Рішення № 123650657, 22.11.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 рокуСправа №160/25144/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону №2050 компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії у розмірі 75 252, 41 грн за період з 01.06.2023 (з дати неправомірного зменшення розміру пенсійної виплати) по 30.04.2024 (по день, з якого розпочалась виплата перерахованої пенсії), нарахованої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі №160/20184/24;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону № 2050 компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії у розмірі 75 252, 41 грн за період з 01.06.2023 (з дати неправомірного зменшення розміру пенсійної виплати) по 30.04.2024 (по день, з якого розпочалась виплата перерахованої пенсії), нарахованої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі №160/20184/24.

В обґрунтування позову зазначено, про те що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року в адміністративній справі №160/20184/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови КМУ № 713 у неповному розмірі в сумі 1 378,40 грн.; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії у повному розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови КМУ № 713, з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.06.2023 без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, виходячи з 74% від розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці № 33/24/C-9347 від 19.12.2022, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», з урахуванням індексації згідно Постанови КМУ №118 і Постанови КМУ № 168, щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. згідно Постанови КМУ № 713, з урахуванням раніше виплачених сум та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2023 без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, виходячи з 74% від розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці № 33/24/С-9347 від 19.12.2022, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», включно з індексацією, передбаченою Постановами КМУ № 118 та Постанови КМУ № 168, щомісячною доплатою до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ № 713, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення набрало законної сили 02.04.2024 року. На виконання рішення суду по справі №160/20184/23 пенсійний орган здійснив перерахунок і виплату пенсії у розмірі 28 258,31 грн. 06.05.2024 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою №21965/С-0400-24 щодо видачі довідки про суму заборгованості, яка виникла 01.06.2023 після перерахунку пенсії згідно рішення суду по справі №160/20184/23. 04.06.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом за вих. №33221-21965/С-01/8-0400/24 повідомило про те, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, виходячи з 74% від розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці, включно з індексацією, щомісячною додатковою доплатою до пенсії в розмірі 2000,00 грн. з урахуванням раніше виплачених сум. Також зазначено про те, що доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.06.2023 по 30.04.2024 становить 75 251,41 грн. Позивач зазначає про те, що пенсійним органом не була виплачена частина донарахованої пенсії за період з 01.06.2023 по 30.04.2024, а отже він має право на компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку із порушенням термінів виплати пенсії. Позивач вважає протиправними дії відповідача та такими, що порушують його права, тому звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 23 вересня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано представником відповідачів 23.09.2024 року, про що в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа.

12 жовтня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ. Згідно статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів (в тому числі пенсії) у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Згідно статті 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Отже за змістом вказаних приписів у разі порушення строків виплати нарахованої пенсії орган Пенсійного фонду України в день виплати заборгованості з пенсії за минулий період зобов`язаний нарахувати та виплатити пенсіонеру компенсацію втрати частини доходу за весь період прострочення. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі № 160/20184/23 позивачу проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату пенсії у розмірі 75251,41 грн. Відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. В 2023 році було проведено виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили по 20.09.2020. Враховуючи зазначене, доплату на виконання рішення суду, винесеного на користь позивача, буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ним законної сили. Оскільки фактична виплата заборгованості по пенсії позивачу не здійснена та не нараховано компенсацію, а отже позовні вимоги у цій частині звернені на майбутнє, у цій частині позовні вимоги права позивача не є порушеними.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 04.01.2000 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року по справі №160/20184/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови КМУ № 713 у неповному розмірі в сумі 1 378,40 грн.; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії у повному розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови КМУ № 713, з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.06.2023 без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, виходячи з 74% від розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці № 33/24/C-9347 від 19.12.2022, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», з урахуванням індексації згідно Постанови КМУ №118 і Постанови КМУ № 168, щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. згідно Постанови КМУ № 713, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2023 без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, виходячи з 74% від розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці № 33/24/С-9347 від 19.12.2022, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», включно з індексацією, передбаченою Постановами КМУ № 118 та Постанови КМУ № 168, щомісячною доплатою до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ № 713, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року по справі №160/20184/23 набрало законної сили 02.04.2024 року.

06 травня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо видачі довідки про суму заборгованості, яка виникла 01.07.2023 після перерахунку пенсії згідно рішення суду від 12.01.2024 року по справі №160/20184/23.

04 червня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом за вих. №33221-21965/С-01/8-0400/24 повідомило про те, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі №160/20184/23 до пенсії з 01.07.2021 встановлено щомісячну доплату, передбачену постановою КМУ № 713, у розмірі 2000,00 грн та з 01.06.2023 проведено перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, виходячи з 74 % від розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці № 33/24/C-9347 від 19.12.2022, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», включно з індексацією, передбаченою Постановою КМУ № 118 та Постановою КМУ № 168, щомісячною доплатою до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ № 713, з урахуванням раніше виплачених сум. Оскільки зазначеним рішенням суду не зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати щомісячну доплату з 01.07.2021 відповідно до Постанови № 713 у сумі 2000,00 грн понад максимальний розмір пенсії, встановлений статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, тому доплата пенсії за період з 01.07.2021 по 31.05.2023 відсутня. Доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.06.2023 по 30.04.2024 становить 75251,41 грн. Отже, покладені судом зобов`язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії виконані пенсійним органом в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.

01 серпня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо невиплати частини пенсії в період з 01.06.2023 по 30.04.2024, як суми боргу, який утворився після перерахунку на виконання рішення суду від 12.01.2024 року по справі №160/20184/23 та здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії 75 251,41 грн за період з 01.06.2023 р. по 30.04.2024 р.

13 вересня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №51003-34091/С-01/8-0400/24 повідомило про те, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі № 160/20184/23 проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату пенсії у розмірі 75251,41 грн. В 2023 році було проведено виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили по 20.09.2020. Доплату на виконання рішення суду, винесеного на користь ОСОБА_1 , буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.

Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Згідно із частиною 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Тобто, право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Відповідно до статті 2 Закону №2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами, у цьому Законі, слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Статтею 3 Закону №2050-ІІІ визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Таким чином, вимоги вказаного закону встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, дається визначення поняття «доходи» для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

Згідно з статтею 4 Закону №2050-ІІІ, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України 21.02.2001 прийнято постанову №159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Пунктом 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21 лютого 2001 року (далі - Порядок №159) визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, як, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Із наведеного слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

Відтак, Закон №2050-ІІІ пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.

Тобто, пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Згідно з пунктом 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення маєте, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Водночас, слід зауважити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Положеннями статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262- XII) передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Тобто, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ, статтею 55 Закону №2262-ХІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 20.02.2018 у справі №336/4675/17, від 05.10.2018 у справі №162/787/16-а.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Такий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 19 вересня 2019 року у справі №522/2370/17 (адміністративне провадження №К/9901/16850/18).

Судом встановлено, що згідно розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою № 0403011212 від 04 червня 2024 року, який наданий разом із відповіддю пенсійного органу від 04 червня 2024 року за вих. №33221-21965/С-01/8-0400/24, доплата до пенсії розрахована за період з 01.06.2023 року по 30.04.2024 року.

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до абзацу 1 пункту 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18 та Верховного Суду, викладеними, зокрема у постановах від 12 лютого 2019 року по справі № 814/1428/18, від 18 липня 2023 року по справі № 200/10663/21 та від 21 серпня 2023 року по справі №460/6767/20.

Оскільки пенсія позивачу виплачена несвоєчасно, пенсійний орган повинен був при її виплаті нарахувати компенсацію втрати частини доходів за відповідний період, проте таких дій не вчинив, та безпідставно відмовив в задоволенні заяви позивача щодо здійснення цих виплат.

Будь-які посилання відповідача на відсутність фінансування на проведення виплат внаслідок перерахунку пенсії, є безпідставними, оскільки Закон № 2262-ХІІ не передбачає такої підстави для відмови у приведенні розміру пенсії у відповідність до вимог Закону. Право на перерахунок пенсії гарантоване ч.ч.3, 4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Враховуючи зазначені вище норми та обставини цієї справи, суд доходить висновку, що оскільки не проведення виплати пенсії позивачу відбулося з вини держави в особі її компетентного органу - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, то позивачу повинна бути нарахована компенсація втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 46 Закону 1058-IV.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням вищенаведених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із несвоєчасною виплатою пенсії у період з 01.06.2023 року по 30.04.2024 року.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про правомірність його дій у спірних відносинах, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням положень частини 1 статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427), щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01.06.2023 року до моменту здійснення перерахунку та виплати пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі №160/20184/23 за період з 01.06.2023 року по 30.04.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева