Рішення № 123650908, 10.12.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 рокуСправа №160/27058/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

10 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) від 10.05.2024 року № 912280128282.

- визнати бездіяльність (дії) щодо розгляду заяви від 08 липня 2024 року про перерахунок/призначення пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 23.11.2016 року протиправною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву від 08.07.2024 року про перерахунок/призначення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 23.11.2016 року (з урахуванням абз. 4 ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення»)..

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він перебуває на обліку пенсійного органу та отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва (друга група інвалідності , 80% втрати професійної працездатності).

За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 з 23.11.2016 року призначена пенсія по інвалідності 2 групи внаслідок трудового каліцтва за нормами Закону України № 1788. Для обчислення розміру пенсії враховані періоди заробітної плати за нормами статті 65 Закону України № 1788.

На підставі звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії із застосуванням до розрахунку абзацу 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійний орган зазначив про відсутність права на перерахунок, оскільки заявнику перерахована пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва за нормами статті 43 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на підставі документів про заробітну плату (дохід), наявних на час перерахунку в пенсійній справі, з чим позивач не погоджується та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 14 жовтня 2024 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ухвали від 14 жовтня 2024 року на адресу суду 27 листопада 2024 року від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві відповідач 2 позов не визнав та зазначив, що заяву позивача від 02.05.2024 щодо призначення пенсії за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області та прийнято рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва за нормами статті 43 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 10.05.2024 року № 912280128282.

За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 з 23.11.2016року призначена пенсія по інвалідності 2 групи внаслідок трудового каліцтва за нормами Закону України від 05.11.1991 року № 1788 «Про пенсійне забезпечення».

Станом на 23.11.2016 року призначення пенсій особам з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснювалася за нормами Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року № 1788.

У відповідності до пункту а етапі 23 Закону України № 1788 передбачено, що пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

Аналіз наданої ОСОБА_1 заяви від 02.05.2024 року та доданих до заяви документів щодо перерахунку пенсії із застосуванням розрахунку заробітної плати абз 2 ч. 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» свідчить про відсутність права на перерахунок, оскільки заявнику перерахована пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва за нормами статті 43 Закону України № 1058 на підставі документів про заробітну плату (дохід), наявний на час перерахунку в пенсійній справі, тому, на думку відповідача 2, у здійсненні перерахунку пенсії на підставі заяви від 02.05.2024 року не має правових підстав та відсутні підстави для скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 10.05.2024 року № 912280128282. У задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що станом на 23.11.2016 призначення пенсій особам з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснювалася за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року№ 1788 (далі Закон України 1788).

У відповідності до пункту а статті 23 Закону України 1788 передбачено, що пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

Відповідно до статті 65 Закону України 1788, яка була чинна на дату призначення пенсії, а саме: 23.11.2016 року, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за періоди роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи з 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

01.10.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, яким внесено ряд змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058.

з 01.10.2017 року у зв`язку з набранням чинності змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148 -VIII від 03.10.2017 пенсії особам з інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 IV (далі Закон - 1058 IV).

Відповідно до пункту 3 статті 43 закону 1058 раніше призначені пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання перераховуються за нормами цього Закону з урахуванням положень частини третьої статті 30 цього Закону, за умови наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії, на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, які відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Для перерахунку пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), визначеного з пенсії визначається із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), визначеного з урахуванням положень частини другої статті 42 та пункту 4 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 IV.

Відповідно до статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата(дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 незалежно від перерв.

У відповідності до абзацу 2 частини 1 статті 40 Закону України 1058 за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) ДЛЯ обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

На думку відповідача 1, з наданої ОСОБА_1 заяви від 02.05.2024 року та доданих до заяви документів щодо перерахунку пенсії із застосуванням до розрахунку заробітної плати абзацу 2 частини 1 статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV, свідчить про відсутність права на перерахунок, оскільки заявнику перерахована пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва за нормами статті 43 Закону 1058 на підставі документів про заробітну плату (дохід), наявних на час перерахунку в пенсійній справі.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства Українизазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з частинами 3, 4ст.262 КАС Українипідготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .

З листопада 2016 року позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва (2 група інвалідності, 80% втрати професійної працездатності).

02.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії по інвалідності, у якій позивач просив провести перерахунок заробітку для обчислення пенсії по інвалідності з урахуванням оптимізації заробітної плати по періодам, а саме:

- з урахуванням додаткового періоду з 01.12.1995 року по 30.06.2000 року;

- без урахування додаткового періоду , на підставі індивідуальних даних ОК-5 та провести призначення пенсії по інвалідності з 23.11.2016 року.

Заява позивача та додані до неї документи за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 912280128282 від 10.05.2024 ОСОБА_1 відмовлено в переведені на інший вид пенсії.

В обґрунтування рішення № 912280128282 від 10.05.2024 відповідач 2 зазначив, що за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 з 23.11.2016 року призначена пенсія по інвалідності 2 групи внаслідок трудового каліцтва за нормами Закону України № 1788. Для обчислення розміру пенсії враховані періоди заробітної плати за нормами статті 65 Закону України № 1788.

На думку відповідача 2, з наданої ОСОБА_1 заяви від 02.05.2024 року щодо перерахунку пенсії із застосуванням до розрахунку заробітної плати абз 2 частини 1 статті 40 Закону України № 1058 свідчить про відсутність права на перерахунок, оскільки заявнику перерахована пенсія по інвалідності трудового каліцтва за нормами статті 43 Закону України № 1058 на підставі документів про заробітну плату (дохід), наявних на час перерахунку в пенсійній справі.

Не погодившись з прийнятим рішенням відповідача 2 від 10.05.2024 № 912280128282 та розрахунком пенсії середньої заробітної плати, а саме: розрахованої пенсії на загальних підставах, позивач повторно 08.07.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії, в якій просив провести перерахунок пенсії (призначення) по інвалідності з 23.11.2016 року , взявши до розрахунку середню заробітну плату гірника очисного забою 5 (п`ятого) розряду за жовтень 2016 року шахти «Зіхадно-Донбаської» «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та виплатити різницю між нарахованим з 2016 року розміром пенсії по інвалідності у відповідності до вимоги абз 4 статті 29 Закону України № 1788 та раніше виплачених сум.

Рішення за результатами звернення позивача 08.07.2024 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не прийнято.

Не погоджуючись з відмовою відповідача 2 у перерахунку пенсії та не прийняття рішення за результатами звернення позивача 08.07.2024 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Абзац 3 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 передбачає, що за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, а також додаткові періоди, види яких визначені у другому реченні абзацу 3 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058.

Також абзац 3 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 передбачає, що до вищезазначених 60 календарних місяців страхового стажу можуть входити два види періодів:

- будь-які періоди незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом з ч. 1 ст. 24 Закону № 1058;

- будь-який період страхового стажу підряд.

Позивач має право самостійно визначити період страхового стажу, що виключається із періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії. Таким періодом може бути виключно один проміжок часу, а не кілька окремих проміжків часу.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 року у справі № 591/2141/16-а.

Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач вважає, що для призначенні пенсії по інвалідності повинна братись середня заробітна плата по професії, яку пенсіонер одержував перед звільненням за пенсією та просив провести перерахунок (призначення) пенсії по інвалідності з 23.11.2016 року, взявши до розрахунку середню заробітну плату гірника очисного забою 5 (п`ятого) розряду за жовтень 2016 року.

З вищенаведеного можна зробити висновок, що позивач має право на перерахунок (призначення) пенсії по інвалідності з 23.11.2016 року із розрахунку середню заробітну плату гірника очисного забою 5 (п`ятого) розряду за жовтень 2016 року.

З огляду на викладене, зробив висновок, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 10.05.2924 року № 912280128282.

Стосовно вимог позивача про визнати бездіяльність (дії) щодо розгляду заяви від 08 липня 2024 року про перерахунок/призначення пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 23.11.2016 року протиправною та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву від 08.07.2024 року про перерахунок/призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 23.11.2016 року (з урахуванням абз. 4 ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), суд зазначає, що остання підлягає задоволенню, оскільки докази розгляду заяви позивача від 08 липня 2024 року про перерахунок/призначення пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 23.11.2016 року відповідачі суду не надали.

Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.

Висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов`язковими для врахування суб`єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення. Суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов`язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене, позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 19.06.2024.

Оскільки задоволено основну позовну вимогу позивача, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області(м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, 8, Донецька область, ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії №046850014802 від 06.03.2024р. ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_2 , а саме: з 23.07.1985 по 26.08.1987; з 02.07.1997 по 04.01.1999; з 04.01.1999 по 01.02.2002; з 27.02.2002 по 31.12.2003 відповідно трудової книжки колгоспника від 12.03.1986 серія НОМЕР_4 ; 1985 рік в колгоспі імені Свердлова, відповідно наданої архівної довідки від 04.07.2021 №Ш-04; з 01.09.1981 по 31.05.1982 навчання в Професійно-технічному училищі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії за віком з 27.02.2024 року та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні та зарахованих пільгових періодів роботи ОСОБА_2 цим судовим рішенням..

Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області (м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, 8, Донецька область, ЄДРПОУ 13486010) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового зборуу розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук