послуг та в подальшому в період часу з 09 квітня 2018 року до 15 травня 2018 року за адресою: АДРЕСА_2 , надавала сексуальні послуги у вигляді еротичного масажу невстановленим особам чоловічої статі за винагороду.

На початку травня 2018 року (більш точну дату та час встановити не надалось можливим), ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , дізнавшись через оголошення в мережі Інтернет про наявність вакансій масажисток, домовившись про зустріч за допомогою зазначеного в оголошенні номеру телефону НОМЕР_4 , з`явилась за запрошенням на співбесіду в масажний салон за адресою: м. Дніпро, провулок Любарського, будинок 8.

Під час співбесіди, що мала місце на початку квітня 2018 (більш точну дату та час встановити не надалось можливим), за адресою: м. Дніпро, провулок Любарського, 8, ОСОБА_10 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , ознайомила ОСОБА_18 з умовами праці, які полягали у наданні сексуальних послуг у вигляді еротичного масажу особам чоловічої статі за грошову винагороду в сумі 400 гривень, із яких 160 гривень прибутку від надання сексуальних послуг повинна була отримувати ОСОБА_18 , а решту повинні були отримувати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 .

Ознайомившись із запропонованими умовами, ОСОБА_18 надала свою згоду на надання сексуальних послуг та в подальшому в період часу з початку травня 2018 року до 15 травня 2018 року за адресою: АДРЕСА_2 , надавала сексуальні послуги у вигляді еротичного масажу невстановленим особам чоловічої статі за винагороду.

На початку 12 травня 2018 року ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , дізнавшись через оголошення в мережі Інтернет про наявність вакансій масажисток, домовившись про зустріч за допомогою зазначеного в оголошенні номеру телефону НОМЕР_2 , з`явилась приблизно о 17.00 годині за запрошенням на співбесіду до 7-ї башти торгівельного центру «Вавілон», за адресою: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 2.

Під час співбесіди, ОСОБА_10 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , ознайомила ОСОБА_16 з умовами праці, які полягали у наданні сексуальних послуг у вигляді еротичного масажу особам чоловічої статі за грошову винагороду в сумі 400 гривень, із яких 160 гривень прибутку від надання сексуальних послуг повинна була отримувати ОСОБА_16 , а решту повинні були отримувати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 .

Ознайомившись із запропонованими умовами, ОСОБА_16 , надала свою згоду на надання сексуальних послуг та в подальшому в період часу з 14 до 15 травня 2018 року за адресою: АДРЕСА_2 , надавала сексуальні послуги у вигляді еротичного масажу невстановленим особам чоловічої статі за винагороду.

ОСОБА_5 , будучи сутенером, діючи за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , здійснювала дії з забезпечення заняття проституцією ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та неповнолітньої ОСОБА_19 , а саме: у період часу з 01 березня 2018 року до 15 травня 2018 року вела фінансовий облік та звітність незаконної діяльності з надання сексуальних послуг, отримувала від адміністратора ОСОБА_10 звіти про кількість клієнтів та отриманих від надання сексуальних послуг доходів, контролювала вихід повій на роботу та видачу останнім заробітної плати, розміщувала оголошення в мережі Інтернет з пропозицією надання сексуальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 , та звітувала керівникам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про діяльність вищевказаного місця розпусти.

Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила свою до вчинення зазначених кримінальних правопорушень та показала, що працювала помічником в офісі Златопольських з квітня 2012 року. Офіс знаходився на пр. Д. Яворницького, 98/10. В її обов`язки входив прийом відвідувачів, приготування чаю та кави, ведення документообігу, оплата орендних та комунальних платежів, забезпечення життєдіяльності офісу. В кінці жовтня 2017 року на їх поверсі орендував приміщення ОСОБА_22 для ведення якоїсь комерційної діяльності, спілкувався безпосередньо з ОСОБА_23 . В кінці березня 2018 року до неї звернувся ОСОБА_8 з проханням вирішити конфліктне питання з орендодавцем ОСОБА_24 та ОСОБА_25 та допомогти вести прибутки та витрати по одному з його видів діяльності. 01 березня 2018 року ОСОБА_9 та ОСОБА_26 відкрили масажний салон за адресою вул. Любарського, 8. Як вони пояснювали, це звичайний масажний салон, без незаконної діяльності. Всією внутрішньою діяльністю займалася ОСОБА_27 . Златопольський сказав, що він дав їм на це гроші та поручився перед орендодавцем ОСОБА_24 , а через місяць роботи вона зателефонувала та повідомила, що комунальні послуги та оренда не оплачуються, тому він попросив її допомогти їм вести прибутки-витрати та домовитися з ОСОБА_24 про оплату комунальних послуг. Вона погодилася з умовою, що свого робочого місця полишати не буде і за це ОСОБА_28 буде доплачувати 1000 грн. на місяць, які вона так жодного разу не отримала. Після цього ОСОБА_28 скинув їй папірці з чорновими записами ОСОБА_29 за місяць роботи, щоб вона звела загальну суму прибутку, яка фактично мала знаходитися у ОСОБА_29 на руках для погашення боргів, дав їй номер ОСОБА_29 та сказав, що попередив останню, що тепер та має скидувати їй звіт про роботу та повідомляти покази лічильників та суми комунальних та орендних платежів. Вона мала проконтролювати правильність заповнення звітів та комунікувати з ОСОБА_24 , щоб питань з орендою не виникало. Фізично вона в масажний салон не приїздила та у внутрішні справи не втручалася. Була в салоні один раз з Златопольським, щоб дізнатися суму заборгованості по комунальним платежам. Далі стойки реєстрації не заходила, в кабінетах не була, на масажах присутньою не була. Після приїзду домовилася з ОСОБА_30 , що та направлятиме гроші на погашення боргів їй на карту, зв`язалася з орендодавцем та дізналася, що на той момент за березень заборгованість за комунальні платежі була 4750 грн. та близько 15-20 тисяч за оренду. Вона попросила ОСОБА_24 відстрочити оплату до 10 числа, щоб ОСОБА_28 та ОСОБА_27 змогли зібрати суму. Всього за квітень-травень 2018 року вона скинула на оплати близько 13 500 грн., при цьому в Приват24 платила ОСОБА_24 безпосередньо за комунальні платежі, про що в неї були квитанції, 600 грн. дала ОСОБА_28 на флаєра, решта пішла на погашення оренди. ОСОБА_31 скидувала звіт, в якому було ім`я масажистки, сума масажу, чайові за додаткові послуги, заробітна плата її та масажистки та супутні витрати на хімію і т.п. Коли звела підсумки за перший місяць роботи виявила, що тоді директором там був друг ОСОБА_32 та салон спрацював у мінус 27 тисяч грн. Другий місяць це було мінус 3 тисячі. ОСОБА_28 це не подобалося, він підозрював ОСОБА_33 у крадіжці, на цьому ґрунті в них виникали конфлікти. За час роботи салону ОСОБА_27 телефонувала з питаннями з розряду «зламався телефон, зникла вода, подати об`яву про прийом масажистки з її номером телефону», в той час в неї виникла проблема з сайтом пошуку роботи, оскільки її заблокували через те, що при дзвінках за номером ОСОБА_34 пропонували нелегальні послуги, вона їй про це повідомила, на що о тримала відповідь, що в них все законно, влазити в це вона не стала. 15 травня 2018 року за місцем її мешкання працівниками УБТЛ був проведений обшук. З ухвали вона дізналася, що це був не просто масажний салон і там надавалися послуги інтимного характеру. Під час обшуку нічого не знайшли, вилучили її особистий планшет та телефон. Протокол їй не давали, повезли в управління, де четверо працівників без адвоката та без роз`яснення права на захист допитували, погрожували в`язницею, щоб вона підписала документи, які вони їй давали, вона була в шоці, розплакалася та підписала все, що вони дали. Два місяці її ніхто не чіпав і 17 липня її біля офісу зустрів слідчий ОСОБА_35 . Був обшук в офісі, нічого не знайшли, вилучили комп`ютер ОСОБА_36 та якісь копії документів, протокол надали. До того часу ОСОБА_25 всі свої речі вже вивіз і коли вона зателефонувала останньому та сказала, що в них обшук, той сказав, що це помилка, він розбирається і в нього все під контролем. 24 липня ОСОБА_25 перестав відповідати на дзвінки, на зв`язок не виходив. Обіцяну 1000 грн. вона жодного разу не отримала, прибутку від салону не отримувала, окрім цього під поручительство ОСОБА_37 взяв у неї в борг 550 доларів, які до цього часу не повернув. На той момент вона офіційно працевлаштована не була, оскільки ФОП, де вона була працевлаштована, закрили, і це питання вирішувалося. Розміщення реклами з еротичного масажу вона не займалася, розмістила одне оголошення з приводу найму масажисток, в якому вказувала номер ОСОБА_29 , що та дівчатам розповідала та як їх наймала це вже ОСОБА_29 питання. Посередництвом між дівчатами та ОСОБА_8 чи ОСОБА_25 не займалася. Одного разу приїздила ОСОБА_27 з дівчинкою до ОСОБА_25 , але що вони там робили, не її справа. Окрім ОСОБА_29 ні з ким із дівчат не спілкувалася, ніяких оглядин не влаштовувала. У ОСОБА_28 була знижка 50 %, він їздив на масаж і вона казала, щоб він не ходив у салон у збиток касі, оскільки бачила у звіті дивні суми. Записи ОСОБА_27 скидувала у Вайбері, а вона забивала відомості у таблицю exel. Переписку з описом запитів клієнтів інтимного характеру прояснює тим, що це було просто обговорення клієнтів, які телефонують та просять такі послуги, це не означає, що вони такі послуги надавали. Фото дівчат, які скидувала ОСОБА_27 , не вважає інтимними, це були просто фото дівчат, яких та взяла на роботу. Де ОСОБА_27 брала ці фото, їй не відомо. Чому саме такі фото, теж не знає. На той момент не знала, що там надаються такі послуги, тому нічого такого в цьому не бачила. Поняття еротичного масажу в неї на той момент було тільки в тому, що дівчата робили масаж в коротких халатах. Що саме під цим малося на увазі, не знала та не цікавилася, це не її справа. В назви масажів не вчитувалася, це її не цікавило. Були пропозиції від ОСОБА_29 прибрати ОСОБА_25 , оскільки той не виконував свої зобов`язання. Це питання не могло вирішуватися без дозволу ОСОБА_36 , оскільки той давав гроші. Її функція була лише в тому, щоб забезпечити вчасну оплату комунальних та орендних платежів. Фактично вона вела облік прибутку-витрат, комунальні та орендні платежі, допомагала з питань типу виклику майстра, у внутрішні питання не влазила. Спілкування з ОСОБА_30 не зводилося до роботи, іноді телефонувала з особистих питань, жалілася, ділилася особистим, просто по-людськи. Працівниць салону та кандидаток не обговорювали, іноді могла сказати, що найняла нову дівчину, але це все. Перспективи розвитку салону не обговорювали. Переписка, яка надана прокурор вирвана, з контексту. На досліджених судом записах телефонних розмов дійсно її голос. ОСОБА_38 мав робити 24/7. Слово «релакс» сприймала просто як розслаблення, що таке «подвійний релакс» її не цікавило. В листки, які їй скидала ОСОБА_27 , не вчитувалася, могла навіть не відкривати.

