Рішення № 123642795, 10.12.2024, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 694/2059/24

Провадження № 2/378/333/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.

за участю секретаря: Замші В. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом Товариста з обмеженою відповідвльністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 до Звенигородського районного суду Черкаської області, який ухвалою від 13.08.2024 передав вказану справу за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, який ухвалою від 11.09.2024 передав вказану справу за підсудністю до Ставищенського районного суду Київської області.

09.10.2024 до Ставищенського районного суду надійшла вказана справа від Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Позивач, обгрунтовуючи позов, посилається на те, що 19 листопада 2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 755681.28.08.2023 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 2808-23, у відповідності до умов якого ТОВ «Слон Кредит» передає (відступає) ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає належні ТОВ «Слон Кредит» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 . Відповідач зобов`язання за вказаним кредитним договоромне виконує, у зв`язку з чим має заборгованість у сумі 46960,84 грн., з яких тіло кредиту 19611,78 грн., відсотки 27339,06 грн..

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вищевказаним кредитним договором в сумі 46950,84 грн., понесені витрати на сплату судового збору - 2422.40 грн. та витрати на правничу допомогу 6000 грн.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 13.08.2024 вказану позовну заяву передано за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (а. с. 47).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.09.2024 вказану справу передано за підсудністю до Ставищенського районного суду Київської області (а. с. 56).

Ухвалою Ставищенського районного суду від 09.10.2024 відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено в порядкуспрощеного провадження (а. с. 66).

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» в судове засідання не з`явився, про час та розгляд справи товариство повідомлене належним чином (а. с. 82), відповідно до позову та заяви вказане товариство просить справу розглядати у відсутність його представника (а. с. 7, 77-78).

Відповідачка в судове засідання не прибула, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (а. с. 80). Протягом строку, визначеного ухвалою Ставищенського районного суду про відкриття провадження, відповідачка заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження правом та відзиву на позов не подавала.

Відповідно до ч. 8ст. 178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

19 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання споживчого кредиту № 755681, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальникові грошові кошти у розмірі 25 000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 19 листопада 2024 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених умовами Кредитного договору. Пунктом 1.5. Кредитного договору передбачено, що відсоткова ставка за договором є фіксованою, розмір відсоткової ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає: за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних); за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних. Відповідно до пункту 2.1. Кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування: у розмірі 20000,00 грн. за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству у будь-який спосіб; у розмірі 5000,00 грн. на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати Процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5. Договору. Згідно з пунктом 2.4. Кредитного договору кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту в порядку, передбаченому п. 2.1. Договору Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору нарахування процентів за Договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у п. 1.4. Договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в Графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов`язання на умовах та в строки, передбачені Договором. Пунктом 3.2. Кредитного договору встановлено, що нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. Відповідно до пункту 9.11. та 9.12. Кредитного договору підписанням цього Договору Споживач підтверджує, що свій примірник укладеного Договору він отримав. Всі додатки до цього Договору підписані Сторонами є невід`ємною частиною Договору. Як убачається, вищевказаний кредитний договір містить підписи кредитодавця та позичальника (а. с. 35-36).

Також, 19 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 підписано: заяву-анкету (а. с. 36 зв.), паспорт споживчого кредиту (а. с. 37) та таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а. с. 37 зв.).

ТОВ «Слон Кредит» належним чином виконало свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, що підтверджується копією платіжного доручення від 19 листопада 2021 року № 11933 про перерахування ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 20000,00 грн. із зазначенням призначення платеду перерахування коштів згідно кредитного договору № 755681 від 19.11.2021 (а. с. 20). Тобто ТОВ «Слон Кредит» виконало зі своєї сторони умови Кредитного договору, відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України.

28 серпня 2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 2808-23, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (а. с. 28-29).

Згідно п. 3.1.2 договору факторингу належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог сплачується фактором одним платежем впродовж трьх банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог.

По платіжній інструкції № 4565 аід 28.08.2023 ТОВ «Діджи Фінанс» перерахувало ТОВ «Слон Кредит» 1648712, 45 грн., призначення платежу оплата згідно з Договором факторингу від 28 серпня 2023 року № 2808-23 (а. с. 17).

Згідно з витягом з реєстру боржників до Договору факторингу № 2808-23 від 28 серпня 2023 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 19 листопада 2021 року № 755681, у загальному розмірі 46950,84 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 19611,78 грн; заборгованість за відсотками 27339,06 грн. (а. с. 40).

До позову на підтвердження надання кредиту на підставі кредитного договору № 755681 від 19.11.2021 позивач додав детальний розрахунок заборгованості, складений ТОВ «Слон Кредит», де висвітлені транзакції нарахування кредитних коштів на рахунок відповідачки, відсотки та суми сплачених/повернутих коштів ОСОБА_1 (а. с. 24)

Відповідно зазначеного розрахунку заборгованості за вищевказаним кредитним договором станом на 19.11.2024 заборгованість відповідача становить 46950,84 грн., з яких тіло кредиту 24382,02 грн., відсотки 22588,82 грн. (а. с. 24).

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

За приписами ч. 1, 2 ст.202ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.638ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі ст.652ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст.1054ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.1055ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст.611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1, 3 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 514ЦК України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.516ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 ст.517ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до ч. 1 ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі статтею 81ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписами статті 77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, позивач набув внаслідок укладення договорів факторингу та відступлення права вимоги права вимоги до відповідача від первісного кредитора, суд убачає підстави для задоволення позову та присудження до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 755681 від 19 листопада 2021 року.

Також, у позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються, у тому числі, з витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 6000,00 грн.

Згідно зі ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Стороною позивача надано суду: договір про надання правової допомоги № 42649746 від 11 грудня 2023 року (а. с. 25-27), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а. с. 21). детальний опис робіт від 27.06.2024 (а. с. 10), акт про підтвердження факту надання правничої допомоги від 27.06.2024 відповідно до якого адвокатом надано послуги на загальну суму 6000,00 грн., з яких: 2250,00 грн. - за правовий аналіз обставин спірних првовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» (1,5 год.), 3000,00 грн. - за складання позовної заяви (3 год.), 750,00 грн. формування додатків до позовної заяви (письмові докази) (1 год.) (а. с. 39),

У відповідності до п. 4.9 Договору оплата правової допомоги здійснюється у вигляді після сплати, уразі прийняття рішення позитивного характеру.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 с. 137 ЦПК).

При цьому, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу слід враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19(постанова від 03.10.2019 року), в яких, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Варто також зауважити, щовитрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду усправах № 923/560/17,№ 329/766/18,№ 178/1522/18.

Таким чином, дослідивши надані представником відповідача докази щодо витрат на професійну правничу допомогу в суді по даній справі, врахувавши співмірність витрат складності справи, загальний час адвоката витрачений на підготовку позовної заяви, обсяг наданих послуг, розгляд справи в порядку спрощеного провадження, а також відсутність клопотання представника позивача про неспівмірність заявлених відповідачем витрат із складністю справи, суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн. 00 коп.

Крім того, відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.6,205,207,512,514,513,516,1054,1055,1077,1078ЦК України ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 46960 (сорок шість тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень 84 копійки

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на відшкодування судових витрат 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) 40 копійок витрат по сплаті судового збору та 6000 (шість тисяч) гривень витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Товаристо з обмеженою відповідвльністю «Діджи Фінанс» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ірорч Сікорського, 8).

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 10.12.2024.

Суддя Н. М. Марущак