Рішення № 123650672, 25.11.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 рокуСправа №160/23968/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/23968/24 за позовною заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» (51914, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Тритузна, 168, код ЄДРПОУ: 32130551) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» (далі позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2024 року № 0246420411.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність податкового повідомлення-рішення відповідача від 13.05.2024 року. Зазначає, що в акті наявна неточність щодо періоду вчинення правопорушення, при цьому відповідачем порушено строк визначення позивачу грошового зобов`язання.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/23968/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/23968/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

04 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що несплата податкових зобов`язань є триваючим правопорушенням, яке припиняється в день сплати. Також заперечує порушення строку визначення позивачу податкового зобов`язання.

08 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач повторює доводи позовної заяви

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, електронний доказ, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

15 квітня 2024 року відповідачем складено Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ позивачем №22215/04-36-04-11-06/321305 (далі Акт перевірки). Актом перевірки встановлено, що позивачем прострочена сплату ПДВ по 24 податковим деклараціям з ПДВ від 20.02.2021 року, оплата надійшла протягом січня-квітня 2024 року (прострочення від 1037 до 1129 днів).

13 травня 2024 року відповідачем на підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0246420411 (далі ППР). У ППР вказано, що періодом фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення є січень 2021 року, в зв`язку з чим до позивача застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 377045,81 грн.

ППР оскаржено позивачем в адміністративному порядку, однак рішенням від 30.07.2024 року №23173/6/99-00-06-03-01-06 у задоволенні скарги позивача відмовлено. В матеріалах справи наявний розрахунок до ППР, в якому відображено порядок визначення підсумкової суми штрафу.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 14.1.157 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктом 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента вимогам, визначеним п. 2, 3 ч. 1 та п. 10 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Згідно із п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п. 124.1. ст. 124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Позивачем висловлено 2 аргументи щодо протиправності спірного ППР: виклад графи щодо періоду діяльності, при здійсненні якої вчинено правопорушення, а також строк давності для визначення відповідачем грошового зобов`язання.

Згідно ППР періодом діяльності, при здійсненні якої вчинено правопорушення, є січень 2021 року. До ППР наявний розрахунок, згідно якого датою подання звітності є 20.02.2021 року, а граничним терміном сплати є 02.03.2021 року.

Відповідно, січнем 2021 року є місяцем, за який в лютому 2021 року позивачем подано податкову декларацію. Отже, саме січень 2021 року і є періодом діяльності, при здійсненні якої здійснено порушення, оскільки період визначається передусім відносно діяльності.

Окрім цього, незалежно від викладу цієї графи поза розумним сумнівом є достатній рівень обґрунтованості та зрозумілості спірного ППР з огляду на наявний розрахунок до нього, в зв`язку з чим позивач не міг не розуміти відповідних обставин. Навіть в разі дійсного існування стверджуваного недоліку оформлення ППР такий недолік не міг би зумовлювати висновок про його протиправність з огляду на свою малозначущість та відсутність впливу на права позивача, а скасування ППР з цієї підстави являло б собою надмірний формалізм та наданні переваги формі над змістом.

Так, позивач не навів заперечень по суті не вказував, що сплатив податкові зобов`язання своєчасно або що період прострочення є іншим, не вказував на існування підстав, які б звільняли його від відповідальності. Тобто, позивач не заперечував вчинення правопорушення як такого. Судом на підставі наявних матеріалів справи, передусім Акту перевірки, а також з урахуванням відсутності жодних доводів та доказів позивача проти цього, встановлено дійсне вчинення позивачем порушення, за яке його притягнення до відповідності. Уникнення відповідальності з формальних підстав суперечить меті та способу врегулювання спірних правовідносин, а також не відповідає завданню адміністративного судочинства.

Суд підкреслює, що недоліки оформлення акта перевірки, податкового-повідомлення-рішення не є безумовною підставою для його скасування, оскільки не нівелюють порушень податкового законодавства, допущених платником податків, що не спростовано позивачем жодними наданими належними, достатніми та допустимими доказами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.07.2024 року у справі №320/8116/20.