Попри заперечення обвинуваченою своєї вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, винуватість ОСОБА_5 повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Свідок ОСОБА_8 показав суду, що обвинувачена ОСОБА_5 є його колишнім секретарем. Станом на 2018 рік вона займалася документами. Він має онука, якому на той момент було 23 роки. Той прийшов до нього та повідомив, що з другом ОСОБА_9 хочуть організувати бізнес, але їм потрібне приміщення, рахунок в банку та знайомство з жінкою, в якої у власності приміщення на ж/м Сонячний. Сказав, що хочуть організувати косметологічний кабінет чи щось подібне. Він познайомив онука з власницею приміщення, поручився за останнього. Також виділив їм місце в його офісі, поки ті все будуть організовувати. Через деякий час до нього приїхали німці, з якими він працював. У одного з них боліла спина і він запропонував останньому масаж в кабінеті онука. Коли приїхали туди, ОСОБА_39 швидко все організувала і після масажу німець сказав, що полегшало. Знає, що німцю робили лише класичний масаж. Через деякий час зателефонувала власниця приміщення ОСОБА_24 та повідомила, що за три місяці ще не було жодної оплати, він пообіцяв розібратися та викликав до себе онука разом з ОСОБА_25 . Він попросив ОСОБА_5 , щоб та контролювала, як онук з ОСОБА_25 возять гроші, а тим дав команду звітувати перед нею з приводу оплат. Він не знав, які саме послуги надавалися в салоні і про це дізнався лише після виникнення проблем з поліцією. Зазначає, що ОСОБА_5 допомагала усім, хто про щось просив, але ніяких розрахунків не робила, кошти не збирала, звіти не робила.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що познайомився з обвинуваченою ОСОБА_5 в офісі на пр. Д.Яворницького, але коли саме сказати не може. Після цього на початку весни 2018 року сталася «авантюра» з масажним салоном. Знає, що там ще був замішаний ОСОБА_8 , ОСОБА_39 , прізвище якої не пам`ятає, ну і він. ОСОБА_39 займалася персоналом та адмініструванням, безпосередньо у закладі, він робив побутові речі, відвезти гроші за оренду, щось відвезти, привезти, ОСОБА_5 займалася бухгалтерією. Чим саме займався ОСОБА_8 , сказати не може. В салоні надавали послуги сексуального масажу, в який входив масаж та сексуальна стимуляція, особа доводилася до оргазму. Керівником був ОСОБА_8 , пошуком робітників, клієнтів та контролем робочого процесу займалася ОСОБА_39 . Можливо, обвинувачена допомагала в цьому. Дар`я та ОСОБА_5 розміщували об`яви. Співбесіди проводила ОСОБА_39 , в деяких випадках ОСОБА_8 . Скільки платили, точно не знає, він особисто ніяких оплат не проводив. Оплату комунальних послуг проводив він: забирав кошти в офісі на пр. Д.Яворницького у ОСОБА_5 чи ОСОБА_8 та відвозив їх власниці приміщення. Як розподілялися кошти з послуг не знає, цим займалася ОСОБА_39 . Пізніше дізнався, що в салоні була працевлаштована одна неповнолітня дівчина. Хто саме брав її на роботу не знає. Які конкретно послуги надавалися у салоні, точно не знає. Він був працевлаштований в іншому місці, а тут допомагав на прохання ОСОБА_8 . У ОСОБА_5 в офісі було окреме приміщення, окремий комп`ютер. Які саме функції вона виконувала він напевне не знає, але знає, що це пов`язано з коштами. Одного разу в її кабінеті він забирав кошти. Особисто не бачив, щоб ОСОБА_5 готувала оголошення, це він знає зі слів ОСОБА_34 . Чи була ОСОБА_5 присутня при співбесідах з робітницями, не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_40 показала, що з ОСОБА_5 працювала секретарем у ОСОБА_41 , і у в нього в офісі вона і познайомилася з останньою з метою обговорення створення масажного салону. Масажний салон називався «Софт тач», знаходився на лівому березі за ТЦ «Вавилон». Надавалися послуги класичного та еротичного масажу. Останній полягав у доведенні чоловіків за допомогою рук та тіла до оргазму. Там вона працювала адміністратором, не офіційно, приймала дзвінки. Керували всім ОСОБА_42 , ОСОБА_43 та обвинувачена ОСОБА_44 . Златопольський надав стартовий капітал, ОСОБА_28 займався закупівлями, технічними та організаційними питаннями, співбесідами з дівчатами, ОСОБА_45 займалася звітністю по роботі салону. Вона скидувала останній бланки з сумами, а та підбивала підсумки та займалася бухгалтерією, допомагала з назвами масажних програм, роздруківкою тощо. Були такі дівчата, що приходили та йшли, стабільно працювало 3-4 дівчини. Дівчата виконували роботу та займалися підтриманням порядку в кабінетах. ОСОБА_46 дівчат займалася вона та ОСОБА_28 , інколи ОСОБА_8 , шукали через Інтернет, об`яви та знайомих. ОСОБА_45 займалася викладанням об`яв. Робочий час та оплату послуг контролювала вона, звітність отримувала ОСОБА_45 . Послуги на той час коштували 400-600 грн., близько 30-40 % отримували дівчата. Була одна неповнолітня, прізвище не пам`ятає, звати ОСОБА_47 , представилася ОСОБА_48 . Про те, що дівчина неповнолітня, знали ОСОБА_8 та ОСОБА_45 . ОСОБА_28 на той час в ці справи не втручався. Повноліття мало бути за кілька місяців, відповідальність за неї на себе взяв Златопольський. Всі дівчата приносили копії паспорту, які передавалися ОСОБА_45 та ОСОБА_49 . Класичний масаж входив до будь-якої еротичної програми, окремо класичного масажу не було. ОСОБА_45 передавалися бланки, в яких було зазначено кількість клієнтів, час приходу клієнта, вартість програми, ім`я масажистки, яка виконувала програму та заробітна плата, яка йшла масажистці. ОСОБА_45 точно знала, що робиться еротичний масаж, оскільки був час, коли були деякі розбіжності зі ОСОБА_8 , тоді ОСОБА_45 щодня телефонувала та контролювала, які дівчата на зміні, скільки клієнтів, скільки коштів, які масажі виконувалися. Окрім цього вона допомагала роздруковувати назви масажів і під кожним масажем було розписано, що саме входить в масаж. Підстав обмовляти ОСОБА_45 в неї немає. Вона особисто бачила в офісі, як ОСОБА_45 з власного робочого комп`ютера подавала об`яви про прийом дівчат в салон. Абонент « ОСОБА_50 » з номером НОМЕР_5 в телефонній книзі її мобільного телефону - це ОСОБА_44 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_51 показала, що на початку березня 2018 року шукала роботу. Побачила оголошення про вакансію масажиста, зателефонувала. Сказали, щоб приходила. ОСОБА_52 не пам`ятає. Зустріла її дівчина, розпитала про навички, вона повідомила, що навичок не має, і хоче навчитися. Сказали, що досвід не обов`язковий. Не пам`ятає, щоб казали про необхідність торкатися статевих органів. Фактично роботу вона не виконувала.

Допитана судом у якості свідка ОСОБА_13 показала, що весною, точніше пригадати не може, звернулася в салон для працевлаштування масажисткою, оскільки закінчила курси, а на практику ніде не брали без досвіду. В салоні погодилися взяти її на роботу. Брала на роботу дівчина на ім`я ОСОБА_53 . Приїжджала на 10 год., працювала до 17 год. Працювало не більше 4-х дівчат за раз. До поліції викликали, забрали телефони, речі. Пропрацювала близько місяця, еротичний масаж не робила. Коли вже викликали для допиту, зрозуміла, що там бав не зовсім масажний салон і там відбувалося щось непристойне. За час роботи під час масажу торкатися статевих органів чи роздягатися не доводилося.

Свідок ОСОБА_16 показала, що у травні 2018 року шукала роботу в Інтернеті. Знайшла об`яву, зателефонувала дівчині на ім`я ОСОБА_39 , яка запросила її на співбесіду, де пояснила, що робота полягає в тому, щоб мастурбувати чоловікам до еякуляції. Адресу точно не пам`ятає, але це ніби пристройка до ТРЦ «Вавилон». Посаду називали «масажистка», пояснювала в чому полягає робота. Спочатку був класичний масаж, потім необхідно було довести чоловіка до оргазму. Послуга коштувала 500 грн., але були додаткові послуги, на які дівчата могли погоджуватися або ні. Це могли бути дві дівчинки, дотики. На пропозицію погодилася, пропрацювала один вечір і пару годин наступного дня, після цього прийшли працівники поліції з обшуком. На обшуку була присутня. На той момент в салоні було близько 5 осіб. Дар`я була присутня. Це молода жінка, з довгим світлим волоссям. Клієнти приходили за оголошенням, запускала їх до салону ОСОБА_39 . Грошова винагорода за роботу була. Усього у нею було троє клієнтів, одному з яких надавали послуги вдвох з іншою дівчиною. Класичний масаж був, але завершувалося все еякуляцією. З обвинуваченою вона особисто не знайома.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що у 2018 році за ТРЦ «Вавилон» був масажний салон, де надавалися інтимні послуги. Він зателефонував, записався, прийшов, заплатив кошти, наче 400 грн., точно не пам`ятає. Був там неодноразово, завжди у однієї дівчини - ОСОБА_54 . Працювало кілька дівчат, але він ходив до однієї. Отримував масаж, який переходив у інтим. Останній візит запам`ятався тим що під час сеансу увірвалися працівники поліції, попросили всіх залишатися на місцях, потім вивели всіх у коридор, обшукували, допитували. Під час масажу дівчина була оголена і торкалася руками його статевого органу. Скільки було дівчат точно не пам`ятає, але більше чотирьох, кімнат було близько 5-6. На момент прибуття поліції в салоні було ще двоє клієнтів.

Під час допиту в суді свідок ОСОБА_55 показав, що познайомився з жінкою, яка повідомила, що працює масажисткою, запропонувала масаж та дала візитку. Кілька разів він телефонував за номером, але адміністратор повідомила, що в тієї захворіли діти і остання відсутня. Наступного тижня зателефонував і його запросили прийти. Він прийшов, покликали цю жінку, він заплатив і та зробила йому масаж. Оплатив 400 чи 500 грн., точно не пам`ятає. Масажистку звали ОСОБА_56 , вона не робила еротичний масаж, тільки класичний. Інші види масажу йому не пропонували.

В судовому засідання свідок ОСОБА_57 показала, що приміщення за адресою АДРЕСА_2 , належить матері. На той момент здавала в оренду. Знайома із ОСОБА_8 , той зателефонував та спитав за приміщення. Він нього прийшов хлопець, з яким вона домовлялася. Здавала приміщення під масаж. Тривалість оренди не пам`ятає. В приміщення не приходила. З ОСОБА_58 спілкувався раз, з приводу перерахування орендної плати за це приміщення. Комунальні послуги сплачував той хлопець, з яким домовлялася, приносив готівку до офісу. Хлопець темний, худий. Договір був розірваний у зв`язку з тим, що орендарі виїхали без попередження, а потім її викликали для дачі пояснень по кримінальній справі.

До матеріалів кримінального провадження долучено:

- копію вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 01 квітня 2019 року (т. 10 а.с. 229-232), яким ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 302, ч. 3 ст. 303, ч. 1 ст. 70 КК України (вчинених за обставин, вказаних в обвинувальному акті щодо ОСОБА_5 ) засуджено до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- копію вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 березня 2019 року (т. 10 а.с. 237-240), яким ОСОБА_59 за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 302, ч. 3 ст. 303, ч. 1 ст. 70 КК України (вчинених за обставин, вказаних в обвинувальному акті щодо ОСОБА_5 ) засуджено до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- копію вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 21 жовтня 2019 року (т. 10 а.с. 233-236), яким ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 302, ч. 3 ст. 303, ч. 1 ст. 70 КК України (вчинених за обставин, вказаних в обвинувальному акті щодо ОСОБА_5 ) засуджено до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.

Згідно протоколу огляду від 03 квітня 2018 року (т. 1 а.с. 19-24, т. 11 а.с. 151-156), заступником начальника відділу УБЗПТЛ на виконання доручення слідчого здійснено пошук в мережі Інтернет за допомогою пошукової системи «Opera» за пошуковими параметрами «0688038616», «0950082006», «0990010424». Встановлено, що за номерами «0688038616» та « НОМЕР_1 » наявна інформація щодо працевлаштування для інтим масажу. Відповідна інформація з різних сайтів збережена та додана до протоколу.

Згідно протоколу обшуку (т. 1 а.с. 59-63, т. 11 а.с. 159-162), 15 травня 2018 року слідчим поліції на підставі ухвали слідчого судді (т. 11 а.с. 157) проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами обшуку було виявлено та вилучено мобільні телефони присутніх у приміщенні, зошити з записами, візитівки масажного салону, два файли з друкованим текстом, чорнові записи, грошові кошти та інші речі.

За протоколом огляду (т. 1 а.с. 150-185, т. 11 а.с. 164-199), оперуповноваженим УБЗПТЛ на виконання доручення слідчого проведено огляд речей, влучених під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 . Серед іншого оглянуто:

- листи формату А4 червоного кольору з цінами на послуги еротичного масажу у файлі, візитівки салону з контактними номерами 0950082006, 0688038616;

- мобільний телефон «Alkatel» з сім-карткою мобільного оператора НОМЕР_1 ;

- мобільний телефон «Alkatel» з сім-карткою мобільного оператора НОМЕР_2 ;

- мобільний телефон «Айфон», з сім-карткою мобільного оператора НОМЕР_6 , при дослідження якого було встановлено листування з різними абонентами, в якому йдеться про функціонування масажного салону, де надаються послуги еротичного масажу та безпосередньо про надання послуг сексуального характеру. Зміст листування зафіксовано у протоколі.

Постановою слідчого від 16 травня 2018 року вилучені під час вищевказаних обшуків речі визнані речовими доказами (т. 1 а.с. 201-204, т. 11 а.с. 215-218). Ухвалою слідчого судді від 16 травня 2018 року на них накладено арешт (т. 1 а.с. 210-212, т. 11 а.с. 224-226).

Вказані речові докази (за виключенням речей ОСОБА_5 , які були їй повернуті на виконання ухвали суду від 23 вересня 2021 року - т. 7 а.с. 188-193) були безпосередньо оглянуті судом в судовому засіданні.

Згідно проколу огляду (т. 1 а.с. 186-200, т. 11 а.с. 200-214), оперуповноваженим УБЗПТЛ на виконання доручення слідчого проведено огляд сайту «ukrgo.com» за логінами та паролями, встановленими під час обшуку за адресою: м. Дніпро, пров. Любарського, б. 8. Встановлено наявність котів на рахунках користувачів та активні оголошення (6 та 141 відповідно) з надання послуг сексуального характеру. Оголошення подавалися з 07 березня по 14 травня 2018 року включно, та містили контактні номери мобільних телефонів НОМЕР_1 , НОМЕР_2 . Зміст відповідних оголошень збережено та зафіксовано у протоколі. Також здійснено пошук інформації в Інтернеті за допомогою пошукової системи «Google Chrome» з параметром пошуку «0976304636» (мобільний телефон ОСОБА_5 ). Встановлено сторінку-анкету на сайті «Work.ua» з зазначенням контактної особи « ОСОБА_60 » та зазначенням її номеру телефону « НОМЕР_7 ». Серед розміщених останньою вакансій наявне оголошення з заголовком «Масажистка» та наявним гіперпосиланням, при переході за яким відкривається сторінка з оголошенням про потребу в дівчатах на посаду масажисток та зазначенням контактної особи « ОСОБА_61 » з номером телефону « НОМЕР_8 ».

Згідно протоколу обшуку (т. 2 а.с. 128-131, т. 10 а.с. 142-145), 11 липня 2018 року слідчим поліції на підставі узвали слідчого судді (т. 10 а.с. 141) проведено обшук за адресою: АДРЕСА_5 . За результатами обшуку було виявлено та вилучено належний свідку ОСОБА_11 мобільний телефон «Самсунг А7».

Вказаний мобільний телефон оглянуто в судовому засіданні.

За протоколом про результати проведення негласної слідчої розшукової дії (т. 2 а.с. 33-43, т. 10 а.с. 72-81), на підставі ухвали слідчого судді (т. 3 а.с. 168-170, т. 10 а.с. 109-111) здійснено зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з рухомого (мобільного) терміналу зв`язку абонента з номером НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_62 за в період часу 25 квітня 2018 року по 14 травня 2018 року. Зафіксовано зміст спілкування з клієнтами масажного салону, зокрема обговорення доведення їх під час масажу до еякуляції, а також працівницями салону.

У відповідності до протоколу про результати проведення негласної слідчої розшукової дії (т. 2 а.с. 44-52, т. 10 а.с. 82-90), на підставі ухвали слідчого судді (т. 3 а.с. 168-170, т. 10 а.с. 109-111) здійснено зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з рухомого (мобільного) терміналу зв`язку абонента з номером НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_62 за в період часу 25 квітня 2018 року по 14 травня 2018 року. Зафіксовано зміст спілкування з клієнтами масажного салону, зокрема обговорення доведення їх під час масажу до еякуляції, а також зміст спілкування з абонентом з номером НОМЕР_9 , яка позначену протоколі як « ОСОБА_63 ».

За протоколом про результати проведення негласної слідчої розшукової дії (т. 2 а.с. 53-69, т. 10 а.с. 91-106), на підставі ухвали слідчого судді (т. 3 а.с. 168-170, т. 10 а.с. 109-111) здійснено зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з рухомого (мобільного) терміналу зв`язку абонента з номером НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_62 за в період часу 25 квітня 2018 року по 15 травня 2018 року. Зафіксовано зміст спілкування з клієнтами масажного салону, зокрема обговорення доведення їх під час масажу до еякуляції, а також зміст спілкування з абонентом з номером НОМЕР_10 , яка позначену протоколі як « ОСОБА_63 ».

За висновком судової експертизи відео-, звукозапису № 17551 від 01 серпня 2018 року (т. 2 а.с. 79-105, т. 11 а.с. 137-150), ОСОБА_5 приймала участь у розмовах, зафіксованих на фонограмах №№ 1, 4, 5. Слова (фрази, репліки), які нею промовлені, позначені у додатку А як «Невід. 2». Програмно-апаратними засобами, що є в розпорядженні експерта, при дослідженні фонограм № 1-6 (файли, що містяться на лазерних дисках із реєстр. №№ 690, 691, 692), ознак монтажу, переривання, змін, редагування, цифрової обробки запису - не встановлено. Однак встановити у категоричній формі наявність/відсутність на досліджуваному записі монтажу, змін, редагування, цифрової обробки запису тощо в цілому не представляється можливим у зв`язку з тим, що не встановлена оригінальність цих записів.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 3202е від 03 жовтня 2023 року (т. 11 а.с. 2-7), враховуючи дані, наведені в дослідженій частині, можливо вказати, що дії жінки у вигляді: дотиків своїм оголеним тілом до тіла (у т.ч. статевих органів чоловіка); масаж всього оголеного тіла чоловіка (у т.ч. статевих органів); масаж шляхом торкання всіма частинами свого оголеного тіла до оголеного тіла чоловіка (у т.ч. його статевих органів) - можуть бути віднесені до сексуального (еротичного) масажу як прелюдія до статевого акту (для розслаблення і збудження партнерів). Дії жінки у вигляді доведення чоловіків до оргазму шляхом мастурбації їх статевих органів - відносяться до сексу («статевих зносин»).

Оцінюючи докази, суд керується вимогами ст. 94 КПК України, за якими суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Надаючи оцінку допустимості досліджених судом доказів, суд враховує, що окрім вище перелічених доказів судом досліджено фотокопії наступних процесуальних документів:

-протокол обшуку від 15 травня 2018 року (т. 1 а.с. 65-68), за яким слідчим поліції на підставі ухвали слідчого судді (т. 11 а.с. 163) провів обшук за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_6 , за результатами якого виявлено та вилучено системний блок комп`ютера;

-протоколом обшуку (т. 1 а.с. 70-74), за яким 15 травня 2018 року слідчим поліції проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено та вилучено мобільний телефон і планшет;

-протоколу огляду (т. 1 а.с. 135-146), за яким 18 травня 2018 року оперуповноваженим УБЗПТЛ на виконання доручення слідчого проведено огляд речей, влучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 . Зокрема, при огляді мобільного телефону «Samsung» вставлено, що в ньому наявні сім-картки мобільних операторів з номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_11 ;

-проколу огляду (т. 2 а.с. 134-151), за яким 12 липня 2018 року оперуповноваженим УБЗПТЛ на виконання доручення слідчого проведено огляд вилученого за місцем проживання ОСОБА_11 мобільного телефону та встановлено, що в останньому наявна картка мобільного оператору НОМЕР_12 . Серед контактів наявні « НОМЕР_13 », « ОСОБА_64 НОМЕР_10 », « ОСОБА_65 НОМЕР_14 ». Зафіксовано у протоколі зміст спілкування з абонентом « НОМЕР_13 »;

-постанова слідчого від 14 липня 2018 року, за якою вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом (т. 2 а.с. 152-154);

-протокол обшуку (т. 2 а.с. 163-166), за яким 17 липня 2018 року слідчим поліції на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем роботи ОСОБА_5 і ОСОБА_8 . За результатами обшуку було виявлено та вилучено системний блок персонального комп`ютера;

-прокол огляду (т. 2 а.с. 169-176), за яким 12 липня 2018 року оперуповноваженим УБЗПТЛ на виконання доручення слідчого проведено огляд вилученого за місцем роботи ОСОБА_5 системного блоку персонального комп`ютера, за результатами якого інформації, яка стосується предмету доказування у кримінальному провадженні, не виявлено;

-постанова слідчого від 01 серпня 2018 року, за якою вказаний системний блок визнано речовим доказом (т. 2 а.с. 177-180), а ухвалою слідчого судді від 01 серпня 2018 року на нього накладено арешт (т. 2 а.с. 184);

-прокол огляду від 26 липня 2018 року (т. 3 а.с. 23-33), за яким заступником начальника відділу УБЗПТЛ на виконання доручення слідчого проведено огляд добровільно наданого ОСОБА_19 мобільного телефону «Мейзу». При дослідженні наявної на телефоні інформації в додатку «Телеграм» виявлено групу під назвою «Рабочий чат». В результаті огляду вказаної групи було встановлено, що між її учасниками велося листування щодо функціонування та роботу місця розпусти. В додатку «Вайбер» виявлено листування з користувачем « ОСОБА_66 », м.т. НОМЕР_15 . З виявленого листування зроблено копії, які долучені до протоколу огляду;

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 10 серпня 2018 року (т. 3 а.с. 73-80), за яким на підставі ухвали слідчого судді (т. 3 а.с. 69-72) здійснено тимчасовий доступ до документів, на підставі яких в ПАТ «А-БАНК» ОСОБА_9 відкрито картковий рахунок № НОМЕР_16 , а також відомості про рух коштів по вказаному рахунку.

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 10 серпня 2018 року (т. 3 а.с. 85-94), за яким на підставі ухвали слідчого судді (т. 3 а.с. 81-84) здійснено тимчасовий доступ до документів, на підставі яких в ПАТ «UniversalBank» ОСОБА_9 відкрито картковий рахунок № НОМЕР_17 , а також відомості про рух коштів по вказаному рахунку;

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 29 серпня 2018 року (т. 3 а.с. 99-134), за яким на підставі ухвали слідчого судді (т. 3 а.с. 95-98) здійснено тимчасовий доступ до документів, на підставі яких в АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_5 , ОСОБА_9 відкрито карткові рахунки № НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , а також відомості про рух коштів по вказаним рахункам;

-протокол тимчасового доступу до речей і документів (т. 3 а.с. 185-187), за якими у мобільного оператора ТОВ «Лайфселл» отримано відомості про надання телекомунікаційних послуг абонентам з номерами НОМЕР_21 , НОМЕР_4 .

-протокол тимчасового доступу до речей і документів (т. 3 а.с. 188-190), за яким у мобільного оператора ПрАТ «Київстар» отримано відомості про надання телекомунікаційних послуг абонентам з номерами НОМЕР_22 , НОМЕР_14 , НОМЕР_7 , НОМЕР_2 ;

-протоколу тимчасового доступу до речей і документів (т. 3 а.с. 191-193), за яким у мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» отримано відомості про надання телекомунікаційних послуг абонентам з номерами НОМЕР_10 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 ;

-матеріали виконання доручення слідчого, за яким Управлінням оперативно-технічних заходів ГУНП в Дніпропетровській області здійснено опрацювання технічної інформації, отриманої під час вищевказаних тимчасових доступів (т. 3 а.с. 196-198) та у формі схематичного зображення визначено кількість з`єднань вказаних абонентів зокрема ОСОБА_5 , ОСОБА_10 і ОСОБА_9 .

Як зазначено судом, вказані процесуальні документи є фотокопіями, які в якості завірення копії містять лише відбиток штампу «КОПИЯ ВЕРНА» та підпис, без зазначення особи, яка його поставила.

Суд виходить з того, що копія - це документ, що містить інформацію, ідентичну до інформації на документі, і з яким законодавство пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків осіб, зазначених у цьому документі (оригіналі). Правовий статус оригіналу документа та його копії однаковий.

Наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 1 липня 2021 року № 144 було прийнято ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (далі - ДСТУ), який прийшов на заміну ДСТУ 4163:2003 і набув чинності 1 вересня 2021 року.

Згідно з пунктом 1.1 ДСТУ цей стандарт застосовується під час діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб незалежно від їх функціонально-цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності.

За пунктом 5.26 ДСТУ, відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів:

-слів «Згідно з оригіналом» (без лапок),

-найменування посади,

-особистого підпису особи, яка засвідчує копію,

-її власного імені та прізвища,

-дати засвідчення копії.

Суд вважає неприпустимим надмірний формалізм в частині визначення належного посвідчення копій процесуальних документів, які є джерелами доказів, разом з тим спосіб такого посвідчення має відповідати хоча б мінімальним достатнім гарантіям, за яких суд може встановити відповідність такої копії оригіналу, виходячи з того, яке процесуальне значення для вирішення кримінального провадження мають такі копії.

На переконання суду, проставлення на фотокопії штампу «КОПИЯ ВЕРНА» та підписання її невстановленою особою не забезпечує такі мінімальні гарантії, оскільки жодним чином не доводить, що така фотокопія відповідає оригіналу.

Сторона захисту неодноразово звертала увагу суду та сторони обвинувачення на неналежний спосіб оформлення копій і такі зауваження прокурором були частково враховані з наданням суду оригіналів частини доказів, разом з тим, щодо перелічених фотокопій, стороною обвинувачення суду не надано ані належним чином засвідчених копій, ані оригіналів для доручення до справи або огляду судом з перевіркою відповідності фотокопій оригіналу.

За приписами ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд не може зробити висновок про те, що надані суду фотокопії процесуальних документів відповідають їх оригіналам і, відповідно, що фактичні дані, які в них містяться, отримані у порядку, передбаченому КПК України.

З огляду на викладене, такі докази визнаються судом недопустимими.

Щодо інших доказів, суд також враховує, що стороною захисту оспорюється допустимість в якості доказу показів свідка ОСОБА_10 . В обґрунтування своїх доводів захисник посилається а те, що в одному і тому ж провадженні за тими ж самими подіями і обставинами з кваліфікуючою ознакою «група осіб» мали статус підозрюваних, обвинувачених ОСОБА_67 і ОСОБА_5 , а ОСОБА_10 в подальшому уклала угоду про визнання винуватості зі стороною обвинувачення, тому покази останньої в якості свідка є недопустимим доказом згідно вимог п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України.

Суд враховує, що за приписами п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України недопустимими є також докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Вказана норма передбачає недопустимість доказів, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, а не свідка, який до цього мав статус підозрюваного чи обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні.

При цьому, виділенню в окреме провадження кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди, у випадку коли кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими, прямо передбачене ч. 8 ст. 469 КПК України.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово підтверджував допустимість використання викривальних показань співучасника злочину, який отримав від кримінального переслідування за умови дотримання процедурних гарантій. Так, ЄСПЛ у у справі «Суруллас Кай та Заннетос проти Кіпру» (Souroullas Kay and Zannettos v. Cyprus) (заява № 1618/18, рішення від 26 листопада 2024 року) встановив, що показання такого співучасника злочину не скомпрометували судовий процес, оскільки національні суди обережно ставилися до цих доказів, і також були наявні інші підтверджувальні докази.

Таким чином, відповідні доводи сторони захисту ґрунтуються на свідомому спотворені змісту відповідної правової норми, оскільки сам по собі допит в якості свідка особи, яка в цьому ж кримінальному провадженні раніше мала статус обвинуваченого (підозрюваного), не тягне за собою недопустимість таких показів в якості джерела доказів.

Поданий стороною захисту до суду витяг з ЄРДР № 12024046630000421, за яким в ЄРДР за заявою захисника внесені відомості про надання ОСОБА_10 суду завідомо неправдивих показань, підтверджує лише факт початку кримінального провадження за відповідним повідомленням захисника, а не доведеність вчинення ОСОБА_10 таких діянь і очевидно не є підставою для визнання показів свідка недопустимим доказом.

Також стороною захисту оспорюється допустимість в якості доказу фактичних даних, зафіксованих у протоколі обшуку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . В обґрунтування заперечень захисник посилається на те, що:

- відеозапис обшуку здійснювався не його з початку, а з часу коли всі працівники поліції вже знаходилися в приміщенні і на відеозаписі відсутнє оголошення про обшук відповідної ухвали слідчого судді;

- обшук проводили оперативні працівники, а не слідчий;

- на відео не зафіксовано анкетні дані понятих, не роз`яснено їх права;

- диск із відеозаписом опечатаний без підпису присутніх під час проведення обшуку і понятих, при цьому в матеріалах кримінального провадження знаходиться копія відеозапису, оскільки відеокамера, на яку фіксувалося проведення обшуку, не фіксує файли на диск;

- запис складається з трьох окремих файлів, що на думку захисту свідчить про переривання запису;

- копія протоколу обшуку не надавалася усім особам в яких вилучалися речі і предмети;

- тривалість відео і період часу обшуку не збігаються.

Надаючи оцінку вказаним доводам суд враховує, що за приписами ч. 10 ст. 236 КПК України обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов`язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.

До відповідного протоколу обшуку додано диск для лазерних систем зчитування з безперервним відеозаписом його проведення.

Щодо доводів сторони захисту про фрагментацію відеозапису, то відеозапис дійсно складається з двох окремих файлів, разом з тим, такі файли є послідовними та не мають часового розриву і разом складають безперервний відеозапис слідчої дії.

Щодо доводів сторони захисту про невідповідність тривалості відео і періоду часу обшуку, то загальний сукупний хронометраж відеофайлів проведення обшуку відповідає тривалості проведення обшуку, зазначеній у протоколі (з 18:15 год. до 19:35 год.)

Щодо доводів захисту про оригінальність наданого суду відеозапису, то Верховний суд неодноразово зазначав, що ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Для виконання завдань кримінального провадження, з огляду на положення Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», допустимість електронного документа як доказу не можна заперечувати винятково на підставі того, що він має електронну форму (ч. 2 ст. 8). Відповідно до ст. 7 цього Закону у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Той факт, що електронний документ (відеозапис обшуку) зберігається не на тому носієві, на який здійснювався запис безпосередньо відеокамерою, не тягне за собою його недопустимість, оскільки кожен з електронних примірників відеозапису вважається оригіналом такого електронного документа.

За приписами ч. 3 ст. 236 КПК України, перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред`явлена ухвала і надана її копія.

З дослідженого судом відеозапису обшуку вбачається, що на момент початку проведення обшуку ухвала суду про надання дозволу на проведення вже перебувала у ОСОБА_10 , оскільки остання повідомила слідчого про ознайомлення з її змістом і навіть ставила слідчому уточнюючі питання щодо резолютивного змісту ухвали.

Відсутність відеозапису пред`явлення слідчим копії ухвали слідчого судді з дозволом на проведення обшуку не є порушенням вимог КПК, оскільки така ухвала повинна бути пред`явлена перед початком проведення обшуку, а за допомогою аудіо- та відеозапису згідно вимог ч. 10 ст. 236 КПК України підлягає фіксації саме обшук житла чи іншого володіння особи, тобто дії після початку проведення обшуку.

Наведені висновок суду спростовує і доводи захисника про порушення вимог КПК внаслідок відсутності фіксації на аудіо- та відеозапис проходження працівників поліції до приміщення, оскільки такі дії вчинялися до початку проведення обшуку як слідчої дії.

Згідно вимог ч. 7 ст. 223 КПК України обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

За ч. 3 ст. 223 КПК України перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз`яснюються їх права і обов`язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.

Наведені процесуальні норми передбачають, що встановлення осіб понятих, роз`яснення останнім їх прав і обов`язків здійснюється перед проведенням слідчої (розшукової) дії і відсутність відеозапису процесуальних дій, які є підготовчими до проведення слідчої (розшукової) дії, не є порушенням вимог закону.

З протоколу обшуку та доданого до нього відеозапису вбачається, що до проведення обшуку слідчим було залучено двоє понятих, анкетні дані яких зазначені у протоколі, постійна присутність яких зафіксована на відеозаписі і які поставили у протоколі як підписи на підтвердження роз`яснення їх прав та обов`язків, так і підписи під самим протоколом.

Окрім наявності підписів понятих, протокол обшуку без зауважень підписано всіма зазначеними у протоколі учасникам слідчої дії.

Твердження захисника про те, що обшук проводився не слідчим, а оперативними працівниками суперечить як змісту протоколу обшуку, так і дослідженому судом відеозапису його проведення, за якими саме слідчий проводив обшук (керував його проведенням), а участь оперативних співробітників під час проведення обшуку та виконання такими співробітниками доручень слідчого не вказує на те, що ця дія проведена неуповноваженою особою, оскільки організація проведення слідчої дії, залучення її учасників, які необхідні слідчому для проведення такої дії і які, зокрема, допомагають слідчому провести слідчу дію, покладається на розсуд останнього, в межах його компетенції з урахуванням складності і обсягу слідчої дії. При цьому залучення співробітників оперативних підрозділів для проведення процесуальних дій є формою взаємодії слідчих органів та органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, має організаційний характер і не потребує прийняття процесуального документа у виді письмового доручення.

Згідно вимог ч. 9 ст. 236 КПК України, другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук.

Зі змісту протоколу вбачається, що другий примірник протоколу не був вручений ОСОБА_68 , що є порушенням вимог ч. 9 ст. 236 КПК України. Разом з тим сторона захисту не посилається на те, яким чином такий процедурний недолік «зруйнував» або звузив права обвинуваченої або ж обмежив її в можливостях їх ефективного використання в суді.

Обшук проведено без суттєвих порушень вимог ст.ст. 223, 234, 236 КПК України, протокол обшуку з додатками за формою та змістом відповідають вимогам ст.ст. 104, 105 КПК України і судом не встановлені підстави для визнання недопустимим доказом фактичних даних, які на них зафіксовані. З огляду на викладене, відповідні заперечення сторони захисту судом відхиляються.

Стороною захисту також оспорюється допустимість фактичних даних, зафіксованих у протоколі огляду речей, вилучених під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 . В обґрунтування заперечень захисник посилається на те, що огляд проводився оперуповноваженим ОСОБА_69 18 травня 2018 року в період часу з 13:00 до 15:20 у службовому кабінеті № 7 за участі понятих ОСОБА_70 і ОСОБА_71 , тоді як в той же час, в тому ж місці, за участі тих же понятих іншим оперуповноваженим ОСОБА_72 , проводився огляд речей, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім цього, на думку захисника, суд не може брати до уваги зафіксоване у протоколі листування в додатку «Вайбер», оскільки таке листування не містить електронного підпису і відсутні оригінали речових доказів.

Суд враховує, що протокол огляду речей, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , уже визнаний судом недопустимим доказом, тому зміст такого протоколу оцінюється судом виключно в контексті оцінки допустимості протоколу огляду речей, вилучених під час обшуку в масажному салоні.

Дійсно обидва протоколи містять зазначення одного й того ж місця і часу їх проведення, тих самих понятих, та одного й того ж персонального комп`ютера, який використовувався при проведенні огляду.

При цьому протокол огляду речей, вилучених під час обшуку в масажному салоні, був складений оперуповноваженим УБЗПТЛ ОСОБА_69 , у протокол огляду речей, вилучених за місцем проживання ОСОБА_5 - оперуповноваженим УБЗПТЛ ОСОБА_73 .

Допитаний судом у якості свідка ОСОБА_74 показав, що працював оперуповноваженим Управління по боротьбі з торгівлею людьми. Він проводив огляди речових доказів у кримінальному цьому провадженні. Однаковий час у різних протоколах огляду доказів зазначений ним помилково. Можливо той, хто друкував другий, просто не виправив час з попереднього. Скоріше за все, другий протокол друкував він. Обидва огляди були в один день. Поняті були запрошені перед проведенням огляду, це були перехожі, приймали участь у проведенні обох оглядів. Вони разом з оперуповноваженим ОСОБА_69 вийшли на вулицю на зупинили людей, попросили бути понятими. Він сам оглядав мобільний телефон, а ОСОБА_75 , займався блокнотами та іншим.

ОСОБА_76 під час допиту у якості свідка показав суду, що у 2018 році працював оперуповноваженим УБТЛ. Справа була з приводу масажного салону по вул. Любарського, 8. Проводили обшуки, оглядали та вилучали речі. Однаковий час в протоколах зазначено помилково, технічна описка. Протоколи друкувалися на одному комп`ютері. Вважає, що ОСОБА_74 взяв за основу його шаблон та забув виправити час. Обидва огляди проводилися ними в один день. Умислу щось підробити, чи брехати не було і немає.

Судом в умовах змагальності сторін не були встановлені обставини, за яких прокази вказаних свідків можна було б поставити під сумнів.

Оцінені в сукупності зміст відповідних протоколів та покази свідків ОСОБА_77 і ОСОБА_78 доводять, що дійсний час проведення слідчої дії було зазначено у протоколі огляду речей, вилучених під час обшуку в масажному салоні, а зазначення того ж часу у протоколі огляду речей, вилучених за місцем проживання ОСОБА_5 , є технічною опискою, яка жодним чином не впливає на допустимість першого протоколу.

Щодо доводів сторони захисту про недопустимість зафіксованого у протоколі змісту спілкування у додатку «Вайбер», то посилання сторони захисту на відповідну судову практику: постанову Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 202/2965/21, є хибним, оскільки за відомостями, наявними у відкритих джерелах, судова справа з унікальним номером 202/2965/21 є цивільною справою про стягнення аліментів і рішення у вказаній справі не проходило процедури апеляційного та касаційного оскарження.

Натомість правовий висновок вказаного стороною захисту змісту: «Роздруківка електронного листування не може вважатись копією електронного документа в розумінні положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки в такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення, і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення» був висловлений в низці постанов Касаційного господарського суду Верховного Суду. Однак КПК України містить інші процедури збирання та фіксації доказів, аніж ГПК України, тому відповідні правові висновки не можуть враховуватися судом в кримінальному провадженні.

В цьому кримінальному провадженні протоколом огляду зафіксовано зміст листування, наявний на відповідному носії, при цьому зміст листування не лише викладений безпосередньо у протоколі огляду та посвідчений підписами понятих і особи, яка проводила огляд, а й підтверджений власником такого носія - ОСОБА_10 , в судовому засіданні. Більше того, час, зміст та характер листування повністю відповідають часу, зміст та характеру спілкування між цими з абонентами за допомогою терміналів мобільного зв`язку, що зафіксовано у досліджених судом протоколах НС(Р)Д.

Огляд проведено без суттєвих порушень вимог ст.ст. 223, 237 КПК України, протокол обшуку з додатками за формою та змістом відповідають вимогам ст.ст. 104, 105 КПК України і судом не встановлені підстави для визнання недопустимим доказом фактичних даних, які на них зафіксовані. З огляду на викладене, відповідні заперечення сторони захисту судом відхиляються.

Щодо доводів сторони захисту про недопустимість висновку судово-медичної експертизи № 3202е від 03 жовтня 2023 року, то така експертиза проводилася за клопотанням сторони захисту, а судово-медичний експерт ОСОБА_79 в судовому засіданні роз`яснила висновок та підтвердила його.

Вказаний висновок є достатньо повним та мотивованим, складений з дотриманням вимог ст.ст. 101, 102 КПК, кваліфікованим судовим експертом із відповідною освітою та стажем роботи, який згідно вимог Закону України «Про судову експертизу», ст. 69 КПК України внесений до реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, і суд не вбачає підстав вважати цей висновок недопустимим, у зв`язку з чим відповідні доводи сторони захисту судом відхиляються.

Всі інші докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_5 , також визнаються судом допустимими, оскільки зібрані повноважними особами, з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб та зафіксовані у належній процесуальній формі.

Надаючи оцінку сукупності досліджених допустимих доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення суд виходить з того, що стороною захисту не оспорюється сам факт того, що за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з березня 2018 року по 15 травня 2018 року здійснював діяльність масажний салон «Soft touch» і ОСОБА_5 не прохання ОСОБА_8 допомагала ОСОБА_10 і ОСОБА_9 з внутрішнім обліком діяльності масажного салону, сплатою комунальних послуг та орендної плати.

Натомість сторона захисту оспорює обізнаність ОСОБА_5 з тим, що вказаний салон був місцем розпусти та наявність попереднього зговору зі ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_9 на вчинення злочину. Більше того, сторона захисту оспорює те, що послуги, які фактично надавалися клієнтам у вказаному салоні, мали характер статевих зносин (сурогатного статевого зв`язку).

Сам факт та обставини створення і утримання ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_9 за попередньої змовою місця розпусти а також сутенерства в період часу з січня 2018 року по 15 травня 2018 року, доведені вироками суду, які набрали законної сили.

Окрім цього, такі обставини доведені і дослідженими судом доказами, а саме:

-результатами обшуку в масажному салоні за адресою: АДРЕСА_2 , де серед іншого були виявлені аркуші паперу з описом цінами на послуги еротичного масажу та їх описом, візитівки салону з контактними номерами, мобільні телефони «Alkatel» з сім-картками мобільних операторів з номерами, які були зазначені у візитівках, а також мобільний телефон листуванням у додатку «Вайбер» з різними абонентами, в якому йдеться про функціонування масажного салону, де надаються послуги еротичного масажу та безпосередньо про надання послуг сексуального характеру;

-показами ОСОБА_10 , як була адміністратором вказаного масажного салону. Остання показала, що єдиним видом діяльності їх салону було надання дівчатами особам чоловічої статі за плату послуг так званого «еротичного масажу», який обов`язково закінчувався оргазмом клієнта;

-показами свідка ОСОБА_9 , за якими в салоні надавали послуги сексуального масажу, в який входив масаж та сексуальна стимуляція, особа доводилася до оргазму;

-показами допитаного в якості свідка ОСОБА_20 , який показав що був клієнтом вказаного масажного салону, і за плату отримував послуги так званого «еротичного масажу», який закінчувався оргазмом;

-показами допитаної у якості свідка ОСОБА_16 , яка працювала так званою «масажисткою» у вказаному салоні та особисто надавали особам чоловічої статі за плату послуги так званого «еротичного масажу», який обов`язково закінчувався оргазмом клієнта.

Суд виходить з того, що під наданням сексуальних послуг слід розуміти здійснення нормальних статевих актів, задоволення статевої пристрасті в неприродних формах, вчинення будь-яких інших дій сексуального характеру (пов`язаних, зокрема з різноманітними формами сексуальних збочень) з різними партнерами і не на основі особистої симпатії, приязні.

При цьому, за висновком судово-медичної експертизи № 3202е від 03 жовтня 2023 року, дії так званих «масажисток» у вигляді доведення чоловіків до оргазму шляхом мастурбації їх статевих органів відносяться до сексу («статевих зносин»).

За сукупності наведених обставин, вказаний масажний салон «Soft touch», де особи жіночої статі не на основі особистої симпатії, приязні, а за плату, задовольняли статеву пристрасть осіб чоловічої статі шляхом мастурбації їх статевих органів з доведенням останніх до оргазму, поза всяким сумнівом був місцем розпусти.

Суд враховує, що за показами свідка ОСОБА_80 йому масажистка Карина, з якою він познайомився за межами салону, зробила класичний масаж. Обставини, які б спростували покази вказаного свідка, судом не встановлені. Разом з тим, разове отримання свідком послуг класичного масажу не змінює вищенаведених висновків суду, оскільки сукупність досліджених судом доказі доводить, що масажний салон «Soft touch» було організовано саме для надання сексуальних послуг і саме такі послуги в ньому в подальшому надавалися.

Заперечення свідками ОСОБА_51 та ОСОБА_13 надання ними сексуальних послуг клієнтам масажного салону спростоване сукупністю вищенаведених доказів і судом відхиляється, оскільки свідки через сором очевидно не бажають розголошення їх причетності до діяльності, яка не схвалюється суспільством.

Доводи сторони захисту щодо необізнаності ОСОБА_5 з тим, що вказаний салон був місцем розпусти, спростовується оціненими в сукупності:

- показами свідка ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_5 була не лише обізнана з характером послуг, які надавалися масажним салоном, а й приймала активну участь в організації їх надання;

- змістом листування між ОСОБА_10 та абонентом « ОСОБА_50 » з номером НОМЕР_5 в додатку «Вайбер» на вилученому під час обшуку в масажному салоні телефоні ОСОБА_10 (т. 11 а.с. 180-185), за яким:

?останні 08 травня 2018 року обговорюють клієнта масажистки, який виявився її братом, та пов`язані з такими обставинами проблеми;

?10 травня 2018 року ОСОБА_10 надіслала « ОСОБА_50 » фото дівчини, одягненої лише в труси, та вказала, що це нова масажистка Римма, на що « ОСОБА_50 » надала оцінку «Хорошая девочка» (мовою оригіналу). При цьому ОСОБА_10 вказала, що дівчина робить усі види масажу, і для пар також, на що отримала відповідь « ОСОБА_50 »: « ОСОБА_81 » (мовою оригіналу);

?ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_10 надіслала « ОСОБА_50 » фото аркушу паперу з рукописним текстом опису послуг масажного салону - різних видів еротичного масажу, кількості «релаксів», якими має закінчуватися кожен з них, а також їх вартістю. Сам аркуш паперу, з якого було зроблене фото, був вилучений під час обшуку масажного салону та досліджений в якості речового доказу в судовому засіданні;

- зміст зафіксованого під час зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з рухомих (мобільних) терміналів зв`язку, якими користувалася ОСОБА_10 спілкування останньої з абонентом з номером НОМЕР_10 , який у протоколах позначений як « ОСОБА_63 » (т.10 а.с. 71-106).

- висновок судової експертизи відео-, звукозапису № 17551 від 01 серпня 2018 року (т. 2 а.с. 79-105, т. 11 а.с. 137-150), за яким ОСОБА_5 приймала участь у розмовах, зафіксованих на вказаних у висновку фонограмах, де вона була зафіксована під час спілкування через мобільний термінал з номером НОМЕР_10

Наведені докази в своїй сукупності поза всяким розумним сумнівом доводять, що ОСОБА_5 була достовірно обізнана з тим, що єдиним видом діяльності масажного салону «Soft touch» було надання саме сексуальних послуг - доведення чоловіків до оргазму шляхом мастурбації їх статевих органів.

Також оцінені в сукупності:

- покази свідка ОСОБА_10 про те, що її з ОСОБА_5 ОСОБА_8 і ОСОБА_9 познайомили ще на стадії організації роботи масажного салону і від початку були визначені функції кожного з них. Зокрема, Златопольський надав стартовий капітал, ОСОБА_28 займався закупівлями, технічними та організаційними питаннями, співбесідами з дівчатами, вона була адміністратором, а ОСОБА_82 займалася звітністю по роботі салону, давала оголошення про прийом на роботу дівчат;

- покази свідка ОСОБА_9 , за якими керівником салону був ОСОБА_8 , він робив побутові речі, відвезти гроші за оренду, щось відвезти, привезти, пошуком робітників, проведенням з ними співбесід, пошуком клієнтів та контролем робочого процесу займалася ОСОБА_10 , а ОСОБА_5 займалася бухгалтерією. Одного разу він у ОСОБА_5 забирав гроші для оплати оренди. Йому відомо, що ОСОБА_10 і ОСОБА_5 розміщували об`яви пр. пошук робітниць;

- зміст листування між ОСОБА_10 та абонентом « ОСОБА_50 » з номером НОМЕР_5 (яким, як обґрунтовано вище, є ОСОБА_5 ) в додатку «Вайбер» на вилученому під час обшуку в масажному салоні телефоні ОСОБА_10 (т. 11 а.с. 180-185), за яким:

?ОСОБА_10 надсилала ОСОБА_5 фото формалізованих бланків з відомостями про масажисток, які працювали, кількість клієнтів та отриманого доходу, а також фото квитанцій на підтвердження зарахування на картковий рахунок, вказаний ОСОБА_5 , грошових коштів;

?ОСОБА_82 неодноразово передає ОСОБА_10 вказівки, які їй надав « ОСОБА_83 », а також обидві обговорюють « ОСОБА_28 », який перевіряв нових масажисток, і якому разом з « ОСОБА_84 » не варто казати про певні проблемні ситуації.

- зміст зафіксованого під час зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з рухомих (мобільних) терміналів зв`язку, якими користувалася ОСОБА_10 , спілкування останньої з абонентом з номером НОМЕР_10 , яким як вже встановлено судом, є ОСОБА_5 (т.10 а,с. 71-106), під час якого:

?ОСОБА_5 під час обговорення перспектив роботи масажного салону вказує ОСОБА_10 , що їй «нужен результат … хочу, чтобы оно работало … чтобы оно приносило приб ыль» (мовою оригіналу);

?обидві неодноразово обговорюють безпосередню участь « ОСОБА_85 » та «Дмитра» в організації роботи масажного салону;

?обидві неодноразово оговорюють звітування ОСОБА_10 перед ОСОБА_5 про кількість працюючих масажисток та їх графік, отриманий дохід, сплату з нього заробітної плати масажисткам та ОСОБА_10 , а також зарахування його частини через платіжний термінал на банківську картку ОСОБА_5 , сплату ОСОБА_5 комунальних послуг тощо;

?07 травня 2018 року ОСОБА_5 вказує ОСОБА_10 , що її оголошення про вакансії масажисток заблокували на Інтернет-ресурсах «rabota.ua» та «OLX»;

поза всяким розумним сумнівом доводять, що ОСОБА_5 діяла за попередньою змовою групою осіб зі ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_9 та виконувала свою частину плану злочинних дій згідно розподілу обов`язків із забезпечення діяльності масажного салону «Soft touch» за адресою: м. Дніпро, провулок Любарського, будинок 8, щодо організації надання сексуальних послуг, а саме: виконувала функцію фінансового контролю місця розпусти, отримувала від адміністратора звіти про кількість клієнтів та отримані від надання сексуальних послуг доходи, про що в свою чергу звітувала керівникам, розміщувала оголошення в мережі Інтернет з пропозицією надання сексуальних послуг. Такі дії ОСОБА_5 були відомі усім іншим співучасникам вчинення злочину, охоплювалися їх умислом та були спрямовані на досягнення єдиного для усіх злочинного результату - отримання прибутку від створення і утримання місця розпусти та сутенерства.

Заперечення свідком ОСОБА_8 його причетності до вчинення злочину судом відхиляється, оскільки відповідні обставини щодо нього встановлені вироком суду, який набрав законної сили. Твердження свідка про те, що ОСОБА_5 лише контролювала, щоб його онук з ОСОБА_9 оплачували оренду приміщення, але ніяких розрахунків не робила, кошти не збирала і звіти не робила, спростовані сукупністю вищенаведених доказів і визнаються судом недостовірними.

Окремо оцінюючи достовірність показів свідка ОСОБА_10 , суд враховує, що остання під час допитів демонструвала негативне, упереджене ставлення до ОСОБА_5 . Разом з тим, покази свідка в переважній частині підтверджуються іншими допустимими доказами і у вказаній частині суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів.

В той же час покази свідка ОСОБА_10 в частині обізнаності ОСОБА_5 з віком ОСОБА_19 жодним іншим доказом не підтверджені. При цьому, відповідні покази ОСОБА_10 є не категоричними твердженнями, а фактично припущенням, про те, що ОСОБА_5 мала знати вік ОСОБА_19 , оскільки свідок передавала обвинуваченій копії паспортів масажисток.

Такі покази співучасника вчинення злочину не можуть бути беззаперечним доказом обізнаності ОСОБА_5 щодо неповнолітнього віку ОСОБА_19 і така обставина визнається судом недоведеною.

Так, за обвинувальним актом, діяння ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 302 КК України як створення та утримання місця розпусти, вчинені з метою наживи, із залученням неповнолітнього, за попередньою змовою групою осіб та за ч. 3 ст. 303 КК України, як сутенерство (дії особи по забезпеченню заняття проституцією іншою особою), вчинені щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, щодо неповнолітнього.

На обґрунтування такої кваліфікації обвинувальний акт містить відповідні посилання на те, що ОСОБА_10 та співучасники злочину достовірно розуміли що ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_14 є неповнолітньою», а також те, що ОСОБА_10 , проводила співбесіду з ОСОБА_19 заздалегідь будучи обізнаною про вік ОСОБА_19 , і при цьому діяла за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 .

Згідно вимог ч. 3 ст. 29 КК України, інші обставини, що обтяжують відповідальність і передбачені у статтях Особливої частини цього Кодексу як ознаки кримінального правопорушення, що впливають на кваліфікацію дій виконавця, ставляться в вину лише співучаснику, який усвідомлював ці обставини.

За приписами ч. 5 ст. 29 КК України, співучасники не підлягають кримінальній відповідальності за діяння, вчинене виконавцем, якщо воно не охоплювалося їхнім умислом.

Оскільки наданими суду доказами не доведено, що залучення неповнолітнього до створення та утримання місця розпусти а також сутенерство щодо неповнолітнього охоплювалося умислом ОСОБА_5 , згідно вимог ч. 3 ст. 337 КПК України, суд вважає за необхідне вийти за межі висунутого ОСОБА_5 обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінальних правопорушень, оскільки це необхідне для ухвалення справедливого вироку, захисту прав людини і її основоположних свобод, покращує становище обвинуваченої, і кваліфікує дії обвинуваченої:

- за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 302 КК України, як створення та утримання місця розпусти, вчинені з метою наживи, за попередньою змовою групою осіб;

- за ч. 2 ст. 303 КК України, як сутенерство (дії особи по забезпеченню заняття проституцією іншою особою), вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.

З цих же підстав судом відповідно уточнено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Суд враховує, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 302 КК України є нетяжким і для нього п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України передбачено строк давності в п`ять років.

Суд також враховує, що згідно вимог ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання.

ОСОБА_5 вчинила зазначений злочин 15 травня 2018 року. При цьому, ОСОБА_5 з 20 вересня 2018 року до 07 березня 2019 року переховувалася від органу досудового розслідування (т. 11 а.с. 133-136). Таким чином перебіг давності зупинився 20 вересня 2018 року і був відновлений 07 березня 2019 року.

Разом з тим, навіть з урахуванням зупинення перебігу давності на час ухилення обвинуваченої від органу досудового розслідування, на час ухвалення вироку з часу вчинення злочину минуло більше п`яти років.

Інші підстави для зупинення перебігу давності, так само як і його переривання з наданих суду доказів не вбачаються.

Згідно вимог ч.ч. 2, 3 ст. 285 КК України, особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Оскільки за обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачувалася в цій частині у вчиненні тяжкого злочину, суд не мав можливості до винесення вироку з`ясувати її думку щодо закриття провадження з підстав закінчення строку давності і така заява стороною захисту до виходу суду в нарадчу кімнату для ухвалення вироку не висловлювалася.

За приписами ч. 5 с. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

За відсутності згоди обвинуваченої, остання підлягає звільненню від покарання за вказаний злочин на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.

Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 10 червня 202 року (справа № 161/7253/18) аналізував правильність застосування інституту звільнення від покарання щодо окремих його видів: «звільнення від призначення покарання», «засудження без призначення покарання» або «відмова від визначення покарання в обвинувальному вироку», що використовується у статтях 4, 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК.

Зокрема, Верховний Суд виснував, що такий вид звільнення від покарання, як одна з форм реалізації кримінально правового реагування, визначений у статтях 4, 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК, при визнанні особи винною у вчиненні злочину, надає можливість засудження такої особи без призначення покарання, тобто дозволяє відмовитись від призначення конкретного заходу примусу за наявності певних передбачених законом на те підстав.

У такому випадку суд, постановивши обвинувальний вирок, разом з тим у самому вироку зазначає, що покарання особі не призначається, тобто суд постановляє обвинувальний вирок без призначення покарання або засуджує без покарання. Водночас, при засудженні особи без призначення покарання, один з найголовніших елементів реалізації кримінальної відповідальності осуд особи, яка вчинила злочин, залишається і знаходить своє відображення в обвинувальному вироку.

Така форма реагування має важливе значення в протидії злочинності, оскільки достатньо часто досягнення цілей кримінально-правового впливу на вчинення не тяжкого злочину можливе без обмеження чи позбавлення особи, засудженої за вчинення злочину, певних прав чи можливостей. Більше того, призначення покарання в деяких випадках виступає неефективним засобом реагування на кримінальне правопорушення, таким, що навпаки шкодить процесам ресоціалізації засудженої особи, яка вчинила нетяжкий злочин. Також засудження без покарання в своєму соціальному значенні дозволяє заощаджувати заходи кримінальної репресії і стимулювати виправлення особи, яка вчинила злочин, сприяти її якнайшвидшому пристосуванню до вимог правопорядку, до норм соціальної поведінки.

З огляду на викладене, покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 302 КК України призначенню ОСОБА_5 не підлягає і остання в цій частині піддягає засудженню без покарання.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 303 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є умисним, тяжким закінченим злочином, обставини вчинення кримінального правопорушення, фактичну другорядну роль ОСОБА_5 у вчинені злочину групою осіб, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків, відомості про особу обвинуваченої.

Остання притягується до кримінальної відповідальності вперше (т. 2 а.с. 3-4), має зареєстроване та постійне місце проживання (т. 2 а.с. 6), на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т. 2 а.с. 5, 8), за місцем проживання характеризується задовільно (т. 2 а.с. 10).

Обставини, що як пом`якшують, так і обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлені і на такі обставини сторони не посилаються.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що основним покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами, є покарання у виді позбавлення волі у межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України.

З огляду на зазначене, враховуючі обставини вчинення кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, той факт, що остання до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивну характеристику особи обвинуваченої, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченої без реального відбування покарання у виді позбавлення волі, але в умовах здійснення контролю за її поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Саме таке покарання, за висновком суду, буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Суд вважає за необхідне зробити окремий наголос на тому, що призначення ОСОБА_5 при меншому встановленому судом обсязі обвинувачення реального покарання при тому, що усіх інших співучасників злочину, які відіграли більш суттєву роль у його вчиненні, було звільнено від відбування покарання з випробуванням, очевидно не буде відповідати засадам справедливості.

Раніше застосований до ОСОБА_5 цілодобовий домашній арешт з 07 березня 2019 року по 07 квітня 2019 року на підставі приписів ч. 7 ст. 72, ст. 5 КК України підлягає зарахуванню у строк покарання ОСОБА_5 з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченої на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 1/4 частки таких витрат а саме у розмірі 1787,5 грн. (7150/4).

Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст. 100 КПК України.

При цьому, вилучені під час обшуку в масажному салоні мобільні телефони «Alcatel» imei: НОМЕР_23 , та «Alcatel» imei1: НОМЕР_24 , imei2: НОМЕР_25 ; містять в собі сім-картки мобільних операторів з номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 відповідно, які зазначені на візитівках масажного салону як контактні телефони, а за встановлених судом фактичних обставин вчинення злочинів використовувалися членами групи для організації розміщення в мережі Інтернет на сайті «ukrgo.com» оголошення з пропозицією надання сексуальних послуг у вигляді еротичного масажу. За таких обставин такі мобільні телефони є знаряддями вчинення злочину.

Грошові кошти, вилучені в касі масажного салону у загальному розмірі 1631 гривня, є одержаними внаслідок вчинення злочину.

Вказані знаряддя вчинення злочину та грошові кошти, одержані внаслідок його вчинення, підлягають спеціальній конфіскації згідно ст.ст. 96-1, 96-2 КК України.

Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_86 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303 КК України.

Звільнити ОСОБА_5 від покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 302 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.

Призначити ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 303 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення та виконає покладені на неї згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України цілодобовий домашній арешт з 07 березня 2019 року по 07 квітня 2019 року зарахувати у строк покарання ОСОБА_5 з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта в загальному розмірі 1787 (одна тисяча сімсот вісімдесят сім) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Речові докази:

- вилучені в масажному салоні за адресою: м. Дніпро провулок Любарського, будинок 8: копію посвідчення на ім`я ОСОБА_87 на аркуші формату А4, блокнот в клітинку з чорновими записами «WONDERFUL WORLD», картонну коробку з під мобільного телефону «MEIZY M5 note», аркуш із зошиту в клітинку із чорновими записами, зошит в клітинку з чорновими записами «WILD LIFE», зошит «NOTEBOOK», зошит «WOLF.UA», зошит «SWEET», візитні картки в кількості 46 штук, два аркуша червоного і синього кольору з друкованим текстом; стартовий пакет від № телефону НОМЕР_26 , пластикова картка від стартового пакету від № телефону НОМЕР_27 , прошиті друковані аркуші формату А 4 із чорновими записами, стартовий пакет від № телефону НОМЕР_2 , картонну коробку із надписом ROSHEN із фрагментами аркушів та банківськими чеками, два аркуші із зошиту в клітинку із чорновими записами, предмет зовні схожий на фалоімітатор, банківські пластикові картки НОМЕР_17 , НОМЕР_19 , НОМЕР_18 , НОМЕР_16 , НОМЕР_28 ; дві сім карти оператора «YEzzz» - знищити як такі, що не мають ніякої цінності;

- вилучені в масажному салоні за адресою: м. Дніпро провулок Любарського, будинок 8: мобільний телефон «SAMSUNG» imei: НОМЕР_29 (з пошкодженим склом), мобільний телефон «SAMSUNG» imei1: НОМЕР_30 , imei2: НОМЕР_31 , мобільний телефон «Iphone» imei: НОМЕР_32 , мобільний телефон imei1: НОМЕР_33 , imei2: НОМЕР_34 , мобільний телефон «Iphone» imei: НОМЕР_35 , мобільний телефон «Nokia» imei: НОМЕР_36 з сім картою (не вмикається), мобільний телефон «Iphone» imei: НОМЕР_37 ; вилучений за місцем мешкання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_6 , системний блок стаціонарного комп`ютера; вилучений під час обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , мобільний телефон «Самсунг А7»; вилучений під час обшуку за адресою: АДРЕСА_3 системний блок персонального комп`ютера - повернути власникам;

- мобільні телефони «Alcatel» imei: НОМЕР_23 , «Alcatel» imei1: НОМЕР_24 , imei2: НОМЕР_25 , та грошові кошти, у загальному розмірі 1631 гривня (одна тисяча шістсот тридцять одна) гривня, примусово безоплатно вилучити у власність держави в порядку спеціальної конфіскації згідно ст.ст. 96-1, 96-2 КК України.

Скасувати арешти, накладені на речові докази ухвалами слідчих суддів Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 16 травня 2018 року (справа № 202/2412/18, провадження № 1-кс/202/1457/2018) та від 01 серпня 2018 року (справа № 202/2412/18, провадження № 1-кс/2302/3789/2018).

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.

Головуючий:

11.12.2024