Рішення № 123652544, 10.12.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2024 року м. Київ № 320/12953/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області №42-нк від 26 січня 2024 року в частині звільнення зі служби ОСОБА_1 , майстер-сержанта служби цивільного захисту, водія 7 державної пожежно-рятувальної частини 12 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області;

поновити ОСОБА_1 , майстер-сержанта служби цивільного захисту, на посаді водія 7 державної пожежно-рятувальної частини 12 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області;

стягнути з Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на користь ОСОБА_1 , майстер-сержанта служби цивільного захисту на посаді водія 7 державної пожежно-рятувальної частини 12 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Київській області середній заробіток за час вимушеного прогулу в період часу з 27.01.2024 по 29.02.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26 січня 2024 року у відповідності до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (ГУ ДСНС України у Київській області) №42-нк від цього ж числа, ОСОБА_1 , майстер-сержанта служби цивільного захисту, водія 7 державної пожежно-рятувальної частини 12 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Київській області, було звільнено зі служби, у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту. 30 січня 2024 року в службовому приміщенні Головного управління до позивача був доведений зміст наказу №42-нк від 26.01.2024, що підтверджується актом про відмову особи начальницького складу від ознайомлення з наказом про накладення дисциплінарного стягнення під її підпис. Вважає оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі відкрито провадження у справі №320/12953/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження» від 01 квітня 2024 у справі № 320/12953/24 доставлено до електронного кабінету Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області 02 квітня 2024 року.

26 квітня 2024 року до Київського окружного адміністративного суду від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що ОСОБА_1 проходив службу за контрактом на посаді водія 7 ДПРЧ 12 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області. За порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог пункту 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593, пунктів 3 та 4 розділу І Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009 року №1068-VІ, абз. 2 пункту 3 розділу II Правил етичної поведінки працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 16 листопада 2018 року № 932, п. 4 розділу IV Правил етичної поведінки працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, затверджених наказ Міністерства внутрішніх справ України 16 листопада 2018 року № 932, підлягають притягненню до дисциплінарної відповідальності майстер-сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водій 7 ДПРЧ 12 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області, сержант служби цивільного захисту ОСОБА_5, старший пожежний-рятувальник 7 ДПРЧ 12 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області та рядовий служби цивільного захисту ОСОБА_2 , пожежний-рятувальник 7 ДПРЧ 12 ДГІРЗ ГУ ДСНС України у Київській області.

За вчинення дій, що полягають у порушенні службової дисципліни, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту, розглянути питання щодо накладення на майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія 7 ДПРЧ 12 ДГІРЗ ГУ ДСНС України у Київській області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту (станом на 19.01.2024 ОСОБА_1 має діюче дисциплінарне стягнення у виді догани (наказ 12 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області від 11 квітня 2023 року № 27 о/е)).

Відповідно до наказу 12 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСПС України у Київській області від 11 квітня 2023 року № 27 о/с мав діюче дисциплінарне стягнення у виді догани.

Відповідно до постанови Сквирського районного суду Київської області від 27.06.2023 у справі № 376/1880/23 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.

Наказом Головного управління за результатами службового розслідування було притягнуто до відповідальності не тільки позивача. Враховуючи, що ОСОБА_1 , вже мав діюче дисциплінарне стягнення у виді догани (наказ 12 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСІІС України у Київській області від 11 квітня 2023 року № 27 о/с) та, не дивлячись на це, повторно вчинив проступок. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

06 червня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що заперечення відповідача проти позову, які містяться у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими, надуманими та такими, що мають суб`єктивний характер та обвинувальний нахил щодо позивача. Просить суд задовольнити позов.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 проходив службу за контрактом на посаді водія 7 ДПРЧ 12 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області.

21 грудня 2023 року до оперативно-координаційного центру Головного управління, управління персоналу Головного управління начальнику Головного управління полковнику служби цивільного захисту Анатолію Мусієвичу від начальника 12 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління полковника служби цивільного захисту Сергія Жураківського надійшла інформація про правопорушення чи подію за участю осіб рядового і начальницького складу (працівників) органу (підрозділу) ДСНС.