Щодо доводів позивача про строк визначення грошових зобов`язань слід зазначити, що дійсно згідно п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України строк визначення грошових зобов`язань відповідачем складає 1095 днів.

Водночас, перебіг такого строку зупинявся з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (із змінами, внесеними Законом України від 13.05.2020 року № 591-IX, що набрав чинності 29.05.2020 року) на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинений перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.

Дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України зупинялася на період дії воєнного, надзвичайного стану відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року №2120-IX (далі Закон №2120-IX), який набрав чинності 17.03.2022 року.

Законом №2120-IX запроваджувалася альтернативна норма щодо зупинення перебігу строків п. 102.9. ст. 102 Податкового кодексу України, згідно якої на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В подальшому прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 року №2260-IX (далі Закон №2260-IX), що набрав законної сили 27.05.2022 року та яким п. 102.9. ст. 102 Податкового кодексу України доповнено словами «крім випадків, передбачених цим Кодексом» та змінено редакцію пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, виклавши його наступним чином: для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім виключень, які не стосуються стягнення податкового боргу за рішенням суду.

Відповідно, з набранням 27.05.2022 року чинності Законом №2260-IX діяло загальне правило п. 102.9. ст. 102 Податкового кодексу України про зупинення перебігу строків згідно Податкового кодексу України, з якого могли передбачатися виключення, та пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який фактично повторював загальне правило та визначав відповідні конкретні виключення з нього, які не стосувалися визначення контролюючим органом грошових зобов`язань.

Проте, 01.08.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 року №3219-IX (далі Закон №3219-IX), яким п. 102.9. ст. 102 Податкового кодексу України виключено, а редакцію пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено наступним чином:

Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім виключень, які не стосуються стягнення податкового боргу за рішенням суду.

Отже, з 02.08.2023 року остаточно скасовано зупинення строків визначення контролюючим органом грошових зобов`язань, яке було запроваджено в зв`язку з дією правового режиму воєнного стану.

При цьому згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно, в період з 18.03.2020 року (згідно Закону №533-IX від 17.03.2020 року та наступними змінами Закону №591-IX) по 16.03.2022 року строк для визначення грошових зобов`язань було зупинено в зв`язку з дією карантину, згідно пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України

Закон №2120-IX з 17.03.2022 зупинив дію цих положень, які в подальшому 30.06.2023 року втратили юридичну силу в зв`язку з закінченням самого карантину, з цієї дати зупинення строку звернення до суду з цим позовом передбачалося п. 102.9. ст. 102 та пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Отже, з 17.03.2022 року до 01.08.2023 року зупинення перебігу строку для визначення грошових зобов`язань передбачалося в зв`язку з дією правового режиму воєнного стану. Але з 01.08.2023 року набрав чинність Закон №3219-IX, який скасував п. 102.9. ст. 102 Податкового кодексу України, а пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України змінив, фактично визначивши 01.08.2023 року останнім днем зупинення строку, в зв`язку з чим з 02.08.2023 року перебіг строку відновився.

Узагальнено вищевикладене свідчить, що зупинення строку для визначення грошових зобов`язань діяло з 18.03.2020 року по 31.07.2023 року.

Більш того, вірними є доводи відповідача про необхідність обчислювати цей строк з дати сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, що за обставин цієї справи мало місце в 2024 році.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2023 року у справі №821/850/18.

З урахуванням вищевикладеного, строк для прийняття спірного ППР не є пропущеним.

Інших доводів позовна заява не містить. Судом з власної ініціативи перевірено інші аспекти процедури притягнення позивача до відповідальності та не встановлено порушень відповідних положень законодавства.

Окремо слід зауважити, що жодних заперечень саме проти податкового правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, ним не наведено.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.

Щодо розподілу судових витрат.

В зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139-143, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко