Рішення № 123651963, 10.12.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. справа № 300/7335/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), 24.09.2024 через систему "Електронний суд" звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі також відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі третя особа, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку позовної заяви (а.с.53-54).

09.10.2024 представником позивача зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 61-62).

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням відповідача від 03.04.2024 за №09163001947 відмовлено позивачу у призначенні пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" згідно поданої заяви від 27.03.2024 та доданих до неї документів, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. При цьому, відповідач обчислив загальний стаж роботи позивача у кількості 31 рік 0 місяців 14 днів, а пільговий стаж роботи у кількості 0 років 0 місяців 0 днів. Також вищевказане рішення відповідач обґрунтував тим, що позивач не надав у повному обсязі документи для призначення пільгової пенсії, а саме: відсутня довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, накази про атестацію робочих місць працівників та не зараховано період навчання позивача з 01.09.1984 по 09.06.1988, оскільки ім`я та по батькові зазначені у дипломі, не відповідає даним паспорта позивача. Зазначене рішення надіслано позивачу ГУ ПФУ в Івано-Франківській області разом з повідомленням від 12.04.2024 №0900-0209-8/22578. Враховуючи наведене, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №091630019475 від 03.04.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 період навчання за спеціальністю "Гірнича електроніка" з 01.09.1984 по 09.06.1988, період проходження строкової служби з 06.12.1988 по 27.11.1990, періоди з 08.07.1988 по 29.11.1988 в Шахтоуправління "Ровеньківське", з 08.01.1991 по 30.03.1992 та з 31.03.1992 по 01.06.1992 в Шахтоуправління "ім. Космонавтів", з 09.06.1992 по 30.07.1993, з 31.07.1993 по 18.09.1993 та з 25.11.1997 по 09.01.1998 в Шахті 71 "Індустрія" та повторно розглянути заяву від 27.03.2024 про призначення пільгової пенсії з урахуванням зазначених періодів роботи за Списком №1.

На адресу суду, 25.10.2024 через систему "Електронний суд" від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача проти задоволення позову заперечила, зокрема зазначила, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання позивача з 01.09.1984 по 09.06.1988 за спеціальністю "Гірнича електроніка". Даний період навчання не підлягає зарахуванню, оскільки в дипломі неправильно зазначено ім`я та по-батькові позивача ОСОБА_2 , також у трудовій книжці позивача відсутній запис про початок та завершення навчання з 01.09.1984 по 09.06.1988, а також позивачем не надано накази про атестацію робочих місць працівників та переліки посад згідно постанови №637. Просила у задоволенні позову відмовити (а.с.66-70).

На адресу суду 25.10.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшли пояснення за №0900-0903-8/55020 від 18.10.2024. У письмових поясненнях представник третьої особи, зокрема зазначила, що відповідно до статті 114 Закону №1058 право на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 здійснюється відповідно до статті 114 Закону 1058. Так, відповідно до статті 114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, та за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не меншу 10 років на зазначених роботах. Працівники, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Законодавством передбачено призначення пенсій за віком на пільгових умовах. Особливість цього виду пенсії полягає у зменшенні пенсійного віку, тобто, чим більший ступінь важкості та шкідливості умов праці, тим нижчий вік виходу на пенсію, менші вимоги до стажу, необхідного для призначення пенсії. Страховий стаж позивача склав 31 рік. Вік позивача на дату звернення становить 55 років. Звернула увагу на те, що у дипломі НОМЕР_1 по батькові позивача зазначено " ОСОБА_3 ", що не відповідає даним паспорта " ОСОБА_4 ", крім того, із записів трудової книжки не вбачається, що підприємство атестувало робоче місце за Списком №1, що, в свою чергу, підтверджує позицію пенсійного органу щодо необхідності, в даному випадку, уточнюючої довідки саме для встановлення права на призначення пенсії за наявним стажем роботи за переліком професій, затверджених постановою КМУ від 31.03.1994 №202 (а.с.82-90).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.

Відповідно до копії паспорта громадянина України № НОМЕР_2 , який міститься у матеріалах справи, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8-9).

27.03.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням ГУ ПФ України у Запорізькій області №091630019475 від 03.04.2024 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, в зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи не менше 25 років.

У даному рішенні зокрема зазначено, що страховий стаж заявника становить 31 рік 00 місяців 14 днів. Пільговий стаж особи становить 00 років 00 місяців 00 днів. Результати розгляду документів доданих до заяви за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання згідно диплома з 01.09.1984 по 09.06.1988, оскільки ім`я та по батькові не відповідає даним паспорта. Документи для призначення пенсії згідно ст. 114 Закону №1058 заявником не надано в повному обсязі, а саме відсутня довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Додаток 5), накази про атестацію робочих місць працівників та перелік посад згідно Постанови №637 від 12.08.1993 (зі змінами) "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній". Згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-I та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2006 в разі ліквідації організації без правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (а.с.39-40).

Вищезазначене рішення ГУ ПФ України в Запорізькій області продубльовано листом-відповіддю ГУ ПФ України в Івано-Франківській області від 12.04.2024 №0900-0209-8/22578 (а.с.38).

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням, звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту Закон №1058-IV) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

У відповідності до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі по тексту - Закон №1788-XII) основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За змістом приписів пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону №1788-XII та п.1 Порядку №637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі по тексту - Інструкція № 58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за № 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Абзацом четвертим пункту 2.14 Інструкція № 58 встановлено, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

З вищезазначеної норми слідує, що ніяких інших записів до трудової книжки, що підтверджували б право працівника на призначення пенсії на пільгових умовах, не передбачено.

Аналіз вищенаведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Таким чином, вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення пільгового стажу.

Згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 , дата заповнення від 12.07.1985 р. видно, що позивач працював на посаді: з 08.07.1988 по 29.11.1988 - електрослюсар підземний Шахтоуправління "Ровеньківське"; з 06.12.1988 по 27.11.1990 - служба в армії; з 08.01.1991 по 30.03.1992 - підземний електрослюсар з повним робочим днем під землею Шахтоуправління "ім. Космонавтів"; з 31.03.1992 по 01.06.1992 - підземний гірничий очисного забою з повним робочим днем під землею Шахтоуправління "ім. Космонавтів"; з 09.06.1992 по 30.07.1993 - гірничий очисного забою 4 розряду з повним робочим днем під землею Шахта 71 "Індустрія"; з 31.07.1993 по 18.09.1993 - гірничий очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею Шахта 71 "Індустрія"; з 25.11.1997 по 09.01.1998 - електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею Шахта 71 "Індустрія" (а.с.15-34).

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Згідно Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, що був чинним до 16.01.2003, посади позивача віднесені до Списку №1 (розділ I, пункт 1 підпункт "а" - "Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах" 1010100а).

Отже, з огляду на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, суд вважає, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача по Списку №1 періоди його роботи: з 08.07.1988 по 29.11.1988; з 08.01.1991 по 30.03.1992; з 31.03.1992 по 01.06.1992; з 09.06.1992 по 30.07.1993; з 31.07.1993 по 18.09.1993; з 25.11.1997 по 09.01.1998 з урахуванням чого такий період підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача по Списку №1.

Щодо наявності підстав для зарахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1 періоду походження позивачем строкової військової служби, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 у період з 06 грудня 1988 року по 27 листопада 1990 року проходив строкову військову службу в радянській армії, що підтверджено записом № 10 в трудовій книжці та військовим квитком серії НОМЕР_4 (а.с.18).

Період проходження військової служби відповідач зарахував до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зарахований.

Призову на військову службу передувала робота позивача на шахтоуправління "Ровеньківське" електрослюсарем підземним (записи № 8-9) (а.с.18).

Після демобілізації з 08 січня 1991 року позивач прийнятий на роботу в Шахтоуправління "ім. Космонавтів" підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею (запис № 12) (а.с.19).

Частиною 4 ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

На підставі постанови Верховної Ради України від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ "Про введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01 січня 1992 року Закон № 1788 введений в дію в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення в дію цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.

За змістом п. "в" ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба незалежно від місця проходження служби.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

Верховний Суд України у своїх постановах від 05 лютого 2008 року (справа № 21- 2369во07) та 27 травня 2008 року (справа № 21-2438во07) при розгляді справ відповідної категорії прийшов до висновку, що при вирішенні конкретних спорів з питання пільгового порядку обчислення періоду проходження військової служби суди повинні користуватися як законами і нормативними актами України так і законодавством колишнього СРСР.

На час проходження позивачем строкової військової служби діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі - Положення № 590).

Пунктом 109 Положення № 590 встановлено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти "а" і "б" пункту 16), [...] періоди, зазначені у підпунктах "к" і "л", прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

В свою чергу пп. "к" п. 109 Положення № 590 передбачав, що, крім роботи в якості робочого або службовця, в загальний стаж роботи зараховується також служба у складі Збройних Сил СРСР [...].

02 червня 2005 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2636-IV "Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження військової служби" (далі - Закон № 2636), який набрав чинності з 01 січня 2006 року.

На підставі п. 1 розділу І Закону № 2636 абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону № 2011 доповнений реченнями такого змісту: "Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах".

На підставі п. 2 розділу І Закону № 2636 ч. 1 ст. 2 Закону № 2232 доповнена абзацом другим такого змісту: "Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах".

Як свідчить пояснювальна записка до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України" (щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби" до прийняття Закону України "Про пенсійне забезпечення" при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, час проходження військової служби прирівнювався до роботи, яка передувала службі або слідувала за нею. Після введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" питання зарахування часу проходження військової служби врегульовано в роз`ясненні Міністерства соціального захисту населення України № 2 від 26.03.1993, в якому передбачалось, що час перебування на військовій службі підлягає зарахуванню як до загального стажу, так і стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, якщо на момент призову на військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги.

Однак, з 01.01.2004 це роз`яснення втратило чинність. Таким чином, механізм зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років, втратив законодавче регулювання, а особи, які мали або матимуть право на зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років, втрачають його.