У вищевказаній Інформації зазначено, що 20 грудня 2023 року о 22 год.40 хв. за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Сквира, вул. Київська у кафе «ПІРАМІДА», сталася бійка за участі співробітників, а саме: водія 7 ДПРЧ 12 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , старшого пожежного-рятувальника 1 ДПРЧ 12 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_5, пожежного-рятувальника 7 ДПРЧ 12 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області, рядового служби цивільного захисту ОСОБА_2, командира відділення 7 ДПРЧ 12 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області головного майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_3 з іншими відвідувачами, що перебували в кафе, один з яких співробітник 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області капітан служби цивільного захисту ОСОБА_4 . Цих співробітників було направлено до Сквирської міської лікарні для освідування на вміст алкоголю в крові та відібрано письмові пояснення працівниками поліції. Після чого відправлено по місцях проживання. Обставини події встановлюються. Відкрито кримінальне провадження частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України від 21.12.2023 № 12023116260000360.

Враховуючи наявну інформацію, керуючись п. 13 пункту 1 розділу II Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затвердженої наказом МВС України від 05.05.2015 № 515, Головним управлінням видано наказ від 21.12.2023 № 662 «Про призначення службового розслідування» щодо вищевказаних осіб (співробітників) та створено комісію про проведення службового розслідування.

14 січня 2024 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника Головного управління ДСНС України у Київській області затверджено висновок службового розслідування, яким запропоновано на майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія 7 державної пожежно-рятувальної частини 12 державною пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області накласти дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту.

Наказом Головного управління ДСНС України у Київській області від 26 січня 2024 року №42-нк за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог п. 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593, п. 3 та 4 розділу І Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009 року № 1068-VІ, абз. 2 п. 3 розділу II Правил етичної поведінки працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 16 листопада 2018 року № 932, п. 4 розділу IV Правил етичної поведінки працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 16 листопада 2018 року № 932, абзацу 11 пункту 58 розділу III Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009 року № 1068-VІ, а також приймаючи до уваги діюче дисциплінарне стягнення у виді догани (наказ 12 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Київській області від 11 квітня 2023 року № 27 о/с) на майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія 7 державної пожежно-рятувальної частини 12 державною пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту.

Відповідно до акту про відмову особи начальницького складу від ознайомлення з наказом про накладення дисциплінарного стягнення під її підпис до позивача 30 січня 2024 року доведено зміст наказу від 26 січня 2024 року №42-НК

Не погодившись із наказом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області №42-нк від 26 січня 2024 року в частині звільнення зі служби ОСОБА_1 , майстер-сержанта служби цивільного захисту, водія 7 державної пожежно-рятувальної частини 12 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період (стаття 101 Кодексу цивільного захисту України (далі- КЦЗ України)).

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 103 КЦЗ України про проходження служби цивільного захисту може бути укладено контракт про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту.

Форма, порядок і правила укладання контракту, припинення (розірвання) контракту, а також наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина четверта ст.103 КЦЗ України).

На підставі частини першої статті 108 КЦЗ України громадяни України, які вперше приймаються на службу цивільного захисту, особисто складають та скріплюють власноручним підписом Присягу такого змісту: «Я, громадянин України (прізвище, ім`я та по батькові), вступаючи на службу цивільного захисту, складаю Присягу та урочисто клянуся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим. Присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов`язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та всіляко сприяти зміцненню авторитету служби цивільного захисту. Клянуся мужньо і рішуче захищати життя та здоров`я громадян, майно України, її навколишнє природне середовище від надзвичайних ситуацій. Якщо я порушу цю Присягу, готовий нести відповідальність згідно із законами України».

Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов`язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту визначає Положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (далі - Положення).

Відповідно до п.3 Положення, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

За приписами п.29 Положення особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.

У відповідності до п.31 Положення особи рядового і начальницького складу зобов`язані: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов`язки; проходити службу цивільного захисту в тих органах і підрозділах цивільного захисту і в тих місцях, де це викликано інтересами служби; додержуватися норм професійної та службової етики; зупинити членство в політичних партіях, організаціях чи рухах на період проходження служби цивільного захисту; додержуватися вимог антикорупційного законодавства; додержуватися законодавства з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання і протидії дискримінації, насильству за ознаками статі та сексуальним домаганням; берегти та підтримувати у належному стані передані їм у користування майно і техніку; постійно підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність; виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; щороку проходити комплексний медичний огляд, за необхідності психофізіологічне обстеження і тестування, а в разі погіршення стану здоров`я, прийняття рішення про переміщення по службі в іншу місцевість або інших випадках, що потребують додаткового вивчення стану здоров`я, - проходити позачерговий медичний огляд; сприяти підтриманню порядку і дисципліни; звертатись із службових питань до свого безпосереднього керівника (начальника) і з його дозволу - до старшого прямого керівника (начальника), з особистих питань - до свого безпосереднього керівника (начальника), а у разі, коли він нездатний їх вирішити, - до старшого прямого керівника (начальника); доповідати своєму безпосередньому керівникові (начальникові) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов`язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження; додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, підвищувати повсякденно фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок; своєчасно подавати відомості про себе, що мають значення для проходження служби цивільного захисту (зміна місця проживання, здобуття освіти, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності тощо); повідомляти безпосередньому керівникові (начальникові) про місце свого перебування під час відпустки та у разі відсутності на службі з інших поважних причин (перебування на лікарняному тощо); з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.

Дисциплінарний статут служби цивільного захисту, затверджений Законом України від 05.03.2009 №1068-V (далі -Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни, права та обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування. Дія цього Статуту поширюється на всіх осіб рядового і начальницького складу, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

За приписами п.1 розд. І Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).

Службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов`язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону (далі - Присяга) (п.2 розд. І Дисциплінарного статуту).

З огляду на положення п. 6 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.

За зразкове виконання службових обов`язків особи рядового і начальницького складу підлягають заохоченню, а за порушення службової дисципліни - несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, матеріальну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом (п. 7 Дисциплінарного статуту).

За визначенням, наведеним у п.8 Дисциплінарного статуту, порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

Згідно з п.57 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

Пунктом 68 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

Відповідно до п.83 Дисциплінарного статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.

Грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, а саме: вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов`язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту (абз. 11 статті 58 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць (п.84 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до п. 86 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше ніж протягом 30 днів від дня, коли про правопорушення стало відомо начальнику, а у разі проведення за фактом вчинення правопорушення службового розслідування - від дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці порушника дисципліни.

За п.85 Дисциплінарного статуту порядок проведення службового розслідування визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Так, порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі-особи рядового і начальницького складу), права й обов`язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначає інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджена наказом МВС України від 05.05.2015 №515 (далі - Інструкція).

Згідно з п.2 розділу І Інструкції метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного.

Підставами для призначення службового розслідування є інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників ДСНС України, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об`єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з`ясування обставин, за яких вони сталися (п.2 розділу ІІ Інструкції).

Строки проведення службового розслідування визначено у розділі ІV Інструкції, відповідно до п.1 якого службове розслідування завершується протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Відповідно до п.2 та п.3 розділу ІV Інструкції початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення, якщо ним не визначено інше.

Завершенням службового розслідування є дата затвердження начальником, який його призначив, висновку за результатами службового розслідування.

Серед прав та обов`язків осіб (членів комісії), яким доручено проведення службового розслідування, передбачених у п.3 розділу V Інструкції, посадовій особі (членам комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, надається право, зокрема, запрошувати особу рядового або начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, а також інших посадових осіб органів і підрозділів цивільного захисту, які обізнані або причетні до фактів чи дій (бездіяльності), що стали підставами для призначення службового розслідування, для одержання від них усних або письмових пояснень, інших документальних матеріалів, що стосуються порушення службової дисципліни. Форма письмового пояснення викладена в додатку до цієї Інструкції.

Відповідно до п.1 розділу VІІ Інструкції, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Особа рядового або начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:

знати підстави для призначення службового розслідування, яке проводиться щодо неї;

брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі надавати усні чи письмові пояснення, документи, робити заяви, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, які обізнані або причетні до порушення службової дисципліни, а також в опитуванні інших осіб, яким відомі обставини, що вивчаються під час службового розслідування;

звертатися з клопотанням про витребування й долучення до матеріалів службового розслідування нових документів, інших матеріальних носіїв інформації;

висловлювати письмові зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових осіб, які його проводять;

не надавати будь-яких пояснень щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено чинним законодавством України;

за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними під час його проведення, у частині, яка її стосується;

оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені чинним законодавством України (п.4 розд. V Інструкції).

З урахуванням п.2 розділу VІІІ Інструкції, якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що недотримання працівником служби цивільного захисту службової дисципліни, неналежне виконання обов`язків, є наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості подальшого притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватись під час службового розслідування. В той же час, для вирішення питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення, необхідно виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Відповідна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №825/1203/17 та від 22.04.2020 у справі №826/23872/15.

Також належить до урахування висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17 про те, що складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з тим, саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 20 грудня 2023 року о 22 год.40 хв. за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Сквира, вул. Київська у кафе «ПІРАМІДА», сталася бійка за участі співробітників, а саме водія 7 ДПРЧ 12 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , старшого пожежного-рятувальника 1 ДПРЧ 12 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_5 , пожежного-рятувальника 7 ДПРЧ 12 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області рядового служби цивільного захисту ОСОБА_2 , командира відділення 7 ДПРЧ 12 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області, головного майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_3 з іншими відвідувачами, що перебували в кафе, один з яких співробітник 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області капітан служби цивільного захисту ОСОБА_4 . Даних співробітників було направлено до Сквирської міської лікарні для освідування на вміст алкоголю в крові та відібрано письмові пояснення працівниками поліції. Після чого відправлено по місцях проживання. Обставини події встановлюються. Відкрито кримінальне провадження частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України від 21.12.2023 № 12023116260000360.

21 грудня 2023 року Головним управлінням ДСНС України у Київській області видано наказ № 662 «Про призначення службового розслідування» щодо вищевказаних осіб (співробітників) та створено комісію про проведення службового розслідування.

Матеріалами службового розслідування встановлено наступне.

Начальник караулу капітан с.ц.з. ОСОБА_4 разом з дружиною ОСОБА_6 та друзями знаходився у кафе «ПІРАМІДА» в м. Сквира, вул. Київська, 34. Приблизно о 21 год 15 хв до закладу завітала компанія відвідувачів. Потім через деякий час між відвідувачами кафе гр. ОСОБА_7 та ОСОБА_1 виник конфлікт. Помітивши дану ситуацію, ОСОБА_4 підійшов до зазначених осіб, щоб залагодити конфлікт, але після зробленого зауваження ОСОБА_8 водію 7 ДПРЧ 12 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області, ОСОБА_1 наніс декілька ударів в обличчя ОСОБА_4 , після чого почалася між ними бійка. Потім співробітниками кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було викликано представників Національної поліції.

Працівники поліції доставили ОСОБА_4 до приймального відділення Сквирської лікарні де встановили діагноз - рвана рана підборіддя. За даним фактом відкрито кримінальне провадження за частиною першою статті 125 КК України від 21.12.2023 №120231 16260000360 на 3-х осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .

Згідно з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Комунального некомерційного підприємства Сквирської міської ради «Сквирська центральна міська лікарня» від 15.01.2024 ОСОБА_4 лікарями встановлено діагноз: від 20.12.2023 рвана рана підборіддя, стан алкогольного сп`яніння; від 21.12.2023 множинні ушиби, садна обличчя голови, забійна рана підборіддя, ЗЧМТ, забій м`яких тканин голови, обличчя. Після травматичний серебростенічний синдром.

Також, в інформації, викладеній у заяві ОСОБА_9 зазначено: « ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та їй не відомому чоловіку було замало, вони втрьох знову накинулись на ОСОБА_12 , звалили його з ніг та продовжили побиття руками та ногами по голові та по тулубу. Потім працівники кафе відтягнули їх від ОСОБА_13 та почали виводити ОСОБА_12 до додаткового виходу з приміщення. Під час того, як ОСОБА_12 виводили працівники кафе разом з ОСОБА_14 взяв більярдні кулі та почав кидати по них. При ньому пошкодили вітрину барної стійки. Після цього приїхали працівники Національної поліції та відвезли ОСОБА_12 до приймального відділення Сквирської лікарні».

Також, матеріали службового розслідування містять Пам`ятку щодо дотримання вимог наказу МВС України від 16 листопада 2018 року № 932 «Про затвердження Правил етичної поведінки працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління» (далі - Правила, Пам`ятка). У вказаній вище Пам`ятці зазначено: «Я, ОСОБА_1 ознайомлений і зобов`язуюсь виконувати вимоги вищезазначеного наказу під час проходження служби цивільного захисту (роботи) в ДСНС України. В разі недотримання вимог Правил готовий нести дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону України «Про дисциплінарний статут служби цивільного захисту» від 5 березня 2009 року № 1068-УІ, Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-УІ1І» підпис ОСОБА_1 та дата - 09.09.2022.

Комісією з проведення службового розслідування запропоновано на майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія 7 державної пожежно-рятувальної частини 12 державною пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області накласти дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту.

Наказом Головного управління ДСНС України у Київській області від 26 січня 2024 року №42-нк за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог п. 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593, п. 3 та 4 розділу І Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009 року № 1068-VІ, абз. 2 п. З розділу II Правил етичної поведінки працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, затверджених наказ Міністерства внутрішніх справ України 16 листопада 2018 року № 932, п. 4 розділу IV Правил етичної поведінки працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, затверджених наказ Міністерства внутрішніх справ України 16 листопада 2018 року № 932, абзацу 11 пункту 58 розділу III Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009 року № 1068-VІ, а також беручи до уваги діюче дисциплінарне стягнення у виді догани (наказ 12 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Київській області від 11 квітня 2023 року № 27 о/с) на майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія 7 державної пожежно-рятувальної частини 12 державною пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту.

Суд зауважує, що у межах розгляду справи, предметом якої є оскарження наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд надає оцінку обставинам, які свідчать про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку. Наказ про звільнення з посади є лише реалізацією (наслідком) наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Отже, відповідач дійшов обґрунтованого висновку, що позивач заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади у зв`язку із вчиненням проступку, пов`язаного з порушенням службової дисципліни.

Досліджуючи правову природу даного проступку, суд зазначає, що складом такого дисциплінарного проступку є: дія чи бездіяльність особи рядового і начальницького складу, причинно-наслідковий зв`язок, та наслідок, що настав.

Під дією в контексті даної справи розуміється недотримання позивачем норм абзаців 2, 4, 7, 9 статті 3, статті 25, абзацу 5 статті 59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009 року № 1068-VI (із змінами), абзаців 2, 5, 13 пункту 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

Так, відповідно до абзаців 2, 4, 7, 9 статті 3, статті 25, абзацу 5 статті 59 Дисциплінарного статуту службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби:

- виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів;

- бути чесним, сумлінним і дисциплінованим;

- додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій;

- сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.

Згідно з абз. 5 ст.59 Дисциплінарного статуту до діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.

Особи рядового і начальницького складу зобов`язані: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; додержуватися норм професійної та службової етики; сприяти підтриманню порядку і дисципліни (абзаціи 2, 5, 13 пункту 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу).

На підставі вищевикладеного, слід звернути увагу, що дотримання, зокрема, етичних норм є невід`ємною частиною службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту.

Стандарти етичної поведінки працівників ДСНС, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, якими вони зобов`язані керуватися під час виконання своїх посадових обов`язків, закріплені в Правилах етичної поведінки працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, затверджених наказом МВС України від 16.11.2018 № 932, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2018 р. за № 1376/32828 (далі - Правила).

Так, згідно з п.3 розд. ІІ Правил працівники ДСНС під час виконання своїх посадових обов`язків зобов`язані неухильно дотримуватися загальновизнаних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватися високої культури спілкування (не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації), поважати гідність громадян, не виявляти свавілля або байдужості до їхніх правомірних дій та вимог.

Працівники ДСНС повинні запобігати виникненню конфліктів у стосунках із громадянами, керівниками, колегами та підлеглими.

У відповідності до п.6 розділу ІІ Правил працівники ДСНС мають дбати про авторитет ДСНС не лише відповідно до вимог, визначених цими Правилами, а також в частині дотримання загальновизнаних правил поведінки, охайного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи, дотримання внутрішнього трудового розпорядку.

Поведінка працівників ДСНС має забезпечувати довіру суспільства до ДСНС (п.3 розділу І Правил).

Згідно п.4 розділу 4 Правил етичної поведінки працівники ДСНС не повинні допускати, у тому числі у позаробочий час, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам ДСНС чи негативно вплинути на репутацію працівників ДСНС.

Разом з тим, відповідно до пп. 2 п.13 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593, особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що виконують службові обов`язки: під час прямування на службу або із служби, службових поїздок, повернення до місця служби.

Начальник зобов`язаний підтримувати високий рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту, вимагати від підлеглих її додержання, не залишати поза увагою жодного факту вчинення дисциплінарного правопорушення, у повному обсязі використовувати надані йому права, правильно застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

Начальник зобов`язаний бути прикладом у бездоганному виконанні вимог Присяги, наказів та розпоряджень, у дотриманні законності, службової дисципліни, професійної та службової етики, а також виховувати і підтримувати у підлеглих сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, виявлення честі та гідності, заохочувати ініціативність, самостійність і старанність на службі (ст. 24, ст. 25 Дисциплінарного статуту).

Аналіз вищевикладених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що одним з першочергових обов`язків осіб начальницького складу органів ДСНС, є дотримання службової дисципліни, професійної та службової етики, що виражається, серед іншого, у невикористанні нецензурної лексики, підвищеної інтонації, запобіганню виникнення конфліктів, як у робочий, так і позаробочий час. Водночас, суд наголошує, що час прямування на службу або зі служби законодавчо віднесено до виконання службових обов`язків працівників ДСНС.

Також, суд звертає увагу на те, що вчинки, які дискредитують працівників служби цивільного захисту та, власне, органи ДСНС, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Отже, дискредитація звання особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів ДСНС і її працівників в очах громадськості.

Суд враховує, що в основі поведінки працівника ДСНС закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Як зазначалось вище, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника служби цивільного захисту, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; додержуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.

З тексту Присяги, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника служби цивільного захисту закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, особа рядового і начальницького складу служби цивільного захисту покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння працівником служби цивільного захисту проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів ДСНС та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Суд наголошує, що позивач, перебуваючи на службі цивільного захисту, в силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати вчинків, що ганьблять звання працівника ДСНС або підривають авторитет ДСНС.

Ураховуючи наслідки проступку, які фактично підривають довіру та авторитет до органів служби цивільного захисту, суд вважає правомірним висновок відповідача щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.

Відповідно до абз. 4 п. 79 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593, особа рядового і начальницького складу для вирішення питання щодо подальшого проходження служби може бути звільнена із займаної посади із зарахуванням у розпорядження керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту в разі: застосування дисциплінарного стягнення про звільнення особи рядового і начальницького складу з посади, якщо неможливо відразу призначити її на нижчу посаду, - до двох місяців.

Отже, перевіряючи оскаржуваний наказ та дії відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим відсутні підстави для визнання протиправними та скасування наказу ГУ ДСНС України у Київській області №42-нк від 26.01.2024, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують висновків суду.

Згідно з частини першої, частини третьої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України», заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Ураховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснювати

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.