Отже, прийняття цього законопроєкту спрямовано на законодавче закріплення механізму зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років при умові, якщо на момент призову на військову службу особа навчалась в професійно-технічному училищі, працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги.

Вирішуючи питання про те, норми якого нормативно-правового акта мають застосовуватися до спірних правовідносин, а саме п. 109 Положення № 590 або абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону № 2011 та ч. 1 ст. 2 Закону № 2232, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В абз. 2 п. 2 мотивувальної частини рішення від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив: "За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно- правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце".

Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-ХІІ "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP" передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Отже, під час вирішення питання щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження ним строкової військової служби має застосовуватися законодавство, чинне на час її проходження, а саме п. 109 Положення № 590.

В даному випадку не йдеться про колізію між нормою закону та нормою підзаконного нормативно-правого акта, оскільки зміни, внесені до Законів № 2211 та № 2232 на підставі Закону № 2636, набрали чинності з 01 січня 2006 року і не мають зворотної дії у часі.

Таким чином, в силу положень п. 109 Положення № 590 ОСОБА_1 має право на зарахування періоду строкової військової служби до роботи, що передувала або слідувала за закінченням цього періоду.

Оскільки, як до призову на строкову військову службу, так і після демобілізації позивач працював підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею і робота за цією професією дає право на пенсію відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, а тому позивач має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1, що дає право на пенсію відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, і періоду проходження ним строкової військової служби з 06.12.1988 по 27.11.1990.

Щодо зарахування періоду навчання в технікумі до пільгового стажу за Списком №1, суд зазначає таке.

Статтею 56 Закону №1788-XII визначено, що в стаж роботи, яка надає право на трудову пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних учбових закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації і перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" від 10.02.1998 № 103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно- технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Дипломом серії НОМЕР_1 виданим 09.06.1988 підтверджено, що позивач у 1984 році вступив до Ровеньківського гірничого технікуму і в 1988 році закінчив повний курс за спеціальністю "Гірнича електротехніка" (а.с.11-14).

Як вбачається з трудової книжки позивача з 09.06.1988 по 07.07.1988 - період після закінчення навчання та влаштуванням на роботу по спеціальності не перевищує трьох місяців, оскільки 08.07.1988 він прийнятий на посаду електрослюсар підземний Шахтоуправління "Ровеньківське" (а.с.17-18).

Крім цього, у період з 25.05.1987 по 09.11.1987 (записи № 3-5) та з 14.03.1988 по 29.04.1988 (записи № 6-7) позивач проходив виробничу практику в Шахтоуправлінні "Ровеньківське" на посаді електрослюсар підземний (а.с.16-17).

Однак, формальні неточності у документах, такі як описки при написанні по батькові особи, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Подібна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а.

Допущена описка у дипломі про навчання при написанні українською мовою по батькові позивача " ОСОБА_3 " не є такою, що стає сумнівом для ідентифікації особи, якій цей документ виданий, оскільки у дипломі про навчання при написанні російською мовою по батькові позивача чітко зазначено " ОСОБА_5 ", а також у виписці підсумкових оцінок успішності до диплома серії НОМЕР_1 виданій - " ОСОБА_6 ", що в перекладі на українську мову за загальними правилами правопису відповідає " ОСОБА_1 " як і зазначено у паспорті позивача (а.с.8-14).

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем безпідставно відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з п. п. 4, 23 ч. 1 Європейської соціальної хартії від 03.05.1996, ратифікованої Закону України "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)" № 137-V від 14.09.2006 усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до Розділу ІІ Конституції України право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням і забезпечується ч. 2 ст. 22 Конституції України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно з п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Саме органи пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення (перерахунку) пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача, підміняючи дискреційні функції УПФУ.

Отже, після скасування судом зазначеного вище рішення відповідач зобов`язаний повторно розглянути заяву позивача від 27.03.2024 і прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час розгляду справи відповідач доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах даної справи містяться докази понесення позивачем судових витрат в розмірі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією від 24.09.2024 №1390463050 (а.с.6).

Таким чином, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 968,96 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ - 20490012, проспект Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, вул. 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №091630019475 від 03.04.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ - 20490012, проспект Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057) зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) за Списком №1 період навчання за спеціальністю "Гірнича електроніка" з 01.09.1984 по 09.06.1988, період проходження строкової служби з 06.12.1988 по 27.11.1990, періоди з 08.07.1988 по 29.11.1988 в Шахтоуправління "Ровеньківське", з 08.01.1991 по 30.03.1992 та з 31.03.1992 по 01.06.1992 в Шахтоуправління "ім. Космонавтів", з 09.06.1992 по 30.07.1993, з 31.07.1993 по 18.09.1993 та з 25.11.1997 по 09.01.1998 в Шахті 71 "Індустрія" та повторно розглянути заяву від 27.03.2024 про призначення пільгової пенсії з урахуванням зазначених періодів роботи за Списком №1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, проспект Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Сторонам рішення надіслати через підсистему Електронний суд.

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ Мої справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.